Постанова

від 20.12.2016 по справі 221/1050/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Овчиннікова О.С.

ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року справа №221/1050/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представника позивача адвоката ОСОБА_3,

представника відповідача адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2016 року по адміністративній справі №221/1050/16-а за позовом ОСОБА_5 до Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області, ОСОБА_6 про визнання рішення незаконним, визнання рішення частково незаконними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати незаконним рішення Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області №VІІ/6-31 від 22.02.2016 року «Про відміну рішення сільської ради від 11.12.2015 року № VІІ/3-17; визнати частково недійсним рішення Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області №VІІ/6-32 від 22.02.2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» в частині надання ОСОБА_6 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення городництва загальною площею - 18.0 га, що зазначені в п.1.1 рішення від 11.12.2015 року № VІІ/3-17 с. Златоустівка - 8.0 га рілля, с. Голубицьке - 10.0 га рілля.

В обґрунтування зазначив, що рішенням Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області № VІІ/3-17 від 11.12.2015 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення городництва загальною площею - 18.0 га , що розташовані в межах населених пунктів Златоустівської сільської ради із земель житлової та громадської забудови ( с. Златоустівка - 8.0 га рілля, с. Голубицьке - 10.0 га рілля) для подальшої передачі в оренду на 5 років.

22.02.2016 року відбулася сесія Златоустівської сільської ради, на якій рішенням ради № VІІ/6-31 відмінено рішення сільради від 11.12.2015 року № VІІ/3-17 «Про надання ОСОБА_7 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення городництва» загальною площею - 18.0 га ріллі в зв'язку з тим, що депутати ради відкликали своє попереднє рішення до наступного розгляду.

22.02.2016 року рішенням № VІІ/6-32 ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення городництва загальною площею - 44.04 га, розташованих в межах населених пунктів із земель резервного фонду розвитку населених пунктів та земель запасу для подальшої передачі в оренду строком на 5 років, в тому числі, на ті 18.0 га, на які претендував позивач.

Рішення сільради є незаконними, оскільки сільрада не може скасовувати своє рішення після його фактичного виконання.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що голосування депутатів за скасованим рішенням не відбувалося.

Суд не звернув уваги, що підстави скасування рішення взагалі відсутні, його скасування взагалі не мотивоване.

Також суд прийшов до помилкового висновку, що позивач на день скасування рішення не реалізував за ним свої права.

При скасуванні рішення рада порушила приписи ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламент ради.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Рішенням Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області № VІІ/3-17 від 11.12.2015 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення городництва загальною площею - 18.0 га ,розташованих в межах населених пунктів із земель житлової та громадської забудови для подальшої передачі в оренду на 5 років. Земель резервного фонду розвитку населених пунктів Златоустівської сільської ради загальною площею 18,0 га ( с.Златоустівка - 8.0 га рілля, с.Голубицьке - 10.0 га рілля) (а.с. 49)

Для реалізації свого права на отримання земельної ділянки за цим рішенням позивач уклав договір №18-12 від 18.12.2015 року, відповідно до якого ТОВ «Центр земельного кадастру та оцінки» як Підрядник прийняв на себе виконання робіт по складанню Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення городництва із земель житлової та громадської забудови в оренду строком на 5 років в межах населених пунктів Златоустівської сільської ради Волноваського району на території с. Златоустівка площею 8,00 га - ріллі, с. Голубицьке загальною площею 10,00 га - ріллі, на замовлення ОСОБА_5 в обсягах і вартості згідно з протоколом договірної ціни, що додається до договору. (а.с.58)

Відповідно до протоколу до договору сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни у сумі 5000 грн. (а.с.59)

Рішенням № VІІ/6-31 від 22.02.2016 року, прийнятого на підставі п.34, 35, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відмінено рішення сільради від 11.12.2015 року № VІІ/3-17 «Про надання ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення городництва» загальною площею - 18.0 га (рілля) у зв'язку з тим, що депутати Златоустівської сільської ради сьомого скликання відкликали своє попереднє рішення до наступного розгляду. (а.с. 11)

Рішенням від 22.02.2016 року № VІІ/6-32 надано ОСОБА_6 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення городництва загальною площею - 44.04 га , розташованих в межах населених пунктів із земель резервного фонду розвитку населених пунктів та земель запасу для подальшої передачі в оренду строком на 5 років. Із земель резервного фонду розвитку населених пунктів та земель запасу загальною площею 17,44 га, в т.ч. ріллі - 11,56 га, пасовищ - 5,88 га, загальною площею 26,6 га, в т.ч. ріллі - 20,0 га, пасовищ - 6,6 га.(а.с.12)

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення городництва та до моменту його скасування рішенням ради фактично його не виконав, а тому Златоустівська сільська рада не була позбавлена права скасувати своє попереднє рішення.

Тому дії відповідача щодо скасування рішення Златоустівської сільської ради від 11.12.2015 року цілком відповідають положенням ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" та не суперечать рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009, оскільки рішення від 11.12.2015 року є актом індивідуальної дії, на момент скасування 22.02.2016 року воно не виконане, депутати сільради встановили невідповідність даного рішення вимогам чинного законодавства, оскільки на сесії сільради 11 грудня 2015 року за це рішення депутати не голосували належним чином шляхом підняття рук.

Проте такий висновок є помилковим з огляду на наступне.

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, на що також вказав і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

В той же час, у пункті п`ятому мотивувальній частині свого рішення Конституційний Суд України зауважив на те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Дійсно, на підставі рішення ради, яке скасоване оскаржуваним, у позивача не виникли право власності або право користування земельною ділянкою відповідно до ст.125 ЗК України.

ОСОБА_8 мала право на скасування свого рішення, оскільки на його підставі не виникло правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Проте позивач певним чином здійснив реалізацією своїх суб`єктивних прав та інтересів - уклав договір з ТОВ «Центр земельного кадастру та оцінки» по виконанню робіт по складанню Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення городництва із земель житлової та громадської забудови в оренду строком на 5 років

В той же час, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення ОСОБА_8 не можна вважати правомірним, виходячи з такого.

За принципом гарантування стабільності суспільних відносин ОСОБА_8 хоч і має право на скасування своїх рішень, проте лише в випадках їх явної незаконності або обґрунтованої необхідності. При цьому, підстави такого скасування мають бути чіткими та повинні зазначатись у відповідному рішенні.

Як вбачається з рішення № VІІ/6-31 від 22.02.2016 року ним скасоване попереднє рішення сільради від 11.12.2015 року № VІІ/3-17 з підстав відкликання депутатами Златоустівської сільської ради свого попереднього рішення до наступного розгляду.

Деталізації цієї підстави або інших аргументів його незаконності оскаржуване рішення не містить.

Крім цього, відповідно до протоколу сесії ради від 11.12.2015 року зазначено, що другим питанням на сесію винесено обговорення надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за яким прийнято рішення № VІІ/3-17, яке додається, одноголосно «за» 13 осіб. (а.с.63-64)

При цьому в протоколі сесії ради від 22.02.2016 року при розгляді одночасно питання про відміну рішення № VІІ/3-17 від 11.12.2015 року та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_6 року взагалі не зазначено з яких підстав це рішення радою скасовано. (а.с.72)

З огляду на матеріали справи судова колегія вважає незмістовим висновок суду першої інстанції, що за рішення ради від 11.12.2015 року депутати не голосували належним чином підняттям рук..

На підставі ч.10 ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Системний аналіз положень Конституції і ЗУ «Про місцеве самоврядування» дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування.

Водночас у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про протиправність рішення Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області №VІІ/6-31 від 22.02.2016 року «Про відміну рішення сільської ради від 11.12.2015 року № VІІ/3-17.

Також судова колегія, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вважає за необхідним, для повного захисту прав та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та скасувати зазначене рішення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки рішення Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області №VІІ/6-31 від 22.02.2016 року «Про відміну рішення сільської ради від 11.12.2015 року № VІІ/3-17 породжує для позивача певні негативні правові наслідки, висновки цього рішення є обов`язковими для позивача, тому судова колегія приходить до висновку про скасування зазначеного рішення.

Що стосується позовних вимог про визнання частково недійсним рішення Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області №VІІ/6-32 від 22.02.2016 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» в частині надання ОСОБА_6 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, - судова колегія вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки з рішення не вбачається, що саме земельну ділянку позивача надано ОСОБА_6 Рішення прийнято радою відповідно до вимог ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ознак його протиправності позивач в судовому засіданні не довів.

Також з рішення не вбачається, що воно прийнято замість рішення сільської ради від 11.12.2015 року № VІІ/3-17.

Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З огляду на вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відповідно до приписів ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст.94 КАС України підлягає стягненню із Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати по справі у розмірі 1157,52 грн (а.с.2,130,145)

Керуючись статтями 24, 94, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2016 року по адміністративній справі №221/1050/16-а - задовольнити частково.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 03 жовтня 2016 року по адміністративній справі №221/1050/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_5 до Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області, ОСОБА_6 про визнання рішень незаконними - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області №VІІ/6-31 від 22.02.2016 року «Про відміну рішення сільської ради від 11.12.2015 року № VІІ/3-17.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Златоустівської сільської ради Волноваського району Донецької області (вул. Чернігівська, 50, с. Златоустівка, Волноваський район, Донецька область, 85765, код ЄДРПОУ 04340810) за рахунок бюджетних асигнувань на корить ОСОБА_5 (вул. Шевцової, б. 3, кв. 3, м. Волноваха, Донецька область, 85700, ІПН НОМЕР_1) судові витрати по справі у розмірі 1157,52 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 20 грудня 2016 року.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_9