УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 р.Справа № 818/878/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2016р. по справі № 818/878/16
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"
до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Ексім"
про визнання протиправними та скасування припису і наказу,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Ексім", в якому просив суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 312 від 15.06.2016 року; визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Сумській області №35-Н про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт по об'єкту В«Зовнішнє газопостачання житлового будинку з вбудованими приміщеннями по пров. Інститутський, 34 в м. СумиВ» (зареєстрована за № СМ 083153412965 від 07.12.2015 року).
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачем було допущено порушення процедури проведення перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуваний припис та наказ. Крім того, позивач вважає себе невинним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого ч. 1 ст. 2, п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України В«Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльностіВ» та невинним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Зокрема, відповідач не довів, що об'єкт будівництва відноситься до об'єктів, які міцно пов'язані з землею і їх переміщення спричиняє неспіврозмірну шкоду їх призначенню. Відносити газопровід та споруди на ньому (об'єкт будівництва згідно Декларації - це підземний газопровід та ГРП типу ПГРШ) (надалі - газопровід), до нерухомості лише за ознакою знаходження його лінійної частини (труби) під землею чи на землі є некоректним. Крім цього, ПАТ В«СумигазВ» вважає, що газопроводи (їх лінійні частини) не є самостійною річчю в розумінні цивільного законодавства. Не будучи самостійною річчю (об'єктом, спорудою), вони не належать до окремого нерухомого майна, а тому окремо не можуть вважатись самочинним будівництвом.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року у справі № 818/878/16 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Ексім", про визнання протиправними та скасування припису і наказу.
Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надав письмові заперечення, в яких просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в інших судових засіданнях.
Однак, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи, оскільки не надано доказів його участі в іншому судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, відповідно до вимоги слідчого управління ГУ Національної Поліції в Сумській області від 06.05.2016 № 3650/24/08-2016 та від 26.05.2016 № 3650/24/08-2016 (а.с. 36, 38) та направлення для проведення позапланової перевірки від 02.06.2016 № 312 (а.с. 11) посадовими особами відповідача була здійснена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: В«Зовнішнє газопостачання житлового будинку з вбудованими приміщеннями по пров. Інститутський, 34, м. Суми замовник ПАТ В«СумигазВ» .
За результатами перевірки складено акт № 312 від 15.06.2016 (а.с. 40), яким встановлено наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.12.2015 № СМ083153412965 (а.с. 9-10) з зовнішнього газопостачання будинку з вбудованими приміщеннями по пров. Інститутський, 34, м. Суми, а саме: в пункті земельна ділянка використовується для будівництва на підставі ОСОБА_2 з Державного реєстру EAT № 665593 № 16511591 від 22.01.2014, кадастровий № 5910136600:18:013:0013.
Відповідно до ОСОБА_2 Державного земельного кадастру та договору від 11.06.2014 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки між ТОВ В«Еко-ЕксімВ» та Сумською міською радою (договір зареєстрований у реєстраційній службі Сумського міського управління юстиції від 08.07.2014 № 1722971 (а.с. 76)) земельна ділянка по пров. Інститутський, 34, м. Суми належить ТОВ В«Еко-ЕксімВ» .
Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що ПАТ В«СумигазВ» порушено п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 В«Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робітВ» , будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів І-ІІІ категорії складності.
На підставі висновків перевірки 15.06.2016 головним інспектором Управління ДАБІ у Сумській області був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 312 відносно ПАТ В«СумигазВ» (а.с. 21-23) та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 312 (а.с. 19-20), яким від позивача вимагалося привести об'єкт містобудування у відповідність до вимог чинного законодавства до 29 липня 2016 р.
24.06.2016 Управлінням ДАБІ у Сумській області видано наказ № 35-Н про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.12.2015 № СМ083153412965 з зовнішнього газопостачання будинку з вбудованими приміщеннями по пров. Інститутський, 34, м. Суми. (а.с. 86).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, скасовуючи реєстрацію декларації про початок будівельних робіт та приймаючи оскаржуваний припис, у зв'язку з тим, що об'єкт В«Зовнішнє газопостачання житлового будинку з вбудованими приміщеннями по пров. Інститутський, 34 в м. СумиВ» має ознаки самочинного будівництва.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи на об'єктах будівництва, що належать до I - III категорій складності, після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.
Згідно частини 2 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вищевказана декларація, що надає право на виконання будівельних робіт, є чинною до завершення будівництва.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 цього Закону орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр, зокрема, щодо зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Зазначені положення кореспондують з приписами статті 36 цього Закону, згідно з якими право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
Частинами 3, 4, 8 цієї норми передбачено, що форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Таким чином, перед початком виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва ІІІ категорії складності, надається замовнику лише після реєстрації декларації встановленої форми про початок таких робіт, яка має містити повну та достовірну інформацію щодо об'єкта будівництва.
Стаття 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, зокрема, порядок та підстави для внесення змін до декларації про початок виконання будівельних робіт, а також порядок і підстави для її скасування.
