Ухвала

від 07.12.2016 по справі 815/1504/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1504/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Романішина В.Л.,

судді - Шляхтицького О.І.

при секретарі: Ханділян Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пеліон" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пеліон" звернулось до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 2 вересня 2015 року №0001062203, №0001072203.

Свої позовні вимоги ТОВ "Пеліон" обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року позов задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 22.07.2015 № 001510/1302, № 001750/1294, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Наказу № 1256 від 22.07.2015 р. ОСОБА_1 - старшим державним ревізором - інспектором відділу, перевірок з окремих питань правління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та ОСОБА_2 - головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області згідно із п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.11 ст.78 Податкового Кодексу України, проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства В«ПеліонВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.03.2012 по 31.12.2014, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 5958/1553-22-03/38153967 від 11 серпня 2015 р. В«Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП В«ПеліонВ» ( т. 1 а/с. 16- 46).

На підставі вищенаведеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001062203 від 02.09.2016 року з податку на додану вартість в сумі 58 699 гривень;

- №0001072203 від 02.09.2016 року з податку на прибуток в сумі 18 750 гривень.

Проведеною перевіркою встановлені порушення :

1. п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, заниження податку на прибуток на суму 15000 грн., у т.ч. по періодам звітності: рік 2014- 15000 грн.

2. п.201.1 ст.201, п.198.3, 198.6 ст. 198, п.181.1, ст.181 п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України заниження податку на додану вартість на суму 46 959 грн., у т.ч. по періодам звітності: серпень 2014 - 30293 грн., вересень 2014 - 16666 грн.

3. В«транзитністьВ» взаємовідносин з боку підприємства ПП В«ПеліонВ» , по ланцюгу від постачальників TOB В«Сучасне світлоВ» (ЄДРПОУ 37034920), ТОВ"Вік Фор" (ЄДРПОУ 37495713), TOB В«Венто ЛюксВ» (ЄДРПОУ 39567281) до покупців, порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, за період березень-квітень 2015. Вбачається наявність ознак відсутності факту реального товарного характеру здійснення господарських операцій, відповідно не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ПП В«ПеліонВ» щодо відвантаження цього товару на адресу покупців.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді згідно договорів № 089 ОС від 01.09.2014 р., № 010414/2 від 15.09.2015 р. ПП В«ПеліонВ» отримувало від ПП В«Марін СервісВ» код ЄДРПОУ 32508455:

транспортні послуги на загальну суму 20000 грн. (у т.ч. ПДВ 3333,33 грн.) згідно акту виконаних робіт № ОУ-0000089 від 30.09.2014, п/н № 124 від 30.09.2014;

комп'ютерні послуги на загальну суму 50000 грн. (у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.), згідно акту виконаних робіт № ОУ-000086 від 29.09.2014, п/н № 121 від 28.09.2014;

бухгалтерські послуги на загальну суму 15000 грн. (у т.ч. ПДВ 2500 грн.), згідно п/н № .20 від 15.09.2014;

юридичні послуги на загальну суму 15000 грн. (у т.ч.ПДВ 2500 грн.), згідно п/н № 118 ви 08.09.2015.

Податковий орган у акті перевірки вказує, що надані до перевірки акти виконаних робіт, укладені між ПП В«ПеліонВ» та постачальником послуг ПП В«Марін СервісВ» , не містять в собі даних щодо змісту, місця, обсягу та виміру господарської операції у натуральному і вартісному виразі.

Також, у перевіряємому періоді згідно договору б/н від 15.03.2015 ПП В«ПеліонВ» отримувало від TOB В«Сучасне світлоВ» код ЄДРПОУ 37034920 біологічні препарати Гуапсин та Трихофіт на загальну суму 180000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 30000 грн.), про що виписані податкові накладні:

№ 34 від 10.03.2015 на загальну суму 80000 грн., у т.ч. ПДВ 13333,33 грн.

Биологічний препатар Гуапсин у кількості 3000 л. на загальну суму 52200 грн. (у т.ч. ПДВ 8700 грн.), Біологічний препарат Трихофіт у кількості 1400 л. на загальну суму 27800,0 грн. (у т.ч. ПДВ 4633,33 грн.)

№ 50 від 15.04.2015 на загальну суму 100000 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.

Біологічний препарат Трихофіт у кількості 1500 л. на загальну суму 27000 грн. (у т.ч. ПДВ 4500 грн.), Биологічний препатар Гуапсин у кількості 4055 л. на загальну суму 73000 грн. (у т.ч. ПДВ 12166,67 грн.)

У перевіряємому періоді ПП В«ПеліонВ» отримувало від TOB «³к ФорВ» код ЄДРПОУ 37495713 біологічні препарати Гуапсин та Трихофіт на загальну суму 120000 грн. (у т.ч. ПДВ 20000 грн.), про що виписані податкові накладні:

№ 9 від 03.03.2015 на загальну суму 120000 грн., у т.ч.ПДВ 20000 грн.

Биологічний препатар Гуапсин у кількості 4860 л. на загальну суму 87480 грн. (у т.ч. ПДВ 14580 грн.), Біологічний препарат Трихофіт у кількості 1626 л. на загальну суму 32520 грн. (у т.ч. ПДВ 5420 грн.)

У перевіряємому періоді ПП В«ПеліонВ» отримувало від TOB В«Венто ЛюксВ» код ЄДРПОУ 39567281 біологічні препарати Гуапсин та Трихофіт на загальну суму 350000 грн. (у т.ч. ПДВ 58333,33 грн.), про що виписані податкові накладні:

№ 1 від 24.03.2015 на загальну суму 100000 грн., у т.ч.ПДВ 16666,67 грн.

Биологічний препатар Гуапсин у кількості 4500 л. на загальну суму 76500 грн. (у т.ч. ПДВ 12750 грн.), Біологічний препарат Трихофіт у кількості 1305 л. на загальну суму 23500 грн. (у т.ч. ПДВ 3916,66 грн.).

№ 1 від 26.03.2015 н загальну суму 100000 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.

Биологічний препатар Гуапсин у кількості 4500 л. на загальну суму 76500 грн. (у т.ч. ПДВ 12750 грн.), Біологічний препарат Трихофіт у кіл-сті 1305 л. на загальну суму 23500 грн. (у т.ч. ПДВ 3916,66 грн.).

№ 1 від 22.04.2015 на загальну суму 150000 грн., у т.ч. ПДВ 25000 грн.

Биологічний препатар Гуапсин у кількості 4950 л. на загальну суму 86586 грн. (у т.ч. ПДВ 14431 грн.), Біологічний препарат Трихофіт у кількості 3523 л. на загальну суму 63414 грн. (у т.ч. ПДВ 10569 грн.).

В ході перевірки не надано актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

З урахуванням проведених заходів податковий орган дійшов до наступних висновків, які відображені у акті перевірки.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2014р. по 31.12.2014р. встановлено їх завищення на суму 83333 грн., у т.ч. по періодам звітності: рік 2014 - 83333 грн.

Перевіркою, відображених у рядку 05 Декларацій В«Витрати операційної діяльностіВ» показників за період з 01.04.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 986 958 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив купівля засобів захисту рослин, насіння.

Перевірка відображеного показника за період з 01.04.2014 по 31.12.2014 у загальній сумі 986 958 грн. проведена на підставі таких документів (Додаток 4 до акту перевірки) : договорів купівлі-продажу, актів виконаних робіт та послуг, прибуткових та видаткових накладних, банківських виписок, які перевірено суцільним порядком, та регістрів бухгалтерського обліку: журнали-ордери по рахункам бухгалтерського обліку 28, 631, 90, 79, встановлено завищення задекларованих ПП В«ПеліонВ» показників у рядку 05 Декларації у сумі 83 333 грн., у т.ч. по періодам звітності: рік 2014 - 83333 грн.

У перевіряємому періоді згідно договорів № 089ОС від 01.09.2014, № 010414/2 від 15.09.2015 ПП В«ПеліонВ» отримувало від ПП В«Марін СервісВ» (ЄДРПОУ 32508455):

транспортні послуги на загальну суму 20000 грн. (у т.ч. ПДВ 3333,33 грн.) згідно акту виконаних робіт № ОУ-0000089 від 30.09.2014, п/н № 124 від 30.09.2014;

комп'ютерні послуги на загальну суму 50000 грн. (у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.), згідно акту виконаних робіт № ОУ-000086 від 29.09.2014, п/н № 121 від 28.09.2014;

бухгалтерські послуги на загальну суму 15000 грн. (у т.ч. ПДВ 2500 грн.), згідно п/н№ 120 від 15.09.2014;

юридичні послуги на загальну суму 15000 грн. ( у т.ч. ПДВ 2500 грн.), згідно п/н № 118 від 08.09.2015.

Надані до перевірки акти виконаних робіт, укладені між ПП В«ПеліонВ» та постачальником послуг ПП В«Марін СервісВ» , не містять в собі даних щодо змісту, місця, обсягу та виміру господарської операції у натуральному і вартісному виразі.

В актах виконаних робіт вказано лише, що ПП В«Марін СервісВ» надані транспортні послуги, бухгалтерські послуги, комп'ютерні послуги та юридичні послуги.

Так, серед наданих до перевірки документів відсутні будь-які відомості про те, за які саме послуги відповідно укладених договорів отримано від ПП В«Марін СервісВ» , де саме і яким чином відбувались зазначені послуги, що в собі містить комплекс заходів, направлений на виконання зазначених послуг.

Надана до перевірки надрукована інформація у вигляді актів виконаних робіт не містить в собі показників виконаної роботи, не розкриває сутності робіт та не може виступати доказом отримання послуг від підприємства ПП В«Марін СервісВ» .

За період з 10.07.2014 по 30.04.2015 ПП В«ПеліонВ» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 393 190 грн.

Проведеною перевіркою відображених показників декларації з ПДВ за період з 10.07.2014 по 30.04.2015 в сумі 403 991 грн. на підставі документів та згідно договорів.

В порушення п. 181.1 ст. 181. п. 185.1 ст.185 ПКУ, у перевіряємому періоді ПП В«ПеліонВ» здійснювало реалізацію засобів захисту рослин.

ПП В«ПеліонВ» невірно визначено обсяги оподатковуваних операцій, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 30293 грн. у серпні 2014 року.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 10.07.2014р. по 31.12.2014р. встановлено його завищення на суму 16 666 грн., у т.ч. по періодам звітності: вересень 2014 - 16 666 грн.

ПП В«ПеліонВ» на порушення п.201.1 ст.201, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит на суму 16 666 грн. , у тому числі в розрізі податкових періодів: вересень 2014 - 16 666 грн.

За період з 10.07.2014 по 30.04.2015 ПП В«ПеліонВ» задекларовано податку на додану вартість у сумі 38 120 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 10.07.2017р. по 30.04.2015р. встановлено заниження податку на додану вартість на суму 46 959 грн., у т.ч. по періодам звітності:

серпень 2014 - 30 293 грн.;

вересень 2014 - 16 666 грн.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та спирається на доводи, які підтверджені доказами, що містяться у матеріалах справи.

По перше: реальність вчинення господарської операції, що підтверджується первинними документами, які містяться у матеріалах справи;

По друге: згідно чинного цивільного та податкового законодавства України, висновки про В«транзитністьВ» взаємовідносин з боку підприємства ПП В«ПеліонВ» по ланцюгу від постачальників TOB В«Сучасне світлоВ» , TOB «³к ФорВ» , TOB В«Вето ЛюксВ» до покупців, що вказує на неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання, не можуть бути підставою для висновків про неможливість здійснення господарських операцій за правочинами, укладеними між позивачем та його безпосереднім контрагентом.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагент позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

По третє: наявність або відсутність матеріально - технічної бази, що крім іншого включає і кількість штатних працівників у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього і не впливає на вирішення питання про наявність наміру сторін щодо реального настання правових наслідків, обумовлених правочинами (Ухвала ВАСУ від 04.03.2014 р. по справі №К/9991/27474/12).

