Постанова

від 06.12.2016 по справі 808/972/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року (о 10 год. 50 хв.)Справа № 808/972/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Ісакової А.В.,

представників відповідача Білоуса Г.Б.,Винник О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМК Інвест»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМК Інвест» (далі - ТОВ «ВМК Інвест», відповідач), в якому з урахуванням уточнення просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 124 466,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених платником податків шляхом подання уточнюючих розрахунків, а також визначених податковою інспекцією за результатом перевірки. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня із податку на додану вартість у сумі 3 112,23 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 124 466,24 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав із підстав, наведених у позовній заяві та просив присудити до стягнення з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 124 466,24 грн. Додатково зазначає, що сума від'ємного значення у розмірі 163 350,00 грн. самостійно визначена відповідачем шляхом подання податкової декларації за листопад 2015 року не врахована податковою інспекцією у поточному звітному періоді, а підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань відповідача у наступних податкових періодах, а тому не стосується предмету даного спору.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 26.04.2016 №2604.1 (вх. №13310) та додаткових поясненнях до заперечень до адміністративного позову від 11.07.2016 №1107.1 (вх. №20823), а також надали додаткові усні пояснення. Зокрема, зазначають, що станом на 01.10.2015 ТОВ «ВМК Інвест» не мало заборгованості зі сплати ПДВ, проте у податковій звітності за жовтень 2015 року (подана 20.11.2015) підприємством помилково включені до складу податкового кредиту податкові накладні, що зареєстровані з порушенням терміну реєстрації (на 1 день) на загальну суму 740 460,00 грн., у тому числі ПДВ 123 410,00 грн. Вказують, що помилку було виявлено після закінчення граничного терміну подання податкової звітності з ПДВ, тому виправити своєчасно (тобто у поточному звітному періоді) помилку не вдалось. Таким чином, відповідач змушений був подавати уточнюючі розрахунки з податкової звітності за жовтень, яка попала у картку платника податку не в тому періоді, за який виправлено помилку (тобто жовтень 2015 року), а в грудні 2015 року. Так, уточнюючий розрахунок за жовтень 2015 року було подано 18.12.2015 (квитанція міститься в матеріалах справи), в якому зменшено суму податкового кредиту на суму зайво включених у попередніх періодах податкових накладних, а також нараховані штрафні санкції за самостійно виявлені помилки в сумі 3 641,00 грн. (вказана сума сплачена платіжним дорученням від 18.04.2016 №56 в повному обсязі). Крім того, пояснюють, що 20.12.2015 відповідачем було подано податкову звітність за листопад 2015 року, в якій було включено до складу податкового кредиту ті податкові накладні, що були виключені зі складу податкового кредиту у жовтні 2015 року. Таким чином, на думку представників відповідача, станом на кінець податкового періоду за листопад 2015 року ТОВ «ВМК Інвест» не мало заборгованості зі сплати ПДВ, а мало від'ємне значення на суму 163 350,00 грн. (до цієї суми увійшла сума 121 361,00 грн. за жовтень за виключенням сум сплачених своєчасно податкових зобов'язань за основною податковою звітністю за жовтень 2015 року). Також зазначають, що у січні 2016 року підприємством виявлено помилку за серпень 2015 року, в якій помилково включено податкову накладну, що була зареєстрована з порушенням терміну реєстрації та не повинна була включатись до складу податкового періоду у серпні 2015 року, у зв'язку із чим 14.01.2016 були подані уточнюючі розрахунки за серпень 2015 року та виключено зі складу податкового кредиту сума ПДВ 40 608,00 грн. Оскільки рядки, що відповідають за розрахунки з бюджетом є перехідними, то відповідачем 14.01.2016 також подало уточнюючі розрахунки за вересень та жовтень 2015 року (копії квитанцій додано до матеріалів справи). Так, в уточнюючому розрахунку за вересень 2015 року підприємство включило до складу податкового періоду суму 40 608,00 грн., що була виключена зі складу податкового кредиту за серпень 2015 року. Ураховуючи викладене вважають, що заборгованості зі сплати ПДВ по цій сумі не виникло, хоча аналогічна ситуація з уточнюючими розрахунками по жовтню 2015 року не прийнята до зарахування з незрозумілих причин. Просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «ВМК Інвест» (ідентифікаційний код 36014992) є юридичною особою, яка зареєстрована 07.07.2008, з 08.07.2015 перебуває на облік як платник податків та взятий на облік як платник єдиного внеску у ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкові декларації, відповідно до яких підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі:

від 20.11.2015 №9237681865 за жовтень 2015 року на суму 223,00 грн.;

від 18.12.2015 №9257624764 за листопад 2015 року на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду 163 350,00 грн.;

від 20.01.2016 №9273931285 за грудень 2015 року на суму 41 956,00 грн.

Також відповідачем до контролюючого органу було подано Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до яких підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі:

від 18.12.2015 №9256956939 за жовтень 2015 року на суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 121 361,00 грн. та сума штрафу у зв'язку з виправленням помилок у розмірі 3 641,00 грн.;

від 14.01.2016 №9000598341 за серпень 2016 року на суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 40 608,00 грн. та сума штрафу у зв'язку з виправленням помилок у розмірі 1 218,00 грн.;

від 14.01.2016 №9000773227 за вересень 2016 року на суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі - 2 380,00 грн.;

від 14.01.2016 №9000773200 за жовтень 2016 року на суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі -38 228,00 грн.

Посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт від 03.12.2015 №1204/08-28-15-01/36014992. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем п. 57.1 ст. 57 ПК України, ТОВ «ВМК Інвест» несвоєчасно сплачено суму визначених грошових зобов'язань в податковій декларації з податку на додану вартість за червень , липень та вересень 2015 року.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 22.12.2015 №0002401501, яким відповідачу нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 243,53 грн. Указане рішення вручено 22.12.2015 під розписку бухгалтеру підприємства, що саме представниками відповідача не заперечується.

Платіжними дорученнями від 18.04.2016 №55 на суму 1 218,00 грн., №56 на суму 3 641,00 грн. відповідачем частково сплачено суму податкового боргу у розмірі 4 859,00 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 25.12.2015 на адресу відповідача поштою направлена податкова вимога від 23.12.2015 № 3751-23 на суму 124 995,01 грн. Проте, як вбачається із наданої позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.

Згідно із даними облікової картки платника податків у ТОВ «ВМК Інвест» наявна заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 211 126,99 грн., із яких заявлено до стягнення у даному провадженні 124 466,24 грн.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов'язання в установлені законодавством строки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема:

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктами 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПК України).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

У відповідності до п. 50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно з розрахунком податкового органу, заборгованість відповідача по податку на додану вартість виникла на підставі наступного:

уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість №9256956939 від 18.12.2015 на суму 121 361,00 грн. (з урахуванням переплати у розмірі 40 858,52 грн., залишок боргу складає 80 502,48 грн.);

самостійне нарахування штрафних санкцій на підставі уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість №9256956939 від 18.12.2015 на суму 3 641,00 грн.;

податкового повідомлення-рішення №0002401501 від 22.12.2015 на суму штрафних санкцій 243,53 грн.;

уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість №9000598341 від 01.08.2015 на суму 40 608,00 грн.;

самостійне нарахування штрафних санкцій на підставі уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість №9000598341 від 01.08.2015 на суму 1 218,00 грн.;

пеня в сумі 3 112,23 грн.

Таким чином, як зазначає позивач у адміністративному позові, за даними податкового обліку станом на 18.12.2015 у відповідача була наявна переплата у розмірі 40 858,52 грн., однак згідно із даними інтегрованої картки з податку на додану вартість ТОВ «ВМК Інвест» станом на 18.12.2015 у відповідача була наявна переплата у сумі 6,99 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію від 18.12.2015 №9257624764 за листопад 2015 року, відповідно до якої підприємством самостійно було визначена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду 163 350,00 грн.

Проте, задекларовані дані вказаної декларації не було відображено податковою інспекцією у обліковій картці платника податку.

Крім того, ТОВ «ВМК Інвест» самостійно визначено податкові зобов'язання за серпень 2015 року в уточнюючому розрахунку від 14.01.2016 №9000598341 на суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 40 858,52 грн. та сума штрафу у зв'язку з виправленням помилок у розмірі 3 641,00 грн.

Проте, того ж дня відповідачем подану уточнюючі розрахунки від 14.01.2016 №9000773227 за вересень 2016 року на суму -2 380,00 грн.; від 14.01.2016 №9000773200 за жовтень 2016 року на суму -38 228,00 грн. Вказані розрахунки були прийняті податковою інспекцією, що підтверджується відповідними квитанціями від 14.01.2016, їх дані відображено у обліковій картці платника податку на додану вартість шляхом зменшення суми ПДВ.

Також відповідачем надано суду докази сплати самостійно нарахованої суми штрафних санкцій у зв'язку з виправленням помилок у розмірі 4 859,00 грн.

Судом враховано також, що протягом розгляду справи відповідач звертався до податкової інспекції із відповідними листами щодо проведення звіряння та/або надання пояснень з питань виникнення податкового боргу, на стягненні якого наполягає позивач у даному провадженні, однак на вказані звернення відповіді підприємством не отримано, доказів протилежного представником позивача суду надано не було.

Разом з тим, позовну вимогу про стягнення заборгованості з податку на додану вартість позивач підтримав в повному обсязі, вказавши про відсутність будь-яких інших доказів на обґрунтування позову.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, враховуючи встановлену судом недостовірність даних податкового обліку в обумовленій частині, суд дійшов висновку, що розрахунок розміру податкового боргу по податку на додану вартість не відповідає фактичним обставинам справи, позивач не дотримався процесуального обов'язку доказування своїх вимог, а відтак, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак