Постанова

від 14.12.2016 по справі 821/1500/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1500/16 16 год. 30 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю: представників позивача - Бобровської С.С., Гіліна Є.О.,

представника відповідача - Насєки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ТІН СЕРВІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Тін Сервіс" (далі-позивач, ПП "Тін Сервіс") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі-відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № 0001011422, яким позивачу зменшено суму податкового кредиту за листопад 2015 року у розмірі 22353,00 грн.; № 0001021422, яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ за загальну суму 1010263,75 грн. (у тому числі за основним платежем - 808211,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 202052,75 грн.; № 0001031422, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 688628,00 грн.

Позовні вимоги обгрнутовані тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Тін Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Маштехсервіс" за травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року, подальшого використання придбаних у платника податків товарно-матеріальних цінностей (товарів) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, відповідачем складено акт № 69/21-22-14-06/39029671 від 24.06.2016 року, на підставі якого ГУ ДФС прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016 р. №№ 0001011422, 0001021422, 0001031422. Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши, що недоліки первинних бухгалтерських документів не можуть бути належним та допустимим доказом порушення підприємством податкового законодавства, оскільки формальні помилки та неточності в первинних документах не можуть свідчити про відсутність реальності господарських операцій. Також представники позивача звернули увагу на те, що всі первинні документи позивача містять дві обов'язкові ознаки: вони містять відомості про господарську операцію і підтверджують її реальне (фактичне) здійснення.

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, зазначив, що спірні ППР прийняті контролюючим органом законно за висновками перевірки, якою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства. Необґрунтованість позову відповідач пов'язує з неможливістю встановити реальність придбання контрагентом-постачальником ТОВ "Маштехсервіс" обладнання, яке було реалізовано позивачу, а також з існуванням недоліків при складанні первинних бухгалтерських документів, які оформлені контрагентом-постачальником ТОВ "Маштехсервіс" при реалізації позивачу вказаного обладнання. Посилаючись на відсутність належного підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Маштехсервіс", а відтак - відсутність підстав для формування податкового кредиту, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

16 червня 2016 року головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у Херсонській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Тін Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Маштехсервіс" за травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року, подальшого використання, придбаних у платника податків товарно-матеріальних цінностей (товарів) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт № 69/21-22-14-06/39029671 від 24.06.2016 року (далі - Акт № 69).

За висновками Акту № 69 податковим органом зафіксовані наступні порушення:

1) п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за період травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ по взаєморахунках з ТОВ "Маштехсервіс", яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 808211 грн. (в тому числі за травень 2015 р. - на суму 67618 грн., за червень 2015 р. - 54167 грн., за серпень - 2015 р. - 91667 грн., за жовтень 2015 р. - 32536 грн., за листопад 2015 р. - 2655 грн., за грудень 2015 р. - 157723 грн., за лютий 2016 р. - 401845 грн.); завищення сум від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по взаєморахунках з ТОВ "Маштехсервіс" у сумі 688628 грн. за лютий 2016 року;

2) п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у листопаді 2015 року на суму 22353 грн.

3) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань у листопаді 2015 року на суму 22353 грн. з покупцем ТОВ "Арт-Марк".

На підставі Акту № 69 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016 року:

- № 0001011422, яким зменшено суму податкового кредиту за листопад 2015 року в розмірі 22353,00 грн.;

- № 0001021422, яким нараховано податкове зобов'язання по ПДВ у розмірі 1010263,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 808211 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 202052,75 грн.);

- № 0001031422, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 688628 грн.

Надаючи оцінку обгрунтованості спірних ППР, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Висновки відповідача про завищення податкового кредиту та відповідне заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету ґрунтуються на визнанні безтоварними операцій, здійснених позивачем з контрагентом-постачальником ТОВ "Маштехсервіс" за травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року, внаслідок їх документування неналежним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що унеможливлює встановлення обставин реального здійснення таких операцій, в тому числі факту постачання обладнання.

Зі змісту Акту № 69 слідує, що під час перевірки контролюючим органом встановлено наступні недоліки первинних бухгалтерських документів:

- у всіх товарно-транспортних накладних (далі-ТТН) у графі "Автомобільний перевізник" зазначено ТОВ "Маштехсервіс" у той час, як у штаті вказаного Товариства одна особа, тобто, останній не може бути автомобільним перевізником. Також у ТТН вказані 7 різних водіїв, різні автомобілі та причепи/напівпричепи;

- відсутність ТТН по транспортуванню обладнання "Панелей до сушильної печі";

- відсутність у ТТН адреси місцезнаходження підприємств ТОВ "Маштехсервіс" і ПП "Тін Сервіс" та реквізитів "номер посвідчення водія";

- відсутність у видаткових накладних від 08.08.2015 р. № РН-0000011, від 10.02.2016р. № 2, від 12.02.2016р. № 3 у графі "Місце складання" повної адреси, де саме здійснювалась дана господарська операція, зазначено лише м. Херсон;

- відсутність коду УКТ ЗЕД у податкових накладних від 12.05.2015р. № 2, від 04.06.2015р. № 1 та від 05.06.2015р. № 3, також у вказаних податкових накладних у графі "Номенклатура товарів/послуг продавця" зазначено: "Ножиці гильойтинного типу фірми "Каргес Хаммер" (Германія)", тобто номенклатура товару, який імпортувало підприємство ТОВ "Маштехсервіс" (виробник Karges Hammer Maschinen GmbH & Co Braunschweig Deutschland Німеччина. Торговельна марка: "Karges Hammer" Країна виробництва: Німеччина (DE) Країна походження: невідомий. Код УКТ ЗЕД - 8462 39 10 00), відрізняється від номенклатури товару, реалізованої на адресу ПП "Тін Сервіс";

- відсутність кодів УКТ ЗЕД у податкових накладних від 16.10.2015р. № 1 та від 02.12.2015р. №1.

Сукупність вищенаведених недоліків первинної документації стали підставою для висновку податкового органу про відсутність доказовості та юридичної сили цих документів, що призвело до протиправного віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, чинного на час виникнення спірних правовідносин для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За статтею 1 та частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Ці документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій; вони фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом України у постанові від 22 вересня 2015 року у справі № 21-1359а15.

Стосовно формальних недоліків первинних документів слід звернути увагу на правову позицію Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11: "документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце".

Таким чином, недоліки первинної бухгалтерської документації не можуть бути належним та допустимим доказом порушення підприємством податкового законодавства, оскільки формальні помилки та неточності в первинних документах не можуть свідчити про відсутність реального вчинення господарських операцій.

Формальні недоліки в первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правового статусу особи, що їх видала, повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Аналогічний висновок Вищий адміністративний суд України наведений в ухвалі від 29.04.2015р. у справі № 2а-0870/12108/11, в ухвалі від 08.06.2015р. у справі № 2270/2640/11, в ухвалі від 17.03.2015р. у справі № 2а-1670/6098/12, в ухвалі від 04.03.2015р. у справі 825/132/13-а, в ухвалі від 24.02.2015р. у справі № 815/5211/13-а, в ухвалі від 27.10.2014р. усправі №826/16184/13-а.

У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб із складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що одним з видів економічної діяльності ТОВ "Маштехсервіс" є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), який включає усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом, оренду вантажних автомобілів з водієм, вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили, надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу. Отже, висновок контролюючого органу про те, що ТОВ "Маштехсервіс" може виступати замовником, вантажовідправником, але не автомобільним перевізником, маючи у своєму штаті 1 особу, звертаючи увагу на те, що у ТТН зазначаються 7 різних водіїв, різні автомобілі та причепи/напівпричепи є помилковими та не доведеними відповідачем у ході судового розгляду даної справи.

Також судом встановлено, що за господарськими операціями ПП "Тін Сервіс" було в повному обсязі проведено оплату за товар на користь ТОВ "Маштехсервіс", що відображено в Акті № 69 та підтверджується документально. В акті перевірки ГУ ДФС у Херсонській області зазначено, що згідно даних ЄРПН, ПП "Тін Сервіс" реалізує у листопаді 2015 року на адресу контрагента-покупця ТОВ "Арт-Марк" (код 39525917) (1037 - ДПІ в Обухівському p-ні ГУ ДФС у Київській області (м. Обухів)) обладнання "Прес И9-СПГ" кількістю 2 шт., про що була виписана податкова накладна від 09.11.2015р. № 22 на суму 138091,99 грн., у тому числі ПДВ 23015,33 грн. Отже, контролюючим органом не спростовується факт руху активів та зміну стану зобов'язань позивача.

Також, суд звертає увагу, що придбане у ТОВ "Маштехсервіс" обладнання безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю ПП "Тін Сервіс" та експлуатується останнім при виробництві продукції, що підтверджується наданими позивачем доказами.

Крім того, контролюючим органом зафіксовано в акті перевірки, що вищезазначені податкові накладні відображено в ЄРПН, та відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року.

Суд відмічає, що придбання обладнання, порядок розрахунків та поставок відбувалось за умовами договорів поставок, укладених між ПП "Тін Сервіс" ТОВ "Маштехсервіс" , що не заперечується відповідачем.Відповідачем не оспорюється правильність складання первинних бухгалтерських документів саме позивачем, зауваження є до документів, які складені контрагентом-постачальником ТОВ "Маштехсервіс".

Таким чином, посилання контролюючого органу на неправомірне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у зв'язку з наявністю формальних недоліків в складанні первинних документаців суд вважає необгрунтованим та протиправним.

Щодо доводів відповідача про неможливість підтвердити факт реального придбання підприємством ТОВ "Маштехсервіс" у контрагентів-постачальників обладнання "Прес-ножиці гільйотинні "Блема" (Німеччина)" і панелей до сушильної печі та відсутності підтвердження використання цього обладнання позивачем у своїй господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Так, в Акті № 69 відповідач зазначає, що у серпні 2015 року позивачем придбано у ТОВ "Маштехсервіс" товар за наступною номенклатурою: "Прес-ножиці гільйотинні "Блема" (Німеччина)" - податкова накладна від 07.08.2015р. № 1 на загальну суму 550000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 91666,67 грн.). У свою чергу, дане обладнання придбане ТОВ "Маштехсервіс" у підприємства ПП "Комір Груп" - податкова накладна від 07.08.2015р. № 24 на загальну суму 541000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 90166,67 грн., проте з червня 2015 року, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, придбання чи імпорт у ПП "Комір Груп" даного обладнання відсутнє. Крім того, 17.05.2016 року під час проведення обшуків в рамках кримінального провадження від 09.11.2015р. співробітниками ГУ ДФС у Житомирській області припинено незаконну діяльність "конвертаційного центру", по якому вилучено значну кількість печаток СГД - учасників, серед яких печатка ПП "Комір Груп", місцезнаходження службових осіб - невідоме. Слідчим слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області внесені відомості до ЄРДР за фактом скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст.205 КК України по ПП "Комір Груп" (ЄДРПО 39613437).

При цьому на підтвердження даного факту представником відповідача не надано жодного доказу, зокрема вироку суду, який набрав законної сили. Натомість, представником позивача надано докази експлуатації вказаного обладнання в своїй господарській діяльності.

Суд звертає увагу, що в акті перевірки відсутні посилання контролюючого органу на ухилення контрагента позивача - ТОВ "Маштехсервіс", а також контрагентів-постачальників ТОВ "Маштехсервіс" - ПП "Комір Груп", ТОВ "Рост-Херсон" від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам цих підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою ухилення від сплати податків.

Посилання контролюючого органу на припинення незаконної діяльності ПП "Комір Груп" спростовуються даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до яких відомості про припинення вказаного підприємства чи перебування його в стані припинення відсутні. Крім того, представником відповідача не надано до суду жодного доказу про наявність вироку суду, що набрало законної сили відносно будь-якого з контрагентів позивача чи ТОВ "Маштехсервіс". Отже, вказані доводи контролюючого органу суд вважає безпідставними, а тому не можуть вважатись належним доказом.

Водночас, позивач та його контрагенти, в тому числі ТОВ "Маштехсервіс" зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача та/або його контрагента не визнані в судовому порядку недійсними.

Стосовно посилання відповідача на відсутність в деяких податкових накладних кодів УКТ ЗЕД, що унеможливлює ідентифікацію реалізованого ТОВ "Маштехсервіс" позивачу обладнання - ножиці гильойтинного типу фірми "Каргес Хаммер" (Германія), суд вважає необґрунтованим, оскільки, код УКТ ЗЕД та номенклатура даного товару міститься у вантажно-митних деклараціях. А відсутність лише коду код УКТ ЗЕД в деяких податкових накладних не спростовує факту реального придбання позивачем вказаного обладнання та використання його в подальшій господарській діяльності.

Судом встановлено зв'язок отриманого від ТОВ "Маштехсервіс" обладнання з подальшою господарською діяльністю позивача, одним з видів економічної діяльності якого є виробництво легких металевих паковань-код КВЕД 25.92 виготовлення і реалізація жестяних кришок.

ГУ ДФС у Херсонській області не спростовує факти придбання позивачем обладнання у ТОВ "Маштехсервіс", реалізації цього обладнання чи використання його у власній господарській діяльності, а лише містить припущення перевіряючого щодо нереальності господарських операцій між ТОВ "Маштехсервіс" та його контрагентами-постачальниками та наявність формальних недоліків в деяких первинних документах, допущених контрагентом-постачальником позивача.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди-покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

У свою чергу, податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

У платника податків відсутній орбов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, зокрема, у справі К/800/12536/15 та № К/800/39823/13.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду, тобто суди зобов'язані застосовувати рішення Європейського суду з прав людини" як джерело права на всіх етапах провадження нарівні з Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Приписами Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 визначено: акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим у постанові Верховного суду України від 10.09.2013 р. у справі № 21-237а13 зазначено "... дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта».

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України у постановах від 03 листопада 2015 року, від 01 грудня 2015 року, від 03 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15 відповідно), а також Вищим адміністративним судом України (постанова від 06.07.2016 р. у справі № К/800/33177/15).

Крім того, ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

За чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на платника податку не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов'язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності

За приписами статті 71 КАС України, довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що контролюючий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із позицією позивача про те, що господарські операції між ПП "Тін Сервіс" та його контрагентом ТОВ "Маштехсервіс" мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності та отримання у власність виробничого обладнання, яке виступало предметом господарських операцій. Контролюючим органом не спростований факт реального руху активів позивача після придбання обладнання у контрагента ТОВ "Маштехсервіс". Отже, висновки контролюючого органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаним у акті перевірки контрагентом за перевіряємий період, є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд дійшов висновку, що податкові повідомлення рішення від 15.07.2016 року № 0001011422, № 0001021422 та № 0001031422 є протиправними та підлягають скасуванню.

Розподіл судових витрат слід здійснити за правилами статті 94 КАС України, відповідно до якої якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Херсонській області від 15.07.2016 року № 0001011422, яким ПП "ТІН СЕРВІС" зменшено суму податкового кредиту за листопад 2015 року в розмірі 22353,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Херсонській області від 15.07.2016 року № 0001021422, яким ПП "ТІН СЕРВІС" збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 1010263,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Херсонській області від 15.07.2016 року № 0001031422, яким ПП "ТІН СЕРВІС" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 688628,00 грн.

Стягнути на користь ПП "ТІН СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 39029671) судові витрати в сумі 25818 (двадцять п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 66 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 грудня 2016 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.3