Ухвала

від 13.12.2016 по справі 820/3039/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р.Справа № 820/3039/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2016р. по справі № 820/3039/16

за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

01.06.2016 року позивач, Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 24.05.2016 року № 000016410, №0000174100, № 0000184100.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року по справі № 820/3039/16 адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 24.05.2016 року № 0000164100, від 24.05.2016 року №0000174100, від 24.05.2016 року № 0000184100.

Стягнуто з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (код ЄДРПОУ 14310052, поштовий індекс 61023, м. Харків, вул. Сумська, 132) у розмірі 7152,13 грн. (сім тисяч сто п'ятдесят дві гривні 13 копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року по справі № 820/3039/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (далі - ДП "ХМЗ "ФЕД") зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.12.1991 року, перебуває на обліку в СДПІ ОВП у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС з 01.09.2000 року, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ДП "ХМЗ "ФЕД" є виробництво повітряних і літальних апаратів, супутнього устаткування.

СДПІ ОВП у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП "ХМЗ "ФЕД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2015 року, березень 2015 року, травень 2015 року - липень 2015 року, вересень 2015 - грудень 2015 року та податку на прибуток за 2015 рік по взаємовідносинах з ТОВ "Укртехснаб" (код ЄДРПОУ 31217091).

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 05.05.2016 року №4/28-09-41-17/14310052, яким встановлено порушення вимог п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, чим занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на суму 1010477 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 181886 грн.; п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.п.201.1 ст. 201 ПК, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 256465 грн., у тому числі: за січень 2015 року у сумі 3874 грн., за березень 2015 року у сумі 43404 грн., за травень 2015 року у сумі 5816 грн., за червень 2015 року у сумі 19482 грн., за липень 2015 року у сумі 39857 грн., за вересень 2015 року у сумі 3684 грн., за жовтень 2015 року у сумі 49406 грн., за листопад 2015 року у сумі 31908 грн., за грудень 2015 року у сумі 59232 грн., і як наслідок заниження суми ПДВ, яка підлягає оплаті до бюджету у розмірі 15389 грн., чим порушено п. 201 ст. 200 ПК України, у тому числі: за січень 2015 року у сумі 3874 грн., за березень 2015 року у сумі 43404 грн., за травень 2015 року у сумі 5816 грн., за червень 2015 року у сумі 19482 грн., за липень 2015 року у сумі 39857 грн., за вересень 2015 року у сумі 3684 грн., за жовтень 2015 року у сумі 49406 грн., за листопад 2015 року у сумі 31908 грн., і як наслідок завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 102636 грн., чим порушено п. 200.4 ст. 200 ПК України, у тому числі за період березень 2015 року у сумі 43406 грн., за грудень 2015 року у сумі 59232 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, СДПІ ОВП у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 24.05.2016 року №0000164100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 153829 грн., в тому числі за основним платежем - 153829 грн. та штрафними санкціями - 38457,25 грн.;

- від 24.05.2016 року №0000174100, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 102636 грн.;

- від 24.05.2016 року №0000184100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 181886 грн.

Не погодившись із вищезазначеними винесеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.05.2016 року № 0000164100, від 24.05.2016 року №0000174100, від 24.05.2016 року № 0000184100 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом визначено, що виходячи з системного аналізу актів перевірки від 18.08.2015 року № 17/04-10-22-01-31217091 та від 03.11.2015 року № 39/22-02-31217091 підтверджуються висновки щодо сумнівів фактів перевезення підшипникової продукції та комплектуючих ТОВ "Укртехснаб" від продавців зазначеного товару, та у подальшому до покупця ДП "ХМЗ "ФЕД" у періодах, які перевіряються.

Cудом першої інстанції встановлено та підтверджено колегією суддів, що між ДП "ХМЗ "ФЕД" (покупець) та ТОВ "Укртехснаб" (постачальник), укладено договір на поставку продукції від 02.04.2014 року № 02/04-14.

Згідно п.п.1.1 договору на поставку продукції постачальник зобов'язується передати покупцю у власність, а покупець зобов'язується сплатити та прийняти замовлену продукцію в кількості, номенклатурі та за цінами, вказаними у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Номенклатурі та кількість продукції можуть бути зменшені в залежності від реальної потреби та фінансування. Поставка продукції, вказаної в специфікаціях, здійснюється частинами, згідно заявок покупця, в межах строку дії даного договору.

Факт реальності постачання товару - підшипники 75-32204 Б1ЕТУ 100/3, ролик 6х6 ЕРІІ УТУ 100/7-1, клапан електромагнітний МКТ-2302-2 тощо, сплати за нього, використання позивачем у власній господарській діяльності, підтверджується наданими первинними документами, а саме: специфікаціями, видатковими накладними, прибутковими ордерами, лімітними картками, податковими накладними, платіжними дорученнями, виписками по рахунку.

На підтвердження транспортування придбаного товару, а також його прийняття працівниками підприємства позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні, експрес накладні, а також витяг з журналу реєстрації довіреностей.

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні, виписані ТОВ "Укртехснаб", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України. На підтвердження якості придбаного товару у контрагента-постачальника ТОВ "Укртехснаб", позивачем до матеріалів справи надано сертифікати якості, паспорти на придбаний товар, етикетка СЗФ ЕТ виробу.

Стосовно дозволу на використання у виробництві датчиків тиску ДАВ-085-2Б100 складеного 11.02.2015, тобто до дати їх постачання, відповідно до податкової накладної від 27.03.2015 №17, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно листа ТОВ "Укртехснаб" від 29.12.14 року №2 9/12-30, ДП "ХМЗ "ФЕД" повідомлено про можливість поставки датчиків тиску ДАВ-085-2Б100 (2000 року випуску).

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами узгоджених дій позивач з вказаним контрагентом-постачальником, враховуючи відсутність пошкодження упаковки виробника та нормальні умови зберігання вказаних датчиків, складено дозвіл на використання у виробництві вказаних датчиків тиску за умови позитивних результатів вхідного контролю.

Також позивач зазначив, що зазначений дозвіл не вказує, що товар був отриманий, оскільки пропуск датчиків тиску у виробництво можливий був тільки після проведення вхідного контролю.

Після складання зазначеного дозволу (встановлення можливості використання датчиків у виробництві) на адресу ТОВ "Укртехснаб" направлено листа від 16.02.2015 року № 205/05-173 з проханням поставити 4 датчики, а 27.03.2015 року відбулась господарська операція шляхом поставки вказаного товару, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами, а саме: специфікацією, видатковою накладною, прибутковим ордером, лімітною карткою, податковою накладною, платіжними дорученням, товарно - транспортною накладною тощо.

Позивач сплатив відповідні витрати, суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Укртехснаб" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

На час укладання та виконання зазначеного договору на поставку продукції ДП "ХМЗ "ФЕД" та його контрагент ТОВ "Укртехснаб" були зареєстровані як юридичні особи та є платниками податку на додану вартість, що встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Колегія суддів зазначає, що придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності шляхом виробництва агрегатів для авіаційної техніки, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, ТОВ "Укртехснаб" - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ДП "ХМЗ "ФЕД" прийняло роботи, ТМЦ та послуги за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ДП "ХМЗ "ФЕД" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Колегія суддів зазначає, що наявні у справі матеріали не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій.

Крім того, факт наявності у позивача - ДП "ХМЗ "ФЕД" матеріально-технічних ресурсів, персоналу, що не заперечується відповідачем по справі, свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - виробництво агрегатів для авіаційної техніки та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з положень п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

Відповідно до п. 198. 6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз. "а" п 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134. 1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 ст. 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом ТОВ "Укртехснаб" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом діяльності ДП "ХМЗ "ФЕД" є виробництво повітряних і літальних апаратів, супутнього устаткування. Придбання позивачем ТМЦ у контрагента ТОВ "Укртехснаб" було необхідно для здійснення господарської діяльності шляхом виробництва агрегатів для авіаційної техніки та використання позивачем у господарській діяльності, що підтверджується наданими позивачем первинними документами, а саме: специфікаціями, видатковими накладними, прибутковими ордерами, лімітними картками, податковими накладними, платіжними дорученнями, випискою по рахунку, товарно-транспортними накладними, експрес накладними, а також витягом з журналу реєстрації довіреностей.

Зазначена закупівля ТМЦ у контрагентів безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані товари є фактично сировиною для виробництва агрегатів для авіаційної техніки, що, в свою чергу, надає позивачу можливість займатися діяльністю щодо виробництва продукції, реалізації, яка направлена на отримання доходу.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській ДП "ХМЗ "ФЕД", а тому дотримано вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ "Укртехснаб", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та сум бюджетного відшкодування та декларації з податку на прибуток.

Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії", а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, постанова від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Укртехснаб" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин, а тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.05.2016 року № 0000164100, від 24.05.2016 року № 0000174100, від 24.05.2016 року № 0000184100 є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року по справі № 820/3039/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2016р. по справі № 820/3039/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді П'янова Я.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2016 р.