Рішення

від 14.12.2016 по справі 522/17085/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/2377/16

Справа № 522/17085/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Шевчик В.І.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одесит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 18.08.2015 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСББ «Одесит» зазначило, що ОСОБА_1 є власником квартири №10 у будинку №9-а по Лідерсовському бульварі у м. Одесі, загальною площею 192, 8 кв.м., разом з ним проживають - ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3, а також неповнолітній син ОСОБА_4 (2005 р.н.). На підставі акту приймання -передачі житлового комплексу від 01.10.2011 року та у відповідності до ст.. 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» (у старій редакції) ОСББ «Одесит» з 03.10.2011 року є балансоутримувачем будинку №9-а по Лідерсовському бульварі у м. Одесі. Між позивачем та відповідачами існують відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, однак, за відповідачами за період з січня 2012 року по серпень 2015 року, наявна заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 59 786, 58 грн. У зв'язку з тим, що 26.05.2015 року відповідач ОСОБА_1 на підставі договору дарування подарував квартиру №10 у будинку №9-а по Лідерсовському бульварі у м. Одесі ОСОБА_4, позивачем письмовою заявою від 17.05.2015 року (а.с.124-126) були зменшені позовні вимоги, за якими просив стягнути з відповідачів заборгованість за період з 01.01.2012 року по 26.05.2015 року у розмірі 55 388, 25 грн. та судовий збір у розмірі 597, 86 грн..

Представник позивача - ОСОБА_5 (діє на підставі довіреності) у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, справу розглянути за її відсутності. У підтвердження заявлених вимог також надала до заяви належним чином засвідчену копію акту приймання-передачі житлового будинку №9-а по Лідерсовському бульварі у м. Одесі на баланс ОСББ «Одесит» від 01.10.2011 року. У минулих судових засіданнях додатково пояснила, що ОСОБА_1 був власником квартири №10 у будинку №9-а по Лідерсовському бульварі у м. Одесі, загальною площею 192, 8 кв.м., разом з ним проживають - ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3, а також неповнолітній син ОСОБА_4. Проте, відповідачі належним чином не сплачувала вартість наданих житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у них уторилась заборгованість. Щодо клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності у частині стягнення боргу за період з січня 2012 року по серпень 2012 року відзначила, що у жовтні 2014 року ОСББ «Одесит» зверталось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу з відповідачів. Ухвалою суду від 29.10.2014 року було відмовлено у прийняті заяви про видачу судового наказу, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.01.2015 року відхилено апеляційну скаргу ОСББ та роз'яснено право звернення до суду з позовною заявою у загальному порядку. Таким чином, вважає, що відбулось переривання перебігу строку позовної давності та позов подано у межах строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСББ «Одесит» не визнав та заперечував проти їх задоволення. Підтримав пояснення, надані у письмових запереченнях від 17.02.2016 року (а.с.92-100), та просив застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності, зокрема, до позовних вимог в частині стягнення боргу за період з січня 2012 року по серпень 2012 року. Пояснив, що він, будучи власником квартири, на загальних установчих зборах ОСББ присутній не був, жодної заяви про прийняття його до ОСББ не писав та не подавав, а отже не є членом ОСББ «Одесит». Також, вказав, що жодного договору між ним та ОСББ про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та на подання послуг не укладалось. Жодного доказу щодо складення/ затвердження щорічного кошторису надходжень і витрат на наступний фінансовий рік і визначення розміру платежів позивачем не надано. Заперечував проти розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вказав, що ОСББ не доведено розмір платежів, який член об'єднання та/або власник повинен сплачувати, тобто і суму заборгованості за період з вересня 2012 року по липень 2015 року включно. Посилався на те, що з січня 2012 року у них складне матеріальне становище, вони втратили роботу та не могли належним чином сплачувати кошти за надані послуги. З урахуванням вищевикладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Інші відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання неодноразово не з'явились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд , з урахуванням вимог ст. 169 ЦПК України, враховуючи розумні строки розгляду справи, ухвалив слухати справу за відсутності представника позивача та відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 13.11.2004 року ОСОБА_1 прийняв у дар від ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, що складається з чотирьох кімнат, загальною площею 192, 8 кв.м., у тому числі житловою - 106,4 кв.м. (а.с.45). Договір було посвідчено приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_7, зареєстровано у реєстрі за № 4607, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.12.2004 року.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень серії ЕЕН №982995 від 26.054.2015 року (а.с.89) право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 26.05.2015 року (номер 727, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8М.).

Таким чином, ОСОБА_1 був власником указаної квартири у період з 2004 року по 26.05.2015 року. При цьому, крім ОСОБА_1 у вказаній квартирі проживали з 2007 року та зареєстровані на момент розгляду справи дружина позивача - ОСОБА_2, донька позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також його неповнолітній син ОСОБА_4 (2005 р.н.) (згідно довідки (виписки з домової книги про склад сім'ї та прописку від 30.09.2014 року (а.с.72), відповідей відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області №2552 та №2253 від 03.09.2015 року (а.с.49-50)).

Також, судом встановлено, що за адресою Лідерсовський бульвар, 9-а, у м. Одесі було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового буднику «Одесит», яке зареєстровано 20.07.2005 року виконавчим комітетом ОМР (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №259710 (а.с.9)).

На підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.10.2011 року та у відповідності до ст.. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» (у старій редакції) ОСББ «Одесит» з 03.10.2011 року є балансоутримувачем будинку №9-а по Лідерсовському бульварі у м. Одесі.

Звертаючись до суду з відповідним позовом ОСББ «Одесит» як балансоутримувач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідачі не сплачують належним чином надані їм послуги з утримання будинку та прибудинкової території та опалення з розрахунку, що розмір належної ОСОБА_1 квартири складає 192, 8 кв.м.. Суд вважає що позивач має право на подачу такого позову.

Згідно протоколу повторних зборів членів ОСББ «Одесит» від 05.04.2012 року (а.с.41) було затверджено кошторис ОСББ на період з 01.01.2012 року та затверджено розміри платежів: на опалення 3, 19 грн./м.кв., експлуатаційні витрати - 3, 20 грн./м.кв., загалом 6, 39 грн./м.кв.; також затверджено кошторис ОСББ на період з 01.05.2012 року та затверджено розміри платежів: на опалення 3, 19 грн./м.кв., експлуатаційні витрати - 3, 81 грн./м.кв., загалом 7, 00 грн./м.кв..

Згідно протоколу загальних зборів членів ОСББ «Одесит» від 19.02.2015 року (а.с.42) було затверджено кошторис ОСББ на період з 01.03.2015 року, у тому числі встановлено розміри платежів: на опалення 3, 19 грн./м.кв., експлуатаційні витрати - 4,81 грн./м.кв., загалом 8, 00 грн./м.кв..

Таким чином, згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідачів по оплаті житлово-комунальних послуг за період з 01 січня 2012 року по 26 травня 2015 року у розмірі 55 388 (п'ятдесят п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 25 коп..

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частиною 1 ст. 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Власність зобов'язує і власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить (ст. ст. 319 ч.4, 322 ЦК України).

Також, відповідно до ст.. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV.

ОСОБА_9 у статті 1 визначає поняття житлово-комунальних послуг, учасників відносин у цій сфері: балансоутримувача, власника, споживача, виконавця і виробника та поняття засобу обліку.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до статті 13 цього Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція ВСУ у справі N 6-2951цс15).

У відповідності ч. 4 ст. 4 Закону України «Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.

Об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

У відповідності до ст. 12 Закону, ОСББ «Одесит» також здійснює управління неподільним та загальним майном будинку за вищевказаною адресою. Статтею 12 Закону встановлено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.

Згідно до п.п.2.1 Статуту ОСББ «Одесит» метою створення ОСББ є забезпечення належного утримання майна будинку та прибудинкову територію; забезпечення порядку реалізації прав власників квартир, жилих та нежилих приміщень будинку на володіння, користування та розпорядження об'єктами будинку, що перебувають у спільній власності членів об'єднання; забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами; забезпечення виконання власниками квартир, жилих і нежилих приміщень будинку вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями; забезпечення ефективного використання коштів власників, скорочення собівартості отримуваних ними послуг.

Факт утримання будинку та прибудинкової території підтверджується: договором на вивіз твердих побутових відходів (а.с. 22-25); договором на послуги з водопостачання та водовідведення (а.с.26); договором на обслуговування ліфтів (а.с.27-30); договором на постачання та транспортування природного газу (а.с. 32-39) тощо. При цьому відповідачами не надано належних доказів щодо неотримання відповідних послуг.

Згідно статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків», до компетенції правління відноситься здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків», у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством України визначено порядок утворення та визначення для кожного мешканця будинку його внеску в грошовій формі на утримання і ремонт неподільного та загального майна. А тому, у відповідності до кількості метрів, що знаходяться у власності відповідної фізичної чи юридичної особи визначається сума платежу з урахуванням визначених загальними зборами об'єднання статутних внесків, обов'язкових платежів.

