Ухвала

від 12.12.2016 по справі 820/3092/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 р.Справа № 820/3092/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016р. по справі № 820/3092/16

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за формою В«РВ» №0001001304 від 27.05.2016р., яким Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 (податковий номер платника податків НОМЕР_1) визначене грошове зобов'язання за єдиним податком фізичних осіб на 669 187,90 грн., (шістсот шістдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят сім гривень 90 коп.,), в тому числі 535 350,32 грн., за податковим зобов'язанням та 133 837,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями;

- скасувати податкову вимогу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за формою №3297-17 від 07.06.2016р., якою Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 (податковий номер платника податків НОМЕР_1) визначена сума податкового боргу за єдиним податком фізичних осіб на суму 669 187,90 грн., (шістсот шістдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят сім гривень 90 коп.,), в тому числі 535 350,32 грн., за податковим зобов'язанням та 133 837,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Додатковою Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2016р., доповнено резолютивну частину постанови Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 року по справі № 820/3092/16 за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення після абзацу другого наступним змістом: "скасувати податкову вимогу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за формою №3297-17 від 07.06.2016 року, якою Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 визначена сума податкового боргу за єдиним податком фізичних осіб на суму 669187,90 грн. (шістсот шістдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят сім гривень 90 коп.,), в тому числі 535 350,32 грн. за податковим зобов'язанням та 133 837,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на не дотримання судом першої інстанції вимог ст. 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, вимог валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 09.04.2014р., по 16.03.2016р.

Вказана перевірка проведена на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2016р., у справі №757/12075/16-к.

За результатами перевірки складений акт №1970/20-38-13-05-09/НОМЕР_1 від 12.05.2016р., яким встановлені порушення позивачем :

- положення частини 1 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України, а саме встановлено заниження доходу платника єдиного податку за 2015 рік всього в сумі 13 383 757,92 грн.;

- положення частини 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 статті 293, статті 295 Податкового кодексу України, а саме встановлено заниження податкового зобов'язання з єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на 2015 рік всього в сумі 535 350,32 грн., в т.ч. за 1 квартал 2015 року в сумі 154 408,81 грн., за 2 квартал 2015 року в сумі 103 187,79 грн., за 3 квартал 2015 року в сумі 104 264,83 грн., та за 4 квартал 2015 року в сумі 173 488,88 грн.;

- положення розділів 1-3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. за №111/26556, п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У1 зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне надання податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 1 та 2 квартал 2015 року по строку 12.05.2015р. та 10.08.2015р. надано 27.10. 2015 року та в деяких випадках не в повному обсязі включало до звіту по формі №1ДФ суму виплачених доходів фізичним особам, а саме не відображала виплати фізичним особам підприємцям в якості позики за договором поворотної фінансової допомоги та платіж згідно ліцензійного договору на суму отриманого та сплаченого ПДФО громадянці ОСОБА_4

На підставі вище зазначено акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення за формою В«РВ» №0001001304, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за єдиним податком фізичних осіб на суму 535 350,32 грн., та застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 133 837,58 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для таких висновків податкового органу стало твердження про встановлення в ході перевірки факту, що операції у рамках відносин ФОП ОСОБА_3, із ТОВ В«ЕКСПО-ПАСАЖВ» (код 38855645), ТОВ В«ДЕРЕКСГРУПВ» (код 39209088), ООО В«НІПРІСВ» (код 39606571), ТОВ В«ФРГ ЛТДВ» (код 39417066), ТОВ В«РЕТЕЙЛ СМАРТВ» (код 39541609), ТОВ В«САМСЕЛВ» (код 39930463), ТОВ В«ТРЕЙДТРЕВЕЛВ» (код 3988943) мали сумнівний характер, були опосередковані штучним створенням документообігу з метою отримання податкової економії без реального руху активів, що підтверджується відсутністю у контрагента матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, необхідних для вчинення операцій з поставки товарів, відсутністю контрагента за місцезнаходженням, відсутністю документів про походження товару (даних щодо його легітимного придбання контрагентом), відсутністю документів, які підтверджують реальність укладеного договору комісії (передбачених законодавством для договорів такого характеру та передбаченого умовами самого договору, наданих до перевірки), а тому правомірними на думку контролюючого органу є висновки про те, що ФОП ОСОБА_3 здійснювався продаж (реалізація) товару, походження якого не підтверджено.

Як слідує з матеріалів справи, позивач (комісіонер) мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю В«НІПРІСВ» (код 39606571) - комітент, що оформлені договором комісії №1/09/2015 від 01.09.2015р.

Згідно з п.1.1. договору комісії, зазначеним договором Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить Комітенту. Також до обов'язків Комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо. Відповідно до п.2.6 договору комісії за результатами виконання договору сторони складають звіт про виконання доручення (Звіт Комісіонера) та акт виконаних послуг, в якому відповідно до умов договору визначається розмір комісії Комісіонера за відповідний квартал. Згідно з п. 2.7 договору сторони визначили, що на протязі 45 календарних днів з моменту продажу товару Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту на розрахунковий рахунок банківської установи грошові кошти, отримані від його продажу.

У розділі 4 договору комісії сторони визначили розмір та порядок сплати комісійної винагороди Комісіонеру Комітентом за виконання доручення із реалізації товару. Відповідно до п. 4.1. сторони встановили, що за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру в період з 1 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року винагороду в розмірі 21,6% від загальної продажної суми проданого товару за угодами з покупцями; в період з 1 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року винагороду в розмірі 10% від загальної суми, перерахованої на розрахунковий рахунок Комітента. Згідно з п.4.4. договору комісії винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів від проданого товару, які належать до перерахуванню Комітента, та/або перерахуванням з розрахункового рахунку Комітента на розрахунковий рахунок Комісіонера.

