Рішення

від 13.12.2016 по справі 910/21352/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2016Справа №910/21352/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "АСА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекс Україна"

про стягнення грошових коштів

Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: Чубаров Д.В. за довіреністю від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "АСА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекс Україна" про повернення суми попередньої оплати за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.12.2016.

В судове засідання 13.12.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Представник позивача в судове засідання 13.12.2016 з'явився, надав суду додаткові докази по справі, та заявлені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язання по поверненню сплачених коштів передплати за договором поставки № 75346 від 17.12.2015, оскільки товар обумовлений зазначеним договором, у визначений договором строк не був поставлений.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував.

У судовому засіданні 13.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 17.12.2015 між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником було укладено договір поставки № 75346 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити в обумовлені договором строки покупцеві товар, визначений в п. 1.2. договору, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар.

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість товару за договором складає 14 251, 20 грн.

Відповідно до п. 3.4 договору поставка товару здійснюється повністю чи окремими партіями за вибором постачальника протягом 3 днів із дня повної оплати.

Строк дії договору починає свій перебіг у момент, підписання договору та триває до припинення права та обов'язків, які виникли із договору (п. 7.7. договору).

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 22.12.2015 передплату за товар обумовлений в договорі в розмірі 14 251, 20 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 582 від 22.12.2015.

За розрахунком позивача, враховуючи, що попередня оплата за договором була ним здійснена 22.12.2015 відповідач зобов'язаний був поставити товар обумовлений договором у строк до 25.12.2015. Оскільки відповідач на день подання позову не здійснив поставки товару, позивач посилаючись на ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати за договором в розмірі 14 251, 20 грн.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір поставки.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приймаючи до уваги положення п. 3.4. договору суд погоджується з позивачем, що відповідач зобов'язаний був поставити товар обумовлений договором у строк до 25.12.2015.

Своє зобов'язання по поставці товару відповідач не виконав і доказів іншого матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 18.10.2016 направляв відповідачу лист - вимогу вих. № 18/10/161 від 18.10.2016, в якому вимагав повернути кошти передплати у розмірі 14 251, 20 грн. Відповідне поштове відправлення було вручене відповідачу 27.10.2016.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи, що позивач скористався правом наданим йому ст. 693 ЦК України та приписи ст. 530 ЦК України відповідач був зобов'язаний у строк до 03.11.2016 включно повернути позивачу кошти передплати у розмірі 14 251, 20 грн. Своє зобов'язання по поверненню грошових коштів відповідач не виконав і доказів іншого матеріали справи не містять.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 14 251, 20 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов'язання відповідно до ст. 530 ЦК України настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 14 251, 20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армтекс Україна" (02222, м. Київ, вул. М. Лаврухіна, буд. 4; ідентифікаційний код 39627916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "АСА" (02094, м. Київ, вул. Краківська, буд. 18-а; ідентифікаційний код 39340952) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", заборгованість в сумі 14 251 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят одну) грн 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.12.2016.

Суддя О. М. Дупляк