Постанова

від 20.12.2016 по справі 815/6079/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6079/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року

17год.23хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТРЕЙД-УІНДВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТРЕЙД-УІНДВ» , в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001591402, №0001601402, №0001611402 від 03.11.2016 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ В« ТРЕЙД-УІНД В» вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність в діях позивача порушень пп.16.1.3 п. 16.1 ст.16, п.44.1, п.44.2 ст. 44. п. 49.18.1 п. 4918, п. 49.2 ст. 49, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.3 ст.186, п. 189.4 ст. 189. пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, посилаючись на наступне. Так, в Акті перевірки № 5354/15-53-14-02/38573095 від 20.10.2016р., податковий орган вказує, що ТОВ «ТРЕЙД УІНД» сформувало податковий кредит по операціям з ТОВ «ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ЛТД» з придбання комплексу заходів, пов'язаних з контролю якості та інспектування вантажу на підставі копій актів виконаних робіт. На думку представника позивача, такі твердження не відповідають дійсності, оскільки до перевірки надавалися оригінали всіх документів, які вимагали перевіряючі та які надавали право позивачу на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ЛТД». Означена помилка податкового органу призвела до безпідставного висновку про завищення позивачем податкового кредиту на 558 472,00 грн., у т.ч. за жовтень 2014-168549,00 грн., листопад 2014-161128,00грн., грудень 2014-228795,00 грн. Також в акті перевірки відповідач вказує, що ТОВ «ТРЕЙД УІНД» не здійснило коригувань податкового кредиту на суму 320000,00 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «ЛАМПОЧКА». Однак, на думку позивача, такі твердження також є безпідставними, оскільки такі відомості у вигляді декларацій з ПДВ подавалися в електронному вигляді згідно Договору про визнання звітності, укладеного із відповідачем.

Отже, на думку позивача, висновки податкового органу викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, є надуманими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення сформовані на підставі таких висновків акту перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що фахівцями ДПІ у Приморському м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД УІНД", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016. За результатами перевірки складений акт №5354/15-53-14-02/38573095 від 20.10.2016 року, яким зафіксовано порушення з боку позивача пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16, п.44.1, п.44.2 ст.44, п. І 85.1 ст. 185, п.186.1, п. 186.3 ст.186, п. 189.4 ст. 189, пп.192.1.1. п.192.1 ст. 192, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 957 121 грн.

Так, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «ТРЕЙД УІНД» сформовано податковий кредит по операціям з придбання в межах договору доручення від 10.10.2014 з ТОВ «ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ЛТД», комплексу заходів пов'язаних з контролю якості та інспектування вантажу, за дорученням замовника (довірителя) таких послуг, виступаючи стороною договору «Повірений»,без підтвердження належним чином оформленими первинними документами, а саме результатом виконаних робіт є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), однак до перевірки надані копії актів по отриманню послуг з організації здійснення сертифікації вантажу. Також в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «ТРЕЙД УІНД» сформовано податковий кредит по операціям з придбання мандарин відповідно до договору від 30.01.2015 з ТОВ «ЛАМПОЧКА», за отриманими видатковими та податковими накладними, зареєстрованими в ЄДРПН всього на суму 2820000 грн., у т.ч. ПДВ 470000 грн. Отримані податкові накладні включені до податкового кредиту січня 2015 року в сумі ПДВ 300000 грн. та березня 2015 року в сумі ПДВ 170000 грн. В травні 2015 року в зв'язку з повернення коштів ТОВ «ЛАМПОЧКА», зареєструвало розрахунки коригування кількісних та вартісних показників податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «ТРЕЙД УІНД», однак підприємством задекларовано показники рядку 16.1 «коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1» в сумі ПДВ - 150000 грн. В зв'язку з не подачею податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди травень та червень 2015 року ТОВ «ТРЕЙД УІНД» не здійснило коригувань податкового кредиту. В порушення пп.191.1.1 п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України ТОВ «ТРЕЙД УІНД» не зменшило суми податкового кредиту за результатами проведених коригувань по податковим накладним, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних та по яких встановлено розбіжності у сумі 320000 грн., в результаті чого завищено податковий кредит на 320000 грн. ТОВ «ТРЕЙД УІНД» не подало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за податкові періоди травень та червень 2015 року.

Перевіркою визначено податковий кредит по операціям на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, відповідно до наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних та актів виконаних робіт) та даних ЄДРПН в сумі 12 649 грн. Проведеною перевіркою задекларованих показників сум податкових зобов'язань за період 01.01.2014 по 30.06.2016 у загальній сумі 2 933 646 грн., встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 1 Декларацій В«Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарівВ» на суму 70 167 грн. ТОВ «ТРЕЙД У1НД» не подало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за податкові періоди травень та червень 2015 року.

Таким чином перевіркою визначено податкові зобов'язання по операціям па митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, відповідно до наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів (актів викопаних робіт) та даних ЄДРПН в сумі 70 167 гри.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.(від 05.12.2016 року вх..№32511/16).

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області на підставі направлень: від 30.09.2016 №000530/1290, від 30.09.2016 №000531/1291, від 30.09.2016 №000930/1300, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.2 та пгі.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 30.09.2016 №1109 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРЕЙД УІНД", проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД УІНД", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по - 30.06.2016.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 20.10.16 року №5354/15-53-14-02/38573095 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ГОВ «ТРЕЙД УІНД», код ЄДРПОУ 38573095, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016».

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги 1) пп.16.1,3 п.16.1 ст. 16. п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, занижено податку на прибуток в сумі 7 234 гри., у т.ч.: за 2015 рік - 7234 грн.; 2) порушено пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16, п.44.1, п.44.2 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.3 ст.186, п. 189.4 189, пп.192.1.1. п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 957 121 грн., у тому числі по податковим періодам: за жовтень 2014 на 157820 грн., за листопад 2014 на 149974 грн., за грудень 2014 на 244498 грн., за січень 2015 на 60148 грн., за лютий 2015 на 81755 грн.. за березень 2015 на 164323 грн., за квітень 2015 на 15950 грн., за травень 2015 на 63 122 грн. за травень 2015 на 63122 грн., за грудень 2015 на 25135 грн., завищення за липень 2015 - 5604 грн.; 3) порушення пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, в результаті не своєчасної подачі до податкового органу декларації з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди липня 2014 та вересня 2015 року та не подачі декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2015 року; 4) порушення п.200.4. ст. 200, п.33 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті встановлення факту завищення платником податку від'ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄДРПН, визначеної пунктом 200№.3 статті 200№ цього Кодексу; 5) ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 - ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині п.1 Постанови правління Національного банку України від 03.09.2015 № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки на валютний рахунок резидента.

На підставі акту перевірки від 20.10.16 року №5354/15-53-14-02/38573095 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0001591402, №0001601402, №0001611402 від 03.11.2016 року, донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 957121грн. за основним платежем та 239280грн. штрафних санкцій; податок на прибуток у сумі 7234грн.; 510грн. штрафних санкцій з ПДВ за несвоєчасне подання та неподання податкових декларацій з ПДВ.

Посилаючись на протиправність означених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Підставою для висновку про заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 957 121 грн., слугувало наступне.

Так, згідно акту перевірки перевіряючими було встановлено, що ТОВ «ТРЕЙД УІНД» сформовано податковий кредит по операціям з придбання в межах договору доручення від 10.10.2014 №0110-16/14 з TOB «ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ЛТД» з придбання комплексу заходів пов'язаних з контролю якості та інспектування вантажу, за дорученням замовника (довірителя) таких послуг, виступаючи стороною договору «Повірений». Згідно умов означеного договору, «Довіритель» доручає, а «Повірений» бере на себе зобов'язання здійснювати від імені та за рахунок Довірителя такі дії: здійснення контролю якості вантажу, що надходить в Одеський, Іллічівський порти, порт Південний, а саме: організація заходу з оформлення карантинних сертифікатів, фітосанітарних і ветеринарних сертифікатів; організація відбору проб; поставка проб в лабораторію для проведення наукових досліджень: - інші дії, необхідні для виконання обов'язків за цим Договором і письмово погодженні з «Довірителем». Перевіркою встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит по означеним операціям , без підтвердження належним чином оформленими первинними документами, а саме результатом виконаних робіт є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), однак до перевірки надані копії актів по отриманню послуг з організації здійснення сертифікації вантажу. Відповідно до реєстру податкових накладних та поданому до податкового органу додатку 5 декларації з податку на додану вартість ТОВ «ТРЕЙД УІНД» включило суми ПДВ за податковими накладними, які не зареєстровані в ЄРПН, по контрагенту-постачальнику ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ЛТД «ТОВ», а саме: звітній період 10.2014 року №393364215510, сума ПДВ 5 додаток - 168548,5, 11.2014 року №393364215510 - сума ПДВ 5 додаток 161128,0грн., 12.2014 року №393364215510, сума ПДВ 5 додаток 228795,0 грн.

Також відповідач в акті перевірки зазначає, що в ході перевірки було опрацьовано податкову інформацію та дані Єдиного реєстру податкових накладних та встановлено, що в періоді взаємовідносин між ТОВ «ТРЕЙД УІНД» та ТОВ «ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ЛТД», останній придбавав вугілля кам'яне різних марок, електромонтажні роботи, роботи по оздобленню та утепленню фасаду, пісок, щебінь, бетон, капітальний ремонт ЛЭП-6кВ, загально-будівельні роботи, експертне обстеження із продовженням терміну експлуатації вантажопідйомного встаткування та інше.

Таким чином, перевіряючі дійшли висновку про порушення позивачем п.44.2 ст.44, п.185.1 ст. 185, п.186.1, п.186.3 ст.186, п.198.1, 198.3, ст.198, п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «ТРЕЙД УІНД» сформовано податковий кредит з ПДВ, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, в результаті чого завищено податковий на 558 472 грн., у тому числі: за жовтень 2014 - 168549 грн., за листопад 2014 - 161 128 грн., за грудень 2014 - 228795 грн.

Крім того, згідно акту перевірки, в ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що ТОВ «ТРЕЙД УІНД» сформовано податковий кредит по операціям з придбання мандарин згідно до договору від 30.01.2015 №2015/3001 з ТОВ «ЛАМПОЧКА», код ЄДРПОУ 35749786 за отриманими видатковими та податковими накладними зареєстрованими в ЄДРПН всього на суму2820000 грн., у т.ч. ПДВ 470000 грн. Отримані податкові накладні включені до податкового кредиту 2015 року в сумі ПДВ 300000 грн. та березня 2015 року в сумі ПДВ 170000 грн. В травні 2015 з зв'язку з повернення коштів ТОВ «ЛАМПОЧКА», зареєструвало розрахунки коригування кількісних та вартісних показників податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «ТРЕЙД УІНД», однак підприємством задекларовано показники рядку 16.1 «коригування згідно статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1» в сумі ПДВ - 150000 грн. (РКП №2705 від 27.02.2015 до ПН №3006 від 30.01.2015 року). В зв'язку з неподачею податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди травень та червень ТОВ «ТРЕЙД УІНД» не здійснило коригування податкового кредиту.

Податковий орган, аналізуючи підтвердження формування податкового кредиту ТОВ «ТРЕЙД УІНД», дійшов висновку, що позивач не зменшив податковий кредит за результатами проведених коригувань по податковим накладним, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних та по яких встановлено розбіжність у сумі 320000 грн., чим порушено пп.191.1.1 п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Крім того, перевіряючі в акті перевірки вказують, що ТОВ «ТРЕНД УІНД» не подало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за податкові періоди травень та червень 2015 року. В зв'язку з вищевикладеним перевіркою визначено податковий кредит по операціям на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, відповідно до наданих до перевірки динних бухгалтерських документів (видаткових накладних та актів виконаних робіт) та даних ЄДРПН в сумі 12 649 грн., у т.ч. за травень 2015 - 2058 грн. за червень 2015 - 10591 грн.

Також, як вбачається з акту перевірки, в ході її проведення, було встановлено, що за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 позивачем задекларовано сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду станом на 30.06.2016 в сумі 59 265 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 957 121 грн., утому числі по податковим періодам заниження: за жовтень 2014 на 1суму 57820 грн., за листопад 2014 на 149974 грн., за грудень 2014 на 244498 грн., за січень 2015 на 60148 гри., за лютий 2015 на 81755 грн., за березень 2015 на 164323 грн., за квітень 2015 на І 5950 грн., за травень 2015 на 63122 грн., за грудень 2015 на 25135 грн., завищення за липень 2015 - 5604 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства.

