ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.12.2016 Справа № 920/1002/16 Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1002/16
за позовом - Приватного підприємства «БУДСАЛОН», м. Суми,
до відповідача - Комунальної установи Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 імені Героя України ОСОБА_1 Сумської міської ради, м. Суми,
про стягнення 15437,15 грн.,
за участю представників:
позивача - директора ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 01.11.2016,
В судовому засіданні, розпочатому о 10 год. 00 хв. 01.12.2016 року, відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви до 10 год. 00 хв. 08.12.2016 року та до 11 год. 10 хв. 13.12.2016 року.
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 16668,97 грн., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору на виконання ремонтних робіт № 56 від 15.06.2016 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.
Представник відповідача у своєму відзиві на позов просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що ремонтні роботи за договором № 56 від 15.06.2016 року виконані позивачем неякісно, з порушенням норм ДБН та умов згаданого договору та нанесено збитки майну відповідача. Також відповідач зазначав, що позивач в порушення пункту 4.2 договору, укладеного між сторонами, начебто не надав відповідачеві акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року на суму 16668,97 грн.
В судовому засіданні 13.12.2016 року представник відповідача повністю визнав позовні вимоги позивача у зменшеному розмірі, тобто у сумі 15437,15 грн.
Відповідно до заяви б/н, б/д (вх. № 3368 від 13.12.2016) про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 15437,15 грн., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору на виконання ремонтних робіт № 56 від 15.06.2016 року, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.
Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.
Враховуючи, що подана позивачем заява відповідає приписам частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу з урахуванням останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
15.06.2016 року між сторонами укладено договір на виконання ремонтних робіт № 56 (далі - договір), згідно умов якого позивач (підрядник) зобов'язувався виконати роботи по поточному ремонту санвузлів та стелі відповідача, а відповідач (замовник) зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи.
Пунктом 1.3 договору визначено, що позивач зобов'язується виконати передбачені договором роботи і здати відповідачеві в обумовлені договором терміни. Додатком до договору є кошторис, який позивач (підрядник) надає відповідачу (замовнику).
Відповідно до пункту 2 договору, вартість всіх робіт за даним договором становить 34818,68 грн., в тому числі ПДВ 5803,11 грн. Договірна ціна є динамічною і визначається згідно актів здачі-приймання виконаних будівельних робіт, в т.ч. проміжні акти, які складаються на основі програмного комплексу АВК-5 із урахуванням вимог ДСТУ ДБ.1.1.-1-2013. Розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок позивача після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) у межах відповідних бюджетних призначень на 2016 рік, передбачених кошторисом. Оплата за виконанні роботи здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт.
Порядок здачі-приймання виконаних робіт передбачено пунктом 4 договору, відповідно до якого, у випадку мотивованої відмови відповідача від приймання робіт сторонами протягом 5-ти робочих днів складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, термінів їх виконання. При неотриманні підрядником (позивачем) протягом 5-ти робочих днів підписаного акту передачі-приймання робіт, роботи вважаються прийнятими з виконанням усіх умов договору.
За умовами пункту 6.1 договору, представники відповідача мають право у будь-який час перевірити хід виконання робіт без втручання в оперативно-господарську діяльність позивача.
Згідно з пунктом 12.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 року включно, а по фінансовим зобов'язанням до повного виконання зобов'язань.
Позовні вимоги обґрунтовані належним виконанням з боку позивача укладеного між сторонами договору, що підтверджується актом передачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2016 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за вересень 2016 року на загальну суму 16668,97 грн., але відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору та вимог статті 526 Цивільного кодексу України, ухиляється від виконання свого обов'язку за договором щодо здійснення своєчасної оплати вартості виконаних позивачем будівельних робіт в терміни, встановлені пунктом 2.3 договору.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог статті 629 цього ж Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові (виконавцю) обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується у ньому і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від його підписання визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до частини четвертої статті 879 цього ж Кодексу, оплата робіт проводиться замовником після їхнього прийняття, якщо інший порядок не встановлений умовами договору.
Статтями 853, 882 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника негайно приступити до прийняття виконаної підрядником роботи.
Як зазначає позивач, на виконання умов зазначеного договору позивачем 05 серпня 2016 року складено та передано відповідачу для писання два примірники акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2016 року на загальну суму 17066,76 грн. та два примірники довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за серпень 2016 року на загальну суму 17066,76 грн.
Відповідач повернув позивачу не підписані акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2016 року на загальну суму 17066,76 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за серпень 2016 року на вказану суму. Свою відмову у підписанні вказаних акту та довідки відповідач обґрунтував ненаданням позивачем акту огляду прихованих робіт та наявністю, на думку відповідача, деяких недоліків у виконаних позивачем будівельних роботах. Разом з цим відповідач запропонував позивачу усунути наявні, на його думку недоліки та повторно направити акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).
З урахуванням зауважень відповідача, 02 вересня 2016 року позивач надав відповідачу для підписання два примірники акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2016 року на загальну суму 16668,97 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за вересень 2016 року на загальну суму 16668,97 грн., підсумкову відомість витрачених ресурсів і розрахунку загальновиробничих витрат, акт огляду прихованих робіт.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок позивача після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3). Оплата за виконані роботи здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт.
Разом з тим, відповідно до пункту 4.2. договору, при неотриманні підрядником (позивачем) протягом 5-ти робочих днів підписаного акту передачі-приймання робіт, роботи вважаються прийнятими з виконанням усіх умов договору.
З огляду на те, що відповідач (замовник) не повернув позивачеві (підряднику) підписаний примірник акту передачі-приймання робіт (форма КБ-2в) за вересень 2016 року та примірник довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за вересень 2016 року, то з урахуванням вищезазначеного та пункту 4.2 договору вказані роботи вважаються прийнятими відповідачем 09 вересня 2016 року.
Таким чином, свій обов'язок щодо оплати виконаних позивачем ремонтних робіт відповідач повинен був виконати протягом п'яти банківських днів з моменту приймання-передачі даних робіт, тобто до 16 вересня 2016 року включно.
Факт прийняття відповідачем виконаних позивачем будівельних робіт без будь-яких зауважень за договором на виконання ремонтних робіт № 56 від 15.06.2016 року, підтверджується вищезазначеними актом передачі-приймання робіт (форма КБ-2в) за вересень 2016 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за вересень 2016 року.
Проте, в порушення умов укладеного між сторонами договору на виконання ремонтних робіт № 56 від 15.06.2016 року та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за виконані позивачем підрядні роботи не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт виконання позивачем підрядних робіт та їх прийняття відповідачем повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у зменшеному останнім розмірі 15437,15 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягаючими задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 11-16, 20, 512-514, 526, 530, 610-612, 629, 853, 882 Цивільного кодексу України, статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунальної установи Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 імені Героя України ОСОБА_1 Сумської міської ради (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 79, ідентифікаційний код 22975104) на користь Приватного підприємства «БУДСАЛОН» (40000, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, буд. 6/86, ідентифікаційний код 32462594) заборгованість в сумі 15437,15 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 16.12.2016.
Суддя ОСОБА_4
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2016 |
Оприлюднено | 21.12.2016 |
Номер документу | 63480117 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Левченко Павло Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні