Рішення

від 16.12.2016 по справі 904/10880/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.2016 Справа № 904/10880/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський інститут по проектування об'єктів комунальних споруд міст та населених пунктів" (м. Дніпро)

до Департаменту транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором на розробку робочого проекту № 5494 від 19.09.2014 у розмірі 186 789 грн. 00 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність № 1 від 23.11.2016);

від відповідача: ОСОБА_2 - завідувач сектору екологічної інформації (довіреність

№ 5/5-922 від 16.12.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпровський інститут по проектування об'єктів комунальних споруд міст та населених пунктів" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач) заборгованість за договором на розробку робочого проекту № 5494 від 19.09.2014 у розмірі 186 789 грн. 00 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на розробку робочого проекту № 5494 від 19.09.2014 в частині повної та своєчасної оплати виконаної позивачем роботи з розробки проектно-кошторисної документації робочого проекту з будівництва "Захист від підтоплення в районі вулиць Житомирська та Іжевська і відновлення сприятливого гідрогеологічного режиму озера Куряче Верхнє в АНД районі м.Дніпропетровськ" (2 етап) у встановлений договором строк, наявністю боргу у сумі 186 789 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 14.12.2016.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 74098/16 від 02.12.2016), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду від 24.11.2016 документи.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 76981/16 від 14.12.2016), в якому він просить суд замінити відповідача - Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради його правонаступником - Департаментом транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради. Заява мотивована тим, що на підставі рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 7/3 від 16.03.2016 "Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради, її виконавчих органів" було реорганізовано Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради шляхом злиття з Департаментом транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради. Отже, відповідач у заяві зазначав, що його реорганізовано з припиненням як юридичної особи - Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради, шляхом його злиття, перетворивши у Департамент транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради, що підтверджується рішенням сесії Дніпропетровської міської ради № 7/3 від 16.03.2016 "Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради, її виконавчих органів". Також, відповідачем надано Положення про Департамент транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради, у якому зазначено, що Департамент транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради є правонаступником майна, прав та обов'язків Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради, у зв'язку з реорганізацією з припиненням як юридичних осіб шляхом злиття у департамент. Вказане положення затверджено рішенням сесії Дніпропетровської міської ради № 31/8 від 18.05.2016. Отже, Департамент транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради є правонаступником усіх прав і обов'язків Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради.

У судове засідання 14.12.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представником позивача у судовому засіданні 14.12.2016 було викладено зміст позовних вимог, наведено доводи в їх обґрунтування.

У судовому засіданні 14.12.2016 представник відповідача просив суд задовольнити його клопотання про заміну відповідача - Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради його правонаступником - Департаментом транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради. Також, у судовому засіданні 14.12.2016 представником відповідача було підтверджено факт виконання робіт за договором на розробку робочого проекту № 5494 від 19.09.2014 з розробки проектно-кошторисної документації робочого проекту з будівництва "Захист від підтоплення в районі вулиць Житомирська та Іжевська і відновлення сприятливого гідрогеологічного режиму озера Куряче Верхнє в АНД районі м.Дніпропетровськ" (2 етап), а також не заперечувався факт наявності заборгованості у сумі 186 789 грн. 00 коп.

Також судом було зауважено, що з метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, є необхідність у витребуванні додаткових доказів.

У зв'язку з викладеним, у судовому засіданні 14.12.2016 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 16.12.2016, а також зобов'язано сторін надати додаткові докази по справі. Ухвалою суду від 14.12.2016 задоволено клопотання Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради про заміну сторони відповідача правонаступником та замінено відповідача по справі Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради його правонаступником - Департаментом транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради.

Вказане свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду, подання заперечень та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Крім того, судом здійснені всі можливі заходи щодо всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи; розгляд справи відкладався, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 77619/16 від 16.12.2016), в якому він зазначає, що акти здачі-прийняття виконаних робіт від 04.12.2015 разом з результатами проектно-вишукувальних робіт були передані позивачем, проте не підписані відповідачем через необхідність доопрацювання певної її частини, зокрема ОВНС, а також із невирішеністю питання щодо бюджетного асигнування по відповідних статтях. У цьому зв'язку, слід врахувати, що пунктом 2.7. договору передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні зобов'язання замовник бере в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом. Фінансові зобов'язання він бере виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету. Зазначені обставини та неузгодженість у діях відбулися через неодноразову зміну керівництва як Управління, так і міста, протягом певного проміжку часу, а згодом і реорганізацію Управління, що потягло закриття розрахункових рахунків в органах держказначейства та перехід до стадії ліквідації, що унеможливлює виконання зобов'язань фінансового характеру. Відповідач також зауважує, що Управлінням були прийняті виконані позивачем роботи без повернення проектно-кошторисної документації з мотивованою відмовою прийняти її через визначені недоліки, як це визначено пунктом 4.2. договору. Відповідно, сторонами договору не складався акт з переліком недоліків проектно-кошторисної документації та визначенням строку їх усунення, згідно з пунктом 4.3 договору.

У судове засідання 16.12.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 16.12.2016 наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.12.2016 виклав зміст відзиву на позовну заяву та просив суд врахувати його під час прийняття рішення по справі.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представником відповідача у судовому засіданні 16.12.2016 наголошено на тому, що ним долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Згідно частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 19.09.2014 між Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради (далі - замовник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський інститут по проектування об'єктів комунальних споруд міст та населених пунктів" (далі - виконавець, позивач) було укладено договір на розробку робочого проекту № 5494 (далі - договір, а.с.11-14), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, виконати проектно-кошторисну документацію робочого проекту з будівництва "Захист від підтоплення в районі вулиць Житомирська та Іжевська і відновлення сприятливого гідрогеологічного режиму озера Куряче Верхнє в АНД районі м. Дніпропетровськ", а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах визначених в договорі. Проектно-кошторисна документація, що відповідно до ДСТУ Б.Д.-1.1-1:2013, є складовою частиною загальної вартості будівельних робіт з "Захисту від підтоплення в районі вулиць Житомирська та Іжевська і відновлення сприятливого гідрогеологічного режиму озера Куряче Верхнє в АНД районі м.Дніпропетровськ" відповідно до "Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища м. Дніпропетровська на 2011-2015 рр.", із змінами та доповненнями (пункт 1.1. договору).

Вартість та обсяг робіт визначається погодженим сторонами зведеним кошторисом (додаток № 3), який є невід'ємною частиною договору (пункт 1.3. договору).

До договору сторонами були підписані додатки, які є його невід'ємною частиною:

- протокол погодження договірної ціни (додаток №1) (а.с.15);

- календарний план робіт (додаток № 2) (а.с.16);

- зведений кошторис (додаток № 3) (а.с.17).

У пункті 10.1. договору сторони визначили, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України сторони домовились, що умова договору застосовується до відносин між ними, які виникли до його укладання в частині надання послуг та їх оплати і діють з 01.04.2014 до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих за договором обов'язків.

Доказів зміни, розірвання або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 2.1. договору вартість робіт є динамічною і визначена сторонами в протоколі - погодження договірної ціни (додаток № 1) та у зведеному кошторису (додаток № 3) і складає на момент укладення договору: вартість робіт - 292 309 грн. без ПДВ.

В загальну ціну роботи входить корегування:

- інженерно-геодезичних вишукувань згідно кошторису № 1; 1-1;

- інженерно - геологічних вишукувань згідно кошторису № 2; 2-1;

- робочого проекту згідно кошторису № 3;

Обсяг робіт визначається погодженими сторонами кошторисами, які є невід'ємною частиною договору (додаток № 3).

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.7. договору початком роботи є дата підписання договору та передача виконавцю вихідних даних для проектування (завдання). Початок і закінчення робіт визначені в календарному плані робіт (додаток № 2) та можуть бути виконані достроково. Термін виконання робіт по договору визначеному в календарному плані робіт (додаток № 2), але в будь-якому разі до 31.12.2014.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Так, у розділі 4 договору сторони визначили умови щодо порядку здачі-приймання виконаних робіт, а саме:

- по закінченню виконаних робіт виконавець надає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт за виконані етапи (пункт 4.1. договору);

- робота вважається виконаною після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (пункт 4.2. договору);

- замовник протягом 5 днів з моменту отримання акта здачі-приймання виконаних робіт виконані етапи та проектно-кошторисної документації має право повернути виконавцю проектно-кошторисну документацію з мотивованої відмовою прийняти роботу, з визначенням недоліки проектно-кошторисної документації та встановлює строк на їх виконання (пункт 4.2. договору);

- у випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторони складають акт з переліком всіх необхідних недоліків проектно-кошторисної документації та строк їх виконання (пункт 4.3. договору);

- якщо після прийняття роботи замовник виявив приховані недоліки проектно-кошторисної документації, він зобов'язаний протягом 5-ти днів повідомити про це виконавця письмово, після чого сторони складають акт з переліком всіх необхідних доробок проектно-кошторисної документації та строк їх виконання (пункт 4.4. договору).

В той же час, в порушення вказаних умов договору та вимог чинного законодавства замовник відмовився підписати акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000325 від 04.12.2015, за яким позивач намагався передати результати робіт по 2 етапу розробки проектно-кошторисної документації робочого проекту з будівництва "Захист від підтоплення в районі вулиць Житомирська та Іжевська і відновлення сприятливого гідрогеологічного режиму озера Куряче Верхнє в АНД районі м. Дніпропетровськ".

Так, на підтвердження надання, зокрема, вказаного акту на підписання замовнику, позивачем було долучено до матеріалів справи супровідний лист № 45-341 від 11.12.2015, до якого було долучено проектно-кошторисну документацію, акт та рахунок (а.с.18). Позивач вказував, що вказаний лист передав замовнику нарочним, про що міститься відмітка у нижньому правому куті листа. Представник відповідача у судовому засіданні 14.12.2016 отримання вказаного листа не заперечував, але посилався на те, що оскільки юридична особа замовника на теперішній час перебуває в стані припинення, вся документація була передана до Департаменту транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради.

