Постанова

від 16.12.2016 по справі 809/1740/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2016 р. Справа № 809/1740/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боршовського Т.І., за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В., представника позивача Григоріва В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Січ» про стягнення податкового боргу в розмірі 28032,81 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ" (надалі - ТОВ "СІЧ", відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 28 032,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 21.11.2016 року податковий борг, який підлягає стягненню в судовому порядку складає 28 032,81 грн. Податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованої суми, згідно самостійно поданої декларації від 16.02.2016 року на суму 48 589,26 грн., у зв`язку з частковою сплатою 15260,45 грн., стягненню підлягає 15307,10 грн. Також по орендній платі обліковується пеня в КОР платника в сумі 12725,71 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно вимог частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено таке.

18.03.1992 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ" як суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6-8).

Відповідач зареєстрований як платник податків в ДПІ у м. Івано-Франківську.

За ТОВ "СІЧ" рахується податковий борг, а саме: по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 28032,81 грн.

Податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованої суми, згідно поданої декларації від 16.02.2016 року на суму 48589,26 грн. В зв`язку з частковою сплатою 15260,45 грн., стягненню підлягає сума 15307,10 грн. Також по орендній платі обліковується пеня в КОР платника в сумі 12725,71 грн. (а.с. 10-15).

Таким чином, податковий борг відповідача складає 28032,81 грн., що підтверджується довідкою про борг за платежами по ТОВ "СІЧ" від 21.11.2016 року (а.с. 9).

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України (надалі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів п. 56.11 ст.56 ПК України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, судом встановлено, що борг по орендній платі, що виник з самостійно узгоджених платником податків грошових зобов'язань, податковий борг відповідача становить 28032,81 грн. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем було вручено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 211-25 від 16.01.2016 року. Вказана податкова вимога була направлена рекомендованим листом на адресу державної реєстрації місця знаходження відповідача: м. Івано-Франківськ, вул. Бульвар Південний, 38, однак повернулося назад з відміткою установи зв'язку про неможливість вручення. З огляду на положення вимог п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вказана податкова вимога вважається належним чином вручена платнику податків - відповідачу у справі.

Положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідач вказану податкову вимогу не оскаржив у строк, передбачений Податковим кодексом України. Доказів протилежного, а також переривання податкового боргу з моменту виставлення зазначеної податкової вимоги, відповідач суду відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подав, а судом таких обставин не встановлено.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на звернення до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 28032,81 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ" про стягнення податкового боргу в розмірі 28032,81 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

Відповідно до частин 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ» (код 13656989, місцезнаходження: 76010, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, бульвар Південний, будинок 38) в дохід Державного бюджету України та місцевих бюджетів Івано-Франківської області в порядку та розмірах, передбачених Бюджетним кодексом України, податковий борг в загальному розмірі 28032 (двадцять вісім тисяч тридцять дві) гривні 81 копійка.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 19.12.2016 року.