Статтею 15 Закону закріплено, що співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; та інші.

Розміри внесків співвласників будинку на утримання будинку та прибудинкової території затверджені рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Проспект Шевченко 29 - «А».

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються. Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1-2 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно норм цивільного та житлового законодавства надані та спожиті послуги підлягають оплаті.

Однак, починаючи з 01.01.2012 року відповідачі нерегулярно та не в повному обсязі оплачували надані їм житлово-комунальні послуги. Внаслідок чого, у відповідачів перед ОСББ «Одесит» утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2012 року по 26 травня 2015 року у розмірі 55 388 (п'ятдесят п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 25 коп..

Згідно до ст. 17 Закону України «Про об'єднання власників багатоквартирного будинку» передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків ОСББ має право: вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та в повному обсязі не сплачують всі встановлені цим Законом та Статутом об'єднання платежі, збори і внески від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Стосовно клопотання відповідача ОСОБА_1 щодо застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, зокрема, в частині позовних вимог про стягнення боргу з січня 2012 року по серпня 2012 року, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За частинами першою, другою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора (виконавця послуг) на стягнення грошових коштів можна реалізувати у позовному провадженні та шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором (виконавцем послуг) заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом II ЦПК України, перериває перебіг позовної давності (відповідний правовий висновок, викладений у постанові ВСУ від 13.01.2016 року у справі N 6-931цс15).

З матеріалів справи судом встановлено, що представник ОСББ «Одесит» у жовтні 2014 року звертався до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 42 126, 10 грн..

Ухвалою Приморського районного суду м ОСОБА_8 від 29.10.2014 року (справа №522/20271/14-ц (а.с.131-132)) було відмовлено ОСББ «Одесит» у прийняті вказаної заяви про видачу судового наказу.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.01.2015 року (а.с.133-134) апеляційну скаргу ОСББ "Одесит" відхилено, ухвалу суду першої інстанції від 29.10.2014 року залишено без змін та роз'яснено право порядок звернення до суду з позовною заявою у загальному порядку.

Таким чином, суд вбачає, що позивачем заявлено вимоги у межах строків позовної давності, тому не приймає до уваги клопотання відповідача та не застосує до вимог про стягнення боргу з січня 2012 року по серпня 2012 року строків позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (ст. ст. 58, 59 ЦПК в порядку, передбаченому ст. ст. 185,187, 189 ЦПК).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи, керуючись вищевикладеним, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та законності пред'явлених позовних вимог ОСББ «Одесит», у зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2012 року по 26 травня 2015 року у розмірі 55 388 (п'ятдесят п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 25 коп..

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, сторони, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог ОСББ «Одесит», суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів у рівних частках судові витрати, а саме судовий по 199, 28 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 11- 16, 256, 261, 264, 267, 509-510, 525, 526-527, 614, 625, 627, 901, 903 ЦК України, ст..ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.. ст..ст. 7, 10, 13, 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст.. 1, 3, 10, 57, 60, 79, 88, 169, 179, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України; суд,

ВИРІШИВ:

Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одесит» - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 19.11.1965 р.н.), ОСОБА_2 (11.09.1962 р.н.), ОСОБА_3 (09.11.1988 р.н.) на користь ОСББ «Одесит» (розташоване за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9-а, р/р №26005310773401 в АКБ «Південний»,МФО 328209, код ЄДРПОУ 32428532) заборгованість за наданні житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2012 року по 26 травня 2015 року у розмірі 55 388 (п'ятдесят п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 25 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 19.11.1965 р.н.) на користь ОСББ «Одесит» (розташоване за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9-а, р/р №26005310773401 в АКБ «Південний»,МФО 328209, код ЄДРПОУ 32428532) витрати по оплаті судового збору в розмірі 199 (сто дев'яносто дев'ять) гривень 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (11.09.1962 р.н.), на користь ОСББ «Одесит» (розташоване за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9-а, р/р №26005310773401 в АКБ «Південний»,МФО 328209, код ЄДРПОУ 32428532) витрати по оплаті судового збору в розмірі 199 (сто дев'яносто дев'ять) гривень 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (09.11.1988 р.н.) на користь ОСББ «Одесит» (розташоване за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9-а, р/р №26005310773401 в АКБ «Південний»,МФО 328209, код ЄДРПОУ 32428532) витрати по оплаті судового збору в розмірі 199 (сто дев'яносто дев'ять) гривень 28 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Домусчі Л.В.

14.12.2016