Рішення

від 14.12.2016 по справі 905/3113/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.2016 Справа № 905/3113/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"

м. Київ

до відповідача - Приватного підприємства "ВНФ Донтехнопром" м. Слов'янськ

про стягнення 207001,05грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не явився,

від відповідача - не явився,

СУТЬ СПРАВИ:

01.11.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ТОВ "Порше Лізинг Україна" м. Київ про стягнення з ПП "ВНФ Донтехнопром" м.Слов'янськ 207001,05грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі сплати лізингових платежів за договором про фінансовий лізинг №00004690 від 04.04.2012р. та повернення майна з лізингу у зв'язку з достроковим розірванням договору, внаслідок чого виникла стягувана заборгованість.

В підтвердження позовних вимог ТОВ "Порше Лізинг Україна" м. Київ надало копії договору про фінансовий лізинг №00004690 від 04.04.2012р., акту прийому-передачі від 19.04.2012р., рахунків-фактур, вимоги №00004690 від 05.10.2015р., виконавчого напису нотаріуса від 28.04.2016р., постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2016р., постанови про розшук майна від 02.07.2016р., договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р., акту наданих послуг №154 від 29.04.2016р., платіжних доручень, договору про надання юридичних послуг №17/2010 від 09.06.2010

Представник позивача в судове засідання 14.12.2016р. не явився, на електрону адресу суду надіслав клопотання про проведення судового засідання за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2016р. не явився, додаткових документів не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Господарський суд вирішує спір по суті без явки представника відповідача на підставі ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами, оскільки вони є достатніми для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення з відповідача 207001,05грн., з яких: 104380,46грн. - основна заборгованість за договором, 88220,59грн. - плата за фактичний час користування об'єктом лізингу, 14400,00грн. - збитки.

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем умов договору про фінансовий лізинг №00004690 від 04.04.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2012р. ТОВ "Порше Лізинг Україна" м.Київ (далі - лізингодавець) та ПП "ВНФ Донтехнопром" м. Слов'янськ (лізингоодержувач) підписали договір про фінансовий лізинг №00004690 (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором лізингу, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України "Лізинг", параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України, Законом України «Про фінансовий лізинг» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до умов договору лізингодавець зобов'язується передати у розпорядження відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1.6 I benzin 2012 року виробництва, шасі № XW8ZZZ61ZCG040345, двигун №CFN301966, а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів.

Умови лізингу: вартість об'єкту лізингу - еквівалент 16950,00доларів США; авансовий платіж - еквівалент 2542,50доларів США; обсяг фінансування - еквівалент 14407,50доларів США; процентна ставка - змінна відповідно до п.6.4.2. загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу; кількість лізингових платежів - 60; строк лізингу - 60 місяців; лізинговий платіж - еквівалент 356,93доларів США; адміністративний платіж - еквівалент 254,26доларів США.

Відповідно до положень п. 6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що становлять невід'ємну частину договору (надалі - Загальні комерційні умови) для експлуатації об'єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь Порше Лізинг Україна лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракту, та інших положень Контракту. Кожний лізинговий платіж включає:

- відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування;

- частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу);

- комісії;

- покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом.

Якщо сторони домовились про змінну процентну ставку, застосовуватимуться наступні правила. Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) розраховуватиметься на основі змінної процентної ставки у розмірі трьохмісячної ставки LIBOR для доларів США/EURIBOR для євро (відповідно до умов контракту). Тому якщо трьохмісячна ставка LIBOR для доларів США/EURIBOR для євро зміниться у порівнянні з останнім коригуванням процентної ставки або, відповідно, датою доставки об'єкту лізингу більше, ніж на 0,25 процентних пунктів, робиться аналогічне абсолютне коригування проценту (з додаванням абсолютної вартості такого збільшення для абсолютного розміру проценту) на дату виставлення рахунку, після відповідного календарного кварталу (п. 6.4.2. договору).

Відповідно до положень п. 6.5 Загальних комерційних умов лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат виплати лізингових платежів (План відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Згідно п. 8.1 Загальних комерційних умов лізингоодержувач зобов'язаний негайно повідомляти Порше Лізинг Україна про будь-яку передбачувану затримку сплати платежів або прострочення, що вже відбулося. Вищезгадане повідомлення як таке не вважається підставою для подовження строку здійснення платежу.

Згідно п. 8.3.2. Загальних комерційних умов якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України «Про фінансовий лізинг»), Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до п. 12.1. Загальних комерційних умов строк лізингу за цим контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна повернути об'єкт лізингу у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадків, коли лізингоодержувач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов контракту. Якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкту лізингу, Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) об'єкт без попередньої згоди лізингоодержувача (п.13.1 загальних умов договору).

Лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна у звязку з вилученням (поверненням) об'єкта лізингу, у тому числі витрати, пов'язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги, пов'язані з вилученняи об'єкта лізингу (п.13.6 загальних умов договору).

04.04.2012р. сторони підписали графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), яким встановлено черговість та розмір лізингових виплат протягом 60 місяців (строк лізингу).

Господарський суд, дослідивши умови договору, робить висновок, що сторонами в даному договорі лізингу погоджені всі істотні умови, відсутні докази визнання його недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату.

Статтею 292 Господарського кодексу України передбачено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Матеріалами справи доведено, що позивачем належним чином виконані умови договору щодо передання відповідачу об'єкту лізингу - автомобіля легкового марки VW (модель Polo Sedan, номер кузова НОМЕР_1, 2012 року виробництва, реєстраційний знак - АА5681ІС, вартістю 136244,10грн.), що підтверджено відповідним актом прийому-передачі від 19.04.2012р., який наявний в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивачем було виставлено відповідні рахунки-фактури.

На підставі п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів визначається в порядку, встановленому договором.

Згідно графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів оплату погоджених сум відповідач мав здійснювати не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення наведених положень закону та умов договору відповідач своїх зобов'язань зі своєчасної та повної оплати не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у стягуваному розмірі.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з липня 2014р. по жовтень 2015р. становить 104380,46грн., доказів сплати якої на час розгляду справи відповідачем не надано, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг з сплати лізингових платежів відповідачу було направлено лист-вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору, в якому позивач зазначив про загальну суму боргу ПП "ВНФ Донтехнопром" в сумі 123767,63грн. (104380,46грн. - несплачені лізингові платежі, 19129,68грн. - штрафні санкції) та повідомив про відмову від договору про фінансовий лізинг №00004690 від 04.04.2012р. Однак, вимога не була отримана відповідачем, оскільки співробітником кур'єрської служби ТОВ «Експрес Мото Україна» за адресою одержувача осіб для вручення не знайдено, вказаний номер телефону не активний, про що позивач повідомлений листом №105/339 від 17.03.2016р.

Згідно з ч.3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.

Таким чином, законодавець визначив правові та фактичні підстави, форму, порядок та наслідки відмови сторони від договору лізингу.

Маючи відповідні юридичні та фактичні підстави для реалізації свого права на відмову від договору, позивач зобов'язаний одночасно дотримуватись і встановленого законом порядку реалізації свого права.

Сторони погоджуються, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п. 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу (п. 6.17 Загальних комерційних умов).

Згідно п. 12.7 Загальних комерційних умов день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від контракту визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізинг Україна на адресу лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від контракту та, за можливості, зв'язується з ним доступними телефону засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від контракту. Таке повідомлення надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців)/ місцем реєстрації (для фізичних). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги через відсутність за адресою/повернення через закінчення строку зберігання, лізингоодержувач вважається повідомленим належним чином.

Виходячи зі змісту лізингових правовідносин, визначених положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", внаслідок укладання договору фінансового лізингу лізингоодержувач набуває право тимчасового правомірного володіння та користування предметом лізингу. Згідно положень ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України час реалізації лізингоодержувачем здобутого права відносно предмету лізингу визначається строком дії відповідного договору, припинення якого зумовлює припинення існування правової підстави для реалізації лізингоодержувачем права володіння та користування майном, а відтак і виникнення у останнього обов'язку з повернення майна у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Згідно положень п. 12.9. договору у разі дострокового закінчення строку лізінгу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкту лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту.

Отже, об'єкт лізингу за вимогою позивача мав бути повернутий відповідачем, але останній об'єкт лізингу позивачу не повернув.

28.04.2016р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис №857 про повернення обєкту лізингу.

09.06.2016р. заступником начальника Слов'янського міськрайонного ВДВС у Донецькій області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового повернення обєкта лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса.

02.07.2016р. заступником начальника Слов'янського міськрайонного ВДВС у Донецькій області було винесено постанову про розшук майна боржника.

Як зазначає позивач, станом на даний час відповідач об'єкт лізингу не повернув, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача плату за фактичний час користування об'єктом лізингу після припинення договору про фінансовий лізинг №00004690 від 04.04.2012р. в сумі 88220,59грн. за період з листопада 2015р. по серпень 2016р.

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Як вбачається з матеріалів справи в період з листопада 2015р. по серпень 2016р. відповідач користувався об'єктом лізингу та не повернув його позивачу, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 88220,59грн. плати за фактичний час користування об'єктом лізингу є правомірними та підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в цій частині.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення суми збитків в розмірі 14400,00грн., понесених у звязку з неналежним виконанням умов договору, з яких: 2400,00грн. нарахований ПДВ, суд зазначає наступне.

Будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов'язків за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені контрактом штрафні санкції (п. 8.6. договору).

Лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна у звязку з вилученням (поверненням) об'єкта лізингу, у тому числі витрати, пов'язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги, пов'язані з вилученняи об'єкта лізингу (п. 13.6. договору).

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення витрат (збитків) на надання юридичних послуг.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позивачем укладені договір про надання юридичних-консультаційних послуг з ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» від 21.06.2012р. та договір про надання юридичних послуг з ТОВ «Юридична фірма Вернер і Партнери» від 09.06.2010р.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що стосується вимоги про стягнення понесених збитків в розмірі 8400,00грн. внаслідок залучення ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» суд відмовляє у її задоволенні, оскільки позивачем не доведено необхідність звернення до цієї юридичної компанії та укладення з нею договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р. з огляду на те, що 09.06.2010р. позивачем був укладений договір про надання юридичних послуг з ТОВ «Юридична фірма Вернер і Партнери». З наданих позивачем рахунків-фактур не вбачається в чому саме полягали такі юридично-консультаційні послуги.

Позивач також заявив вимогу про стягнення понесених збитків в розмірі 6000,00грн. внаслідок залучення ТОВ «Юридична фірма Вернер і Партнери».

За таких обставин, з урахуванням норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем має бути доведено сам факт понесення збитків внаслідок отримання юридичних послуг.

Будь-яких документів, які б підтверджували факт оплати позивачем послуг ТОВ «Юридична фірма Вернер і Партнери» за договором про надання юридичних послуг від 09.06.2010р., всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що рахунок-фактура №1071 від 01.09.2016р. на суму 5000,00грн. виставлений на оплату юридичних послуг, які полягають, в тому числі, в участі в судових засіданнях відповідно до договору. Представник позивача участь в судових засіданнях не приймав, 14.12.2016р. електронною поштою надіслав клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Наведене зумовлює висновки про відмову в позові в частині стягнення зазначених збитків, завданих позивачу у зв'язку із зверненням за правовою допомогою.

Крім того, суд зазначає, що позивач безпідставно нараховує ПДВ на суму послуг, оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, який входить в ціну, в даному випадку, послуг, юридичні особи, які їх надавали, при виставленні рахунків на оплату повинні були вести його облік та перерахування до державного бюджету. З огляду на що, відсутні правові підстави для окремого нарахування суми ПДВ.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені частково, спір виник з вини відповідача, на останнього покладається судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі гл.48, 58 Цивільного кодексу України, ст.ст.67,193, 292 Господарського кодексу України, ст.ст. 22,33,43,49,75,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" м. Київ до Приватного підприємства "ВНФ Донтехнопром" м. Слов'янськ про стягнення 207001,05грн. частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ВНФ Донтехнопром" (84100, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 36806829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" ( 02152, м.Київ, пр.П.Тичини, 1В, офіс «В», ЄДРПОУ 35571472) 104380,46грн. основної заборгованості за договором, 88220,59грн. плати за фактичний час користування об'єктом лізингу, 2889,02грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписаний 19.12.2016р.

Суддя О.О. Уханьова