Постанова
від 29.11.2016 по справі 806/442/16
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Житомир справа № 806/442/16

категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Кемілайн Агро" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2016 р. №0000292200,

встановив:

Приватне підприємство "Кемілайн Агро" (далі - ПП "Кемілайн Агро") звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) від 12.03.2016 №0000292200 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1993471 грн, в тому числі 1328980 грн - основний платіж, 664491 грн - штрафна (фінансова) санкція. В обґрунтування позову зазначає, що в основу акту перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, покладено незаконні та необґрунтовані висновки щодо завищення позивачем витрат, які зроблено виключно на підставі податкової інформації інших податкових інспекцій, без дослідження та аналізу наданих ПП "Кемілайн Агро" до перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують фінансово-господарські операції.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представників відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Встановлено, що у період із 21.01.2016 по 10.02.2016 на підставі направлень від 21.01.2016 №16, 17, 18, 19, 20 та від 04.02.2016 №44, виданих Житомирською ОДПІ, посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області було проведено планову виїзну документальну перевірку приватного підприємства "Кемілайн Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності із 01.01.2013 по 31.12.2014 та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період діяльності із 01.01.2011 по 31.12.2014.

За наслідками перевірки було складено ОСОБА_2 №734/06-25-22/31052661 від 17.02.2016 (далі- Акт перевірки від 17.02.2016, т.1 а.с. 75-155).

У висновках ОСОБА_2 перевірки від 17.02.2016 зазначено, що перевіркою встановлено порушення пп.14.1.11.п. 14.1 ст. 14, п. 135.1. ст. 135, пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп.138.10.2, пп.138.10.3, пп. 138.10.6, абз "г" п. 138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 1486753,00 грн, в тому числі за 2013 рік- 1176695,00грн, за 2014 рік-310058,00 грн.

Не погоджуючись з висновками ОСОБА_2 перевірки від 17.02.2016, ПП "Кемілайн Агро" надіслало до Житомирської ОДПІ заперечення №26/02/2016 від 26 лютого 2016 року (т. 1 а.с. 38-66).

10 березня 2016 року, за результатами розгляду заперечення, Житомирська ОДПІ прийшла до висновку, що порушення, викладені в матеріалах акту планової перевірки від 17.02.2016 №734/06-25-22-02/31052661 не спростовуються (т. 1 а.с. 67-74).

12 березня 2016 року Житомирською ОДПІ було сформовано та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення №0000292200, яким ПП "Кемілайн Агро" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 2 230 130,00 грн, з яких: за податковими зобов'язаннями 1486753,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 743377,00 грн (т. 1 а.с. 37).

Судом, при перевірці юридичної та фактичної обґрунтованості обставин та мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено наступне.

З матеріалів перевірки вбачається, що податковий орган прийшов до висновку щодо заниження Приватним підприємством "Кемілайн Агро" податку на прибуток у 2013 році по взаємовідносинах із наступними контрагентами:

- ТОВ "Деста Союз" (код ЄДРПОУ 38691492) - придбання етикеток та ящиків картонних на суму 341695,00 грн; придбання послуг дослідження кон'юнктури ринку на суму 199345 грн;

- ТОВ "ОСОБА_4 - Груп" (код ЄДРПОУ 37717651)- придбання мідного купоросу на суму 583333,00 грн;

- ТОВ "Нанотрейдінг" (код ЄДРПОУ 37728815) - придбання гофропрокладки та ящиків на суму 407407,00 грн;

- ТОВ "Вівент" (код ЄДРПОУ 37567405) - придбання етикеток та каністри на суму 57800,00 грн;

- ТОВ "Локерс" (код ЄДРПОУ 38123555) - придбання ПЕГ-400 на суму 126500,00 грн;

- ТОВ "Пантеон Стандарт" (код ЄДРПОУ 38569219) - придбання гофроящиків на суму 143311,00 грн;

- ТОВ "Буд Інструментарій" (код ЄДРПОУ 38615297) - придбання етикеток та картонних ящиків на суму 494996,00 грн;

- ТОВ "Компанія Оріон Сервіс" (код ЄДРПОУ 38376324)- придбання послуг по розробці технологічного проекту на суму 523333 грн

- ТОВ "Прауд-Трейдінг-Груп" (код ЄДРПОУ 37116981) - придбання кемівіт, інгавіт, гарантол та прем'єр-голд на суму 2485030,00 грн.

Окрім того, податковий орган прийшов до висновку щодо заниження Приватним підприємством "Кемілайн Агро" податку на прибуток у 2014 році по взаємовідносинах із наступними контрагентами:

- ТОВ "Локерс" (код ЄДРПОУ 38123555) - придбання родамін Ж, - ТОВ "Локерс" (код ЄДРПОУ 38123555) - придбання родамін Ж, на суму 180544,00 грн; на суму 180544,00 грн;

- ТОВ "Аксім Груп" (код ЄДРПОУ 39368632 ) - придбання неонол на суму 353646,00 грн;

- ТОВ "НВП"АНТ" (код ЄДРПОУ 34631713) - придбання ПЕГ - 400 на суму 147000,00грн;

- ТОВ "Вельм Дім" (код ЄДРПОУ 38970311) - придбання блу голд на суму 276000,00 грн;

- ТОВ "Старт Прайм" (код ЄДРПОУ 38567825) - придбання дизайнерських послуг на розробку етикеток на суму 194167 грн;

- ТОВ "Аленгрос" (код ЄДРПОУ 38930834) - придбання послуг технології застосування мікродобрив з мікроелементами на розробку рецептур мікродобрив на основі фосфітів металів на суму 371165 грн;

- ТОВ "Ельпіс" (код ЄДРПОУ 38873148) - придбання топсин-М на суму 200020,00грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Деста Союз".

01 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деста Союз" (Виконавець) в особі директора ОСОБА_5 та Приватним Підприємством "Кемілайн Агро" (Замовник) було укладено Договір №01/10 про надання послуг (т. 1 а.с. 173-176). Згідно п. 1.1 розділу 1 Договору, предметом договору є надання Виконавцем за плату рекламних, інформаційних та маркетингових послуг Замовнику ..... надання послуг із стимулювання збуту товарів Замовника в порядку та відповідно до умов Договору щодо асортименту товарів.

На підтвердження виконання умов договору, продавцем надано податкову накладну №343 від 30.10.2013 на суму 239214,00 грн, в т. ч. ПДВ 39869,00 грн (т. 1 а.с. 179) та ОСОБА_2 №УО-0012 від 30.10. 2013 в якому зазначено перелік наданих послуг та виконаних робіт (т. 1 а.с. 178).

Суд зазначає, що податкова накладна містить всі реквізити, обов'язковість яких визначена в Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на день складання податкової накладної).

Згідно Договору поставки №01.10.2013 від 01 жовтня 2013 року Товариств з обмеженою відповідальністю "Деста Союз" (Постачальник) в особі директора ОСОБА_5 та Приватним Підприємством "Кемілайн Агро" (Покупець), Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити ящик картонний в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі і Додатковій угоді (т. 1 а.с. 182).

Як пояснила в судовому засідання представник позивача, придбання ящиків картонних та етикетки до них здійснювалось з метою пакування продукції, що виготовляється підприємством.

Разом з тим, заперечуючи позовні вимоги, представники відповідача зазначили, що до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які б підтверджували транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Однак, в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні, які підтверджують переміщення ТМЦ від ТОВ "Деста Союз" до ПП "Кемілайн Агро" автомобілем НОМЕР_1, водій ОСОБА_6 (т. 1: а.с. 189, 192, 195, 198, 201).

Як вбачається з копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 421104, автомобіль Hundai Н-1, реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстровано за ПП "Кемілайн Агро" (т. 2 а.с. 243).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 підтвердив транспортування ТМЦ від ТОВ "Деста Союз" до ПП "Кемілайн Агро".

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак, факт відсутності чи наявності товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

В ОСОБА_2 перевірки від 17.02.2016 зазначено, що остання декларація по податку на додану вартість подана ТОВ "Деста Союз" до органів ДФС за березень 2013 року, тоді як господарські операції між ТОВ "Деста Союз" та ПП "Кемілайн Агро" проводилась у жовтні 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що ПП "Кемілайн Агро" не несе відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання контрагентами до органів ДФС податкової звітності.

З матеріалів справи вбачається, що Житомирською ОДПІ отримано податкову інформацію про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Деста Союз". Перевіркою встановлено, що ТОВ "Деста Союз" відсутнє за місцем реєстрації, у підприємства відсутні будь-які складські приміщення, транспортні засоби, основні засоби, у т.ч. устаткування, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

12.06.2014 було внесено запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Деста Союз".

Отже, станом на 01.10.2013, дата укладання договорів між позивачем та ТОВ "Деста Союз", в ЄДР не містилась інформація щодо відсутності ТОВ "Деста Союз" за місцезнаходженням, діяльність в установленому законодавством порядку не була припинена, а тому є необґрунтованими твердження представників відповідача, що в діях позивача вбачався протиправний умисел при відображенні господарських операції з контрагентом, оскільки ПП "Кемілайн Агро" отримував від ТОВ "Деста Союз" належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського обліку.

Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що фіктивність ТОВ "Деста Союз" підтверджує вирок у кримінальному провадженні №14-кп/759/706/14 (т. 1 а.с. 215-224) та протоколом допиту свідка - ОСОБА_5, директора ТОВ "Деста Союз" (на день підписання договорів у жовтні 2013 року) (т. 1 а.с. 209-214).

Разом з тим, в акті перевірки відсутні посилання на рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених позивачем господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні зауважила, що посилання в ОСОБА_2 перевірки від 17.02.2016 на протокол допиту ОСОБА_5 в якості свідка в межах кримінального провадження, як на підставу вважати фіктивними господарські операції між позивачем та ТОВ "Деста Союз", не відповідає вимогам чинного законодавства з тих підстав, що станом на день підписання та виконання умов договорів від 01.10.2013 було відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили щодо ОСОБА_5.

Щодо вироку у кримінальному провадженні №14-кп/759/706/14, суд зазначає, що він стосується діяльності ТОВ "Деста Союз" у період із 27.02.2014, тоді як господарські операції між позивачем та контрагентом учинялись у жовтні 2013 року.

Судом вживались заходи щодо допиту ОСОБА_5 в якості свідка для надання пояснень щодо діяльності ТОВ "Деста Союз", зокрема, ухвалою від 26.09.2016 було доручено Білоцерківській ВК № 35 Київської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю ОСОБА_5 в якості свідка (т. 5 а.с. 185-186). Однак, 31 жовтня 2016 року на адресу суду від Білоцерківської ВК № 35 Київської області надійшов акт від 06.10.2016 про відмову ОСОБА_5 у наданні пояснень в якості свідка (т. 5 а.с. 207-208).

На підтвердження реальності господарських операцій між ПП ОСОБА_7" та ТОВ "Деста Союз" згідно договору №01.10.2013 позивачем надано під час перевірки та до матеріалів справи видаткові накладні:

- №РН-0000153 від 01.10.2013 - етикетка на ящик+2 (10000 шт.) на загальну суму 55410 грн, в т.ч. ПДВ 9235 грн;

- №РН-0000155 від 04.10.2013 - етикетка на ящик+2 (10000 шт.) на загальну суму 55410 грн, в т.ч. ПДВ 9235 грн;

- №РН-0000160 від 07.10.2013 - ящик картонний (1500 шт.) на загальну суму 59842,80грн, в т.ч. ПДВ 9973,80 грн;

- №РН-0000163 від 10.10.2013 - ящик картонний (1500 шт.) на загальну суму 59842,80грн, в т.ч. ПДВ 9973,80 грн;

- №РН-0000173 від 18.10.2013 - ящик картонний (1500 шт.) на загальну суму 59842,80грн, в т.ч. ПДВ 9973,80 грн;

- №РН-0000189 від 21.10.2013 - ящик картонний (1500 шт.) на загальну суму 59842,80грн, в т.ч. ПДВ 9973,80 грн;

- №РН-0000192 від 25.10.2013 - ящик картонний (1500 шт.) на загальну суму 59842,80грн, в т.ч. ПДВ 9973,80 грн.

Податкові накладні:

- №10 від 01.10.2013 на суму 55410,00 грн, в т.ч. ПДВ 9235,00 грн;

- №38 від 04.10.2013 на суму 55410,00 грн в т.ч. ПДВ 9235,00 грн;

- №67 від 07.10.2013 на суму 59842,80 грн в т.ч. ПДВ 9973,80 грн;

- №95 від 10.10.2013 на суму 59842,80 грн в т.ч. ПДВ 9973,80 грн;

- №175 від 18.10.2013 на суму 59842,80 грн в т.ч. ПДВ 9973,80 грн;

- №206 від 21.10.2013 на суму 59842,80 грн в т.ч. ПДВ 9973,80 грн;

- №247 від 10.10.2013 на суму 59842,80 грн в т.ч. ПДВ 9973,80 грн;

Суд зазначає, що станом на день формування податкових накладних ТОВ "Деста Союз" мало чинне свідоцтво платника ПДВ (анульовано 11.06.2014) (т. 1 а.с. 83).

В ОСОБА_2 перевірки від 17.02.2016 на арк. 9 (т. 1 а.с. 83) зазначено, що "в ході проведення аналізу контрагентів - постачальників в ланцюгах постачання ТОВ "Деста Союз" не встановлено СГД, які могли постачать вищевказані ТМЦ, так як податкові накладні в ЄРПН відсутні".

Представник позивача зазначила, що згідно вимог Податкового кодексу України обов'язок реєстрації податкових накладних покладено на продавця - ТОВ "Деста Союз", а враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, ПП "Кемілайн Агро" не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших контрагентів, окрім того це не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

За таких обставин, податкова інформації щодо контрагента позивача та контрагентів контрагента не є належними та допустимими доказами у справі, а висновки про відсутність умов у ТОВ "Деста Союз" для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

У свою чергу, отримання контролюючим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані неможливість проведення зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

В законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність ресурсів у контрагентів.

Відповідачем не було надано суду належних документальних доказів, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ "Деста Союз", можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичними адресами тощо, та доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Разом з тим, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Деста Союз" згідно договору № 01.10.2013 підтверджується наданими під час перевірки та до матеріалів адміністративної справи первинними документами, до оформлення яких у податкового органу обґрунтованих зауважень не було.

Щодо взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Компанія Оріон Сервіс".

15 травня 2013 року між ПП "Кемілайн Агро" (замовник) та ТОВ "Компанія Оріон Сервіс" (виконавець) уклали Договір №485, предметом якого є виконання роботи по розробці технологічного проекту на препарат "Дурсбан Ультра, 48% К.Е" (т. 2 а.с. 114).

Підпунктом 5.1 п. 5 Договору №485 від 15.05.2013 передбачено, що передача результатів виконаних робіт проводиться у вигляді звіту, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Під час судового розгляду справи позивачем наданий Звіт про наукову роботу "Розробка технологічного проекту на препарат "Дурсбан Ультра, 48% К.Е." (т. 3 а.с. 183-185).

Представники відповідача зазначили, що під час перевірки даний звіт був відсутнім.

В судовому засіданні представник відповідача зауважила, що фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наданими під час перевірки та до матеріалів справи актами виконаних у відповідності до умов вищевказаних договорів та звітами про результати проведених робіт (т. 2 а.с.: 118, 120, 122, 124, 126, 128), податковими накладними: №22 від 03.06.2013 (т. 2 а.с. 119 ), №62 від 07.06.2013 (т. 2 а.с. 121), №102 від 11.06.2013 (т. 2 а.с. 123), №132 від 14.06.2013 (т. 2 а.с. 125), №172 від 18.06.2016 (т. 2 а.с. 127), №202 від 21.06.2013 (т. 2 а.с. 129).

Представники відповідача в судовому засіданні зауважили, що підписи на Звіті про наукову роботу та податкових накладних різняться між собою. Суд критично ставиться до такого твердження, оскільки воно не підтверджене належними доказами, зокрема, висновком експерта, а тому є лише припущенням.

Також представники відповідача судовому засіданні зазначили, що представником позивача не надані обґрунтовані пояснення щодо обґрунтованості розробки технологічного проекту на препарат, який вже виготовляється підприємством та на виробництво якого розроблені технічні умови, які містять повний комплекс вимог до продукції, її виготовлення.

З пояснень представника ПП "Кемілайн Агро" вбачається, що розробки технологічного проекту на препарат є обґрунтованою, оскільки основним видом діяльності є оптовий продаж засобів захисту рослин та виробництво пестицидів, однак для продажу зазначених засобів вони повинні отримати Посвідчення про державну реєстрацію. Враховуючи, що препарат "Дурсбан Ультра, 48% К.Е." був зареєстрований по 31.12.2012, як експериментальна партія (т. 5 а.с. 125), для проведення постійної реєстрації препарату необхідно було за період дії експериментальної реєстрації розробити та провести необхідні наукові дослідження препарату (т. 5 а.с. 131), які можуть займати від 1 до 2.5 роки. Після проходження всіх процедур та отримання всіх висновків та сплати зборів, видається посвідчення, яке і було отримано ПП "Кемілайн Агро" у лютому 2016 року (т. 5 а.с. 128).

Отже, як зазначила представник позивача, ПП "Кемілайн Агро" придбавало послуги по розробці технологічного проекту у ТОВ "Компанія Оріон Сервіс" на препарат "Дурсбан Ультра, 48% К.Е." для отримання Посвідчення про державну реєстрацію, без наявності якого реалізація даного препарату неможлива.

Факт оплати згідно Договором №485 підтверджується матеріалами справи, зокрема платіжними дорученнями №1299 від 24.09.2013 та №1363 від 11.10.2013 (т. 2 а.с. 147, 151).

15 травня 2013 року між ПП "Кемілайн Агро" (замовник) та ТОВ "Компанія Оріон Сервіс" (виконавець) уклали Договір №475, предметом якого є виконання роботи по розробці технологічного проекту на препарат "ОСОБА_8К." (т.2 а.с. 130).

Під час судового розгляду справи позивачем наданий Звіт про наукову роботу "Розробка технологічного проекту на препарат "ОСОБА_8К." (т. 3 а.с. 187-195), який, як зазначили представники відповідача, під час перевірки даний звіт був відсутнім.

В судовому засіданні представник відповідача зауважила, що фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наданими під час перевірки та до матеріалів справи актами виконаних у відповідності до умов вищевказаних договорів та звітами про результати проведених робіт (т. 2 а.с.: 134, 136, 138, 141, 142, 144), податковими накладними: №21 від 03.06.2013 (т. 2 а.с. 135 ), №61 від 07.06.2013 (т. 2 а.с. 137), №101 від 11.06.2013 (т. 2 а.с. 139), №131 від 14.06.2013 (т. 2 а.с. 141), №171 від 18.06.2016 (т. 2 а.с. 143), №201 від 21.06.2013 (т. 2 а.с. 145). Факт оплати підтверджується копією платіжного доручення №1148 від 16.08.2013, №1364 від 11.10.2013, №1123 від 18.07.2013 (т. 2 а.с. 148-150).

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що препарат "ОСОБА_8К." був зареєстрований 27.09.2012 по 31.12.2014, як експериментальна партія товару. Для проведення постійної реєстрації необхідно було у цей час (із 27.09.2012 по 31.12.2014) провести необхідні дослідження препарату для отримання посвідчення про постійну реєстрацію.

Станом на день розгляду справи препарат "ОСОБА_8К." не отримав Посвідчення про постійну державну реєстрацію.

В ОСОБА_2 перевірки від 17.02.2016 на арк. 9 (т. 1 а.с. 87) зазначено, що "в ході проведення аналізу контрагентів - постачальників в ланцюгах постачання ТОВ "Компанія Оріон Сервіс" не встановлено СГД, які могли постачать вищевказані ТМЦ, так як податкові накладні в ЄРПН відсутні".

Представник позивача зазначила, що згідно вимог Податкового кодексу України обов'язок реєстрації податкових накладних покладено на продавця - ТОВ "Компанія Оріон Сервіс", а враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, ПП "Кемілайн Агро" не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших контрагентів, окрім того це не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Суд зазначає, що згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.04.2014 було внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за адресою.

Отже, станом на день підписання актів, податкових накладних та інших документів, що фіксують виконання умов договорів № 475 та № 485 від 15.05.2013, ПП "Кемілайн Агро" не міг знати, що контрагент, можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичними адресами тощо, окрім того, податковим органом не надано до суду доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган прийшов хибного висновку щодо неправомірності включення позивачем до складу собівартості виготовленої продукції та реалізованих товарів витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Компанія Оріон Сервіс"

Судом вживались заходи для допиту ОСОБА_9" в якості свідка для надання пояснень щодо діяльності ТОВ "Компанія Оріон Сервіс". Зокрема, ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 та від 22.07.2016 доручено Київському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання, в режимі відеоконференції за участю ОСОБА_9. Однак, у зв'язку з неявкою в судові засідання свідка, відеоконференція не відбулась.

Ухвалою Житомирського окружного адміністратиного суду від 26.09.2016 доручено Київському Окружному адміністративному суду провести процесуальні дії щодо відібрання показів у свідка - ОСОБА_9 (т. 5 а.с. 188-189), однак 22.11.2016 на адресу суду надійшла копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2016, згідно якої судове доручення про допит в якості свідка ОСОБА_9 повернути без виконання (т. 5 а.с. 244-256).

Щодо взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ «Базіс-Груп».

Судом безспірно встановлено, що 16 травня 2013 року між ТОВ "Базіс Груп" (продавець) та ПП "Кемілайн Агро" (покупець) укладено Договір №05.2013. Згідно п. 2.1. Договору товаром є "мідний купорос" вартістю 420 000,00 грн (т. 2 а.с. 152).

Факт виконання умов договору підтверджується податковими накладними: №307 від 31.05.2013, №293 від 30.05.2013, №272 від 28.05.2013, №223 від 23.05.2013, №193 від 20.05.2013, №142 від 15.02.2013, №122 від 13.05.2013, №133 від 14.05.2013, №86 від 09.07.2013, №105 від 11.07.2013, №144 від 15.07.2013, №166 від 17.07.2013, №217 від 22.07.2013. (т.2 а.с.: 154, 157, 160, 162, 165, 167, 170, 172, 175, 178, 181, 184, 187); видатковими накладними: №БЗ-167 від 31.05.2013, №БЗ-151 від 30.05.2013, №БЗ-146 від 28.05.2013, №БЗ-138 від 23.05.2013, №БЗ-132 від 20.05.2013, №БЗ-113 від 15.05.2013, №БЗ-112 від 14.05.2013, №226 від 09.07.2013, №274 від 11.07.2013, №228 від 15.07.2013, №305 від 17.07.2013, №322 від 22.07.2013. (т.2 а.с.: 153, 156, 159, 161, 164, 166, 169, 171, 174, 177, 180, 183, 186).

Факт оплати за товар згідно Договору №05.2013 від 16.05.2013 підтверджується платіжними дорученнями: №950 від 04.06.2013 на суму 140000,00 грн, №949 від 04.06.2013 на суму 140000,00 грн, №948 від 04.06.2013 на суму 140000,00 грн, №1320 від 04.10.2013 на суму 247800,00 грн, №1225 від 06.09.2013 на суму 16100,00 грн, №1199 від 30.08.2013 на суму 16100,00 грн, №1123 від 18.07.2013 на суму 10000,00 грн, №1363від 11.10.2013. (т.2 а.с.192-199).

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що придбання у ТОВ «Базіс-Груп» мідного купоросу здійснювалось як для використання у власній господарській діяльності, так і для подальшого продажу іншим третім особам.

На підтвердження факту відчуження продукції третім особам надано копію Договору №ДГ-0079144 від 30.10.2013 (т. 4 а.с. 161-162), копії видаткових накладних від 01.11.2013: №РН-0000239, №РН-0000241, №РН-0000242, №РН-0000243, №РН- 0000244, №РН- 0000245, №РН- 0000246, №РН-0000247, №РН-0000248, №РН- 0000249, №РН- 0000250, №РН- 0000251 (т. 4 а.с. 149-160), копії податкових накладних (т.4 а.с. 163-174).

Отже, як зазначає представник ПП "Кемілайн Агро" господарські операції проведені в межах звичайної господарської діяльності по торгівлі засобами захисту рослин, що спрямована на отримання доходу та включені до собівартості в момент реалізації продукції власного виробництва або безпосередньо мідного купоросу відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України.

Представник позивача зазначила, що залишок товару "мідний купорос" було списано на виробництво та використано для виробництва і препарату Фитал.

Наявність та рух товарів на підприємстві підтверджується карткою рахунку:631 та картки рахунку 202 за 2013 рік., які підтверджують та відображають наявність та рух товарів на підприємстві.(т.2 а.с.188-191).

Таки чином, умови договору сторонами виконані у повному обсязі, за що проведено відповідну оплату. Факт проведення оплати у повному обсязі відповідачем не заперечується.

Суд зазначає, що податкові та видаткові накладні, надані на підтвердження господарських операцій із контрагентами, містять назви сторін, їх адреси, найменування товару, його кількість і ціну, а також підписи та печатки постачальника (виконавця) і покупця (замовника). Зазначені реквізити дають можливість в повній мірі ідентифікувати сторін.

Посилання в акті перевірки на відкриті кримінальні провадження та протокол допиту свідка про нібито непричетність до реєстрації та діяльності підприємства ТОВ "Базіс Груп" суд оцінює критично, оскільки, у даному випадку належним та допустимим доказом, який би давав висновок про фіктивність здійснення підприємством господарської діяльності, є обвинувальний вирок суду. На момент здійснення перевірки, такого вироку не існувало.

Судом вживались заходи щодо допиту ОСОБА_5 в якості свідка для надання пояснень щодо діяльності ТОВ "Деста Союз", зокрема, ухвалою від 26.09.2016 було доручено Білоцерківській ВК № 35 Київської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю ОСОБА_5, в якості свідка (т. 5 а.с. 185-186). Однак, 31 жовтня 2016 року на адресу суду від Білоцерківської ВК № 35 Київської області надійшов акт від 06.10.2016 про відмову ОСОБА_5 у наданні будь-яких пояснень (т. 5 а.с. 207-208).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Базіс-Груп» станом на момент здійснення господарських операцій зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а на момент складання податкових накладних мало статус діючого платника ПДВ (т. 3 а.с. 42-45).

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган прийшов хибного висновку щодо неправомірності включення позивачем до складу собівартості виготовленої продукції та реалізованих товарів витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Базіс Груп".

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Нанотрейдінг".

З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2013 між ТОВ "Нанотрейдинг" (продавець) та ПП "Кемілайн Агро" (покупець) укладено договір поставки №030403 (т.2 а.с.84-86). Згідно п.1 Договору постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність покупця пакувальну продукцію (гофровані ящики та каністри), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару відповідно до умов цього договору.

Факт виконання умов договору підтверджується видатковими накладними: №РН-030403 від 04.03.2013, №РН-041203 від 12.03.2013, №РН-041102 від 11.04.2013, №РН-041605 від 16.04.2013, №РН-050702 від 07.05.2013, №РН-051402 від 14.05.2013, №РН-051705 від 17.05.2013, №РН-052203 від 22.05.2013, №РН-052803 від 28.05.203, №РН-053004 від 30.05.2013.( т.2 а.с.:87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 102, 104, 106); податковими накладними: №2 від 04.03.2013, №9 від 12.03.2013, №18 від 11.04.2013, №24 від 16.04.2013, №2 від 07.05.2013, №7 від14.05.2013, №17 від 17.05.2013, №28 від 17.06.2013, №21 від 22.05.2013, №30 від 28.05.2013, №35 від 30.05.2013. (т.2 а.с.88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 101, 105, 107).

Рух коштів на підприємстві підтверджується карткою рахунку:631 (т.2 а.с.108-111)

Оплата згідно Договору №061302 від 12.06.2013 підтверджується платіжними дорученнями №1005 від 17.06.2013 (т. 2 а.с. 112).

Щодо тверджень представника відповідача про відсутність видаткової накладної на товар - ящик 400*335*225 загальною вартістю 50000,00 грн та на суперечливу інформацію щодо назви товару в податковій накладній №35 та видатковій накладній №РН-053004 від 30.05.2013 (т. 2 а.с. 106) суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що в ОСОБА_2 перевірки від 17.02.2016 відсутні зауваження щодо оформлення податкових накладних по даному контрагенту.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що придбання у контрагента пакувальної продукції здійснювалося з метою пакування продукції, що виготовляється підприємством для подальшого продажу третім особам.

Крім того, ТОВ "Нанотрейдінг" станом на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії. На момент складання податкових накладних мало статус діючого платника ПДВ.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган прийшов хибного висновку щодо неправомірності включення позивачем до складу собівартості виготовленої продукції та реалізованих товарів витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Нанотрейдінг"

Щодо господарських взаємовідносин позивача та ТОВ "Вівент".

15.03.2013 між ТОВ "Вівент" (Продавець) та ПП "Кемілайн Агро" (Покупець) укладено Договір поставки №31501 від 15.03.2013 (т.2 а.с.72-75). Згідно п.1 Договору постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність покупця пакувальну продукцію (Гофровані ящики та каністри), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару.

Поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотремс" у редакції 2000 року, на умовах FCA (склад постачальника або станція відправлення).

Факт виконання умов договору підтверджується податковими накладними: №6 від 15.03.2013, №7 від 19.03.2013, №4 від 14.06.2013. (т.2 а.с.76, 78, 79) та видатковими накладними: №РН-31501 від 15.03.2013, №РН-31901 від 19.03.2013. (т2. а.с. 75, 77). Крім того, до матеріалів справи надано картку рахунку:631, що підтверджує рух коштів на підприємстві та з якого вбачається, що оплата по даному договору відбулася у повному обсязі. (т.2 а.с.80-82).

Представники відповідача зауважили, що під час проведення перевірки неможливо встановити походження отриманих товарів від ТОВ «Вівент» - реального виробника та яким чином відбувалася доставка ТМЦ, так як відсутні товаро-транспортні накладні.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що з 2011 року працює на ПП "Кемілайн Агро" заступником директора по виробництву і завідуючим складом підприємства. Також пояснив, що весь товар, який надходить і вибуває зі складу ним приймається і відпускається особисто. Крім того, в період, що перевірявся, він неодноразово здійснював виїзди на автотранспорті підприємства з метою отримання придбаного товару, зокрема, гофроящиків, етикетки тощо. При цьому, оскільки товар забирався власним транспортом, товаро-транспортні накладні не оформлювалися, а товар був отриманий і оприбуткований на складі на підставі видаткових накладних контрагентів. Навантаження і розвантаження товару на складі здійснюється власними силами працівників підприємства.

Крім того, слід зазначити, що оформлення первинними документами навантажувально-розвантажувальних робіт не передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, відтак вимоги щодо наявності такого документа є безпідставними.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган прийшов хибного висновку щодо неправомірності включення позивачем до складу собівартості виготовленої продукції та реалізованих товарів витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Вівент».

Щодо господарських операцій ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Локерс".

Між ПП «Кемілайн Агро» (покупець) та ТОВ "Локерс" (постачальник) було укладено договір поставки №051303 від 13.05.2013 на постачання товару ПЕГ-400 для товарів побутової хімії, а 25.06.2014 було укладено договір поставки №62501 на постачання товару ОСОБА_10 Відповідно до умов Договорів постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товар, загальна сума договору складається із сум, вказаних в додатках (специфікаціях). Пунктом відвантаження товару за цими договорами є склад постачальника.

Здійснення фінансово-господарських операцій відповідно до договору поставки №051303 від 13.05.2013 року на постачання товару ПЕГ-400 для товарів побутової хімії, №62501 від 25.06.2014 року на постачання товару ОСОБА_10 Ж між ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Локерс" підтверджується належними доказами (первинними документами бухгалтерського та податкового обліку): видатковими, податковими накладними на підтвердження факту придбання ТМЦ, специфікаціями, рахунками-фактурами, ТТН, документами бухгалтерського обліку, що підтверджують оприбуткування, використання в господарській діяльності.(т.2 а.с. 40-52, 56-71)

Крім того, у матеріалах справи містяться картки рахунку:202, тобто придбання даного товару знайшло своє відображення в даних бухгалтерського обліку позивача. (т.2 а.с.71).

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що придбання у ТОВ "Локерс" товарно-матеріальних цінностей ПП "Кемілайн Агро" здійснювалось з метою отримання сировини для виготовлення продукції, що виготовляється підприємством (Брунька.РК, Прем'єр Голд) для подальшого продажу іншим особам, є підтвердження факту відчуження продукції третім особам - відтак, суд вважає, що вказані господарські операції проведені в межах звичайної господарської діяльності, що спрямовані на отримання доходу та включені до собівартості в момент реалізації продукції відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України.

Отже, ПП «Кемілайн Агро» надано до перевірки первинні документи, що підтверджують господарські операції за участю ТОВ «Локерс» та досягнення підприємством законної мети їх здійснення - придбання ТМЦ для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, висновки податкового органу про необхідність коригування витрат по господарських операціях, вчинених за участю ТОВ «Локерс» з мотивів, що такий контрагент ознаки «фіктивності» ( 19.08.2015 відомості щодо перереєстрації підприємства, звання свідоцтва платника ПДВ 27.10.2015 - враховуючи проведення спірних операцій у травні 2013 року, червні 2014 року, не звітування ТОВ «Локерс» до податкового органу з лютого 2015 року ) є надуманими та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства та «Кемілайн Агро» правомірно було сформовано витрати в розмірі 126 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Локерс" станом на момент проведення господарських операцій не був ліквідований, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії. На момент складання податкових накладних мало статус діючого платника ПДВ.

Інформація щодо розбіжностей в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України між сумами податкових зобов'язань ТОВ "Локерс" та податкового кредиту по ПП "Кемілайн Агро" відсутня.

З огляд на викладене, суд вважає, що позивачем правомірно включено до складу собівартості виготовленої продукції та реалізованих товарів витрати по придбанню ТМЦ від ТОВ "Локерс".

Щодо господарських взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Пантеон Стандарт".

З матеріалів справи вбачається, що 12 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пантеон Стандарт" (постачальник) та ПП "Кемілайн Агро" (Покупець) уклали договір поставки №031202 (т. 2 а.с. 24-26).

На підтвердження виконання умов договору представником позивача надано копії:

- податкових накладних: №7 від 12.03.2013, №8 від 29.03.2013, №6 від 23.04.2013., №7 від 24.04.2013, №3 від 14.06.2013, (т.2 а.с.28, 30, 32, 34, 35).

- видаткових накладних: №РН-031202 від 12.03.2013, №РН-032902 від 29.03.2013, №РН-042302 від 23.04.2013, №РН-042401 від 24.04.2013(т.2 а.с.27, 29, 31, 33)

Крім того, до матеріалів справи надано картку рахунку:631 що підтверджує рух коштів на підприємстві. (т.2 а.с.36-37).

Судом встановлено, що придбання у ТОВ "Пантеон Стандарт" пакувальної продукції та етикеток до пакувальної продукції ПП "Кемілайн Агро" здійснювалось з метою пакування продукції, що виготовляється підприємством для подальшого продажу іншим особам, є підтвердження факту відчуження продукції третім особам - відтак вказані господарські операції проведені в межах звичайної господарської діяльності по торгівлі засобами захисту рослин, що спрямована на отримання доходу та включені до собівартості в момент реалізації продукції відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України. Так, ПП "Кемілайн Агро" було поставлено на адресу ТОВ "Пантеон Стандарт" цукор на загальну суму 432085,50 грн за період січень, травень 2013 року. В березні, квітні 2013 року проведено залік взаємних вимог на суму постачання пакувальної продукції в розмірі 171973, 2 грн. На даний час по бух. рах. 361 рахується дебіторська заборгованість за відвантажений цукор в сумі 260112,3 грн. (т.3 а.с.38-39). Операції по реалізації цукру належним чином відображені в податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Пантеон Стандарт" на момент проведення господарських операцій не було ліквідовано, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії. На момент складання податкових накладних мало статус діючого платника ПДВ. Таким чином, доводи представників відповідача з даного приводу безпідставні.

Що стосується посилань представника Житомирської ОДПІ на відсутність ТТН та подорожніх листів, суд зазначає, що документи, обумовлені правилами перевезення, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до умов договору товар надається на умовах франко-склад Продавця м. Київ, відтак доводи відповідача щодо відсутності ТТН є безпідставними. Також судом вже зазначалося, що ТТН необхідна лише у випадку, якщо водій вантажоперевізника здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. Для водія юридичної особи або фізичної особи, здійснюючих вантажні перевезення для власних потреб, достатньо мати в наявності накладну або інший документ, що підтверджує право власності на вантаж. ПП "Кемілайн Агро" є власником транспортних засобів, що не спростовується перевіркою. Крім того, факту укладення договору на перевезення даного товару з третіми особами ні в ході перевірки, ні під час розгляду справи, судом не встановлено.

Отже, оскільки ПП "Кемілайн Агро" надано до перевірки первинні документи, що стосуються господарської операцій за участю ТОВ "Пантеон Стандарт", які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення підприємством законної мети їх здійснення - придбання ТМЦ для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, висновки податкового органу щодо безпідставного включення позивачем до складу собівартості виготовленої продукції та реалізованих товарів витрати по придбанню ТМЦ від ТОВ "Пантеон Стандарт" є надуманими та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо господарських взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" ат ТОВ "Старт Прайм".

З пояснень представника позивача вбачається, що ТОВ «Старт Прайм» на підставі усної домовленості з ПП «Кемілайн Агро» було надано дизайнерські послуги по розробці етикеток та етикетки, факт виконання робіт підтверджується і актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями про перерахування коштів за отримані послуги, зокрема:

- рахунок - фактура №СФ-00060401 від 04.06.2014;

- акт здачі-приймання робіт №60401 (надання послуг) від 04.06.2014;

- податкова накладна №1 від 04.06.2014;

- рахунок - фактура №СФ-00061101 від 11.06.2014;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №61101 від 11.06.2014;

- податкова накладна №2 від 11.06.2014;

- рахунок - фактура №СФ-00061801 від 18.06.2014;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №61102 від 18.06.2014;

- податкова накладна №3 від 18.06.2014;

- рахунок - фактура №СФ-00062501 від 25.06.2014;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №61103 від 25.06.2014;

- податкова накладна №4 від 25.06.2014.

Матеріалами справи підтверджено, що первинні документи оформлені належним чином. Крім того, зауваження щодо порядку оформлення податкових накладних, складених ТОВ "Старт Прайм" на адресу ПП "Кемілайн Агро" в акті перевірки відсутні.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що всі етикетки використані для маркування тари (каністр, ящиків), в яких реалізується продукція ПП "Кемілайн Агро", відтак використано безпосередньо в господарській діяльності підприємства. Дані доводи представниками відповідача не спростовано.

Крім того, актом перевірки підтверджено, що за результатами поданої звітності по ПДВ відповідно до Системи автоматизовано співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у підприємства по даному контрагенту розбіжності не рахуються.

Судом безспірно встановлено, що ТОВ "Старт Прайм" на момент проведення господарських операцій не був ліквідований, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство не виключене.

Отже, Житомирська ОДПІ дійшла хибного висновку щодо завищення ПП "Кемілайн Агро" витрат по придбанню послуг, отриманих від ТОВ "Старт Прайм".

Щодо господарських взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Аленгрос".

14 квітня 2014 року між ТОВ "Аленгрос" (виконавець) та ПП "Кемілайн Агро" (замовник) укладено Договір №11042014-1.

У пункті 1 Договору зазначено, що Виконавець зобов'язується за завданням Замовника виконати роботу "Створення рецептури технології отримання водних розчинів мікроелементів", в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно пунктів 5.2 та 5.3 Договору, приймання роботи проводиться відповідно до акту здачі-приймання виконаної роботи. Виконавець оформляє результати роботи у формі звіту відповідно до вимог системи якості виконавця та надає замовнику у визначений календарним планом термін (т.1 а.с.242).

Додатками до Договору є календарний план від 14.04.2014, в якому визначений термін надання звіту по виконаній роботі до 31.05.2014 та вартість робіт 148466,00 грн. (т.1 а.с.243) та протокол погодження ціни, який є підставою для проведення розрахунків. (т.1 а.с. 244).

На виконання сторонами умов договору представником позивача надано: акт №АГ-0000611 від 23.04.2014 здачі-приймання виконаних робіт у відповідності до умов Договору №11042014-1, згідно якого виконано робіт на суму 445398,00 грн (в т.ч. ПДВ 74223,00 грн). (т.1 а.с.247); календарний план до договору від 14.04.2013, яким визначено найменування робіт, що підлягають до виконання, етапи виконання, найменування етапів виконання робіт, строки виконання, вартість таких робіт. (т.1 а.с.243); протоколом погодження договірної ціни від 14.04.2014 (т.1 а.с.244); калькуляцією до акту виконаних робіт. (т.1 а.с.245); накладною №1 від 30.04.2014 щодо передання замовнику акту здачі - прийняття робіт, звіту "Створення рецептури технології отримання водних розчинів мікроелементів" (т.1 а.с.246); податковими накладними №140,181,182,183,184,185 за квітень 2014 (т.1 а.с.249-250, т. 2 а.с. 1-4); платіжними документами, що підтверджують перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (т.2 а.с.5-7).

Розрахунки за проведені роботи здійснено шляхом перерахування грошових коштів через банківську установу в повному обсязі, що не заперечується у акті перевірки.

Надані податкові накладні та акти виконаних робіт (надання послуг) містять всі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача щодо анулювання 22.05.2014 свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Аленгрос", оскільки на момент проведення господарських операцій контрагент не був ліквідований, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Окрім того, посилання податкового органу на відсутність у ТОВ "Аленгрос" трудових ресурсів само собою не свідчить про не вчинення господарських операцій з надання послуг, адже підприємство не позбавлено права залучати трудові ресурси для здійснення господарської діяльності. Окрім того, висновок про відсутність трудових ресурсів здійснений виключно виходячи з даних податкової звітності.

Суд зазначає, що посилання в матеріалах перевірки на неможливість проведення аналізу по ланцюгам постачання ТОВ "Аленгрос" не доводить жодним чином факту нереальності операції з виконання обумовлених договором робіт, оскільки вказаний контрагент міг виконувати роботу як самостійно, так із залученням інших осіб, які теоретично могли не бути платниками ПДВ або недодержуватись податкової дисципліни щодо декларування своїх зобов'язань.

Крім того, в ОСОБА_2 перевірки від 17.02.2016 зазначено, що за результатами звітності по ПДВ відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України рахуються розбіжності контрагентом ТОВ "Аленгрос" на суму 74232,98 грн (т. 1 а.с. 104).

У матеріалах справи міститься копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 року у справі №825/2695/14, якою визнано протиправними дії ДПІ в м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області щодо проведення позапланової перевірки ТОВ "Аленгрос" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ за період 01.01.2013 року по 30.04.2014 року та складання акту № 365/17-16-22-01/38930834 від 03.06.2014 року. На підставі даного акту податковим органом було самостійно в базах даних здійснено коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту, що спростовує інформацію, що постачальник ТОВ "Аленгрос" не декларував своїх зобов'язань з ПДВ. (т.3 а.с.101-105).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки основним напрямком діяльності підприємства є виробництво вітчизняних високоефективних заходів захисту рослин, доступних українському сільгоспвиробнику, отже замовлення робіт по створенню рецептури та технології отримання водних розчинів мікроелементів саме обумовлено специфікою діяльності ПП "Кемілайн Агро".

Враховуючи надання ПП "Кемілайн Агро" до перевірки первинних документів, що підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання послуг для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, висновки податкового органу про завищення ПП "Кемілайн Агро" витрат по придбанню послуг, отриманих від ТОВ "Аленгрос" ґрунтуються на припущеннях та здійснені всупереч вимогам ПК України.

Щодо господарських взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ " Аксім Груп"

27 жовтня 2014 року між ПП «Кемілайн Агро» (Замовником) та ТОВ "Аксім Груп" було укладено договір поставки №2710/1, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника товар, а замовник зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором. Згідно додатку №1 до договору поставки №2710/1 від 27.10.2014, товаром є Неонол в кількості 2700,00кг загальною вартістю 424375,20 грн (т. 1 а.с. 230-233).

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, придбання у ТОВ "Аксім Груп" Неонолу здійснювалось з метою використанні його у виробництві препаратів, які в подальшому реалізуються покупцям.

Представник позивача зазначила, що вказаний товар було оприбутковано на склад по бухгалтерському рахунку Д-т 202, рахується на залишках (оскільки не була списана на виробництво), не використовувався, відповідно не міг і не брав участь у формування витрат собівартості реалізованої продукції. На підтвердження зазначеного до матеріалів справи надано копію картки рахунку:202 (т. 1 а.с. 240).

На підтвердження реальності господарської операції до матеріалів справи надано:

- видаткову накладну №АГ-00000381 від 30.10.2014;

- податкову накладну №381 від 30.10.2014;

- товарно-транспортну накладну від 30.10.2016;

- сертифікат якості №259412 від 04.11.2013.

- картку рахунку:631.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Аксім Груп" на момент проведення господарських операцій не був ліквідований, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Отже, матеріали справи підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення підприємством законної мети їх здійснення - придбання ТМЦ у ТОВ "Аксім Груп" для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку.

Щодо господарських взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "НВП АНТ".

10 жовтня 2014 року між ПП «Кемілайн Агро» (Покупцем) та ТОВ «НВП АНТ» (Продавцем) було укладено договір купівлі-продажу № 1010, за умовами якого Продавець зобов'язується передати належний йому товар (ПЕГ-400) у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що придбання у ТОВ "НВП АНТ" ПЕГ-400 ПП «Кемілайн Агро» здійснювалось з метою виготовлення продукції (препарату ОСОБА_8, Прем'єр Голд), яка в подальшому реалізується покупцям, а факт здійснення фінансово-господарських операцій між ПП «Кемілайн Агро» та ТОВ «НВП АНТ» підтверджується належними доказами (первинними документами бухгалтерського та податкового обліку): видатковими, податковими накладними на підтвердження факту придбання ТМЦ, ТТН, документами бухгалтерського обліку, що підтверджують оприбуткування на склад підприємства.

В матеріалах справи містяться копії видаткових накладних, а саме: №РН-0000399 від 31.10.2014, №РН-0000234 від 20.10.2014, №РН-0000127 від 10.10.2014 (т. 3 а.с. 1-3).

Транспортування товару відповідно до умов договору здійснювалося за рахунок ТОВ «НВП АНТ», про що свідчать наступні товарно-транспортні накладні: №127 від 10.10.2014; №234 від 20.10.2014; №399 від 30.10.2014.

Представники відповідача зазначили, що при детальному аналізі наданих до перевірки товарно-транспортних накладних встановлено, що в товарно-транспортних накладних відсутнє посилання на перевізника, тому в ході перевірки згідно баз даних ДФС України проведено аналіз автомобіля, який відображено у товарно-транспортній накладній, а саме Daimler Chrysler 313 AE 29-90 СХ, та встановлено, що вказаний автомобіль було зареєстровано за ТОВ «Атма Преса» у періоді до 27.09.2013; при проведеному аналізі постачальників ТОВ «НВП АНТ» на предмет надання транспортних послуг встановлено, що серед постачальників ТОВ «НВП АНТ» за жовтень 2014р. відсутній постачальник ТОВ «НВП АНТ» (т. 1 а.с. 108);

Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості у своїй діяльності залучати третіх осіб на договірній основі (письмовій та/або усній).

Щодо посилання в ОСОБА_2 перевірки від 17.02.2016, на те що товарно-транспортні накладні міститься суперечливу інформація щодо поставленого товару - ПЕГ-4000 (поліетиленгліколь), а саме: в ТТН зазначено, що поставлено в паперових мішках вагою 25 кг кожний, а у всіх супровідних документах, в договорі, видатковій та податковій накладній зазначено, що кількість товару виміряє літрах.

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак, факт відсутності чи наявності товарно-транспортних накладних, а також неточності при їх оформленні не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій. Окрім того, товарно-транспортні накладні оформлялись постачальником, а тому ПП "Кемілайн Агро" не може нести відповідальність за дефекти, допущені контрагентом (т. 3 а.с. 4-9).

Представники відповідача зазначили, що згідно штатного розкладу підприємства на складі у с. Швайківка Бердичівського району Житомирської області рахуються 2 працівника - комірник та охоронник, посада водія навантажувача не передбачена; в ході перевірки посадовими підприємства не надано пояснення та документального підтвердження факту розвантажувальних робіт товару - ПЕГ-400, який розфасований у мішки по 25 кг.

Суд зазначає, що на балансі ПП "Кемілайн Агро" має на балансі "Погрузчик ДВ 1661,28" (т. 4 а.с. 125), а наявність чи відсутність посади водія - навантажувача жодним чином не є підставою вважати, що господарська операція між позивачем та контрагентом не відбулась.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції згідно Договору, представником позивача надано податкові накладні, які включено до реєстру отриманих накладних за жовтень 2014 року.

В ОСОБА_2 перевірки від 17.02.2016 зазначено ( стр.35 акту, т. 1 а.с. 109), що при здійсненні аналізу звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року встановлено, що звітність даним контрагентом не подана, в зв'язку з чим згідно даних Системи автоматизованого співставлення ПЗ та ПК рахується розбіжність. Проте Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 у справі №804/19647/14 задоволено позовні вимоги ТОВ «НВП АНТ», в т.ч. визнано протиправною відмову ДПІ у Жовтневому p-ні м. Дніпропетровська ТУ Міндоходів у Дніпропетровській області у визнанні податковою звітністю декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, визнано її поданою у день фактичного отримання - 28.11.2014 та зобов'язано податковий орган відобразити показники податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку цього платника податку. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 вказану Постанову залишено без змін (т. 3 а.с. 75-89).

Отже, оскільки ПП «Кемілайн Агро» надано до перевірки первинні документи, що стосуються господарської операцій за участю ТОВ «НВП АНТ», які фактично підтверджують реальне виконання умов Договору та досягнення підприємством законної мети їх здійснення - придбання ТМЦ для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, той факт, що вартість ТМЦ в розмірі 147000 грн. взагалі не включалась до собівартості реалізованих товарів,робіт,послуг, висновки податкового органу про необхідність коригування витрат по господарських операціях, вчинених за участю ТОВ «НВП АНТ», мотивуючи ознаками його «фіктивності» - яка судячи зі змісту акту основана виключно на аналізі ланцюгів постачання, що зафіксовано на стр.32 акту, є надуманими. Відтак ПП «Кемілайн Агро» правомірно було сформовано витрати, їх зменшення за актом перевірки в розмірі 353647,00 грн «шляхом коригування» собівартості є безпідставним.

Щодо господарських взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" з ТОВ "Вельф Дім".

19 червня 2014 року між ПП "Кемілайн Агро" (Покупцем) та ТОВ "Вельф Дім" (Продавцем) було укладено договір поставки № 19062014, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у ПП "Кемілайн Агро" товар (засоби захисту рослин), а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його (т. 3 а.с. 15-16).

Додатком до договору поставки є специфікація №1, згідно якої постачальник зобов'язується поставити на у мовах Договору товар: Блу Голд у кількості 3200,0 кг. загальною вартістю 331200,00 грн ( в ч. ч. ПДВ 55200,00 грн, т.3 а.с.14).

Факт здійснення фінансово-господарських операцій між ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Вельф Дім" підтверджується належними доказами (первинними документами бухгалтерського та податкового обліку): видатковою, податковою накладними на підтвердження факту придбання ТМЦ, ТТН, документами бухгалтерського обліку, що підтверджують оприбуткування, використання в господарській діяльності. (т.3 а.с.18-22).

Оплату по договору проведено у повному обсязі.

Судом встановлено, що придбання у ТОВ "Вельф Дім" препарату БЛУ Голд ПП "Кемілайн Агро" здійснювалось як для подальшого продажу іншим особам, а саме: придбаний препарат Блу Голд в кількості 3200 л було реалізовано іншим контрагентам ДП "ТАВРІЯ" (2500л), ТОВ "ТАВР" (510 л) з відповідним включенням доходів та обсягів постачання до податкових декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість. Залишок в кількості 190 л. на суму 16378,50 грн. рахується на складі на рах.26.(т3 а.с.22)

Отже, вказані господарські операції проведені в межах звичайної господарської діяльності по торгівлі засобами захисту рослин, що спрямована на отримання доходу та включені до собівартості в момент реалізації продукції до п.138.4 ст.138 ПК України.

Що стосується твердження контролюючого органу про відсутність ТТН, сертифікатів якості та специфікації до Договору, документів, які б підтверджували факт виконання робіт по розвантажуванню отриманих ТМЦ , карток складського обліку, суд зазначає наступне.

Твердження щодо відсутності специфікації до договору спростовуються наявною у матеріалах справи специфікацією №1, про що зазначено вище.

Крім того, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, тобто, навіть у разі ненадання цих документів до перевірки такі дії позивача не можуть бути розцінені, як підстави до висновку до заниження сум ПДВ.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 у справі №К/800/49091/13.

Отже, товарно - транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, висновки контролюючого органу щодо цього спростовуються.

При цьому, суд зазначає, що оформлення навантажувально - розвантажувальних робіт первинними документами не передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, відтак вимоги щодо наявності такого документа є безпідставними.

Крім іншого, відсутність сертифікатів походження, не може вважатися, за наявності інших первинних документів, безспірним підтвердженням відсутності факту придбання товарно-матеріальних цінностей. Сертифікати не є документами бухгалтерського та податкового обліку та ніяким чином не пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Водночас, як встановлено судом та не заперечується актом перевірки, податкові та видаткові накладні оформлені належним чином.

Відтак, доводи відповідача з приводу відсутності деяких документів, спростовуються вищевикладеним.

Посилання представника відповідача на інформацію Західної ОДПІ у Харківській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вельф Дім" за травень, червень, липень 2014 року" суд не бере до уваги, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Також, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента - це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що ТОВ "Вельф Дім" на момент проведення господарських операцій не був ліквідований, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії. На момент складання податкових накладних мало статус діючого платника ПДВ.

При цьому, суд критично оцінює посилання контролюючого органу у акті перевірки на те, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Вельф Дім" з 29.01.2015, оскільки господарські операції з ПП "Кемілайн Агро" відбувалися у червні 2014 року.

Отже, ПП "Кемілайн Агро" надано до перевірки первинні документи, що стосуються господарської операцій за участю ТОВ "Вельф Дім", які підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення підприємством законної мети їх здійснення - придбання ТМЦ для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, з огляду на що, висновки податкового органу про завищення підприємством витрат є безпідставними та не підтверджені жодними доказами.

Що стосується господарських взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" з контрагентом ТОВ "Ельпіс".

Встановлено, що 28.05.2014 між ПП "Кемілайн Агро" (Покупцем) та ТОВ "Ельпіс" (Продавцем) було укладено договір поставки № 28-2014, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у ПП "Кемілайн Агро" товар (засоби захисту рослин), а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його. (т.3 а.с.24-25)

Згідно специфікації №1, яка є Додатком до Договору поставлявся товар Топсин М у кількості 1460,00 кг загальною вартістю 240024,00 грн. в т.ч. ПДВ 40004,00 грн (т.3 ас.26)

Факт здійснення фінансово-господарських операцій між ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Ельпіс" підтверджується належними доказами (первинними документами бухгалтерського та податкового обліку): видатковою, податковою накладними на підтвердження факту придбання ТМЦ, ТТН, документами бухгалтерського обліку, що підтверджують оприбуткування, використання в господарській діяльності (т.3 а.с.29-35).

Матеріалами справи підтверджено, що придбаний препарат Топсин М в кількості 1460 кг було реалізовано контрагенту ДП "ТАВРІЯ" (1460 кг) з відповідним включенням доходів та обсягів постачання до податкових декларацій з податку на прибуток та податку на додану вартість т.4 а.с.198-199).

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на відсутністю сертифікату якості, оскільки сертифікати не є документами бухгалтерського та податкового обліку та ніяким чином не пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

При цьому, суд зазначає, що оформлення навантажувально-розвантажувальних робіт первинними документами не передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, відтак вимоги щодо наявності такого документа є безпідставними.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Ельпіс" з 25.03.2015, оскільки господарські операції зз ПП "Кемілайн Агро" відбувалися у 2014 році.

На момент проведення господарських операцій ТОВ "Ельпіс" не було ліквідовано, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство не виключене. Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії. На момент складання податкових накладних мало статус діючого платника ПДВ.

Податкові та видаткові накладні оформлені належним чином, а отже, є належною підставою для формування ПП "Кемілайн-Агро" податкового кредиту за результатами господарських операцій із зазначеним контрагентом.

Таким чином, оскільки ПП "Кемілайн Агро" надано документи, що стосуються господарської операцій за участю ТОВ Ельпіс", які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення підприємством законної мети їх здійснення - придбання ТМЦ для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, висновки податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту в розмірі 40004,0 грн. є безпідставними та не підтверджені жодними доказами.

Щодо господарських взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" з контрагентом ТОВ "Прауд-Трейдінг Груп".

Встановлено, ПП "Кемілайн Агро" (Покупець) та ТОВ "Прауд-Трейдінг Груп" (Продавець) уклали договори поставки №ДГ-151 від 13.05.2013, №БГ-159 від 03.06.2013, відповідно до умов яких Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Замовника товар (засоби захисту рослин) партіями , а Замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором. (т.3 а.с. 240-241, т. 4 а.с. 13-14)

Додатком до Договорів є специфікації.

Згідно специфікації №1 до Договору від 13.05.2013 поставлявся товар: Інгавіт, Кемитол, Гарантол на загальну суму 1131341,00 грн. в т.ч. ПДВ 188557,00 грн (т.3 а.с.242).

Згідно специфікації №1 до Договору від 03.06.2013 поставлявся товар: Прем"єр Голд на загальну суму 1850694,00 грн. (т.4 а.с.15).

Факт здійснення фінансово-господарських операцій між ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Прауд-Трейдінг Груп" підтверджується належними доказами (первинними документами бухгалтерського та податкового обліку): видатковими, податковими накладними на підтвердження факту придбання ТМЦ, специфікаціями до договору, ТТН, банківськими документами, документами бухгалтерського обліку, що підтверджують оприбуткування, використання в господарській діяльності.(т.3 а.с.243-250, т. 4 а.с. 1-59).

Судом встановлено, що придбання у ТОВ "Прауд-Трейдінг Груп" препаратів: Гарантол, Інгавіт, Кемівіт, Прем'єр Голд ПП "Кемілайн Агро" здійснювалось для подальшого продажу іншим особам. Матеріалами справи підтверджено факт відчуження продукції третім особам та часткові залишки на складі.

Суд вважає, що вказані господарські операції проведені в межах звичайної господарської діяльності , що спрямована на отримання доходу та включені до собівартості в частині реалізованих препаратів в момент реалізації відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України, нереалізовані залишки відповідно рахуються на складі і до собівартості реалізованих товарів і послуг не включилися.

Що стосується зауважень представника відповідача про деякі недоліки в оформленні ТТН та видаткових накладних, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому, податкові накладні оформлені належним чином.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на відсутністю сертифікату якості, оскільки сертифікатя не є документами бухгалтерського та податкового обліку та ніяким чином не пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що сертифікат якості був переданий покупцю даного товару під час його реалізації, а обов'язку підприємства зберігати такий сертифікат чи його копію законодавство не містить.

При цьому, суд зазначає, що оформлення навантажувально-розвантажувальних робіт первинними документами не передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, відтак вимоги щодо наявності такого документа є безпідставними.

Крім того, посилання податкового органу на відсутність інформації щодо наявності у контрагента власних основних засобів та трудового персоналу у даному разі не є доказом неможливості виконання ним своїх договірних зобов'язань перед ПП "Кемілайн Агро". Доказів зворотного відповідачем не надано.

Також ТОВ "Прауд-Трейдінг Груп" на момент проведення господарських операцій не був ліквідований, діяльність його в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство не виключене.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено реальне здійснення правочину і досягнення підприємством ПП "Кемілайн Агро" законної мети їх здійснення - придбання ТМЦ для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, тому висновки податкового органу про завищення підприємством витрат у сумі 2485030 грн по господарських операціях, вчинених за участю ТОВ "Прауд-Трейдінг Груп" є безпідставними та спростовані в ході розгляду справи належними доказами.

Щодо взаємовідносин ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Буд-інструментарій".

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Кемілайн Агро» та ТОВ «Буд-інструментарій» було укладено договір поставки № БГ-159 від 03.06.2013 року (додаткові угоди №1 від 03.06.2013, №2 від 02.07.2013), за умовами якого ТОВ «Буд-інструментарій» зобов'язується поставити, а ПП «Кемілайн Агро» прийняти і оплатити ящик картонний, в кількості, асортименті, та у строки і на умовах, передбачених у даному договорі і додаткових угодах.

Представники відповідача зазначили, що під час проведення перевірки не можливо встановити походження отриманої пакувальної продукції від ТОВ «Буд-інструментарій» - реального виробника, так як відсутні сертифікати якості продукції, а згідно баз даних АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Буд- інструментарій» не декларувало податкових зобов'язань.

Суд критично ставиться до таких доводів представника відповідача, оскільки сертифікат якості не є документом бухгалтерського та податкового обліку та ніяким чином не пов'язаний з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Щодо порушення контрагентом вимог податкового законодавства в частині не декларування податкових зобов'язань суд зазначає, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, ПП "Кемілайн Агро" не може нести відповідальність за можливі порушення контрагентом вимог податкового законодавства.

Також представники відповідача в судовому засіданні вказали на відсутність у ТОВ «Буд-інструментарій» трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Проте, на переконання суду, податкова інформації щодо контрагента позивача та контрагентів контрагента не є належними та допустимими доказами у справі, а висновки про відсутність умов у ТОВ «Буд-інструментарій» для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

В законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність ресурсів у контрагентів.

Відповідачем не було надано суду належних документальних доказів на підтвердження того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Буд-інструментарій», можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичними адресами тощо, та доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що листом ГУ ДФС у м. Києві № 20727/7/26-15-21-09-15 від 14.07.2016 повідомлено про кримінальне провадження №3201400010000120 внесене до ЄДР 29.05.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27, ст. 212. В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, у 2013 році, без мети здійснення реальної господарської діяльності, на підставних осіб зареєстрували ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Буд- інструментарій». Разом з тим, в акті перевірки відсутні посилання на рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених позивачем господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні зауважила, що станом на день підписання та виконання умов договорів було відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили щодо ОСОБА_4.

Судом встановлено, що станом на день вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентом, останній станом на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, на момент складання податкових накладних мало статус діючого платника ПДВ.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться належним чином оформлені видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні, які підтверджують реальність господарської операції між ПП "Кемілайн Агро" та ТОВ "Буд - інструментарій".

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган прийшов до хибного висновку щодо завищення підприємством витрат у сумі 494996 грн.

Так, згідно вимог статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться:

138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Приписами п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Отже, ПП "Кемілайн Агро" правомірно включено до складу собівартості виготовленої продукції та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей від постачальників, оскільки вони підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, сформованими із суб'єктами господарювання, які на день укладання та виконання правочинів були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та не доведено непереборних обставин, які б унеможливлювали надання цих документів під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області від 12.03.2016 № НОМЕР_3 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1993471 грн, в тому числі 1328980 грн - основний платіж, 664491 грн - штрафна (фінансова) санкція.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області на користь Приватного підприємства "Кемілайн Агро" судові витрати у вигляді судового збору у сумі 29902,07 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович

СудЖитомирський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення29.11.2016
Оприлюднено22.12.2016
Номер документу63512015
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —806/442/16

Постанова від 10.10.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 09.10.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 09.10.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 18.04.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 06.03.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 13.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 14.02.2017

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Охрімчук І.Г.

Ухвала від 11.01.2017

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Охрімчук І.Г.

Ухвала від 11.01.2017

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Охрімчук І.Г.

Постанова від 29.11.2016

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Черняхович Ірина Едуардівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні