Рішення

від 20.12.2016 по справі 704/1178/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2735/16Головуючий по 1 інстанції Категорія : ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника Колодистенської сільської ради - ОСОБА_6 на додаткове рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 19 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Колодистенської сільської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до Колодистенської сільської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 липня 2016 року позов задоволено. Визнано незаконним розпорядження №05-КР від 21.09.2015 року сільського голови Колодистенської сільської ради про звільнення ОСОБА_7 з роботи. Поновлено ОСОБА_7 на посаді директора Колодистенського сільського будинку культури. Стягнуто з Колодистенської сільської ради Тальнівського району на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.09.2015 по 20.07.2016 року.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 30.08.2016 року дане рішення було залишено без змін.

13.09.2016 року ОСОБА_7 подав до Тальнівського районного суду Черкаської області заяву про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи тим, що судом не вирішено питання про зазначення суми грошових коштів, які підлягають до стягненню та рішення суду в цій частині не допущено до негайного виконання.

Додатковим рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 19.10.2016 року стягнуто з Колодистенської сільської ради на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.09.2015 по 20.07.2016 року у розмірі 27534,98 грн. та допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць в сумі 2035,66 гривни.

Не погоджуючись з додатковим рішенням представник Колодистенської сільської ради подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, вважаючи що воно прийняте з порушенням норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку з того, що судом не зазначено суми грошових коштів, які підлягають стягненню за період вимушеного прогулу, а тому розмір середньомісячної заробітної плати може бути визначено додатковим рішенням.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно зі ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення (п. 1); суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати (п. 2).

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для постановлення додаткового рішення за заявою позивача у відповідності до пунктів 1, 2 частини 1 статті 220 ЦПК України.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в своїй позовній заяві ставилося питання про стягнення з Колодистенської сільської ради на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.09.2015 по 20.07.2016 року, проте доказів про розмір середньомісячної заробітної плати у суд першої інстанції не подавалось та не досліджувалось правильність визначення середньомісячного заробітку. Судом першої інстанції було лише досліджено та встановлено період вимушеного прогулу.

Такі докази про розмір заробітної плати, для обчислення середньомісячного заробітку, позивачем було надано до суду при подачі заяви про винесення додаткового рішення уже після розгляду справи в апеляційній інстанції ( а.с. 182-185).

Так як докази про розмір заробітної плати та правильність визначення середньомісячного заробітку ОСОБА_8 в суді першої інстанції до ухвалення рішення не були подані та не досліджувались, розмір середньомісячного заробітку не визначався, то суд першої інстанції не мав права вирішувати спір в цій частині шляхом ухвалення додаткового рішення, так як це порушує принцип змагальності сторін та диспозитивність цивільного судочинства (статті 10 та 11 ЦПК України) та змінило зміст судового рішення.

Судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення було порушено норми процесуального права, а тому додаткове рішення підлягає до скасування та ухвалення нового рішення, яким необхідно відмовити ОСОБА_8 в ухваленні додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Колодистенської сільської ради - ОСОБА_6 на додаткове рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 19 жовтня 2016 року задоволити, а додаткове рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 19 жовтня 2016 року скасувати.

ОСОБА_7 відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про визначення середньомісячного заробітку, який підлягає до стягнення при поновленні його на роботу.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу його проголошення.

Головуючий :

Судді :