По четверте: відсутність ТТН не є підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій. В свою чергу, ухвалою ВАСУ від 13.01.2015 р. по справі №К/800/50432/13 висловлений правовий висновок: "...відсутність товарно - транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, оскільки, наявність чи відсутність ТТН є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме ТТН не є підставою для не включення вартості придбаних товарів (послуг) до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту".

По п'яте: відсутність окремих реквізитів у первинних документах свідчить про порушення відомчих актів, але не спростовує наявності у підприємства відповідних господарських операцій.

Суд, дослідивши структуру спірних правовідносин, підстави їх виникнення та відповідність приписам чинного податкового законодавства, вважає за необхідне прийняти зазначені доводи, як такі, що є обґрунтованими та доведеними у встановленому законом порядку, з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку (ч. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно наведених норм підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та підтверджують факт їх виконання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 27.03.2012 року №21-737во10), надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Крім того, практика Європейського суду суттєво впливає на змістове наповнення принципів, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколах до неї.

Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише В«на умовах, передбачених закономВ» , а п. 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію В«законівВ» . Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах В«Амюр проти ФранціїВ» , В«Колишній король Греції та інші проти ГреціїВ» та В«Малама проти ГреціїВ» ).

Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "ОСОБА_3 дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що податковий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), суд наголошує, що у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Оскільки до обов'язків платника податків законом віднесено ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписування актів (довідки) про проведення перевірки (пп. 16.1.2, 16.1.8 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України), то є очевидним, що він (платник податків) має легітимне очікування на реалізацію свого майнового права, в даному випадку, на гарантоване державою право щодо формування податкового кредиту та зважаючи на відсутність факту заниження податкових зобов'язань при відсутності будь-яких порушень з боку платника податків.

Зважаючи на зазначене, суд наголошує, що податковим органом за відображеними порушеннями у акті перевірки щодо ПП В«ПЕЛІОНВ» , були встановлені та перевірені взаємовідносини з TOB В«МАРІН - СЕРВІСВ» , TOB В«Сучасне світлоВ» , TOB «³к ФорВ» , TOB В«Вето ЛюксВ» , однак не викладено зміст порушення платником податків фінансово-господарської діяльності у розумінні приписів ПК України, як і не були зазначені докази, що підтверджують наявність факту порушення.

ОСОБА_4 як, приписами Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727 визначено:

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на викладене, суд критично відноситься до посилань контролюючого органу в акті перевірки, що з метою встановлення фактичного вигодонабувача та підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ПП В«ПЕЛІОНВ» та контрагентами у зазначеному ланцюгу, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області буде направлено акт на адреси ДПІ по місцям реєстрації контрагентів

Отже, податковий орган не мав визначених законом підстав для формування висновків про нереальність господарських операцій з TOB В«МАРІН - СЕРВІСВ» , TOB В«Сучасне світлоВ» , TOB «³к ФорВ» , TOB В«Вето ЛюксВ» .

Крім того, ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на ПП В«ПеліонВ» , не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов'язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

При цьому, суд зазначає, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 27.01.2016р. № 21-5333а15.

Згідно положень ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Приписами ч.4 ст.13 Закону України В«Про судоустрій та статус суддівВ» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

В свою чергу, судом не встановлено належних та допустимих доказів, що досліджені податковим органом під час проведення перевірок, а саме: щодо наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, які б слугували підставою для складання висновку у актах перевірок щодо реальність вчинення господарської операції та щодо неможливість здійснення господарських операцій за правочинами, укладеними між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Враховуючи зазначене та досліджені господарські операції, суд прийшов до висновку, що за належних доказів ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області не мала підстав для винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлення-рішення, оскільки надані позивачем документи до перевірки та суду відповідно до вимог п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, не мають жодних дефектів форми та змісту, а тому є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов'язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення даних господарських операцій.

Щодо посилань на відсутність ТТН, суд вважає за необхідне зазначити: відсутність певної транспортної документації не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Зокрема ухвалою Вищого адміністративного суду України від "13" липня 2010 р. по справі № К-1972/10 встановлено: "…правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг В» .

При дослідженні письмових доказів судом встановлено наступне.

Між позивачем та ПП "Марін - Сервіс" укладено договір від 01.04.2014 р. про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку.

19 липня 2014 року сторонами договору підписано замовлення № 1 (додаток до договору № 1) про надання вказаних послуг з 01.08.2014 р. по 15.09.2014 р.

15.09.2014 р. сторонами підписано акт прийняття - передачі послуг, яким засвідчено виконання зобов'язань згідно з п. 2 договору та надано податкову накладну № 120 від 15.09.2014 р. Послуги були сплачені згідно з платіжним дорученням № 274 від 01.10.2014 р.

Крім того, слід зазначити, що згідно бухгалтерської довідки виданої директором ПП "Пеліон" ОСОБА_5 у період з 03.03.2012 р. по 15.06.2016 р. бухгалтер на підприємстві відсутній. (т. 2 а/с. 155).

Між ПП "Марін - Сервіс" та позивачем укладено договір № 050514/1 від 05.05.2014 р. про надання послуг по перевезенню вантажів. На підтвердження наданих послуг надані ТТН №№ 041097, 041100, 041079 та акт сдачі - прийняття робіт (надання послуг від 28.09.2014 р. та 30.09.2014 р. і платіжне доручення № 299 від 05.11.2014 р.

Також позивачем по справі укладено договір № 089 ОС від 01.09.2014 р. на виконання робіт з обслуговування та ремонту компютерної та офісної техніки з ПП "Марін - Сервіс".

01.09.2014 р. сторонами договору підписано замовлення № 1 на виконання робіт 28.09.2014 р. , видана податкова накладна № 121 від 07.10.2014 р. та 22.10.2014 р. здійснена оплата послуг згідно платіжного доручення № 281 та № 293.

Письмові докази, які досліджені судом, підтверджують наявність на балансі підприємства 3 одиниць офісної техніки та відсутність у штаті працівника із відповідною освітою.

По господарським операціям щодо надання юридичних послуг судом встановлено наступне.

1 квітня 2014 року між позивачем та ПП "Марін - Сервіс" укладено договір про надання юридичних послуг.

01.08.2014 р. сторонами договору підписано акт про прийняття - передачу наданих послуг та видана податкова накладна № 118. Сплата за послуги здійснена 01.10.2014 р. згідно платіжного доручення № 274.

На виконання зазначеного договору розроблена типова форма договору з відстроченням платежу, яку позивач використовує в роботі; проаналізована заборгованість по контрагентам; направлена претензія від 14.08.2014 р. на адресу ГП "ОХ імені ОСОБА_6 НААН" в результаті чого погашена заборгованість.

Вказані документи наявні в матеріалах справи та, крім цього, досліджувались під час проведення перевірки.

Нормами чинного національного законодавства не передбачено обов'язкова наявність інших документів, а тому висновки податкового органу не грунтуються на вимогах закону.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі В«Компанія В«Вастберга таксі АктіеболагВ» та Вуліч проти ШвеціїВ» суд зазначив, що В«… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управлінняВ» .

При цьому, необхідно зауважити, що необхідно дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі В«Федорченко та Лозенко проти УкраїниВ» , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення В«поза розумним сумнівомВ» .

Орган влади, який не є судом держави, для виконання ст.6 §1, може розглядатись як В«судВ» у змістовному значенні цього терміну (В«Срамек проти АвстріїВ» , §36).

Відмова суду вирішувати фактичні обставини справи, які є значущими у вирішенні спору, може спричини порушення статті 6 §1 Конвенції (справа В«Терра ОСОБА_7 проти НідерландівВ» ).

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із доводами позивача про те, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки фінансово-господарська діяльність суб'єкта господарювання відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - є незаконними.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Основною метою ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, до яких часто вдаються або схильні вдаватися на практиці уряди держав.

Названа стаття проголошує: В«ОСОБА_8 фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафівВ» .

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу № 1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під В«закономВ» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути В«доступнимВ» (accessible) та В«передбачуванимВ» (forseable). Також, закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. В«Доступність законуВ» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. В«ПередбачуваністьВ» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу № 1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу № 1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі В«Маркс проти БельгіїВ» , п.69).

Терміну В«спірВ» необхідно надавати основного, а не формального характеру (рішення у справі В«ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 проти БельгіїВ» ). Важливо також не звертати уваги на форму та мовні засоби, що використовуються, а опиратись на реальні події відповідно до обставин кожної справи (В«Гору проти ГреціїВ» ).

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів що розвивались судовою практикою ЄСПЛ з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень .

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілях, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган, при прийнятті спірного рішення діяв формально, без дотримання необхідного балансу, без врахування усіх обставин, які є суттєвими, а отже, допустив порушення ст.19 Конституції України та ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Важливою для України з точки зору конкретизації положень щодо презумпції невинуватості є правозастосовна практика ЄСПЛ, яка в нашій державі є джерелом права та має вищу, порівняно національним законодавством, юридичну силу.

Принцип презумпція невинуватості є обов'язковим для будь - яких суб'єктів владних повноважень (справа В«Аллене де Рібемон проти ФранціїВ» ).

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі В«Руїс Торіха проти ІспаніїВ» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі В«Суомінен проти ФінляндіїВ» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Окрім того, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року було витребувано у підприємства докази наявності змін майнового стану у зв'язку зі здійсненням господарських операцій, у податкового органу - докази відсутності можливості здійснення господарських операцій позивачем /т. 3, а.с. 195-196/.

Вищенаведену ухвалу виконало тільки підприємство /т.3, а.с. 198-287/.

З документації наданої підприємством беззаперечно вбачається, що По договору замовлення юридичних послуг слід зазначити, по господарським операціям зa договором надання юридичних послуг №010414/1 від 01.04.2014 та замовлення №1 від 01 серпня 2014 року (є в наявності в матеріалах справи та були досліджені судом першої інстанції) слід пояснити, що всупереч твердженню податкового органу, про те що акт про приймання-передання послуг за цим договором містить тільки друковану інформацію яка не несе змісту щодо обсягу виду вартості та порядку наданих за цим договором послуг, слід зазначити, що насправді всі послуги з боку Виконавця надавались на підставі узгодженого сторонами Замовлення №1 від 01.08,2014 року в якому було зазначено і перелік послуг які були замовлені Позивачем та надані Виконавцем, і обсяг цих послуг і терміни виконання цих послуг і вартість зазначених послуг. А акт вже містив прийняття послуг наданих за цим замовленням безпосередньо з посиланням на нього та відповідно містив узгоджену суму на яму було замовлено та надано послуги.

Таким чином згідно договору на надання юридичних послуг Позивачем було отримано від відповідача слідуючі послуги, що були безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю Позивача та дозволили позбавити його невиправданих витрат та ризиків пов'язаних з роботою з суб'єктами сільськогосподарської діяльності (так званими «ризикоеими підприємствами»); яким було анульовано свідоцтво платника ПД8 або у яких в наявності або в минулому були в наявності судові стягнення заборгованостей за невиконання взятих на себе зобов'язань.

В межах замовлених Позивачем послуг, Відповідачем було проведено інвентаризацію всіх контрагентів з якими на дату укладення замовлення працював Позивач або планував працювати (так званий скорочений due diligence). Із відкритих джерел було сформовано, інформаційні листи та проведено перевірки суб'єктів господарювання на наявність підтвердження місцезнаходження, відповідності зазначених в договорах відомостей про керівника підприємства, наявність або анулювання (причини анулювання) стану платника ПДВ, наявність судових процесів та ризиковїсть продовження роботи із зазначеними контрагентами,

Моніторинг контрагентів проводився без виїзду до офісу Замовника, Результати надавались в табличній формі електронною поштою, в тому числі Виконавцем було надано Позивачу стислі рекомендації щодо здійснення подальшої господарської діяльності із певними контрагентами та визначення припустимих способів взаємодії в певною низкою Клієнтів для зменшення \ уникнення ризиків, а по декількох клієнтах було надано рекомендації щодо припинення роботи із контрагентами відносно яких відкрито провадження господарськими судами по стягненню заборгованостей.

При розгляді в суді першої інстанції було надано роздруківки 4 електронних листів (на 22 арк) з наведенням таких табличних відомостей , що відповідали параметрам надання юридичних послуг. Зазначені роздруківки було надано в суді першої інстанції при поданні Додаткових пояснень до адміністративного позову (Додаток 5) та було залучено судом в якості доказу та проаналізовано.

Згідно замовлення Позивача виконавцем ПП «МАРІН-СЕРВІС» було розроблено шаблон договору з відстрочення платежу та надано Позивачеві, який підприємство з незначними змінами використовує і по сьогоднішній день, із використанням зазначеного шаблону зменшились ризики затримки оплат за поставлений Позивачем ОСОБА_4, а при припущенні затримок зміцнено позиції Позивача, щодо застосування штрафних санкцій до порушника господарських зобов'язань штрафів, пені за порушення виконання господарських зобов'язань та у виключних випадках - при виникненні заборгованості за поставлений імпортний товар, то і перегляд вартості ціни товару.

При виконанні замовлень за договором надання юридичних послуг було досягнуто прямого фінансового результату внаслідок діяльності ПП «МАРІН-СЕРІВС» під час досудового врегулювання та погашення заборгованості, яка виникла у одного із сільгосптоваровиробників перед Позивачем. Так Відповідачем було проаналізовано наявну заборгованість яка виникла у одного із контрагентів ПП «ПЕЛЮН» на дату виконання ним зобов'язань за договором на юридичні послуги. Було спрогнозовано судову перспективу справи та розпочато процес досудового врегулювання шляхом складення та подання на адресу контрагента Позивача ОСОБА_11. Так представником ПП «Марін-Сервїс» було складено ОСОБА_11 №1 від 14.08.2014 року (вих. 1408/1). на адресу ГП «ОХ імені ОСОБА_6 НААН», у якого існувала прострочена заборгованість перед Позивачем за поставлений ОСОБА_4. Після підписання претензії керівником Позивача, виконавцем було здійснено виїзд до місцезнаходження господарства ГП «ОХ імені ОСОБА_6 НААН» до Роздільнянського району с. Шербанка та вручено зазначену претензію представнику контрагента. Копія другого примірнику надавалась в суді першої інстанції та була залучена в якості доказів та проаналізована судом (Додаток 7 до Пояснень від 02.09.2016р.)

Після отримання ОСОБА_11 від боржника ГП «ОХ імені ОСОБА_6 НААН» на розрахунковий рахунок ПП «ПЕЛІОН» частинами почали поступати грошові кошти та на протязі серпня було погашено 30 000 гривень, а 10 вересня 2014 року надійшла остання сума 20800 гривень та заборгованість було погашено. Таким чином внаслідок претензійної роботи ПП «МАРШ-СЕРВІС» за договором на надання юридичних послуг було досягнуто реальний економічний ефект - повернуто існувавшу перед ПП «ПЕЛІОН» заборгованість в розмірі 58 000,00 гривень, що підтверджується банківськими виписками, з надходження на рахунок Позивача грошових коштів від боржника (додавались до суду першої інстанції додаток 5 до пояснень від 02,09.2016 року та було залучено судом в якості доказів та вивчено при прийнятті постанови).

Отже, внаслідок замовлення та надання послуг за договором на юридичні послуги та згідно замовлення №1 від 01.08.2014 року було досягнуто економічний результат, зведено до мінімуму господарські відносини із ризиковими контрагентами, почато впровадження шаблону договору на поставку товару із відстроченням платежів який захищає Інтереси Позивача, внаслідок претензійної роботи Виконавця (складення претензії, виїзду за місцем знаходження боржника, вручення претензії та перемов з боржником) за договором про надання юридичних послуг та під час дії цього договору було повернуто 55 000, 00 (п'ятдесят п'ять тисяч ) гривень існуючої в том періоді заборгованості.

На підставі отриманих відомостей про контрагентів ПП «ПЕЛІОН» припинило працювати із декількома потенційно ризиковими контрагентами, що безумовно мало економічний ефект для підприємства.

У позивача - ПП «ПЕЛІОН» на підприємстві в штаті відсутній бухгалтер підприємства, що підтверджено бухгалтерською довідкою №2 від 15.06.2016, яка надавалась до суду першої Інстанції в Поясненнях від 02.09.2016 року та надається на виконання ухвали Одеського апеляційного суду. Оскільки на підприємстві немає в штаті бухгалтеру, що підтверджується відповідною бухгалтерською довідкою №2 від 15.06.2016 року.

Бухгалтерською довідкою №2\1 від 15.06.2016 року, яка надавалась суду раніше під час розгляду справи, та надається на виконання ухвали суду від 30.11.2016р., зазначено та перелічено які саме послуги надавались Виконавцем на адресу ПП «ПЕЛІОН» . згідного договору на надання бухгалтерських послуг Після замовлений бухгалтерських послуг за договором г«аОІ0414/2 від 01.04.2014 та згідно замовлення №1 від 19.07,2014 року, які ставляться під сумнів працівниками Апелянта. В акті приймання-передання зазначено, що Виконавцем на адресу ПП «ПЕЛІОН» було надано всі послуги які було замовлено та їх обсяг вартість та перелік зазначено в замовленні від 19.07.2014 року до цього договору.

На підставі замовлення Виконавцем із виїздом до офісу Замовника було виконано всі послуги зазначені в замовленні, Так Виконавцем було здійснено перевірку дебіторської та кредиторської заборгованості. При виявленні дебіторської заборгованості було передано інформації для досудового врегулювання та складення претензії на 58 000,00 гривень Позивачу, який був з дати створення підприємства перебував на спрощеній системі оподаткування та не був обізнаний з порядком діяльності та оформлення податкової документації змінах в оформленні документації. Оформленні податкових накладних було надано бухгалтерські послуги з порядку оформлення податкової документації, зазначення всіх обов'язкових реквізитів податкових накладних, що в подальшому позбавило Позивача крупних порушень при складенні податкових накладних, податкової звітності з податку на додану вартість та позбавило в подальшому Позивача штрафних санкцій при неправильному оформленні податкових накладних. Також були надані послуги із постановки податкового обліку підприємства та із складення податкової декларації з податку на додану вартість за період з дати реєстрації платником ПДВ - з 10.07.2014 року по 31.08.2014 року. Суду першої інстанції надавались для залучення засвідчені копії декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року (яка охоплює період липень серпень - оскільки підприємство зареєстровано платником ПДВ не з 1 числа звітного місяця).

До реєстрації платником ПДВ на єдиному податку значна частина контрагентів відмовлялась працювати з ПП «ПЕЛІОН» оскільки через відсутність реєстрації платником ПДВ підприємство не могло конкурувати з продажу Імпортних товарів, які постачались з ПДВ, оскільки при придбанні не мало право використовувати сплачений ПДВ в подальшому при продажу як податковий кредит (до реєстрації платником ПДВ).

З початку діяльності підприємства, коли воно знаходилось на спрощеній системі оподаткування та по сьогоднішній день бухгалтерський облік вівся директором ПП «ПЕЛІОН» ОСОБА_12, який хоч і має вищу освіту але не є спеціалістом з бухгалтерського обліку. При реєстрації платником ПДВ підприємству для здійснення господарської діяльності стало необхідно залучити спеціалістів для отримання бухгалтерських послуг щодо зміни в оформленні податкової та бухгалтерської документації через реєстрацію Позивача платником ПДВ. При цьому також було замовлено та отримано послугу постановки податкового обліку у зв'язку з реєстрацією платником ПДВ.» фактично замовлено та складено податкову декларації з податку на додану вартість за перший період діяльності підприємства як платника ПДВ.

Після замовлення бухгалтерських послуг згідно замовлення №1 від 19.07.2014 року за договором №010414/2 від 01.04.2014 фактично за 2 місяці виконавцем була проведена перевірка суцільним шляхом правильності стану бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві та відображення показників в податковому обліку, втому числі і при реєстрації платником ПДВ, проведено консультації з керівником ПП «ПЕЛІОН» та надано рекомендації щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку після реєстрації платником ПДВ та на загальній системі оподаткування, під час виконання зобов'язань за договором було надано консультації із складення першої декларації з ПДВ, з врахуванням реєстрації Замовника платником ПДВ з 10 липня 2014 року та складено декларацію, під контролем виконавця разом з керівником позивача надіслано зазначену податкову декларації (Із складеними додатками до неї) на адресу податкового органу. До подання, декларації перевірено правильність складення та формування показників податкової декларації з податку на додану вартість за серпень. Було проінвентаризовано стан оформлення дебіторської заборгованості ПП «ПЕЛіОН» первинними документами.(роздруківки надано в розділі пояснень до обґрунтування правомірності відображення показників податкових зобов'язань з ПДВ). Під час виконання зобов'язань за договором про надання бухгалтерських послуг здійснювались пояснення щодо правильності заповнення податкових накладних та їх реєстрації у електронному реєстрі. Правильність складання первинних документів в розрізі реєстрації ПП «ПЕЛІОН» платником ПДВ на загальній системі оподаткування. Консультування з питань » окремих видів діяльності Підприємства які користуються пільгою з ПДВ (за видами ОСОБА_4 який постачається) та відображення таких операції в податковому обліку, перевірка правильності застосування таких пільг при поставках ОСОБА_4.. Надання послуг за договором бухгалтерських послуг та узгодженого замовлення №1 від 19,07.2014'року надавалось з використанням автоматизованої бази програми 1 С 7.7., яка знаходиться на позабалансовому рахунку Позивача, які придбано власником підприємства за власний рахунок та передані для використання ПП «ПЕЛІОН» на підставі Договору №1 від 01 липня 2014 року для безкорисного використання - це Програма 1С «Підприємство версія 7.7.» та програма «АГРОБІЗНЕС УКРАЇНИ».

Таким чином укладення договору про надання бухгалтерських послуг та відповідно надання цих послуг перелік, обсяг та вартість яких узгоджена сторонами є замовленні та прийнята без зауважень, шляхом підписання акту приймання-передання виконаних робіт безпосередньо з посиланням на перелік та зміст таких послуг у замовленні, безпосередньо стосується господарської діяльності та подальшої роботи підприємства, оскільки на підставі договору було надано консультації сформовано навички з оформлення документації, Податкових накладних з ПДВ, порядку їх реєстрації та порядку І навичок формування декларації з податку на додану вартість на прикладі оформлення та подання декларації ПДВ за серпень 2014 року та додатків до неї, ОСОБА_7 надання бухгалтерських послуг обумовлених цим договором підприємство після реєстрації платником ПДВ не мало би змоги нормально працювати, оскільки не мало навичок оформлення податковим накладних, правильного зазначення всіх обов'язкових реквізитів таких накладних та їх реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело би до накладення штрафних санкцій з боку податкових органів та подання скарг від контрагентів до податкових органів, щодо неправильного оформлення позивачем податкових документів.

Щодо наявності економічного ефекту від укладання ПП «ПЕЛІОН» договору з ПП «МАРІН-СЕРВІС» на транспортні послуги за договором №050514/1 від 05 травня 2014 року згідно якого ПП «Пеліон» отримало послуги перевезення товару. ПП «ПЕЛІОН» здійснювало переміщення придбаного ОСОБА_4 від Постачальників на орендований власний спеціалізований склад, який розміщено за адресою Кіровоградська область м Кіровоград вуя. Джерельна будинок 86. Оскільки склад розміщений в Кировоградській області підприємству було зручніше робити відвантаження товару на адресу покупців, що розміщені в середній частині України, Зазначений склад використовується на підставі договору №25/11 від 25.11,2013 року та акту приймання передання приміщення від 25.11.2013 року від-Компанії «Росток- Агро». Оренда складу який відповідає обов'язковим вимогам зберігання пестицидів є обов'язковою умовою для отримання ліцензії. Зазначене складське приміщення використовується ПП «ПЕЛІОН» на умовах оренди, що також підтверджується актами виконаних робіт та платіжними дорученнями про проведення оплати за надані ПП «ПЕЛІОН» послуги оренди. Перевезення здійснювались у вигляді переміщень придбаних ПП «ПЕЛІОН» у власних постачальників товарів (хімікатів та агропестицидів) на склад у місті Кировограді за адресою Джерельна 86. Інформація про здійснення перевезень підтверджується бухгалтерською довідкою №3 від 15 червня 2016 року та бухгалтерською довідкою №3 від 06,12.2016 року про характер та із зазначенням назви постачальників від яких проводились вивезення придбаних ПП «ПЕЛІОН» товарів: у фірм ТОВ «УКРАГРОКОМ» згідно договорів №Ц0080714/01 від 08,07.2014р. препарату грінфорд ІГ 48 - в кількості 1000 літрів в пластиковому фасуванні по 1 л. для подальшої реалізації. Потім зазначені препарати реалізовувались дрібними партіями фермерським господарствам та сільськогосподарським Підприємствам по всій Україні фактично до березня 2015 року, що також підтверджується копіями договорів на поставку та видатковими актами на поставку.

Таким чином перевезення підтверджуються наявними ТТН, засвідчені копії яких надано до суду першої інстанції та залучено до матеріалів справи та копіями цих же ТТН, які надаються до суду як докази в обґрунтування зміни майнового стану Позивача при отриманні замовлених ним послуг перевезення у ПП «МАРІН-СЕРВІС» - а саме копія ТТН серія 12ААД №041100 від 03 вересня 2014 року на перевезення Бакової суміші Дефенс-С в кількості 1000 упаковок за маршрутом м. Дніпропетровськ- Кіровоград. Поставка придбаної Бакової суміші проводилась фактично з дати перевезення на протязі всього 2015 року, що підтверджується також Договорами поставки видатковими податковим накладними та виписками про оплату. Копія ТТН Серія 12 ААД №041097 від 01 вересня 2014 року на перевезення по маршруту м. Київ - м. Кіровоград засобу захисту рослин - препарату Грінфорд ІГ 480 в кількості 1000 л., з подальшою реалізацією зі складу кінцевим споживачам дрібними партіями. Копія ТТН 12ААД №041079 від 26 вересня 2014 року по маршрут М.Дніпропетровськ - м. Кіровоград на перевезення засобу захисту рослин Антістрес П 5 1 кг - 1000 упак. відер (Додаток 11 до Пояснень до адміністративного позову від 02.09.2016 року, що подавались до суду першої інстанції)

До того ж до складення зазначених товарно-транспортних накладних у перевіряючих не виникло питань при перевірці.

Позивачем було укладено з ПП «МАРІН-СЕРВІС» договір № 089ОС від 01.09.2014 про надання комп'ютерних послуг. Зазначені комп'ютерні послуги надавались на підставі погодженого сторонами замовлення №1 від 01 вересня 2014 року (Належним чином засвідчений договір та замовлення надавались до суду першої інстанції та були досліджені ним). Згідно погодженого сторонами замовлення Виконавцем було надано а Замовником (Позивачем) було прийнято наступні комп'ютерні послуги з подальшим відображенням в акті приймання - передання наданих послуг на повне виконання замовлення №1 від 01.09.2014 року.

Виконавцем було проведено налаштування тестування мережевого оточення ПП «ПЕЛІОН» із врахуванням сполучення апаратного обладнання, яке знаходиться на балансі ПП «ПЕЛІОН». Оскільки на балансі знаходиться 3 одиниці офісного обладнання - один комп'ютер, комп'ютер - ноутбук та факсів пристрій 0 всі різних виробників зазначене налаштування потребує спеціальних знань на додаткового встановлення драйверів для сполучення всіх пристроїв в єдину мережу. Знаходження на балансі та придбання зазначеної техніки досаджувалось судом першої інстанції, якому в якості доказів було надано виписки із оборотно сальдової відомості по рахунку 104 (необоротні активи) та надавались належним чином засвідчені копії авансових звітів та фіскальних чеків. Що підтверджують придбання (19.04.2012 року, від 28.12.2013 року та від 18.02.2014 року.)

На час надання комп'ютерних послуг на підприємстві в штаті працювало 2 особи (суду першої інстанції надавались накази на прийняття на роботу та призначення на посаду).

Оскільки придбання техніки здійснювалось в різні часи та фактично майже за рік до замовлення послуг за Договором №089 від 01.09.2014 року, програмне забезпечення потребувало коректного встановлення оновлень перед сполученням у єдину мережу. Після реєстрації платником ПДВ ПП «Пеліон» отримало можливість конкурувати з іншими постачальниками ОСОБА_4 - платниками ПДВ по цінам. Замість замовлення рекламних послуг, оскільки на ці послуги не вистачало фінансування було прийнято рішення погоджене у відповідному замовленні замовити низку консультацій навчання з питань правильного використання базами довідниками - такими як «АГРОБІЗНЕС».