За правилами, закріпленими у названій нормі, виявлення у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних може бути як підставою для внесення змін у таку декларацію, так і підставою для скасування її реєстрації. Наведені правові наслідки залежать від характеру виявленої недостовірної інформації: якщо така свідчить про те, що об'єкту будівництва притаманні ознаки самочинно збудованого - реєстрація скасовується, а у випадку якщо підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом відсутні - вносяться зміни до декларації.
Так, за приписами частини 2 цієї норми у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Відповідні положення також деталізовані в пункті 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, згідно з яким у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.
Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Таким чином, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. У той же час, передумовою скасування є виявлення у об'єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно, про що, зокрема, може свідчити відсутність належно затвердженої проектної документації.
Разом з тим, скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт пов'язуються законодавцем виключено із зазначенням у такій недостовірних даних, які дають підстави вважати об'єкт самочинно збудованим. Реєстрація відповідної декларації не може скасовуватись лише на основі виявлення у об'єкта будівництва ознак самочинного.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до вимог статті 413 Цивільного кодексу України власник (Сумська міська рада) земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
Згідно п. 3 ст. 413 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам внесено до статутного фонду, передано у заставу.
Відповідно до ст. 8-1 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.
Згідно ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону.
Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Отже, суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише у разі укладання договору оренди і його державної реєстрації.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час подання декларації про початок виконання будівельних робіт земельна ділянка на якій знаходився газопровід не була оформлена належним чином за позивачем, оскільки в матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та не надано доказів укладання договору суборенди земельної ділянки.
Крім того, згідно декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.10.2016 «Зовнішнє газопостачання житлового будинку з вбудованими приміщеннями по пров. Інститутський,34 в м.Суми, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" зазначив, що земельна ділянка використовується для будівництві на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.07.2013 року та у зв'язку з укладанням Угоди №014172 про співробітництво та організацію взаємовідносин від 25.05.2016 (а.с. 88).
Отже, замовником наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.12.2015 № СМ083153412965 щодо наявності законного права користування земельною ділянкою.
Згідно ч.8 ст.36 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» - замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Відповідно до п.17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Згідно п.22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, 3 особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Ексім" про визнання протиправними та скасування припису і наказу є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Щодо посилань позивача на відсутність необхідності договору оренди земельної ділянки, оскільки газопровід не є самостійною річчю в розумінні цивільного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких доводів, виходячи з наступного.
Пунктом 3.2 ДБН А.2.2-3:2014 В«Склад та зміст проектної документаціїВ» визначено, що до будівництва належать наступні види робіт: нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Відповідно до п.3.12 ДБН А.2.2-3:2014 В«Склад та зміст проектної документаціїВ» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно п.3.9 ДБН А.2.2-3:2014 В«Склад та зміст проектної документаціїВ» лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури є наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передача електроенергії тощо.
Відповідно до п.3.22 ДБН А.2.2-3:2014 В«Склад та зміст проектної документаціїВ» споруда - це штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлено стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей.
Таким чином, газопровід є лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, який призначений для переміщення газоподібних продуктів, а тому відноситься до об'єктів будівництва.
Щодо посилань позивача на недотримання порядку проведення позапланової перевірки, оскільки не позивач не був завчасно ознайомлений з наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.08.2015р. №976, колегія суддів зазначає, що згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю
Згідно п.п. 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно абз.2 п.14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 24.12.2010 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.
З матеріалів справи встановлено, що 09.06.2016 року позивач отримав направлення про проведення позапланової перевірки від 02.06.2016 № 312,
Згідно абз. 11 п.7 Порядку під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що чинним законодавством не передбачено направлення до суб'єкта містобудування наказу про проведення перевірки до її початку. При цьому, відповідачем було завчасно надіслано направлення на проведення перевірки, тому позивач був повідомлений про проведення перевірки належним чином.
Крім того, згідно п.п. 18, 19, 20, 21 Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Як вбачається з акта перевірки, голова правління ПАТ «Сумигаз» для підписання акта не прибув, а тому 17.06.2016 рокуакт перевірки від 15.06.2016 року №312, припис про усунення порушень від 15.06.2016 року №312, та протокол про правопорушення у сфері містобудування направлено на для ознайомлення до позивача та отримано ним 01.07.2016 року. (а.с.12)
Щодо посилань позивача на порушення строку проведення перевірки, оскільки відповідачем розпочато проведення перевірки зі спливом шести місяців з дня подання декларації про початок виконання робіт, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абз.4 п.7 Порядку, підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Разом з тим, згідно абз. 5, 7, 9 п. 7 Порядку підставою для проведення перевірки є також виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
З направлення про проведення позапланової перевірки від 02.06.2016 № 312 вбачається, що вказана перевірка призначена на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 09.08.2015р. №976, п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, відповідно до звернення старшого слідчого ГУНП в Сумській області Сібільова О.В.
Таким чином, доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року у справі № 818/878/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.11.2016р. по справі № 818/878/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2016 |
Оприлюднено | 22.12.2016 |
Номер документу | 63514426 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Калитка О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні