Рішення

від 16.12.2016 по справі 386/621/16-ц

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/621/16-ц

Провадження № 2/386/274/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гут Ю. О.

секретаря судового засідання - Л.В. Корніцької

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Голованівськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзнатурпродукт», третя особа - приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом у якому вказав , що позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 3521480800:02:000:0622, площею 2,72 га, розташована на території Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

В червні 2016 року позивач дізналася, що нею нібито було укладено оспорюваний договір оренди зазначеної вище земельної ділянки з ТОВ «СОЮЗНАТУРПРОДУКТ», а також, що вказаний договір вже пройшов державну реєстрацію.

Зазначає, що будь-якого договору насправді з зазначеною юридичною особою ніколи не укладала та не підписувала. Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно в оспорюваному договорі вказане її дошлюбне прізвище ОСОБА_3, яке вона змінила у зв'язку з укладенням 14.10.2010 року шлюбу з ОСОБА_4 та отриманням паспорту громадянина України 15.04.2011 року.

Просить визнати недійсним Договір оренди землі від 06.06.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЮЗНАТУРПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 38215813), зареєстрований приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області 06.06.2016 року (номер запису про інше речове право 14837116), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 29944865 від 06.06.2016 року.

У судове засідання позивач та її представник не з»явилися , представник позивача надав через канцелярію суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність , позовні вимоги підтримує , просить суд позов задовольнити, не заперечив проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ТОВ «Союзнатурпродукт» у судові засідання 31.08.2016 року , 10.10.2016 р ,10.11.2016 р, 16.12.2016 р не забезпечив явку представника, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендовані листи отримав під підпис 06.08.2016р ,06.09.2016 р , 18.10.2016 р , 25.11.2016 р про причини неявки суд не повідомив (а/с- 22,33,51,60) .

Третя особа приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомленні належним чином, 07.09.2016 року та 19.10 .2016 року надіслав суду заяви про розгляд справи у його відсутність ( а/с- 27,28,46).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи , що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України .

Враховуючи, що сторони до суду не з»явились, суд відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів без участі сторін та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України , є визнання права.

В порядку ст. 158 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд , дослідивши надані позивачем документи , повно і всебічно з»ясувавши всі фактичні обставини справи , на яких ґрунтуються позовні вимоги , об»єктивно оцінивши докази , які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті , вивчивши законодавство , що регулює зазначені правовідносини, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного :

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії 1-КР № 014856 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 3521480800:02:000:0622, площею 2,72 га, яка розташована на території Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, (а/с- 9) .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкта нерухомого майна від 25.07.2016 року , номер інформайційноїх довідки 64212375 приватним нотаріусом ОСОБА_2 зареєстровано договір оренди , без серії та номера , виданий 06.06.2016 року , орендодавець - ОСОБА_3 , орендар - ТОВ «Союзнатурпродукт» , строк дії договору 10 років , орендна плата за один рік за оренду земельної ділянки становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки , а/с- 10-11.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Згідно ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчинений з моменту його державної реєстрації.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У свою чергу, ч.3 ст.203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

24 жовтня 2016 року у справі судом було постановлено Ухвалу про витребування доказів, якою зобов'язано відповідача, третю особу та Голованівську районну державну адміністрацію надати до суду оригінали оспорюваного договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим витребувані оригінали оспорюваних договорів на адресу суду надано не було.

Відсутність оригінальних примірників оспорюваного договору оренди земельної ділянки у позивача, відповідача, третьої особи та Голованівській районній державній адміністрації, як органі, який забезпечує ведення реєстраційних справ у паперовій формі за місцем знаходження земельної ділянки, доводить ту обставину, що позивач не укладала оспорюваний договір оренди земельної ділянки з відповідачем, а державна реєстрація вказаного договору відбулася без наявності самого договору.

Також судом встановлено, що 15.04.2011 року у зв'язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_4 позивачкою було змінено прізвище з «Брижатюк» на ОСОБА_4 та отримано новий паспорт на ім'я ОСОБА_1 серія ЕВ № 281768, виданий Голованівським РВ УМВС України в Кіровоградській області 15.04.2011 року ( а/с- 7,8) . Таким чином, станом на 06.06.2016 року такої особи, як ОСОБА_3 взагалі не існувало.

Зазначена обставина свідчить про неможливість укладення 06.06.2016 року оспорюваного договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та відповідачем.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти будь-які дії щодо свого майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст. 387 Цивільного кодексу України передбачено , що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Зазначені положення Цивільного кодексу України повністю відповідають захисту права власності, яке гарантується ст. 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, які національні суди ,відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», повинні застосовувати як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 29.11.1991 року у справі «ОСОБА_5 Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначив, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод на національному рівні має бути гарантований правовий захист задля реального забезпечення прав і свобод, передбачених цією Конвенцією, коли держава має певні свободу розсуду щодо форм засобів захисту, але у всякому випадку, забезпечує їх ефективність як на практиці, так і за законом: можливість розглянути вимогу за суттю і надати захист в сенсі запобігання чи припинення подальшого тривання стверджуваного порушення (рішення Європейського Суду з прав людини від 26.10.2000 року у справі «Кудла проти Польщі»).

Крім того, при наданні правової оцінки позовних вимог у цій справі, суд враховує і рішення ЄСПЛ від 30.05.2000 року у справі «Бельведере Альбер'єра проти Італії», рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс проти Сполученого Королівства», А98 (1986).

Конституція України (ст.41) та статті 316-319, 321 ЦК України передбачають, що власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право приватної власності є непорушним. Оскільки право власності складається з таких його невід'ємних складових як право володіння, користування та розпорядження, то позбавлення особи хоча одного з них ущемить права власника, які охороняються законом.

Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховувала позивач, відповідачем порушені.

Таким чином , суд вважає доведеним , що договір оренди землі від 06.06.2016 року позивач ОСОБА_1 . особисто не підписувала , повноваження на це іншій особі не надавала , що свідчить про відсутність волевиявлення орендодавця на його укладення і є підставою для визнання правочину недійсним в зв»язку з відсутністю волевиявлення сторони правочину .

Відповідно до інформаційної довідки приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 13.10.2016 року № 733/01-16 проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки ( номер запису про інше речове право 14837116) було здійснено на підставі поданих йому документів , а саме : заяви про реєстрацію іншого речового права , оригіналу квитанцій про сплату адміністративного збору та квитанції за надання інформації з ДРРП , оригіналу Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ( № НВ -3502787252016) , державного акту на право приватної власності на землю , паспорта та податкового номера представника орендаря та довіреності на представника орендаря , оригіналу договору оренди ) , а/с -45.

Відповідач договір оренди земельної ділянки не надав , особа ,яка підписала договір оренди землі від 06.06.2016 року , укладений від імені позивача ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) не була його представником і не мала будь-яких повноважень на вчинення дій від імені позивача .

Будь-яких доказів на спростування та на підтвердження доводів , на які посилається представник позивача в позовній заяві , відповідачем суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Виходячи з наведеного суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі .

З урахуванням зазначених обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 3,5,8,10,59,60,61,88,212,213- 215,218, 224ЦПК України , ст.ст.93,124-126,141 Земельного кодексу України , ст.ст.202,203,210, 215,218,261,267 ,274 , 319,321,387, 391,651,653,773,783 ЦК України , ст.ст. 7,13,15,16,17, 24,25,27,30,32 Закону України «Про оренду землі», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзнатурпродукт», третя особа - приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити .

Визнати недійсним Договір оренди землі від 06.06.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЮЗНАТУРПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 38215813), зареєстрований приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області 06.06.2016 року (номер запису про інше речове право 14837116), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 29944865 від 06.06.2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗНАТУРПРОДУКТ» , ідентифікаційний номер 35215813 , адреса м. Умань , вул.. Піонтковського 10 Черкаської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати на оплату судового збору в розмірі 551 ( п»ятсот п»ятдесят одна ) грн 20 коп .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 10 ( десяти ) днів з дня проголошення рішення . .

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії .

Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом 10(десяти) днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення суду , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом .

Суддя: Гут Ю. О.