Рішення

від 12.12.2016 по справі 911/3805/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа № 911/3805/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Високовольтний Союз-РЗВАВ» , м. Рівне

до Приватного підприємства В«Е-М-СВ» , Київська обл., с. Тростинка

про стягнення 28 967,40 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №22 від 06.10.2016)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю В«Високовольтний Союз-РЗВАВ» (далі - ТОВ В«Високовольтний Союз-РЗВАВ» /позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства В«Е-М-СВ» (далі - ПП В«Е-М-СВ» /відповідач) про стягнення 28 967,40 гривень, з яких: 17 100,00 грн попередньої оплати, 5 027,40 грн пені та 6 840,00 грн штрафу за договором №ПСТ113/16 від 19.05.2016.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2016 за вищезазначеною позовною заявою порушено провадження у справі №911/3805/16, розгляд справи призначено на 12.12.2016.

У судове засідання 12.12.2016 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, у той час як ухвалу господарського суду Київської області від 25.11.2016 надіслано ПП В«Е-М-СВ» за його юридичною адресою згідно відомостей з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 08670, Київська обл., Васильківський р-н, с. Тростинка, вул. Ярослава Мудрого, 20. Конверт з відповідно надісланою ухвалою було повернуто органом зв'язку до суду із вказаною причиною такого повернення: за зазначеною адресою не проживає.

Водночас, судом враховано, що відомостей щодо іншої адреси відповідача, окрім юридичної адреси, матеріали справи не містять.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2016 між ПП В«Е-М-СВ» (далі - постачальник) та ТОВ В«Високовольтний Союз-РЗВАВ» (далі - покупець) було укладено договір №ПСТ113/16 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію, найменування, асортимент та загальна кількість якого зазначена в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору, надалі - продукція, а покупець - прийняти і оплатити цю продукцію на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до пп. 2.1., 2.2., 4.6. та 9.7. договору постачальник здійснює поставку продукції партіями на умовах DAP м. Київ згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010.

Поставка продукції здійснюється партіями протягом 20 робочих днів, не враховуючи святкових та вихідних днів, з моменту отримання постачальником предоплати.

Оплата по договору покупцем оплачується на умовах предоплати 30% на протязі 10 днів, згідно виставленого рахунку-фактури та 70% після повідомлення про готовність товару до відвантаження, якщо сторони не обумовили інше. Перерахування грошових коштів здійснюється на підставі рахунку-фактури, наданого постачальником.

Термін дії договору - з моменту підписання до повного його виконання.

19.05.2016 сторонами було підписано специфікацію №1 до договору, відповідно до якої погоджено поставку металорукава РЗ-Н-А-25 Т5 ТУ 22-5570-83 у кількості 150 м. загальною вартістю 34 200,00 грн.

Копії вищезазначених договору та специфікації наявні в матеріалах справи.

24.05.2016 та 27.05.2016 на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату металорукава Р3-НА №36 від 17.05.2016 позивач перерахував на рахунок ПП В«Е-М-СВ» попередню оплату у загальному розмірі 17 100,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №№3050 та3174 від 24.05.2016 та 27.05.2016 відповідно.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач свої договірні зобов'язання щодо поставки попередньо оплаченого позивачем товару належним чином не виконав, визначеного рахунком на оплату та специфікацією №1 від 19.05.2016 товару не поставив.

У зв'язку із вищезазначеним ТОВ В«Високовольтний Союз-РЗВАВ» звернулось до ПП В«Е-М-СВ» з вимогою №11-0/106юр від 06.10.2016, відповідно до якої позивач вимагав від відповідача повернути кошти у розмірі 17 100,00 грн з тих підстав, що поставку продукції станом на час звернення із відповідним листом не здійснено.

Згідно наданих ТОВ В«Високовольтний Союз-РЗВАВ» пояснень, відповідач на вимогу не відповів, станом на час звернення до суду із відповідним позовом коштів у розмірі 17 100,00 грн не повернув, попередньо оплаченої продукції не поставив.

В підтвердження обставин нездійснення відповідачем поставки погодженої та оплаченої продукції позивач надав довідку №11-0/126юр від 06.12.2016 за підписами генерального директора та головного бухгалтера ТОВ В«Високовольтний Союз-РЗВАВ» , за змістом якої оприбуткування відповідних ТМЦ на склад ТОВ В«Високовольтний Союз-РЗВАВ» не відбулось.

З огляду вищенаведеного, враховуючи порушення відповідачем свого договірного обов'язку щодо поставки попередньо оплаченої продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 17 100,00 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 662, ч. 2 ст. 693, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до наявних в матеріалах справи первинних документів, позивач, отримавши від відповідача рахунок на оплату продукції, здійснив попередню оплату такої продукції у строки та у розмірі передбаченому договором, а саме 17 100,00 грн, що становить 50% від вартості продукції, визначеної специфікацією №1 від 19.05.2016 та виставленим відповідачем рахунком на оплату №36 від 17.05.2016.

Водночас, доказів дотримання відповідачем умов договору та повідомлення про готовність товару до відвантаження, що є підставою для сплати позивачем 70% вартості продукції, суду не надано.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що здійснення позивачем у передбачених договором розмірі та строках попередньої оплати продукції породжує для ПП В«Е-М-СВ» обов'язок по повідомленню покупця про готовність продукції до відвантаження та, відповідно, по поставці позивачу попередньо оплаченого товару, а останнім днем виконання постачальником відповідного обов'язку за умовами договору є 29.06.2016.

Однак, зі встановлених вище обставин та матеріалів справи слідує, що відповідач в порушення законодавчих приписів не виконав покладений на нього договірний обов'язок по поставці погодженої сторонами продукції, суму попередньої оплати у розмірі 17 100,00 грн на вимогу позивача не повернув.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки попередньо оплаченої позивачем продукції, у відповідності до положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, породжує для ПП В«Е-М-СВ» обов'язок по поверненню сплаченої позивачем попередньої оплати у розмірі 17 100,00 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, оскільки відповідач станом на дату прийняття відповідного рішення попередньо оплачену позивачем продукцію не поставив, суму попередньої оплати у розмірі 17 100,00 грн не повернув, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 17 100,00 грн попередньої оплати підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням продавцем свого зобов'язання щодо поставки товару у відповідно погоджені сторонами строки, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 5 027,40 грн пені, нарахованої на вартість непоставленої продукції у розмірі 34 200,00 грн, за період з 25.06.2016 по 18.11.2016;

- 6 840,00 грн штрафу, обрахованого як 20% від вартості непоставленої продукції у розмірі 34 200,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 7.3. та 7.4. договору передбачено, що за несвоєчасну поставку патії продукції постачальник сплачує покупцю неустойку 0,1% від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочки.

У випадку затримки поставки продукції/партії продукції більше ніж на 30 календарних днів проти строків, зазначених в договорі, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленої або недопоставленої продукції.

Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення відповідачем обов'язку по поставці товару у позивача виникає після спливу наданого відповідачу для поставки продукції двадцятиденного строку з дня здійснення попередньої оплати у передбаченому договором розмірі, з урахуванням вихідних та святкових днів у 2016 році.

Так, оскільки позивач здійснив попередню оплату у передбаченому 30% розмірі 27.05.2016, враховуючи вихідні та світкові дні у червні 2016 року, суд дійшов висновку, що останнім днем виконання відповідачем обов'язку по поставці продукції вартістю 34 200,00 грн є 29.06.2016.

Таким чином, суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення пені з 30.06.2016 по 18.11.2016.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахований судом в межах визначеного позивачем періоду з урахуванням положень договору та обставин справи, становить 4 856,40 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 027,40 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 856,40 грн.

Водночас, оскільки розмір штрафу, обрахований судом з урахуванням положень договору та обставин справи, є арифметично вірним заявленому позивачем розміру, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 840,00 грн штрафу підлягає задоволенню.

Поряд з тим, судом враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 612, 655, 662, 693, 712 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства В«Е-М-СВ» (08670, Київська обл., Васильківський р-н, с. Тростинка, вул. Ярослава Мудрого, 20, ідентифікаційний код 35438790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Високовольтний Союз-РЗВАВ» (33001, м. Рівне, вул. Біла, 16, ідентифікаційний код 34704105) 17 100 (сімнадцять тисяч сто) грн 00 коп., 4 856 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн 40 коп. пені, 6 840 (шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. штрафу та 1 369 (одну тисячу триста шістдесят дев'ять) грн 87 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 15.12.2016.

Суддя В.А. Ярема