Зазначений бізнес Довідник було викладено у вигляді Програми «Тематичні каталоги Бізнес-Досье з модулем СРМ», Оскільки ні директор ні працівник не мали спеціальних навичок для використання ані бухгалтерських програм та програми пошуку клієнтів, в тому ЧИСЛІ спеціальних комп'ютерних навичок для обслуговування комп'ютерної мережі, підключення та налаштування факсу та комп'ютерної техніки у локальній мережі, які було замовлено на підставі замовлення №1 від 01.09.2014 року до Договору на надання комп'ютерних послуг №089 від 01.09.2014 року.

Під час надання послуг працівникам ПП «ПЕЛІОН» надавались індивідуальні консультації з роботи з базами данних обробки інформації, групування та створення баз даних. Під час здійснення таких консультації та навчання представник замовника виїжджав до Офісу ПП «ПЕЛІОН» та здійснював навчальне консультування на протязі обумовленого договором терміну, під час дії договору також було проведене повне налаштування операційної системи в комп'ютерах, оновлення, пошук драйверів для суміщення різних по модифікації комп'ютерів та операційних систем, налаштування факсу для відправлення факсових повідомлень безпосередньо з комп'ютера відправника. Обсяги послуг замовлені на підставі замовлення №1 від 01.09.2014 року були надані та прийнято ПП «ПЕЛІОН» без зауважень.

Так, окрім послуг детально зазначених в замовленні, вищевказані послуги входять і в предмет договору а саме п.1 (профілактичні заходи, діагностичні та тесту вальні роботи, навчання користувачів використанню нового програмного забезпеченняя, роботи з обслуговування персональних комп'ютерів , де фрагментація жорстких дисків, архівування даних, модернізація та налагодження програмного забезпечення, Інсталяція програмного забезпечення, надання консультації співробітникам Позивача з приводу та роботи нового програмного забезпечення роботи за базами даних пошуку та упорядкуванню ймовірних клієнтів по окремим властивостям, в тому числі навчання працівників підприємства роботі з базами даних «АГРОБІЗНЕС УКРАЇНИ» із каталогів програми ОСОБА_13, (відомості та про технічні характеристики якої також подавалась інформація до суду першої інстанції та була ним досліджена). Фактично отримання навичок з роботи з базами даних та пошуку нових клієнтів призвело до того, що значно збільшився обсяг реалізації ОСОБА_4 в період з 01 серпня 2С L4 року по 30 квітня 2015 року в порівнянні з періодом з 01.01.2014 року по 31.07,2014 року - до замовлення послуг за оскаржуваними договорами з ПП «МАРІН-СЕРВІС». Так згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 (контрагенти) за період з 01,08,2014 року по 30,04.2015 (дата початку замовлення послуг у ПП «МАРІН-СЕРВІС» та дата якою охоплюється період перевірки) кількість контрагентів в порівнянні з періодом з 01.01.2014 року по 31.07.2014 року збільшилась з 31 до 79 контрагентів а обороти збільшились з 819679,50 до 2 296966,91 - тобто більш ніж в два рази.

Все це є наслідком залучення спеціалістів та використанням навичок з користуванням базами відомостей АГРОБІЗНЕС Україна одночасно з юридичною підтримкою та наданням бухгалтерських послуг на адресу позивача, що визначили правильне оформлення документації правильне та своєчасне подання податкової звітності та уникнення штрафних санкцій за неправильне оформлення податкових накладних. Збільшення обсягів постачання підтверджується також і податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств за 2014 рік та 2015 рік, в порівнянні з чим в 2015 році значно виросли обсяги поставок. Це також підтверджується і відповідним відображенням в деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2014 рік та за 2015 рік.

Щодо зазначенні в кінці акту взагалі незрозумілого твердження про відсутність мети здійснення господарської діяльності та досягнення економічного результату при придбанні ПП «Пеліон» за Договорами купівлі продажу біологічних препаратів у ТОВ «Сучасне світло» за договором від 03.03.2014 року та ТОВ «ВІК ФОР» за договором №2 від 03.03.2014р, на підставі видаткових накладних без довіреностей,, оскільки при прийманні товару керівником підприємства довіреність не оформлюється. Слід пояснити що зазначені операції не мали впливу на оформлення оскаржуваних податкових повідомлень рішень виданих від 02.09.2015 року але слід пояснити, що операції з придбання вищезазначених біологічних препаратів дійсно мали місце.

Оскільки придбання зазначених препаратів не потребує ліцензування та при придбанні великих партій ОСОБА_4 було оформлено оптову ціну, керівником було прийнято ОСОБА_4 у місці поставки та відповідно на замовлення кінцевих сільгоспвиробників було відвантажено товар прямо зі складу постачальника у якого було придбано товар Позивачем - ПП «Пеліон», що підтверджується наданими позивачем документами /т. 3, а.с. 207-287/.

По всім із зазначених договорів відбулись поставки товару та по всім поставкам було заявлено податкові зобов'язання та ПП «ПЕЛІОН» виписано податкові накладні, зареєстровані в ЄДРПІІ, що відображено в додатках які податковим органом під сумнів не ставились.

При чому в акті не було заявлено претензій до правильності та повноти реквізитів оформлених податкових накладних та було зазначено, що на всі перелічені поставки контрагентам було направлене запити про підтвердження дійсності господарських операцій, але ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі відповідачем не зазначено, що податковим органом отримано відповіді, що не підтверджують здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Таким чином, зазначені зміни майнового стану підприємства не дають жодних підстав для висновку про "безтоварність" вищенаведених господарських операцій позивача.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пеліон" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 2 вересня 2015 року №0001062203, №0001072203 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий /ОСОБА_14/

Судді /ОСОБА_3/

/ОСОБА_15/