ТОВ «ТРЕЙД УІНД» подало до податкового органу уточнюючий розрахунок за листопад 2015 року (реєстраційний номер від 21.04.2016 року №9062018905 ), який вплинув на зменшення від'ємного значення рядку 24, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 25135 грн., яке в свою чергу вплинуло на значення рядку 25 декларації з податку на додану вартість грудня 2015 року. Таким чином перевіркою встановлено заниження податку, що підлягає сплаті до бюджету на суму 25135 грн.

В порушення п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, п. 49.18.1. ТОВ «ТРЕЙД УІНД» несвоєчасно подав до податкового органу декларації з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди липня 2014 та вересня 2015 року та не подав декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2015 року.

З урахуванням наведеного, перевіряючі дійшли висновку про порушення позивачем вимог п.44.2 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.3 186, пп. 192.1.1. п. 191.1 ст. 191, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.1, 201.10 ст.201, а саме: завищення платником податку від'ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / рахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200№.3 статті 200№ ПК України у сумі 14277 грн.

Проведеною перевіркою задекларованих показників сум податкових зобов'язань за період 01.01.2014 по 30.06.2016 у загальній сумі 2 933 646 грн. відповідачем встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 1 Декларацій В«Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарівВ» на суму 70 167 грн.

ТОВ «ТРЕЙД УІНД» не подало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за податкові періоди травень та червень 2015 року.

Таким чином перевіркою визначено податкові зобов'язання по операціям па митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, відповідно до наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів (актів викопаних робіт) та даних ЄДРПН в сумі 70 167 грн.

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем: пп.16.1,3 п.16.1 ст. 16. п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, занижено податку на прибуток в сумі 7 234 гри., у т.ч.: за 2015 рік - 7234 грн.; порушено пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16, п.44.1, п.44.2 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.3 ст.186, п. 189.4 189, пп.192.1.1. п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 957 121 грн., у тому числі по податковим періодам: за жовтень 2014 на 157820 грн., за листопад 2014 на 149974 грн., за грудень 2014 на 244498 грн., за січень 2015 на 60148 грн., за лютий 2015 на 81755 грн.. за березень 2015 на 164323 грн., за квітень 2015 на 15950 грн., за травень 2015 на 63 122 грн. за травень 2015 на 63122 грн., за грудень 2015 на 25135 грн., завищення за липень 2015 - 5604 грн.; порушення пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, в результаті не своєчасної подачі до податкового органу декларації з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди липня 2014 та вересня 2015 року та не подачі декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2015 року; порушення п.200.4. ст. 200, п.33 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті встановлення факту завищення платником податку від'ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄДРПН, визначеної пунктом 200№.3 статті 200№ цього Кодексу; ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 - ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в частині п.1 Постанови правління Національного банку України від 03.09.2015 № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» в частині несвоєчасного надходження валютної виручки на валютний рахунок резидента.

Однак, на думку суду, такі висновки відповідача є необґрунтованими з огляду наступного.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону.

Статтею 200 ПК України встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пунктів 200.1-200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно: до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодів постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами процесу, позивачем сформовано податковий кредит по операціям з придбання в межах договору доручення від 10.10.2014 №0110-16/14 з TOB «ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ЛТД». При цьому, перевіркою встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит по означеним операціям , без підтвердження належним чином оформленими первинними документами, а саме результатом виконаних робіт є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), однак до перевірки надані копії актів по отриманню послуг з організації здійснення сертифікації вантажу.

Разом з чим, позивач в адміністративному позові наголошує, що до перевірки надавалися оригінали всіх документів, які вимагали інспектори ДПІ у Приморському районі м. Одеси. На підтвердження означених обставин позивачем до суду надані та досліджені судом акти надання послуг на підтвердження виконання умов договору №0110-16/14 від 01.10.2014 року, а саме: №82 від 30.10.2014 року,№78 від 29.10.2014 року, №79 від 29.10.2014 року, №69 від 27.10.2014 року, №73 від 28.10.2014 року, №67 від 26.10.2014 року, №68 від 26.10.2014 року, №38 від 01.10.2014 року, № 39 від 01.10.2014 року, №40 від 02.10.2014 року, №41 від 05.10.2014 року, №42 від 07.10.2014 року, №44 від 09.10.2014 року, №47 від 12.10.2014 року, №57 від 19.10.2014 року, №58 від 20.10.2014 року, №59 від 21.10.2014 року, №63 від 22.10.2014 року, №64 від 23.10.2014 року, 65 від 24.10.2014 року, №66 від 25.10.2014 року, №55 від 15.10.2014 року, №56 від 16.10.2014 року, №45 від 10.10.2014 року, №86 від 01.11.2014 року, №87 від 02.11.2014 року, №96 від 03.11.2014 року, №98 від 04.11.2014 року, №99 від 04.11.2014 року, №100 від 05.11.2014 року, №101від 06.11.2014 року, №102 від 07.11.2014 року, №103 від 08.11.2014 року, №104 від 08.11.2014 року, №105 від 09.11.2014 року, №106 від 09.11.2014 року, №109 від 11.11.2014 року, №110 від 12.11.2014 року, №111 від 14.11.2014 року, №112 від 15.11.2014 року, №113 від 16.11.2014 року, №114 від 17.11.2014 року, №115 від 17.11.2014 року, №116 від 22.11.2014 року, №117 від 23.11.2014 року, №160 від 16.12.2014 року, 161 від 17.12.2014 року, №162 від 18.12.2014 року, №140 від 07.12.2014 року, №141 від 07.12.2014 року, №142 від 08.12.2014 року, №143 від 08.12.2014 року, №151 від 09.12.2014 року, №152 від 09.12.2014 року, №153 від 10.12.2014 року, №154 від 10.12.2014 року, №156 від 11.12.2014 року, №157 від 12.12.2014 року, №125 від 01.12.2014 року, №126 від 01.12.2014 року, №128 від 02.12.2014 року, №130 від 02.12.2014 року, №131 від 03.12.2014 року, №132 від 03.12.2014 року, №135 від 04.12.2014 року, №136 від 04.12.2014 року, №137 від 05.12.2014 року, №139 від 05.12.2014 року, №159 від 15.12.2014 року.

ТОВ «ТРЕЙД УІНД» сформувало податковий кредит на підставі вказаних актів надання послуг, відповідно до яких на підставі договору №0110-16/14 від 01.10.2014 року, виконавцем (ТОВ «ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ЛТД») були виконані роботи (послуги), а позивачем були прийняті та оплачені.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту на 558 472,00 грн., у т.ч. за жовтень 2014 року - 168549,00 грн., листопад 2014 року -161128,00грн., грудень 2014 року -228795,00 грн.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізінгу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу .

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу , є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності з п.п. 5.2. п. 5 ч. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, вказано, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до ОСОБА_1 адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Під час судового розгляду справи позивачем доведено факт реального виконання господарських операцій із контрагентом та спростовано висновки акту перевірки в цій частині.

Первинні документи, що підтверджують товарність господарської операції з придбання позивачем послуг, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарської операції позивача з визначеним в акті перевірки контрагентом, та обґрунтованість віднесення спірної суми ПДВ до податкового кредиту (копії актів надання послуг) за жовтень, листопад та грудень 2014 року.

Крім того, в акті перевірки податковий орган вказує, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що ТОВ «ТРЕЙД УІНД» сформовано податковий кредит по операціям з придбання мандарин згідно до договору від 30.01.2015 №2015/3001 з ТОВ «ЛАМПОЧКА», код ЄДРПОУ 35749786 за отриманими видатковими та податковими накладними зареєстрованими в ЄДРПН всього на суму2820000 грн., у т.ч. ПДВ 470000 грн. Отримані податкові накладні включені до податкового кредиту 2015 року в сумі ПДВ 300000 грн. та березня 2015 року в сумі ПДВ 170000 грн. В травні 2015 з зв'язку з повернення коштів ТОВ «ЛАМПОЧКА», зареєструвало розрахунки коригування кількісних та вартісних показників податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «ТРЕЙД УІНД», однак підприємством задекларовано показники рядку 16.1 «коригування згідно статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1» в сумі ПДВ - 150000 грн. (РКП №2705 від 27.02.2015 до ПН №3006 від 30.01.2015 року). В зв'язку з не подачею податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди травень та червень ТОВ «ТРЕЙД УІНД» не здійснило коригування податкового кредиту.

Означені твердження податкового органу спростовуються матеріалами справи, оскільки такі відомості у вигляді декларацій з ПДВ подавалися позивачем в електронному вигляді згідно Договору про визнання звітності, укладеного із відповідачем, що підтверджується повідомленнями про отримання звітності, а саме звіт №15030038573095J0200116100000000110520151503.XML, звіт доставлений в поштову скриньку ДФС України 01.07.2015 року, та звіт № 15030038573095J0200116100000000110620151503.XML доставленого в поштову скриньку ДФС України 22.07.2015 року. Означене також спростовує твердження відповідача щодо не подання позивачем до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за податкові періоди травень та червень 2015 року.

Отже суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акті перевірки.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» факт здійснення господарської операції встановлюються виключно первинними документами, а отже протилежне також має спиратись на дослідження податковим органом первинних документів в першу чергу.

Проте ДПІ обґрунтувала свої висновки без дослідження змісту та форми первинних документів, пославшись на їх відсутність у позивача. Разом з чим, наявність у позивача первинної документації (актів надання послуг) підтверджується матеріалами справи, витребування означених документів податковим органом в ході перевірки та їх ненадання позивачем податковим органом не доведена під час розгляду справи, а отже висновки перевірки не знайшли підтвердження в судовому розгляді справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було сформовано показник рядку 24 Декларацій з ПДВ, за рахунок актів надання послуг отриманих від ТОВ «ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ЛТД», а також з ТОВ «ЛАМПОЧКА».

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання,чи документ, що свідчить про суми доходу,нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами та доповненнями (далі Закону № 996- ХІV) встановлено, що дії цього Закону № 996- ХІV поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Ст.3 Закону № 996-ХІV встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ст.1 Закону № 996- ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Ст. 4 Закону № 996-ХІV визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. № 88 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі Положення № 88).

Згідно з п.2.4 ст. 2 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) передбачено, що «…підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.…».

Відповідно до ст. 8 розділу ІІІ Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в редакції, що діяла на момент вчинення порушення (далі - ПКУ ) встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В пункті 44.2 ПКУ зазначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу .

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 розд. ІІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документ (у тому числі акти надання послуг) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Щодо податку на прибуток, який донараховано ДПІ у розмірі 7234грн., то висновки з цього питання викладені у п.3.2.3 Акту перевірки та пов'язуються із встановленням неподання Товариством податкової декларації з податку на прибуток за 2015р., це твердження не спростовано позивачем, проте сума податку на прибуток розрахована за даними щодо об'єкта оподаткування податком у розмірі 40187грн. за 2015р. (сторінка 11,18 Акту перевірки).

За даними акту перевірки за неподання податкової декларації з податку на прибуток за 2015р. до ТОВ «ТРЕЙД-УІНД» було застосовано штраф у сумі 170грн. за актом від 16.03.2016р. - сторінка 18 Акту, примітка. ТОВ «ТРЕЙД-УІНД» на спростування висновків ДПІ 19.12.2016р. подало суду копію податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, а не за 2015 рік, тому дані докази не є належними щодо встановленої в акті перевірки обставини.

Разом з тим, дані бухгалтерського обліку позивача щодо фінансового результату його діяльності у 2015р., що взяті за основу для визначення об'єкта оподаткування, ДПІ суду не надала, що робить висновок перевірки в цій частині недоведеним, а нараховану суму податку - 7234грн.- безпідставною.

Разом з цим, за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0001611402 від 03.11.2016р. застосовано штрафні санкції у сумі 510грн. за платежем податок на додану вартість, а не з податку на прибуток, при цьому позивачем підтверджено факт подання податкових декларацій з ПДВ за травень, червень 2015р., що робить застосування оскаржуваних штрафних санкцій необґрунтованим.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем пп.16.1,3 п.16.1 ст. 16. п.44.1, п.44.2 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, п. 186.3 ст.186, п. 189.4 189, пп.192.1.1. п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи необґрунтованість висновків акту перевірки та недоведеність підстав визначення суми податку на прибуток, суд вбачає протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування та задоволення позову ТОВ «ТРЕЙД-УІНД» у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору згідно ст.94 КАС України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТРЕЙД-УІНДВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001591402, №0001601402, №0001611402 від 03.11.2016 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Аракелян