Рішення

від 07.05.2009 по справі 5020-3/197

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" травня 2009 р. справа № 5020-3/197

За позовом Товарист ва з обмеженою відповідальні стю “ОДАС ГРУП”

(95001, м. Сімферополь, вул. Леніна, 31, кв. 24)

до Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_1

(АДРЕСА_2)

про визнання договору купівлі-продажу товару № 2008/010-10 недійсним,

суддя Головко В.О.

За участю представникі в:

позивач - Ломброзо В.О ., довіреність №б/н від 07.05.2009,

відповідач - ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_2, виданий Г агарінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 31.03.2006.

Суть спору:

Товариство з обмежено ю відповідальністю “ОДАС ГРУ П” звернулось до господарськ ого суду з позовом до Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору купів лі-продажу товару № 2008/010-10 недій сним.

Позивач обґрунтовує позов ні вимоги тим, що між позиваче м та відповідачем був укладе ний договір купівлі-продажу, який є фіктивним, укладеним б ез наміру створення правових наслідків, обумовлених спір ним договором.

Ухвалою господарського су ду міста Севастополя від 02.04.2009 п озовна заява прийнята до роз гляду суддею Головко В.О., пору шено провадження у справі №5020 -3/197, судове засідання призначе но на 07.05.2009.

У судовому засіданні 07.05.2009 пр едставник позивача висловив суду позовні вимоги, на позов них вимогах наполягає, проси ть суд позов задовольнити в п овному обсязі на підставах, в икладених в позовній заяві.

Відповідач проти позову не заперечує, позовні вимоги ви знає, про що надав письмову за яву.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши надані доказ и, заслухавши пояснення пред ставників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В :

10.10.2008 між Товариством з о бмеженою відповідальністю « ОДАС ГРУП»(продавець) та фізи чною особою-підприємцем ОС ОБА_1 (покупець) був укладени й договір купівлі-продажу то вару №2008/010-10 (далі - Договір) (арк .с. 9).

Пунктом 1 Договору встановл ено, що продавець продає поку пцю гріючі коврики COMFORT»(далі - Товар) у кількості 200 одиниць.

Вартість одиниці товару ст ановить 50 грн.

Загальна сума договору скл адає 10000 грн.

Пунктом 2 Договору встановл ені умови оплати товару, згід но з якими оплата товару здій снюється безготівковим розр ахунком за реквізитами прода вця шляхом 100% передплати.

Відповідно до пункту 4 строк дії Договору встановлений с торонами з дати підписання д о 31.12.2008.

Згідно з пунктом 4.3 Договору , необхідною умовою припинен ня дії Договору є здійснення взаємних розрахунків сторін .

Як стверджує позивач, вищев казана угода фактично була к омерційною пропозицією, її м етою було надання продукції для маркетингових досліджен ь, тобто цілі щодо реалізації продукції договором не пере дбачались.

Так, покупцеві для ма ркетингових досліджень була надана продукція, а кошти за н еї перераховані не були, тобт о вищевказаний договір уклад ений сторонами без наміру вч иняти дії по здійсненню умов договору купівлі-продажу.

Зазначене стало підс тавою для звернення Товарист ва з обмеженою відповідальні стю “ОДАС ГРУП” до Фізич ної особи-підприємця ОСОБА _1 про визнання договор у купівлі-продажу товару № 2008/01 0-10 недійсним.

Суд вважає позовні ви моги такими, що підлягають за доволенню, виходячи з наступ ного.

Згідно зі статтею 655 Ци вільного кодексу України за договором купівлі-продажу од на сторона (продавець) переда є або зобов'язується передат и майно (товар) у власність дру гій стороні (покупцеві), а поку пець приймає або зобов'язуєт ься прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грош ову суму, тобто ціна догово ру купівлі-продажу є його іст отною умовою.

Пунктом 5 статті 203 Циві льного кодексу України встан овлено, що правочин має бути с прямований на реальне настан ня правових наслідків, що обу мовлені ним.

За приписами 215 Цивільно го кодексу України, підста вою недійсності правочину є недодержання в момент вчинен ня стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами п ершою-третьою, п'ятою та шосто ю статті 203 цього Кодексу; зокр ема, зміст правочину не може с уперечити цьому Кодексу, акт ам цивільного законодавства , а також моральним засадам су спільства, правочин має спря мовуватись на реальне настан ня обумовлених ним правових наслідків.

Відповідно до статт і 234 Цивільного кодексу Україн и фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином. Ф іктивний правочин визнаєтьс я судом недійсним.

Приписами статті 235 Цивіль ного кодексу України встанов лено, що удаваним є правочин, я кий вчинено сторонами для пр иховання іншого правочину, я кий вони насправді вчинили. Я кщо буде встановлено, що прав очин був вчинений сторонами для приховання іншого правоч ину, який вони насправді вчин или, відносини сторін регулю ються правилами щодо правочи ну, який сторони насправді вч инили.

Згідно з пунктом 1 статті 626 Ц ивільного кодексу України до говором є домовленість двох або більше сторін, спрямован а на встановлення, зміну або п рипинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 628 Циві льного кодексу України, зміс т договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд с торін і погоджені ними, та умо ви, які є обов'язковими відпов ідно до актів цивільного зак онодавства. Сторони мають пр аво укласти договір, в якому м істяться елементи різних дог оворів (змішаний договір). До в ідносин сторін у змішаному д оговорі застосовуються у від повідних частинах положення актів цивільного законодавс тва про договори, елементи як их містяться у змішаному дог оворі, якщо інше не встановле но договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як вбачається з матеріалів справи сторони домовились у класти угоду у певній формі, у згодили її умови, уповноваже ні особи підписали договір, а ле сторонами у повному обсяз і не були виконані умови дого вору купівлі-продажу, а саме: п озивач надав майно у користу вання відповідача для досягн ення певних цілей маркетинго вих досліджень, тобто обстав ини справи свідчать про удав аність правочину.

Крим того, кошти за отримани й товар в порушення умов дого вору щодо 100% передплати відпо відачем позивачеві перерахо вані не були.

Статтею 15 Цивільного код ексу України закріплено п раво кожної особи на захист с вого права у разі його поруше ння, невизнання або оспорюва ння, а також на захист свого ін тересу, який не суперечить за гальним засадам цивільного з аконодавства. Згідно з части ною першою статті 1 Господа рського процесуального коде ксу України підприємства , установи, організації, інші ю ридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку д іяльність без створення юрид ичної особи і в установленом у порядку набули статусу суб 'єкта підприємницької діяльн ості, мають право звертатися до господарського суду згід но з встановленою підвідомчі стю господарських справ за з ахистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюва них законом інтересів. Части ною першою статті 16 ЦК Укра їни передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у таки й спосіб, як визнання правочи ну недійсним.

Відповідно до змісту діючо го законодавства за ступенем недійсності всі правочини п оділяються на абсолютно неді йсні з моменту їх вчинення (ні кчемні), недійсність яких пря мо передбачена законодавств ом та відносно недійсні, які м ожуть бути визнані судом нед ійсними за певних умов (оспор ювані).

Суд визнав доведеним той фа кт, що дії сторін не були спрям овані на реальне настання пр авових наслідків, які обумов лені умовами цього договору.

Окрім цього, приписами стат ей 144, 174 Господарськог о кодексу України унормов ано, що майнові права, майнові обов' язки та господарські зобов' язання суб' єкта гос подарювання можуть виникати з угод, передбачених законом . Згідно зі статтею 175 Господ арського кодексу України майново-господарськими зоб ов' язаннями визнаються цив ільно-правові зобов' язання , що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської ді яльності, в силу яких зобов' язана сторона повинна вчинит и певну господарську дію на к ористь другої сторони або ут риматися від певної дії, а упр авнена сторона має право вим агати від зобов' язаної стор они виконання її обов' язку. Майнові зобов' язання, які в иникають між учасниками госп одарських відносин, регулюют ься Цивільним кодексом Ук раїни з урахуванням особл ивостей, передбачених Гос подарським кодексом України . Як зумовлено приписами ст атті 180 Господарського код ексу України зміст господ арського договору становлят ь умови договору, визначені у годою його сторін, спрямован ою на встановлення, зміну або припинення господарських зо бов' язань, як погоджені сто ронами, так і ті, що приймаютьс я ними як обов' язкові умови договору відповідно до зако нодавства. Тобто, в силу уклад ення договору певного виду с торони підпорядковують свої відносини як загальним поло женням про зобов' язання, ви значеним Господарським к одексом України або Ци вільним кодексом України , так і відповідним законодав чим актам, що регулюють такий вид господарських відносин.

Згідно зі статтею 236 Цивільн ого кодексу України нікчемни й правочин або правочин, ви знаний судом недійсним, є нед ійсним з моменту його вчинен ня.

Правові наслідки недійс ності правочину передбачені статтею 216 цього Кодексу, відп овідно до якої недійсний правочин не створює юридичн их наслідків, крім тих, що пов' язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочи ну кожна із сторін зобов'язан а повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала н а виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, кол и одержане полягає у користу ванні майном, виконаній робо ті, наданій послузі, - відшкоду вати вартість того, що одержа но, за цінами, які існують на м омент відшкодування.

Згідно з частиною 5 статті 78 Г осподарського процесуально го кодексу України у разі виз нання відповідачем позову го сподарський суд приймає ріше ння про задоволення позову з а умови, що дії відповідача не суперечать законодавству аб о не порушують прав і охороню ваних законом інтересів інши х осіб.

За викладених обставин суд вважає позовні вимоги обґру нтованими і такими, що підляг ають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України, суд покладає на відповідача витрати по сп латі державного мита, витрат и на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуаль ного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов за довольнити повністю.

2. Визнати неді йсним договір купівлі-про дажу товару №2008/010-10 від 10.10.2008, уклад ений між Товариством з обмеж еною відповідальністю “ОДАС ГРУП” і Фізичною особою-підп риємцем ОСОБА_1

3. Стягнути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаці йний код НОМЕР_1, відомост і про розрахункові рахунки в ідсутні) на користь Товари ства з обмеженою відповідаль ністю “ОДАС ГРУП” (95001, АДР ЕСА_1, код у ЄДРПОУ 35052801, р/р 26009002005001 у ЦВФ ВАТ КБ “Надра”, МФО 384823) ви трати по сплаті державного м ита у сумі 85, 00 грн. (вісімд есят п' ять грн. 00 коп.) т а витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу у сумі 118,00 грн. (с то вісімнадцять грн. 00 ко п.).

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головк о

Рішення оформлено відп овідно до вимог ст. 84

Господарського процесуаль ного кодексу України

і підписано 12.05.2009.