Постанова

від 13.12.2016 по справі 805/3755/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р. Справа №805/3755/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 16:58

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.

за участю:

представника позивача Черкасова Є.М.

представника відповідача Денисюк М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бразес" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бразес" про стягнення заборгованості з рахунків платника податків у банках на суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 50 813,17 грн, мотивуючи вимоги тим, що у відповідача існує податкова заборгованість, що виникла у результаті самостійно визначеної суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій. Оскільки самостійно заборгованість не сплачується, будь-які інші міри впливу з боку податкового органу задля погашення податкового боргу, відповідачем не виконуються, просить суд стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 50 813,17 грн.

Представником відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надано заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого зазначає, що розрахунок суми заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи та включає безпідставні та неправомірні суми основного платежу та по нарахуванню пені. Пеня у сумі 1 302,26 грн стягнута постановою Запорізького окружного адміністративного суду №808/8037/14 від 21.07.2015 року. Основний платіж у сумі 11 023,92 грн та 22 047,86 грн за рішенням та договором ОДПІ про розстрочення грошових зобов'язань від 30.05.2014 року №34 погашені в повному обсязі. Також, сплачено проценти на виконання договору про розстрочення №34 від 30.05.2014 року у сумі 1 547,53 грн. Зазначає, що розрахунок заборгованості доданих до позовної заяви не співпадає з даними в інтегрованій картці платника податку. Просить врахувати, що підприємство знаходиться на території проведення антитерористичної операції, що зумовило відсутність коштів та неможливість належного виконання обов'язків зі сплати податку на додану вартість. З огляду на зазначене є безпідставним нарахування недоїмки за несвоєчасне виконання задекларованих податкових зобов'язань.

Представник позивача в судовому надав заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у сумі 49 510,91 грн, без врахування суми 1302,26 грн за податковою декларацією № 9052537860 від 14.09.2014 року, зазначив, що зменшені позовні вимоги підтримує та обґрунтував доводами аналогічними зазначеним у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, навів доводи аналогічні зазначеним у письмовому заперечені, також зазначив, що сплату здійснював відповідно до рішення про розстрочення податкового боргу, про що зазначено у платіжних дорученнях.

Суд,вислухавши сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бразес" (код ЄДРПОУ 25578728, вул. 40-й квартал, буд.9, кв.33,м. Мирноград, Донецька область, 85323) пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації з 15.04.1998 року номер запису 1 259 120 0000 000073.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу надавалася податкова звітність з податку на додану вартість із самостійно визначеними сумами податкового зобов'язання за 2014-2016 роки.

Позивач зазначає, що податковий борг утворився на підставі самостійно визначеної, але належним чином не сплаченої суми податкового зобов'язання за податковою декларацією № 9063847680 від 05.11.2014 року; податковою декларацією № 9077373225 від 12.01.2015 року; податковою декларацією № 9092101885 від 07.06.2016 року, також, не в повному обсязі сплаченої суми за рішенням від 30.05.2014 року №34 про розстрочення податкового боргу, грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №000041500 від 28.01.2015 року про нарахування штрафних санкцій та податковим повідомленням-рішенням №000038506 від 09.08.2016 року про нарахування штрафних санкцій, а також, пені у сумі 12 097,10 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. ПК України).

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідачем зазначені вимоги виконані та надано до податкового органу податкову звітність з податку на додану вартість. Отже, самостійно задекларована сума податкового зобов'язання є узгодженою, однак відповідачем належним чином не сплачена.

Статтею 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом на підставі акту перевірки сформовано податкове повідомлення-рішення №000041500 від 28.01.2015 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у сумі 2000,00 грн та податкове повідомлення-рішення № 000038506 від 09.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у сумі 123,93 грн., які ані в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржувалися.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пункту 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання зазначених вимог податковим органом сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога форми "Ю" № 2036-25 від 16.07.2014 року.

Також, позивачем було застосовано комплекс заходів до відповідача з метою погашення заборгованості перед бюджетом, а саме: винесено рішення про розстрочення грошових зобов'язань №34 від 30.05.2014 року відповідно до якого розстрочена сума боргу 77 167,46 грн з 30.05.2014 року по 25.12.2014 року та укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу); винесено рішення про опис майна у податкову заставу №112/25 від 22.07.2014 року, надіслані листи для отримання вичерпної інформації щодо існуючого майна у відповідача та: згідно довідки від 09.12.2016 року за відповідачем обліковуються транспортні засоби: КРАЗ 250, АН 5429СО; ЗИЛ 431412 СПГ, АН 6751 ВІ; РАФ 2203, 34280 ЕН; ЛИАЗ 677М, 36175 ЕВ; згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем права власності на нерухоме майно відсутнє.

В судовому засіданні та запереченнях на адміністративний позов відповідач посилається на те, що ним погашався податковий борг відповідно до договору про розстрочення грошових зобов'язань №34 від 30.05.2014 року, та зазначає, що погасив його в повному обсязі про що надав платіжні доручення №239, №240, №242 від 20.01.2016 року, виписку по банківському рахунку про здійснені операції від 21.01.2016 року, платіжне доручення №178 від 06.06.2014 року, виписку по банківському рахунку про здійснені операції 04.06.2014 року, платіжне доручення №179 від 16.06.2014 року, №197 від 15.07.2014 року, виписку по банківському рахунку про здійснені операції 14.07.2014 року, платіжне доручення №204 від 20.08.2014 року, виписку по банківському рахунку про здійснені операції 18.08.2014 року, №215 від 18.11.2014 року, виписку по банківському рахунку про здійснені операції 12.11.2014 року від 02.07.2015 року.

З інтегрованої картки платника податків вбачається, що у період розстрочення податкового боргу за договором №34, у зв'язку з поданням податкової декларації №9034878845 від 18.06.2014 року у сумі 54 028,00 грн, станом на 30.06.2014 року у підприємства виник податковий борг, який надалі збільшено на підставі податкової декларації № 9038523295 від 08.07.2014 року на суму 30 821,00 грн та № 9052537860 від 14.09.2014 року на суму 47 082,00 грн.

Також, з інтегрованої картки платника податків вбачається, що 28.10.2014 року скасовано рішення про розстрочення грошового зобов'язання №34 та залишок несплаченого боргу у сумі 22 047,86 грн зараховано до загальної недоїмки.

Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статею 87 ПК України, так, відповідно до п.87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Аналізуючи зазначені вище норми, судом встановлено, що оскільки відповідач мав податкову заборгованість з податку на додану вартість за самостійно визначеними сумами у податкових деклараціях № 9063847680 від 05.11.2014 року; № 9077373225 від 12.01.2015 року; № 9092101885 від 07.06.2016 року, заборгованість за якими є спірним питанням зазначеного позову, у відповідності до чого податковим органом здійснювалося зарахування сум визначених у платіжних дорученнях, згідно до п.87.9 ст.. 87 ПК України, на погашення боргу який виник раніше, тобто згідно календарної черговості виникнення заборгованості та без урахування призначення платежу визначених відповідачем у платіжних дорученнях, крім того, у судовому засіданні відповідач не заперечував, що сплата податкового зобов'язання за податковими деклараціями ним не здійснювалась.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що за наслідком несплати податкового зобов'язання податкові органи надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання, яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

В судовому засіданні та матеріалами справи підтверджені підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розміріє

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується сформованою та направленою на адресу відповідача податковою вимогою.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги. Податкова вимога ані в адміністративному порядку, ані в судовому порядку оскаржена не була.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання, доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість зменшених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бразес" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з розрахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Бразес" (код ЄДРПОУ 25578728, вул. 40-й квартал, буд.9, кв.33,м. Мирноград, Донецька область, 85323) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 49 510 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот десять ) грн 91 коп на р/р 31115029700034, код платежу 8514010100, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 13.12.2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 16.12.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.