Рішення

від 19.12.2016 по справі 496/1564/16-ц

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1564/16-ц

Провадження № 2/496/1013/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

при секретарі - Дигуляр А.С.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства «КОМФОРТ» до ОСОБА_4 (третя особа: ОСОБА_5) про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, в якому просить суд: зобов'язати ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію, наведену у скарзі, що була подана ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області щодо ділової репутації Комунального підприємства «КОМФОРТ» та його співробітників, яка, в свою чергу, були поширена ОСОБА_4 до відома мешканців села ОСОБА_6 на громадських зборах мешканців села ОСОБА_6 у той самий спосіб, а саме шляхом публічного зачитування скарги, поданою ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області на чергових громадських зборах мешканців села ОСОБА_6 із зазначенням, що відомості, викладені у скарзі є недостовірними; стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «КОМФОРТ» 5000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 16 січня 2016 року інспектор Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - ДПІ у Біляївському районі) повідомив йому, ОСОБА_1, директору Комунального підприємства «КОМФОРТ» (надалі - КП «КОМФОРТ»), що на КП «КОМФОРТ» було складено скаргу, у зв'язку з чим його та бухгалтера підприємства ОСОБА_7 викликають до ДПІ у Біляївському районі. 17 січня 2016 року інспекторами ДПІ у Біляївському районі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було оголошено скаргу, складену ОСОБА_4, в якій зазначалось, що КП «КОМФОРТ» порушує норми податкового та трудового законодавства, зокрема, що на підприємстві працюють працівники без укладання трудових договорів, працівникам офіційно не виплачується заробітна плата, права працівників постійно порушуються, вони зазнають дискримінації з боку керівництва тощо. Сама ОСОБА_4 ніколи не була працівником КП «КОМФОРТ». До того ж нею було вказано, що директор підприємства неналежно виконує свої обов'язки, завищує тарифи за надані послуги, а кошти КП «КОМФОРТ» використовує не за їх цільовим призначенням, бере участь у корупційний діях та ін. Подібні характеристики були надані й іншим співпрацівникам КП «КОМФОРТ». Такі відомості стосовно КП «КОМФОРТ» ОСОБА_4 неодноразово поширювала у присутності мешканців с. Холодна Балка, зокрема, на громадських зборах мешканців села та на засіданнях сесій Холоднобалківської сільської ради. Інформація, поширювана відповідачем є неправдивою, такою, що не відповідає дійсності, посягає на недоторканість ділової репутації КП «КОМФОРТ», виходячи з наступного. По-перше, на підставі скарги відповідачки ДПІ у Біляївському районі була проведена перевірка КП «КОМФОРТ», за результатами якої факти, наведені ОСОБА_10І, не були підтверджені. По-друге, скарга була підписана ОСОБА_4, а також ОСОБА_11, ОСОБА_12С, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 Проте, ОСОБА_17 стверджувала, що дану скаргу вона не підписувала, проте підпис у скарзі дійсно схожий на її підпис. У зв'язку з чим, постає під сумнів дійсність підписів інших осіб, які підписали наведену скаргу. По-третє, КП «КОМФОРТ», як і його працівники, в тому числі і начальник підприємства, мають багато відзнак, нагород, подяк, зокрема подякою від Біляївської РДА за плідну роботу, начальник відзначений грамотою за плідну роботу в сфері комунального господарства, настінної медаллю «комунальне підприємство року 2015», національним сертифікатом «комунальне підприємство року», начальник нагороджений національним сертифікатом «спеціаліст року». Більш того, працівники КП «КОМФОРТ» ніколи не зазнавали дискримінацій та будь-яких порушень трудового законодавства, що може бути підтверджено касиром ОСОБА_3, старшим контролером ОСОБА_18, контролером ОСОБА_19 водієм сміттєвоза ОСОБА_20 Незважаючи на те, що інформація, поширена відповідачем була недостовірною, діловій репутації КП «КОМФОРТ» було завдано шкоди, що полягає у підриві довіри до підприємства з боку користувачів та взагалі мешканців с. Холодна Балка. Таким чином, виходячи з наведеного, ОСОБА_4 були поширені недостовірні відомості стосовно КП «КОМФОРТ», внаслідок чого була завдана шкода діловій репутації підприємства, що виражається у підірвані довіри боку користувачів. Більш того, працівникам КП «КОМФОРТ» доводилося поясняти користувачам (абонентам) та мешканцям с. Холодна Балка, що наведена відповідачкою інформація насправді не відповідає дійсності і вони можуть користуватися послугами підприємства як і раніше.

27 травня 2016 року надійшло заперечення від відповідача в якому вона просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Мотивує це тим, що не визнає вимоги позивача і заперечує проти них, оскільки вони є надуманими, безпідставними і не ґрунтуються на нормах права. По-перше, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише за наявності певних, передбачених законом умов, їхня сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для цивільно-правової відповідальності. Одним з елементів складу цивільного правопорушення є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері, протиправні дії та причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками. При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли в особи, і протиправними діями особи, яка завдала цих збитків. Тобто протиправна дія є причиною, а збитки - її наслідком. Оскільки предметом спору у даному випадку є іронічні висловлювання жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є до речі споживачем послуг КП «Комфорт», та які не можна інакше витлумачити, як критика, оцінка дій у сатиричній формі, з використанням характерних для літніх людей, якою ОСОБА_4, є, мовних засобів, таких як гіпербола, алегорія, то вони не можуть бути підставою для вимог про їх спростування. Звинувачення КП «Комфорт», про те, що ОСОБА_4, скористалась своїми правами відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», звернувшись зі скаргою до ДПІ у Біляївському районі, на дії комунального підприємства, останні порушують її права про звернення громадян подавши на неї до суду, таким чином створюючи тиск на неї та на інших скаржників які підписались під колективної скаргою. А також, стосовно грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн., визначеному позивачем, то це не відповідає критеріям, передбаченим у частині третій ст. 23 ЦК України. У даному випадку не існує жодних підстав вважати, що комунальне підприємство, у якого внаслідок її свободи думки погіршились доходи чи створились перешкоди для здійснення своєї діяльності. Навпаки, з останнього часу КП «Комфорт», виправили та налагодили збір ДБО, що в свою чергу підняла публічний інтерес до нього. Це у жодному разі не доводить наявність глибоких фінансових втрат та душевних страждань працівників комунального підприємства, на які воно посилається у позові. Також жодних доказів про звернення до лікувальних установ відповідного профілю для відновлення розумових здібностей, фізичного чи психічного здоров'я працівників комунального підприємства та керівника в матеріалах справи немає. Також, зазначає що звернення до ДПІ у Біляївському районі є колективним, тобто не відповідач одна побачила в роботі КП «Комфорт» незаконні дії, а й інші жителі села, та за зверненням депутат Біляївської районної ради VI скликання ОСОБА_5 направляв депутатські звернення до ДПІ у Біляївському районні. Вбачаючи з цього можна з впевненістю сказати, що у КП «Комфорт» є порушення норм законодавства і її звернення зі скаргою до ДПІ не було безпідставним, але відповідно до чинного законодавства таких проблем не можливо було виявити так як перевірка з боку ДПІ у Біляївському районі не проводилась. На підставі викладеного можна дійти до єдино правильного висновку - мета звернення до суду позивача є частиною залякування жителів села, які не згодні з думкою директора комунального підприємства та роботою такого взагалі. Крім того, моральне обличчя позивача, в особі директора КП «Комфорт», подавати до суду позов з вимогою стягнути з пенсіонерки, яка живе на єдину пенсію в такий не простий час, коли в державі фінансова криза у зв'язку з анексією АРК та веденню на сході України так званої «Гібридної війни», саме в той час коли кожен зводить кінці з кінцями для того щоб вижити.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти позову та просила відмовити.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, але раніше надав пояснення та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що гідно до заяви про порушення податкового та трудового законодавства від 02 січня 2016 року, зазначено, що на підприємстві КП «Комфорт» працює велика кількість працівників, які не оформлені, як наймані працівники, заробітна плата їм виплачується готівкою «у конвертах». Директор КП Комфорт» ОСОБА_1 утримує особистого водія і «тєлохранітєля». Крім цього більша частина грошових коштів за послуги підприємства, адміністрація офіційно не показує та не включає їх до оподаткованого доходу. При розрахунку не видаються будь-які документи, які підтверджують сплату. Більша частина нежитлових та виробничих приміщень також здаються іншим особам без оформлення будь-яких документів та здійсненням готівковими коштами. Крім цього, без ніяких погоджень ОСОБА_1 постійно піднімає тарифи на воду та сміття, це при тому, що все село на всіх вулицях люди проводили водогони за свої кошти. Вище вказані дії адміністрації підприємства КП «Комфорт» грубо порушують особисті трудові права працівників, призводять до дискримінації у трудових відносинах, працівники не є соціально захищеними. Також це призводить до несплати податків і відсутності надходжень до місцевого та державного бюджету України. Як громадяни, яким не байдуже благополуччя та розвиток села ОСОБА_6 та України в цілому просять відреагувати на вищевказані порушення. Вказана заява направлена від відповідача, але підписана також мешканцями с. Холодна Балка(а.с. 5).

Відповідно звернення відповідача до депутата ОСОБА_5 було направлено депутатський запит до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, по результатам його розгляду було надано таку відповідь: «Отже, дії КП «Комфорт», які полягали у поданні на затвердження Холоднобалківській сільській раді тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з порушенням Порядку формування тарифів мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого п.2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку з вивезенням твердих побутових відходів.» (а.с. 23-24).

Частиною другою ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Отже, виходячи із змісту ч. 2 ст. 5 вказаного Закону , колективними зверненнями слід вважати звернення від двох і більше осіб, а також звернення однієї особи за дорученням колективу (за наявності підписів інших осіб у зверненні).

Вищенаведена заява була підписано мешканцями с. Холодна Балка, але заявником було вказано ОСОБА_4, яка пояснила у судовому засіданні, що вказала саме свою адресу з метою отримати відповідь поштою.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" , громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Таким чином, заява як колективне звернення була складена та направлена з метою розгляду поставлених у неї питань, щодо яких суб'єкти колективного звернення вбачали ймовірність наявності порушення їх прав та законних інтересів. Вказана заява була адресована виключно органам влади, а не призначена (не адресована) невизначеному колу осіб.

У відповіді ДПІ у Біляївському районі на колективне та депутатське звернення зазначено: «Здійснити контрольно-перевірочні заходи по підприємству КП «Комфорт», код за ЄДРПОУ 32572185 з питань, викладених у ваших заявах від 02.01.2016р. та від 04.02.2016 р. неможливо, оскільки пунктом 3 Закону України від 28.12.2014 № 71 - VIII В«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»(далі - Закон № 71) встановлено, що у 2015, 2016 роках перевірки підприємств, установ та організації з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік контролюючим органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою СГД щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами КПК, крім СГД, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізовують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування ПДВ». Також у зазначеному листі ДПІ надано змістовну відповідь щодо всіх зауважень викладених у заяві від імені ОСОБА_4 від 02.01.2016р. (а.с. 26-29).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22, пояснили що ОСОБА_4 дуже конфліктна людина, постійно невдоволена діями працівників КП „КомфортВ» та негативно говорить про них жителям села.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав та основних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Частинами першою, третьою статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" ).

Згідно роз'яснень, наданих в п.3, 5, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу , а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК ), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК ) тощо.

Відповідно до статей 94 , 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції , а не поширення недостовірної інформації.

Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Європейської конвенції з прав людини захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.

Так, рішенням від 21 лютого 2012 року у справі «Тушалп проти Туреччини» Європейський суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, «вульгарних фраз» само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто «стилістичним цілям», оскільки «стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження».

Відповідну правову позицію наведено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Лінгенс проти Австрії» (12/1984/84/131), у пункті 41 якого зазначено, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи; за умови додержання пункту 2 статті 10 цієї Конвенції свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій; такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.

За вказаних обставин суд вважає, що в якому б непривабливому світлі у зазначеній заяві не був би представлений КП «Комфорт», ці пояснення не можна розглядати як недостовірна інформація, а треба сприймати з розумінням змісту та семантики всього загального тексту.

Тому, пояснення викладені в заяві, слід розцінювати лише як критику його дій, тобто, спірні вислови є оціночним судженням, а не фактичним твердженням, що свідчить про відсутність порушень особистих немайнових прав позивача з боку відповідача.

Вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про спростування недостовірної інформації, а тому також не підлягають задоволенню.

Отже, у задоволенні позовних вимог про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

На підстав ст. 88 ЦПК України сплачений судовий збір позивачем йому не відшкодовується.

Керуючись ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР , ст.ст. 32 , 34 , 40 , 68 Конституції України , ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" , ст.30 Закону України "Про інформацію" , ст.ст. 16 , 23 , 277 , 280 , 297 , 299 , 1167 ЦК України , ст.ст. 10 , 11 , 60 , 61 , 212 , 213 , 215 , 218 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволені позовної заяви комунального підприємства «КОМФОРТ» до ОСОБА_4 (третя особа: ОСОБА_5)про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Галич О.П.

19 грудня 2016 року