Ухвала

від 13.12.2016 по справі 803/3965/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року № 876/8090/16 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Чопко Ю.Т.

представника відповідача - Ярошика Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

29.12.2015 Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося в суд із адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2015 № 0007711500.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками камеральної перевірки від 19.10.2015 у відповідача не було правових підстав для винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення, так як відображення в декларації з акцизного податку суми від реалізації товарів для комерційного використання не підлягає акцизному оподаткуванню, виключає факт заниження підприємством бази оподаткування акцизним податком, який підлягає сплаті до бюджету за серпень 2015 року в сумі 41437,00 грн і, відповідно, порушення підприємством положень ПК України щодо заниження акцизного податку.

Крім того, під час проведення камеральної перевірки податковий орган не мав змоги перевірити документи первинного обліку підприємства, що стосуються реалізації підакцизних товарів на АЗС, проводити вивчення та оцінку укладених платником податків угод, оскільки такі дані не відображаються у податковій звітності.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 позов задоволено повністю.

Із цією постановою не погодилась Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, яка є правонаступником Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області та оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що така є незаконною та необґрунтованою, так як винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що камеральною перевіркою податкової звітності з акцизного податку за серпень 2015 року встановлено, що в Додатку 6 податкової декларації акцизного податку за серпень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання, однак ця сума не включена до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам. Крім того, відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442, через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, оскільки відпуск пального відбувається через колонки кінцевому споживачу незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків.

Представник Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, подав письмове заперечення на апеляційну скаргу та просив розгляд справи проводити у відстності представника ПАТ «Укрнафта», а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом встановлено, що 19.10.2015 головним державним інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Дембіцькою С.М. проведено камеральну перевірку податкової звітності акцизного податку за серпень 2015 року ПАТ «Укрнафта», результати якої оформлені актом від 19.10.2015 № 1459/1501/135390.

Згідно висновків цього акта, під час перевірки встановлено порушення вимог ст. 213, ст. 214, ст. 215, ст. 216 ПК України ТОВ «Укрнафта», що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за серпень 2015 року, в сумі 41437,00 грн.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем в Додатку 6 декларації акцизного податку за серпень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в сумі 828737,24 грн, однак ця сума не була включена до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого контролюючим органом зроблено висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам, у розмірі 41437,00 грн.

На підставі вказаного вище акта перевірки Ківерцівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.11.2015 № 0007711500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 62155,50 грн, у тому числі за основним платежем на 41437 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 20718,5 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що через мережу АЗС може здійснюватись як роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, так і оптовий продаж нафтопродуктів для їх подальшої реалізації кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання, а тому шляхом проведення камеральної перевірки неможливо встановити реалізацію позивачем нафтопродуктів для комерційного чи не комерційного використання, що свідчить про безпідставність донарахування позивачу акцизного податку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 20.1.4 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1.1 ч. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.10 статті 86 ПК України передбачено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням-рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення акта перевірки (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України). До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання і штрафних (фінансових) санкцій (пункт 58.1 статті 58 Податкового кодексу України).

З системного аналізу зазначених вище правових норм вбачається, що характерною ознакою камеральної перевірки є те, що вона здійснюється виключно за даними податкових декларацій без дослідження даних, відображених в документах бухгалтерського обліку.

Так, актом камеральної перевірки від 19.10.2015 № 1459/1501/135390 встановлено факт заниження позивачем акцизного податку у зв'язку з порушенням порядку заповнення Додатку 6 до податкової декларації акцизного податку, а саме відображення вартості продажу палива для комерційного використання в сумі 828737,24 грн.

Акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (підпункт 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Виходячи з положень пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне належать до підакцизних товарів, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі яких згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 14 (далі - Порядок), згідно якого у графі 4 Додатку 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" окремо виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, яка не включається у базу оподаткування акцизним податком.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Згідно із Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, через мережу АЗС можуть здійснюватися як операції з продажу пального кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об'єктами оподаткування акцизним податком з роздрібних продажів відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, так і операції з оптового продажу нафтопродуктів для їх подальшої реалізації кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість встановлення комерційного чи некомерційного використання придбаного у позивача палива за результатами камеральної перевірки, а відтак, про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань з акцизного податку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд -

ухвалив :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року у справі № 803/3965/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 16.12.2016.