Постанова

від 19.12.2016 по справі 826/18196/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 19 грудня 2016 року                   м. Київ                                         № 826/18196/16 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Коніка» про стягнення заборгованості. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також – ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Коніка» (далі також – ТОВ «Коніка», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 198  200, 35 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 198  200, 35 грн., внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2016 року було відкрито скорочене провадження у справі № 826/18196/16 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача. Зазначена ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі отримана відповідачем 29 листопада 2016 року відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. ТОВ «Коніка» у встановлений судом строк надано письмові заперечення проти позову, в яких відповідач зазначив про відсутність в нього податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб, з огляду на сплату податкових зобов'язань в повному обсязі.   Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд - В С Т А Н О В И В: ТОВ «Коніка» (код ЄДРПОУ 24890168) знаходиться за адресою: 01001, місто Київ, Печерський район, вулиця Шота Руставелі, будинок 16 та перебуває за основним місцем обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Водночас, відповідач перебуває за неосновним місцем обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник окремих податків. 03 квітня 2008 року між Київською міською радою (за договором – орендодавець) та ТОВ «Коніка» (за договором – орендар) було укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 27 грудня 2007 року за № 1612/445 та Акту приймання-передачі, передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки, які знаходяться за адресою: вулиця Ярославів Вал, 40 у Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер 8  000  000  000:88:175:0021 – 5  611, 00 кв.м., кадастровий номер 8  000  000  000:91:169:0023 – 968, 00 кв.м. Вказаний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 10 квітня 2008 року за № 91-6-00763 у книзі записів державної реєстрації договорів. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до контролюючого органу за неосновним місцем обліку було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, якою товариством самостійно визначено річну суму орендної плати за земельні ділянки, яка підлягає сплаті у розмірі 1  865  678, 89 грн. (155  473, 24 грн. – щомісячний платіж). ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві була сформована ТОВ «Коніка» податкова вимога форми «Ю» від 04 квітня 2016 року № 5762-16 на суму 153  062, 96 грн. Вказана вимога була отримана представником відповідача за довіреністю 08 квітня 2016 року, про що свідчить його розпис на корінці податкової вимоги, наявному в матеріалах адміністративної справи. Згідно даних податкового органу станом на 31 жовтня 2016 року за відповідачем рахувалась заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 198  200, 35 грн. Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом. Оцінивши за правилами статті 86 КАС України наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного. Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України). Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 статті 57 ПК України). Згідно пп. 14.1.147 п. 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 статті 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу). Згідно п. 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Пунктом 287.3 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України). Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу. Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкових вимог повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача до суду із даною позовною заявою відповідач сплатив податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 198  200, 35 грн., що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями № 52 від 28 листопада 2016 року на суму 149  500, 00 грн. та № 53 від 29 листопада 2016 року на суму 48  701, 00 грн. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України). Враховуючи те, що на час прийняття рішення по суті заявлених вимог відповідач спростував доводи податкового органу та надав суду належні та допустимі докази відсутності у ТОВ «Коніка» податкового боргу, який є предметом розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову. Згідно зі статтею 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів. Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню. На підставі викладеного, керуючись статтями 7-12, 71, 122, 158-163 КАС України суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Коніка» про стягнення заборгованості – відмовити. Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                                       П.В. Вовк