Повторно, вказаний пакет документів щодо виконання 2 етапу робіт було направлено вже до Департаменту транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради з супровідним листом № 45-766 від 15.11.2016 (а.с.36). Вказаний лист було отримано відповідачем нарочним. Отримання вказаного листа із долученими до нього документами по виконанню 2 етапу робіт за спірним договором було підтверджено представником відповідача у судовому засіданні 16.12.2016.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що акти здачі-прийняття виконаних робіт від 04.12.2015 разом з результатами проектно-вишукувальних робіт були передані позивачем, проте не підписані відповідачем через необхідність доопрацювання певної її частини, зокрема ОВНС, а також із невирішеністю питання щодо бюджетного асигнування по відповідних статтях.

В той же час, відповідачем підтверджено, що замовником були прийняті виконані позивачем роботи без повернення проектно-кошторисної документації з мотивованою відмовою прийняти її через визначені недоліки, як це визначено пунктом 4.2. договору. Відповідно, сторонами договору не складався акт з переліком недоліків проектно-кошторисної документації та визначенням строку їх усунення, згідно з пунктом 4.3 договору.

Суд також зауважує, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяві на необхідність доопрацювання певної її частини, зокрема ОВНС, не можуть прийматися до уваги судом, оскільки з проектно-кошторисної документації (додаток № 1 до договору - календарний план та додаток № 2 до договору - зведений кошторис) вбачається, що робоче проектування - Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) відносилося до 3 етапу робіт, який в даній справі не є предметом спору та не має відношення до спірного - 2 етапу робіт. Крім того, докази наявності мотивованої відмови прийняти роботу, з визначенням недоліків та встановлення строку на їх усунення, докази складання акту про необхідність доробок, як це передбачено пунктами 4.2. та 4.3. договору матеріали справи не містять; позивачем та відповідачем підтверджено їх відсутність.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем були виконані роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації робочого проекту з будівництва "Захист від підтоплення в районі вулиць Житомирська та Іжевська і відновлення сприятливого гідрогеологічного режиму озера Куряче Верхнє в АНД районі м. Дніпропетровськ" та передані замовнику - Управлінню охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради.

Слід зауважити, що будь-які претензії та зауваження щодо якості, обсягів та строків виконання вказаних робіт замовником не було висловлено. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Отже, позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за договором.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Так, у пункті 2.4. договору визначено, що оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця згідно наданих ним актів здачі-прийняття роботи за виконаний або частково виконаний етап, та наданого ним рахунку, в якому вказуються номер та ата договору, короткий опис робіт, таким чином:

- перерахування платежу (оплата) здійснюється в розмірі суми, що вказана в акті здачі-прийняття робіт (за договором) та згідно календарного плану робіт (додаток № 2);

- оплата виконаних робіт за виконаний або частково виконаний етап здійснюється протягом 30 днів з дати підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт при наявності фінансування.

Крім того, відповідно до пункту 5.1. договору замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах визначених у договорі.

Щодо посилання відповідача на пункт 2.7. договору , в якому сторони передбачили, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні зобов'язання замовник бере в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом. Фінансові зобов'язання він бере виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, суд зазначає наступне.

На підставі укладеного договору між сторонами виникли господарські відносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Так, статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Замовник - Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради є юридичною особою, а відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Між тим, ані приписи Господарського кодексу України, ані норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб'єктів господарювання, що пов'язані із фінансуванням від третіх осіб, в тому числі бюджетного фінансування.

Обов'язок Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради сплатити суму боргу, додатково обґрунтовується тим, що воно, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі розпорядника бюджетних коштів.

При цьому, суд відзначає, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За статтею 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності. Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від відповідальності. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Враховуючи вказане, з огляду на положення пункту 2.4. договору, строк оплати виконаних позивачем підрядних робіт на суму 186 789 грн. 00 коп. є таким, що настав. При цьому, замовник, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, виконані позивачем в спірний період роботи не оплатив.

Станом на день розгляду справи, доказів оплати виконаних позивачем робіт суду не надано.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить також з наступного

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 33 та статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів повної оплати виконаних робіт відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спірний періоду сумі 186 789 грн. 00 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.

Також судом враховано, що на підставі рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 7/3 від 16.03.2016 "Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради, її виконавчих органів" було реорганізовано Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради шляхом злиття з Департаментом транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради. В матеріалах справи наявне Положення про Департамент транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради, у якому зазначено, що Департамент транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради є правонаступником майна, прав та обов'язків Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради, у зв'язку з реорганізацією з припиненням як юридичних осіб шляхом злиття у департамент. Вказане положення затверджено рішенням сесії Дніпропетровської міської ради № 31/8 від 18.05.2016. Отже, Департамент транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради є правонаступником усіх прав і обов'язків Управління охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської міської ради.

Враховуючи все вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором на розробку робочого проекту № 5494 від 19.09.2014 у відповідача перед позивачем в сумі 186 789 грн. 00 коп. належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем не спростований, а отже позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 186 789 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Департаменту транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; ідентифікаційний код 40506227) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський інститут по проектування об'єктів комунальних споруд міст та населених пунктів (49000, м. Дніпро, вулиця Короленка, будинок 1; ідентифікаційний код 03328959) - 186 789 грн. 00 коп. основного боргу, 2 801 грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_3