Рішення

від 12.12.2016 по справі 916/2808/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2016 р.Справа № 916/2808/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ТРАК";

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Одеський кабельний завод "ОДЕСКАБЕЛЬ"

про стягнення 18764,41грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність №823/Д від 18.04.2016р.;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю " ОСОБА_1 ТРАК ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 акціонерного товариства "Одеський кабельний завод "ОДЕСКАБЕЛЬ" про стягнення заборгованості у розмірі 18764,41грн., а саме: основного боргу у розмірі 12776,37 грн., пені у розмірі 5568,27 грн., 3% річних у розмірі 419,77 грн., 5000грн. -витрати на оплату послуг адвоката та судові витрати.

Ухвалою суду від 21.10.2016 року порушено провадження у справі № 916/2808/16 за зазначеним позовом.

14.11.2016р. позивач надав заяву про припинення провадження у справі в частині основного боргу та витрат на оплату послуг адвоката в зв'язку зі сплатою.

29.11.2016р. позивач надав заяву про припинення провадження у справі в частині основного боргу, судових витрат в зв'язку зі сплатою та відмовляється від витрат на оплату послуг адвоката .

12.12.2016 року представник відповідача надав до суду відзив на позов відповідно якого, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення пені та 3% річних з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 12.12.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив .

04.06.2015 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством В«Одеський кабельний завод В«ОдескабельВ» (далі - Покупець/Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ТракВ» (далі - Постачальник/Позивач) було укладено договір поставки №600320150021 (далі - Договір).

Відповідно до умов даного договору ТОВ В«ОСОБА_1 ТракВ» зобов'язалося поставити ПАТ В«ОдескабельВ» - самохідний електричний штабелер з висувною щоглою Jungheinrich ETV 214 GE115-650 DZ, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар, у порядку та на умовах, що передбачені Договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що загальна сума Договору складає еквівалент 34 152,00 Євро за курсом продажу ЄВРО, визначеному відповідно до інтернет-джерела http://charts.finance.Ua/m/currency/interbank/~/l/eur станом на дату, яка на один робочий день передує даті розрахунку. Крім цього, п.1.2. Договору передбачено, що у випадку якщо на момент здійснення розрахунків за Договором курс Євро змінюється - загальна сума Договору підлягає автоматичному коригуванню.

Пунктом 4.1. Договору Передбачено, що усі розрахунки за Договором повинні здійснюватися лише у гривнях на підставі рахунків Постачальника відповідно до еквіваленту вказаному в додатку №1 сум в Євро згідно з курсом продажу Євро за курсом продажу ЄВРО, визначеному відповідно до інтернет - джерела http: // charts. fmance. Ua /m/ currency/ interbank /~/l/eur станом на дату, яка на один робочий день передує даті розрахунку.

Порядок оплати товарів Покупцем встановлено п.4.3. Договору та Протоколом розбіжностей до договору, відповідно до яких, покупець на підставі рахунків Постачальника зобов'язаний оплатити

- 30% від загальної вартості товару протягом 7 календарних днів після підписання Договору, що складає гривневий еквівалент 10 245,60 Євро - сплачено ПАТ «Одескабель» 15.06.2015 року в сумі 245 189,50 грн.;

- 35% вартості товару протягом 7 днів з моменту повідомлення про готовність товарів до відвантаження з Німеччини, що складає гривневий еквівалент 11 953,20 Євро - сплачено ПАТ «Одескабель» 24.07.2016 року в сумі 290 781,91 грн.',

- решта суми у розмірі 35% від загальної суми договору, що складає гривневий еквівалент 11 953,20 Євро, виплачується рівними частинами протягом 6 (шести) календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі товару на підставі рахунків Постачальника, що в свою чергу складає 6 (шість) щомісячних платежів, гривневий еквівалент якого має складати 1992,20 Євро.

Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ТракВ» свої обов'язки постачальника за договором виконано в повному обсязі - товар передано уповноваженому представнику Покупця 07.08.2015 року, що не заперечує відповідач.

Відповідно до умов п.п. (ііі) п.4.3. Договору (з урахуванням протоколу розбіжностей) Покупець зобов'язаний оплатити решту суми у розмірі 35% від загальної суми договору, що складає гривневий еквівалент 11 953,20 Євро, яка виплачується рівними частинами протягом 6 (шести) календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі товару на підставі рахунків Постачальника.

Таким чином, на оплату залишку 35% від вартості Товару (11 953,20 Євро), ТОВ В«ОСОБА_1 ТракВ» , щомісячно, на протязі шести місяців виставлялися рахунки на оплату 1992,20 Євро в гривневому еквіваленті за курсом Євро на дату виставлення рахунку (11 953,20 Євро/6 міс = 1992,2 Євро). В свою чергу, протягом серпня-листопада 2015 року, п'ять рахунків ПАТ «Одескабель» було сплачено в повному обсязі.

05.01.2016 року ТОВ В«ОСОБА_1 ТракВ» виставило ПАТ В«Одеський кабельний завод В«ОдескабельВ» останній рахунок № ЮН-00000025 на суму 52 532,92 грн., що становить гривневий еквівалент 1992,20 Євро (за курсом відповідно до умов договору). Вказаний рахунок ПАТ В«Одеський кабельний завод В«ОдескабельВ» відповідно до умов Договору було зобов'язане оплатити у строк до 12.01.2016 року включно.

Однак, всупереч умовам договору, лише 03 березня 2016 року вищевказаний рахунок ПАТ В«Одеський кабельний завод В«ОдескабельВ» було сплачено частково - на суму 39 756,55 гривень. Таким чином, з 04 березня по сьогоднішній день несплаченою залишилася сума заборгованості в розмірі 12 776,37 гривень.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою відповідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 18764,41грн., а саме: основного боргу у розмірі 12776,37 грн., пені у розмірі 5568,27 грн., 3% річних у розмірі 419,77 грн., 5000грн. -витрати на оплату послуг адвоката та судові витрати

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем сплачено заборгованість за поставлений товар в сумі 12776,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7528 від 13.10.2016р. та не спростовується сторонами по справі.

Відповідно до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи. Відповідні процесуальні дії суд може вчиняти й шляхом винесення відповідної ухвали як окремого процесуального документа, продовжуючи розгляд справи в іншій частині.

Отже, так як відповідачем погашено суму основного боргу, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 12776,37 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 5568,28 грн.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Відповідно до п. 5.2. договору у разі затримки оплати товарів у встановлені договором терміни, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу і за кожне з таких порушень до моменту виконання покупцем своїх зобов'язань. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов'язань за цим договором.

В зв'язку з порушенням строків оплати, на підставі п. 5.2 договору відповідачу позивачем на суму заборгованості нарахована пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 5568,27 грн.

Наданий позивачем розрахунок пені на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми.

Оскільки Відповідачем не належним чином виконані умови Договору щодо оплати виконаних робіт, тому він зобов'язаний сплатити на користь Позивача три проценти річних від простроченої суми, розмір яких складає 419,77 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум заявлених до стягнення, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5568,27 грн. та 3% у розмірі 419,77 грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Керуючись п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 12776,37грн. провадження припинити.

2. В частині позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних задовольнити повністю.

3. Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Одеський кабельний завод "ОДЕСКАБЕЛЬ" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 144, код ЄДРПОУ 05758730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ТРАК" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 80, оф. 18, код ЄДРПОУ 34485084) пеню у розмірі 5568,27 грн., та 3% у розмірі 419,77 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 19 грудня 2016 р.

Суддя С.В. Літвінов