Ухвала

від 15.12.2016 по справі 826/6005/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6005/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

15 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Бєлової Л.В.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віадук-Інформ» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віадук-Інформ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.03.2016 №151/10/26.5112.0338702398 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 20.01.2015 ТОВ «Віадук-Інформ» подало до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за 4 квартал 2014 року на загальну суму по сплаті єдиного податку у розмірі 20357,23 грн. Граничний строк сплати єдиного податку становив 19.02.2015.

В подальшому, позивач ініціював сплату єдиного податку за 4 квартал 2014 року за платіжним дорученням від 24.12.2014 №101 на суму 6400 грн., за платіжним дорученням від 28.01.2015 №106 на суму 3450 грн., за платіжним дорученням від 04.02.2015 №107 на суму 5100 грн. та за платіжним дорученням від 13.02.2015 на суму 5407,23 грн.

В свою чергу, ПАТ «Дельта Банк», яке здійснювало банківське розрахунково-касове обслуговування позивача на підставі Договору від 19.06.2014 №180-190614-003 не здійснило перерахування коштів за вищеозначеними платіжними дорученнями.

27 Серпня 2015 року Тимчасова адміністрація ПАТ «Дельта Банк» листом №7518-43 повідомила позивача про дострокове розірвання (з 28.09.2015 року) Договору від 19.06.2014 №80-190614-003, запровадження з 03.03.2015 в ПАТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Листом від 17.02.2015 №5143/R позивач повідомив відповідача про несплату суми єдиного податку за 4 квартал 2014 року в сумі 8550,00 грн. з вини банку, та двічі звертався до відповідача з листами від 20.07.2015 №5161/R та від 27.10.2015 5164/R про незастосування штрафних санкцій у зв'язку з несплатою ним єдиного податку за 4 квартал 2014 року з вини ПАТ «Дельта Банк».

Незважаючи на вищевикладені обставини, 30.03.2016 Головним державним ревізором-інспектором Відділу адміністрування місцевих податків управління доходів і зборів з юридичних осіб Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві був складений Акт про наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку ТОВ «Віадук-Інформ» за №84/10/26-5112.03.38702398.

Даним Актом встановлено порушення позивачем умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, а саме: не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов'язання з єдиного податку у сумі 11456,34 грн., що має наслідком анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Рішення відповідача від 30.03.2016 №151/10/26.5112.0338702398 було анульовано реєстрацію позивача як платника єдиного податку на підставі пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки несплата протягом двох послідовних кварталів сум єдиного податку сталася не з вини позивача, а з вини ПАТ «Дельта Банк», вказана обставина виключає відповідальність позивача у вигляді анулювання реєстрації платника єдиного податку, з огляду на що, рішення відповідача від 30.03.2016 №151/10/26.5112.0338702398 є таким, що не ґрунтується на законі та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно із п. 291.3 ст. 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Згідно із пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (абз.8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України).

Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

В свою чергу, відповідно до п. 129.6 ст.126 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою до винесення оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку стало зафіксоване Актом від 30.03.2016 №84/10/26-51-12.03.38702398 порушення позивачем абз.8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.

Однак, враховуючи, що причиною утворення податкового боргу стало невиконання (непроведення) ПАТ «Дельта Банк» платіжних доручень позивача, якими ініційовано перерахування на користь Державного бюджету України сум єдиного податку, на переконання колегії суддів, така несплата сум єдиного податку протягом двох послідовних кварталів не може бути підставою застосування до позивача відповідальності, передбаченої п. 299.11 ст. 299 ПК України .

Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення податковим органом протиправно не було враховано наведені вище обставини справи та положення законодавства, що стало підставою для передчасного висновку про наявність правових підстав для анулювання реєстрації ТОВ «Віадук-Інформ» як платника єдиного податку та, як наслідок, прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 30.03.2016№151/10/26.5112.0338702398 та необхідність його скасування.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 20 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Бєлова Л.В.

Мамчур Я.С