Відповідно до п.3.1.1 договору комісії сторонами договору також визначено, що транспортування товару здійснює Комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Згідно з п.8.1. договору комісії договір діє до 31 грудня 2015 року.

На виконання умов укладеного договору комісії ТОВ В«НІПРІСВ» на адресу позивача переданий товар, що підтверджується складеними у відповідності до п.2.1. договору накладними: №0109/565 від 01.09.2015р. на суму 325 000,00 грн. без ПДВ; №0109/896 від 01.10.2015р. на суму 450 000,00 грн. без ПДВ.

Сторонами господарського договору не спростовується факт отримання товару, який окрім іншого підтверджується протоколом обшуку від 15-18.01.2016р., що дослідження відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 6 ОСОБА_5 перевірки).

На виконання п.2.7. Договору комісії позивачем на користь ТОВ В«НІПРІСВ» перераховані грошові кошти за реквізитами, визначеними розділом 11 Договору комісії, а саме на банківський рахунок №260090012810 відкритий в ПАТ В«БАНК ВЕЛЕСВ» м. Київ, МФО 322799.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується виконанням банківською установою позивача (АТ В«ОСОБА_6 АВАЛЬВ» ) платіжних доручень: №560 від 30.09.2015р. на суму 325 000,00 грн.; №573 від 06.10.2015р. на суму 150 000,00 грн.; №578 від 14.10.2015р. на суму 300 000,00 грн.

Також в підтвердження виконання умов договору комісії, а саме п. 2.6., 3.2., комісіонером складені звіт комісіонера: №1 від 30.09.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладною №0109/565 від 01.09.2015р. на уму 325 000,00 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5 договору комісії не заявлено.

30.09.2015р. між позивачем та ТОВ В«НІПРІСВ» складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №1, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 89 492,58 грн., яка відповідає умовам п.4.1. Договору комісії №1/09/2015 від 01.09.2015р.; №2 від 31.12.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладною №0109/896 від 01.10.2015р. на суму 450 000,00 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5. договору комісії не заявлено.

31.12.2015р. між позивачем та ТОВ В«НІПРІСВ» складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №2, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 45000,00 грн., яка відповідає умовам п.4.1. Договору комісії №1/09/2015 від 01.09.2015р.

Колегією суддів встановлено, що позивач (комісіонер) мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю В«ТРЕЙДТРЕВЕЛВ» (код 39889431) - комітент, що оформлені Договором комісії №01/10/2015 від 01.10.2015р.

Відповідно до п.1.1. договору комісії Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить Комітенту. Також до обов'язків Комісіонера за договором віднесено - прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо.

Відповідно до п.2.6 договору комісії за результатами виконання договору сторони складають звіт про виконання доручення (Звіт Комісіонера) та акт виконаних послуг, в якому відповідно до умов договору визначається розмір комісії Комісіонера за відповідний квартал.

Згідно з п. 2.7. договору сторони визначили, що на протязі 45 календарних днів з моменту продажу товару Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту на розрахунковий рахунок банківської установи грошові кошти, отримані від його продажу.

У розділі 4 договору комісії сторони визначили розмір та порядок сплати комісійної винагороди Комісіонеру Комітентом за виконання доручення із реалізації товару. Відповідно до п. 4.1 договору комісії сторони встановили, що за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 10% від загальної суми, перерахованої на розрахунковий рахунок Комітента. Згідно з п.4.4. договору комісії винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів від проданого товару, які належать до перерахування Комітента, та/або перерахуванням з розрахункового рахунку Комітента на розрахунковий рахунок Комісіонера.

Відповідно до п.3.1.1 договору комісії сторонами договору також визначено, що транспортування товару здійснює Комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Згідно з п.8.1 договору комісії договір діє до 31 грудня 2016 року.

На виконання умов укладеного договору комісії ТОВ В«ТРЕЙДТРЕВЕЛВ» на адресу позивача переданий товар, що підтверджується складеними у відповідності до п.2.1. договору накладними: №0102/880 від 01.10.2015р. на суму 860 000 грн. без ПДВ; №0111/29 від 01.11.2015р. на суму 1 524 391,31 грн. без ПДВ; №0112/317 від 01.12.2015р. на суму 140 000,00 грн. без ПДВ.

Сторонами господарського договору не спростовується факт отримання товару, який окрім іншого підтверджується протоколом обшуку від 15-18.01.2016р., що дослідження відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 6 ОСОБА_5 перевірки).

На виконання п.2.7. Договору комісії позивачем на користь ТОВ В«ТРЕЙДТРЕВЕЛВ» перераховані грошові кошти за реквізитами, визначеними розділом 11 Договору комісії, а саме на банківський рахунок №260020012810 відкритий в ПАТ В«БАНК ВЕЛЕСВ» м. Київ, МФО 322799. Факт перерахування грошових коштів підтверджується виконанням банківською установою позивача (АТ В«ОСОБА_6 АВАЛЬВ» ) платіжних доручень: 597 від 26.10.2015р. на суму 700 000,00 грн.; №603 від 30.10.2015р. на суму 200 000,00 грн.; №608 від 10.11.2015р. на суму 400 000,00 грн.; №623 від 18.11.2015р. на суму 350 000,00 грн.; №629 від 23.11.2015р. на суму 400 000,00 грн.; №633 від 27.11.2015р. на суму 84 391,31 грн.; №635 від 30.11.2015р. на суму 190 000,00 грн.; №657 від 07.12.2015р. на суму 140 000,00 грн.

До того ж, на підтвердження виконання умов договору комісії, а саме п. 2.6., 3.2., комісіонером складений звіт комісіонера №1 від 31.12.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладними № 0102/880 від 01.10.2015р., №0111/29 від 01.11.2015р., №0112/317 від 01.12.2015р. на загальну суму 2 524 391,31 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5. договору комісії не заявлено.

31.12.2015р. між позивачем та ТОВ В«ТРЕЙДТРЕВЕЛВ» складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №1, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 262 439,14 грн., яка відповідає умовам п.4.1. Договору комісії №01/10/15 від 01.10.2015р.

Також, колегією суддів встановлено, що позивач (комісіонер) мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю В«САМСЕЛВ» (код 39930463) - комітент, що оформлені Договором комісії №01/12/2015 від 01.12.2015р.

Відповідно до п.1.1. зазначеного договору комісії комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить Комітенту. Також до обов'язків Комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо.

Згідно з п.2.6 договору комісії за результатами виконання договору сторони складають звіт про виконання доручення (Звіт Комісіонера) та акт виконаних послуг, в якому відповідно до умов договору визначається розмір комісії Комісіонера за відповідний квартал.

Відповідно до п. 2.7 договору сторони визначили, що на протязі 45 календарних днів з моменту продажу товару Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту на розрахунковий рахунок банківської установи грошові кошти, отримані від його продажу.

У розділі 4 Договору комісії сторони визначили розмір та порядок сплати комісійної винагороди Комісіонеру Комітентом за виконання доручення із реалізації товару.

Так, згідно з п. 4.1 сторони встановили, що за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 20% від загальної прибуткової суми отриманого товару. Відповідно до п.4.4 договору комісії винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів від проданого товару, які належать до перерахуванню Комітента, та/або перерахуванням з розрахункового рахунку Комітента на розрахунковий рахунок Комісіонера.

Згідно з п.3.1.1 договору комісії сторонами договору також визначено, що транспортування товару здійснює Комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Відповідно до п.8.1. договору комісії строк дії договору до 31.12.2016р.

На виконання умов укладеного договору комісії ТОВ В«САМСЕЛВ» на адресу позивача переданий товар, що підтверджується складеними у відповідності до п.2.1. договору накладними: №0112/302 від 01.12.2015р. на суму 590 000,00 грн. без ПДВ.

Сторонами господарського договору не спростовується факт отримання товару, який окрім іншого підтверджується протоколом обшуку від 15-18.01.2016р., що дослідження відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 6 ОСОБА_5 перевірки).

На виконання п.2.7. Договору комісії позивачем на користь ТОВ В«САМСЕЛВ» перераховані грошові кошти за реквізитами, визначеними розділом 11 Договору комісії, а саме на банківський рахунок №26003000640121 відкритий в ПУАТ В«ФІДОБАНКВ» , МФО 3001759.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується виконанням банківською установою позивача (АТ В«ОСОБА_6 АВАЛЬВ» ) платіжного доручення: №665 від 23.12.2015р. на суму 590 000,00 грн.

До того ж, на підтвердження виконання умов договору комісії, а саме п. 2.6., 3.2., комісіонером складений звіт комісіонера №1 від 31.12.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладною №0112/302 від 01.12.2015р. на загальну суму 550 000,00 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5. договору комісії не заявлено.

31.12.2015р. між позивачем та ТОВ В«САМСЕЛВ» складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №1, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 118 000,00 грн., яка відповідає умовам п.4.1. Договору комісії №01/12/15 від 01.12.2015р.

Крім того, колегією суддів встановлено, що позивач (комісіонер) мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю В«РЕТЕЙЛ СМАРТВ» (код 39541609)- комітент, що оформлені Договором комісії №01/07/2015 від 01.07.2015р.

Відповідно до п.1.1. договору комісії Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить Комітенту. Також до обов'язків Комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо.

Згідно з п.2.6 договору комісії за результатами виконання договору сторони складають звіт про виконання доручення (Звіт Комісіонера) та акт виконаних послуг, в якому відповідно до умов договору визначається розмір комісії Комісіонера за відповідний квартал.

Відповідно до п. 2.7 договору сторони визначили, що на протязі 45 календарних днів з моменту продажу товару Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту на розрахунковий рахунок банківської установи грошові кошти, отримані від його продажу.

У розділі 4 договору комісії сторони визначили розмір та порядок сплати комісійної винагороди Комісіонеру Комітентом за виконання доручення із реалізації товару. Так, згідно з п. 4.1 договору комісії сторони встановили, що за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 38,12% від загальної продажної суми проданого товару за угодами з покупцями.

Відповідно до п.4.4. договору комісії винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів від проданого товару, які належать до перерахуванню Комітенту, та/або перерахуванням з розрахункового рахунку Комітента на розрахунковий рахунок Комісіонера.

Згідно з п.3.1.1 договору комісії сторонами договору також визначено, що транспортування товару здійснює Комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Відповідно до п.8.1. договору комісії строк дії договору до 31.12.2015р.

На виконання умов укладеного договору комісії ТОВ В«РЕТЕЙЛ СМАРТВ» на адресу позивача переданий товар, що підтверджується складеними у відповідності до п.2.1. договору накладними: №0107/65 від 01.07.2015р. на суму 700 000,00 грн. без ПДВ.; №0108/71 від 01.08.2015р. на суму 1 027 000,00 грн. без ПДВ.

Сторонами господарського договору не спростовується факт отримання товару, який окрім іншого підтверджується протоколом обшуку від 15-18.01.2016р., що дослідження відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 6 ОСОБА_5 перевірки).

На виконання п.2.7 договору комісії позивачем на користь ТОВ В«РЕТЕЙЛ СМАРТВ» перераховані грошові кошти за реквізитами, визначеними розділом 11 Договору комісії, а саме на банківський рахунок №260000012635 відкритий в ПАТ В«БАНК ВЕЛЕСВ» м. Києва, МФО 322799.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується виконанням банківською установою позивача (АТ В«ОСОБА_6 АВАЛЬВ» ) платіжних доручень: №460 від 16.07.2015р. на суму 250000,00 грн.; №478 від 23.07.2015р. на суму 250 000,00 грн.; №483 від 28.07.2015р. на суму 200 000,00 грн.; №485 від 07.08.2015р. на суму 500 000,00 грн.; №491 від 10.08.2015р. на суму 187 000,00 грн.; №500 від 14.08.2015р. на суму 158 000,00 грн.; №501 від 17.08.2015р. на суму 137 000,00 грн.; №502 від 17.08.2015р. на суму 45 000,00 грн.

Також в підтвердження виконання умов договору комісії, а саме п. 2.6., 3.2., комісіонером складений звіт комісіонера №1 від 30.09.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладними №0107/65 від 01.07.2015р., №0108/71 від 01.08.2015р. на загальну суму 1 727 000,00 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5. договору комісії не заявлено.

30.09.2015р. між позивачем та ТОВ В«РЕТЕЙЛ СМАРТВ» складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №1, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 1 063 519,51грн., яка відповідає умовам п.4.1 договору комісії №01/07/2015 від 01.07.2015р.

Крім того, колегією суддів встановлено, що позивач (комісіонер) мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДЕРЕКС ГРУПВ» (код 39209088) - комітент, що оформлені Договором комісії №01/04/2013 від 01.04.2015р.

Відповідно п.1.1 договору комісії до зазначеного договору Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить Комітенту. Також до обов'язків Комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо.

Згідно з п.2.6 Договору комісії за результатами виконання договору сторони складають звіт про виконання доручення (Звіт Комісіонера) та акт виконаних послуг, в якому відповідно до умов договору визначається розмір комісії Комісіонера за відповідний квартал.

Пунктом 2.7 договору сторони визначили, що на протязі 45 календарних днів з моменту продажу товару Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту на розрахунковий рахунок банківської установи грошові кошти, отримані від його продажу.

У розділі 4 договору комісії сторони визначили розмір та порядок сплати комісійної винагороди Комісіонеру Комітентом за виконання доручення із реалізації товару. Так, пунктом 4.1. сторони встановили, що за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 20% від загальної продажної суми проданого товару за угодами з покупцями.

Відповідно до п.4.4. договору комісії винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів від проданого товару, які належать до перерахуванню Комітенту, та/або перерахуванням з розрахункового рахунку Комітента на розрахунковий рахунок Комісіонера.

Згідно з п.3.1.1 договору комісії сторонами договору також визначено, що транспортування товару здійснює Комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Відповідно до п.8.1. договору комісії строк дії договору до 31.12.2015р.

На виконання умов укладеного договору комісії ТОВ В«ДЕРЕКС ГРУПВ» на адресу позивача переданий товар, що підтверджується складеними у відповідності до п.2.1. договору накладними: №0104/75 від 01.04.2015р. на суму 1 499 438,42 грн. без ПДВ;- №0105/6 від 01.05.2015р. на суму 450 000,00 грн. без ПДВ; №0106/28 від 01.06.2015р. на суму 834 000,00 грн. без ПДВ;

Сторонами господарського договору не спростовується факт отримання товару, який окрім іншого підтверджується протоколом обшуку від 15-18.01.2016р., що дослідження відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 6 ОСОБА_5 перевірки).

На виконання п.2.7. Договору комісії позивачем на користь ТОВ В«ДЕРЕКС ГРУПВ» перераховані грошові кошти за реквізитами, визначеними розділом 11 Договору комісії, а саме на банківський рахунок №260010012146 відкритий в ПАТ В«БАНК ВЕЛЕСВ» м. Києва, МФО 322799.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується виконанням банківською установою позивача (АТ В«ОСОБА_6 АВАЛЬВ» ) платіжних доручень: №337 від 20.04.2015р. на суму 1 400 000,00 грн.; №354 від 28.04.2015р. на суму 80 000,00 грн.; №364 від 12.05.2015р. на суму 100 000,00 грн.; №377 від 18.05.2015р. на суму 150 000,00 грн.; №395 від 28.05.2015р. на суму 200 000,00 грн.; №405 від 08.06.2015р. на суму 158 000,00 грн.; №419 від 18.06.2015р. на суму 180 000,00 грн.; №435 від 25.06.2015р. на суму 100 000,00 грн.; №439 від 30.06.2015р. на суму 160 000,00 грн.

Також в підтвердження виконання умов договору комісії, а саме п. 2.6., 3.2., комісіонером складений звіт комісіонера №1 від 30.06.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладними №0104/77 від 01.04.2015р., №0105/8 від 01.05.2015р., №0106/28 від 01.06.2015р. на загальну суму 2 783 438,42 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5. договору комісії не заявлено.

30.06.2015р. між позивачем та ТОВ В«ДЕРЕКС ГРУПВ» складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №1, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 631 445,36 грн., яка відповідає умовам п.4.1. Договору комісії №01/04/2013 від 01.04.2015р.

До того ж, колегією суддів встановлено, що позивач (комісіонер) мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю В«ФРГ ЛТДВ» (код 39417066) - комітент, що оформлені Договором комісії №01/09/2015 від 01.09.2015р.

Відповідно до п.1.1. договору комісії Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить Комітенту. Також до обов'язків Комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо.

Згідно з п.2.6 договору комісії за результатами виконання договору сторони складають звіт про виконання доручення (Звіт Комісіонера) та акт виконаних послуг, в якому відповідно до умов договору визначається розмір комісії Комісіонера за відповідний квартал.

Відповідно до п. 2.7 договору сторони визначили, що на протязі 45 календарних днів з моменту продажу товару Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту на розрахунковий рахунок банківської установи грошові кошти, отримані від його продажу.

У розділі 4 договору комісії сторони визначили розмір та порядок сплати комісійної винагороди Комісіонеру Комітентом за виконання доручення із реалізації товару. Так, пунктом 4.1. сторони встановили, що за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 14% від загальної продажної суми проданого товару за угодами з покупцями.

Згідно з п.4.4. договору комісії винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів від проданого товару, які належать до перерахуванню Комітенту, та/або перерахуванням з розрахункового рахунку Комітента на розрахунковий рахунок Комісіонера.

Відповідно до п.3.1.1 договору комісії сторонами договору також визначено, що транспортування товару здійснює Комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Згідно з п.8.1. договору комісії строк дії договору до 31.12.2015р.

На виконання умов укладеного договору комісії ТОВ В«ФРГ ЛТДВ» на адресу позивача переданий товар, що підтверджується складеною у відповідності до п.2.1. договору накладною: №0109/578 від 01.09.2015р. на суму 830 000,00 грн. без ПДВ.

Сторонами господарського договору не спростовується факт отримання товару, який окрім іншого підтверджується протоколом обшуку від 15-18.01.2016р., що дослідження відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 6 ОСОБА_5 перевірки).

На виконання п.2.7. Договору комісії позивачем на користь ТОВ В«ФРГ ЛТДВ» перераховані грошові кошти за реквізитами, визначеними розділом 11 Договору комісії, а саме на банківський рахунок №260050012287 відкритий в ПАТ В«БАНК ВЕЛЕСВ» м. Києва, МФО 322799.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується виконанням банківською установою позивача (АТ В«ОСОБА_6 АВАЛЬВ» ) платіжних доручень: №523 від 04.09.2015р. на суму 180 000,00 грн.; №551 від 21.09.2015р. на суму 650 000,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору комісії, а саме п. 2.6., 3.2., комісіонером складений звіт комісіонера №1 від 30.09.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладною №0109/578 від 01.09.2015р. на загальну суму 830000,00 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5. договору комісії не заявлено.

30.09.2015р. між позивачем та ТОВ В«ФРГ ЛТДВ» складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №1, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 135 132,30 грн., яка відповідає умовам п.4.1. Договору комісії №01/09/2015 від 01.09.2015р.

Крім того, колегією суддів встановлено, що позивач (комісіонер) мав господарські відносини із ФОП ОСОБА_7 (код 31243004602) - комітент, що оформлені Договором комісії №01/02/2015 від 01.02.2015р.

Відповідно до п.1.1. договору комісії Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить Комітенту. Також до обов'язків Комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо.

Згідно з п.2.6 договору комісії за результатами виконання договору сторони складають звіт про виконання доручення (Звіт Комісіонера) та акт виконаних послуг, в якому відповідно до умов договору визначається розмір комісії Комісіонера за відповідний квартал.

Відповідно до п. 2.7 договору сторони визначили, що на протязі 3-х календарних днів з моменту подання звітів про продажу товару Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту на розрахунковий рахунок банківської установи грошові кошти, отримані від його продажу.

У розділі 4 договору комісії сторони визначили розмір та порядок сплати комісійної винагороди Комісіонеру Комітентом за виконання доручення із реалізації товару. Так, пунктом 4.1. сторони встановили, що за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 30% від загальної продажної суми проданого товару за угодами з покупцями.

Згідно з п.4.4. договору комісії винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів від проданого товару, які належать до перерахуванню Комітенту, та/або перерахуванням з розрахункового рахунку Комітента на розрахунковий рахунок Комісіонера. В подальшому Додатковою угодою №1 від 01.06.2015р. сторони визначили, що розмір винагороди визначається договірним шляхом, на затвердження якої сторони складають Звіт про виконання доручення (Звіт Комісіонера) та ОСОБА_5 виконаних послуг.

Відповідно п.3.1.1 договору комісії сторонами договору також визначено, що транспортування товару здійснює Комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Згідно з п.8.1. договору комісії строк дії договору до 31.12.2015р.

На виконання умов укладеного договору комісії ФОП ОСОБА_7 на адресу позивача переданий товар, що підтверджується складеними у відповідності до п.2.1. договору накладними: №15 від 05.03.2015р. на суму 5 936,00 грн. без ПДВ; №16 від 18.03.2015р. на суму 35 056,00 грн. без ПДВ; №17 від 03.04.2015р. на суму 5 012,00 грн. без ПДВ; №18 від 16.04.2015р. на суму 2 800,00 грн. без ПДВ; №19 від 30.04.2015р. на суму 11 564,00 грн. без ПДВ; №20 від 20.05.2015р. на суму 10 164,00 грн. без ПДВ; №21 від 10.06.2015р. на суму 6524,00 грн. без ПДВ; №22 від 15.06.2015р. на суму 5 264,00 грн. без ПДВ; №23 від 10.06.2015р. на суму 5628,00 грн. без ПДВ.

Сторонами господарського договору не спростовується факт отримання товару, який окрім іншого підтверджується протоколом обшуку від 15-18.01.2016р., що дослідження відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 6 ОСОБА_5 перевірки).

На виконання п.2.7. Договору комісії позивачем на користь ФОП ОСОБА_7 перераховані грошові кошти за реквізитами, визначеними розділом 11 договору комісії, а саме на банківський рахунок №26006500067813 відкритий в ПАТ В«КРЕДІ ОСОБА_8В» , МФО 300614.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується виконанням банківською установою позивача (АТ В«ОСОБА_6 АВАЛЬВ» ) платіжних доручень: №268 від 06.03.2015р. на суму 5936,00 грн.; №292 від 23.03.2015р. на суму 35056,00 грн.; №309 від 14.04.2015р. на суму 5 012,00 грн.; №329 від 17.04.2015р. на суму 2 800,00 грн.; №368 від 12.05.2015р. на суму 11 564,00 грн.; №388 від 26.05.2015р. на суму 10 164,00 грн.; №434 від 25.06.2015р. на суму 11 788,00 грн.; №474 від 17.07.2015р. на суму 5 628,00 грн.

Також в підтвердження виконання умов договору комісії, а саме п. 2.6., 3.2., комісіонером складені: звіт комісіонера №1 від 31.03.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладними №15 від 05.03.2015р., №16 від 18.03.2015р. на загальну суму 40 992,00 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5. договору комісії не заявлено.

31.03.2015р. між позивачем та ФОП ОСОБА_7 складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №1, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 17 568,00 грн., яка відповідає умовам п.4.1. договору комісії №01/02/2015 від 01.02.2015р. із змінами згідно додаткової угоди №1 від 01.08.2015р.; звіт комісіонера №2 від 30.06.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладними №17 від 03.04.2015р., №18 від 16.04.2015р., №19 від 30.04.2015р., №20 від 20.05.2015р., №21 від 10.06.2015р., №22 від 15.06.2015р., на загальну суму 41 328,00 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5 договору комісії не заявлено.

30.06.2015р. між позивачем та ФОП ОСОБА_7 складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №2, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 28 569,03 грн., яка відповідає умовам п.4.1. Договору комісії №01/02/2015 від 01.02.2015р. із змінами згідно додаткової угоди №1 від 01.08.2015р.; звіт комісіонера №3 від 30.09.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладною №23 від 10.07.2015р. на загальну суму 5 628,00 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5. договору комісії не заявлено.

30.09.2015р. між позивачем та ФОП ОСОБА_7 складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №3, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 234,13 грн., яка відповідає умовам п.4.1 договору комісії №01/02/2015 від 01.02.2015р. із змінами згідно додаткової угоди №1 від 01.08.2015р.

Також, колегією суддів встановлено, що позивач (комісіонер) мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕКСПО-ПАСАЖВ» (код 38865645) - комітент, що оформлені Договором комісії №01/01/2015 від 01.01.2015р.

Відповідно до п.1.1. договору комісії зазначеного договору Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить Комітенту . Також до обов'язків Комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо.

Згідно п.2.6 договору комісії за результатами виконання договору сторони складають звіт про виконання доручення (Звіт Комісіонера) та акт виконаних послуг, в якому відповідно до умов договору визначається розмір комісії Комісіонера за відповідний квартал.

Відповідно до п. 2.7 договору сторони визначили, що на протязі 45-ти календарних днів з моменту подання звітів про продажу товару Комісіонер зобов'язується перерахувати Комітенту на розрахунковий рахунок банківської установи грошові кошти, отримані від його продажу.

У розділі 4 договору комісії сторони визначили розмір та порядок сплати комісійної винагороди Комісіонеру Комітентом за виконання доручення із реалізації товару. Так, пунктом 4.1. сторони встановили, що за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 30% від загальної продажної суми проданого товару за угодами з покупцями.

Згідно з п.4.4. договору комісії винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів від проданого товару, які належать до перахуванню Комітенту, та/або перерахуванням з розрахункового рахунку Комітента на розрахунковий рахунок Комісіонера.

Відповідно до п.3.1.1 договору комісії сторонами договору також визначено, що транспортування товару здійснює Комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Згідно з п.8.1. договору комісії строк дії договору до 31.12.2015р.

На виконання умов укладеного договору комісії ТОВ В«ЕКСПО-ПАСАЖВ» на адресу позивача переданий товар, що підтверджується складеними у відповідності до п.2.1. договору накладними:№0201/24 від 02.01.2015р. на суму 860 523,35 грн. без ПДВ; №0102/9 від 01.02.2015р. на суму 780 000,00 грн. без ПДВ; №0103/8 від 01.03.2015р. на суму 1 940 000,00 грн. без ПДВ; №0104/75 від 01.04.2015р. на суму 1 499 438,42 грн. без ПДВ.

Сторонами господарського договору не спростовується факт отримання товару, який окрім іншого підтверджується протоколом обшуку від 15-18.01.2016р., що дослідження відповідачем під час проведення перевірки (аркуш 6 ОСОБА_5 перевірки).

На виконання п.2.7. Договору комісії позивачем на користь ТОВ В«ЕКСПО-ПАСАЖВ» перераховані грошові кошти за реквізитами, визначеними розділом 11 Договору комісії, а саме на банківський рахунок №260070011815 відкритий в ПАТ В«БАНК ВЕЛЕСВ» м. Києва, МФО 322799.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується виконанням банківською установою позивача (АТ В«ОСОБА_6 АВАЛЬВ» ) платіжних доручень: №208 від 11.02.2015р. на суму 280 000,00 грн.; №222 від 13.02.2015р. на суму 500 000,00 грн.; №252 від 02.03.2015р. на суму 170 000,00 грн.; №279 від 12.03.2015р. на суму 230 000,00 грн.; №287 від 19.03.2015р. на суму 381 522,00 грн.; №288 від 19.03.2015р. на суму 138 478,00 грн.; №295 від 23.03.2015р. на суму 380 000,00 грн.; №301 від 27.03.2015р. на суму 340 000,00 грн.; №302 від 01.04.2015р. на суму 150 000,00 грн.

Також в підтвердження виконання умов договору комісії, а саме п. 2.6., 3.2., комісіонером складений звіт комісіонера №1 від 31.03.2015р., яким останній звітував перед комітентом про реалізацію товару отриманого за накладними №0201/24 від 02.01.2015р., №0102/9 від 01.02.2015р., №0103/8 від 01.03.2015р. на загальну суму 3580523,35 грн., а комітент затвердив такий звіт підписом керівника та печаткою підприємства. Зауважень щодо звіту комісіонера комітентом у відповідності до п.3.4., 3.5. договору комісії не заявлено.

31.03.2015р. між позивачем та ТОВ В«ЕКСПО-ПАСАЖВ» складений та підписаний ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №1, за змістом якого за виконані послуги Комітент виплачує Комісіонеру винагороду в сумі 1524706,70 грн., яка відповідає умовам п.4.1. Договору комісії №01/01/15 від 01.01.2015р.

Також, колегією суддів встановлено, що позивач (комісіонер) також мав господарські відносини із Товариством з обмеженою відповідальністю В«БТС ІНВЕСТВ» (код 39473471)- комітент, що оформлені Договором комісії №1/2/12/14 від 05.12.2014р.

Відповідно до п.1.1. договору комісії Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснювати дії щодо продажу через власні торгівельні мережі від свого імені в інтересах та за рахунок останнього товар, який належить Комітенту. Також до обов'язків Комісіонера за договором віднесено: прийняти товар на комісію за товарною накладною, оглянути товар та перевірити його якість та комплектність, самостійно здійснити комерційно - маркетингову роботу та знайти покупців, реалізувати товар тощо.

Згідно з п.2.6 Договору комісії за результатами виконання договору сторони складають звіт про виконання доручення (Звіт Комісіонера) та акт виконаних послуг, в якому відповідно до умов договору визначається розмір комісії Комісіонера за відповідний квартал.

Відповідно до п. 2.7 договору сторони визначили, що в строк до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним, комісіонер зобов'язується перерахувати грошові кошти, отримані від продажу товару Комітента, на користь Комітента шляхом перерахування на розрахунковий рахунок банківської установи.

У розділі 4 договору комісії сторони визначили розмір та порядок сплати комісійної винагороди Комісіонеру Комітентом за виконання доручення із реалізації товару. Так, пунктом 4.1. сторони встановили, що за виконання доручення Комітент сплачує Комісіонеру винагороду в розмірі 1% від загальної продажної суми проданого товару за угодами з покупцями.

Згідно з п. 4.4 договору комісії винагорода Комісіонеру виплачується шляхом утримання належних останньому сум із грошових коштів від проданого товару, які належать до перерахуванню Комітенту.

Відповідно до п.3.1.1 договору комісії сторонами договору також визначено, що транспортування товару здійснює Комітент за свій рахунок та витрати включаються до ціни товару.

Згідно з п.8.1 договору комісії строк дії договору до 31.12.2015р.

На виконання п.2.7 договору комісії позивачем на користь ТОВ В«БТС ІНВЕСТВ» перераховані грошові кошти за реквізитами, визначеними розділом 11 Договору комісії, а саме на банківський рахунок №260020012615 відкритий в ПАТ В«БАНК ВЕЛЕСВ» м. Києва, МФО 322799.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується виконанням банківською установою позивача (АТ В«ОСОБА_6 АВАЛЬВ» ) платіжних доручень: № 183 від 09.01.2015р. на суму 350 000,00 грн.; №191 від 22.01.2015р. на суму 200 000,00 грн.; №199 від 30.01.2015р. на суму 420 000,00 грн.

01.03.2015р. між позивачем, ТОВ В«БТС ІНВЕСТВ» та ТОВ В«ЕКСПО-ПАСАЖВ» укладений Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого позивач відступив ТОВ В«ЕКСПО-ПАСАЖВ» право вимоги боргу від ТОВ В«БТС ІНВЕСТВ» на суму здійсненої за Договором комісії №1/2/12/14 від 05.12.2014р., оплати, а саме 1 070 000,00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення агентськими договорами.

Згідно з п. 291.3 ст. 293 Податкового кодексу України фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо відповідає встановленим вимогам та в установленому порядку реєструється платником єдиного податку.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб'єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.

Згідно з п. 292.16 ст. 292 Податкового кодексу України право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

Отже, одним з визначальних критеріїв для застосування умов спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для фізичних осіб - підприємців третьої групи є обсяг доходу. Вказане узгоджується з положеннями п. 292.14 ст. 292 Податкового кодексу України, за якими визначення доходу здійснюється, в тому числі, для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця - є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

Разом з тим, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. Крім того, положення п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу України містять застереження про те, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Отже, у відносинах з комітентом доходом фізичної особи-підприємця платника податків на спрощеній системі оподаткування третьої групи (комісіонером) згідно з п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу України є сума отриманої винагороди, оскільки в такому випадку комісіонер надає та отримує кошти за послугу, яку положення п.п. 14.1.185 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначають як будь яку операцію, що не є постачанням товарів. Передача товару від комітента до комісіонера не є продажем (реалізацією) товарів в силу приписів п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Разом з тим, у відносинах з покупцями товарів за фактами отримання від них коштів за реалізацію (постачання) таких товарів фізична особа-підприємець платник податків на спрощеній системі оподаткування третьої групи (комісіонер) отримує дохід, оскільки здійснює постачання товарів, яким положення п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначають будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, в тому числі передачу товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю. Зазначений висновок не суперечить приписам п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, за якими продажем (реалізацією) товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її падання, а також операцій з безоплатного надання товарів.

Зазначене узгоджується з положеннями п. 292.14 ст. 292 Податкового кодексу України, за якими для цілей оподаткування єдиним податком застосовується саме таке визначення доходу, та підтверджується положеннями п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України, за якими датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

До того ж, до переліку сум, які не включаються до складу доходу, що міститься в п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України, не віднесено суми, котрі надійшли в якості оплати за постачання (реалізацію) товару, в тому числі в межах виконання обов'язків комісіонера.

Відповідно до п. 292.13 ст. 292 Податкового кодексу України дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виконання угод між позивачем та ТОВ В«НІПРІСВ» (код 39606571), ТОВ В«ТРЕЙДТРЕВЕЛВ» (код 39889431), ТОВ В«САМСЕЛВ» (код 39930463), ТОВ В«РЕТЕЙЛ СМАРТВ» (код 395541609), ТОВ В«ДЕРЕКС ГРУПВ» (код 39209088), ТОВ В«ФРГ ЛТДВ» (код 39417066), ФОП ОСОБА_7 (код 31243004602), ТОВ В«ЕКСПО ПАСАЖВ» (код 38865645), ТОВ В«БТС ІНВЕСТВ» (код 39473471) підтверджується складеними належним чином видатковими накладними, платіжними дорученнями, звітами комісіонера, актами наданих послуг тощо, що відображено у самому ОСОБА_5 перевірки. Всі договори виконуються або виконані, сторони претензій одна до одної не мають.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом апеляційної інстанції як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача щодо вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 11.09.2014р. відносно ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ч.2 ст. 205-1 КК України, а саме вчинення ним протиправних дій в тому числі під час державної реєстрації ТОВ В«Дерекс ГрупВ» , оскільки господарські відносини позивача із зазначеним товариством відбувались протягом квітня - червня 2015 року, тобто в інший період, отже встановлені вироком суду обставини не стосуються господарських відносин між позивачем та ТОВ В«Дерекс ГрупВ» , які оформлені Договором комісії №01/04/2013 від 01.04.2015р., та який з боку останнього підписаний директором ОСОБА_5

Також, колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача щодо змісту податкової інформації ГУ ДФМ у м. Києві від 05.02.2015р. вих. №1433/10/26-50-22-08 відносно ТОВ В«Дерекс ГрупВ» , оскільки вона стосується взаємовідносин з контрагентами - постачальниками та покупцями за листопад 2014 року, в той час як наголошувалось раніше взаємовідносини між позивачем та ТОВ В«Дерекс ГрупВ» оформлені Договором комісії №01/04/2013 від 01.04.2015р. та відбувались протягом квітня - червня 2015 року, тобто в інший період.

Щодо доводів відповідача про данні акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«ЕКСПО-ПАСАЖВ» (код за ЄДРПОУ 38865645) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р.В» від 03.07.2014р. №1546/26-59-22-13/38865645, колегія суддів зазначає, що він стосується перевірки діяльності ТОВ В« ЕКСПО-ПАСАЖВ» за період з 01.05.2014р. по 31.05.2014р., в той час як господарські відносини між ним та позивачем оформлені Договором комісії №05/01/15 від 01.01.2015р. та відбувались протягом січня - березня 2015р., що підтверджується Звітом комісіонера №1 від 31.03.2015р. та ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №1 від 31.03.2015р., тобто в інший період.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача щодо змісту податкової інформації від 15.09.2015р. №246/22-4/39606571 Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо ТОВ В«НІПРІСВ» (код 39606571) за період серпень 2015 року, оскільки вона стосується перевірки діяльності ТОВ В«НІПРІСВ» (код 39606571) за період серпень 2015 року, в той час як господарські відносини між ним та позивачем оформлені Договором комісії №1/09/2015 від 01.09.2015р. та відбувались протягом вересня - грудня 2015р., що підтверджується Звітом комісіонера №1 від 31.12.2015р. та ОСОБА_5 приймання - передачі виконаних послуг №1 від 31.12.2015р., тобто в інший період.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року N 655-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на платників податків", яким внесені зміни до Податкового кодексу України, а саме відмінено норми, які передбачають особливості прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок, проведених за визначених підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України обставин, у зв'язку з наявністю кримінального провадження щодо кримінального правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків.

У зв'язку з чим з 1 вересня 2015 року за результатами таких перевірок запроваджується загальний порядок та терміни прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений п. 86.8 ст. 86 розділу II Податкового кодексу України.

До того ж, пунктом 36 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України (із змінами, внесеними Законом N 655) визначено, що у разі якщо судом за результатами кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом N 655 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином, загальний порядок прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачений пунктом 86.8 статті 86 розділу II Кодексу, застосовується за результатами перевірок, які проводяться у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих після набрання чинності вказаним Законом.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України №32067/7/99-99-22-04-02-17 від 28.08.2015р., щодо перевірок, які проводяться (проводились) у межах кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, розпочатих до набрання чинності Законом N 655, то у цьому випадку податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок, розпочатих та закінчених до 1 вересня 2015 року, розпочатих до, але закінчених після 1 вересня 2015 року, а також розпочатих та закінчених після 1 вересня 2015 року, приймаються протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що позапланова документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами якої ухвалені оскаржувані рішення, проведена на підставі Ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2016р. у справі №757/12075/16-к у кримінальному провадженні №32014220000000147, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2014р, а отже оскаржене податкове повідомлення - рішення мало бути винесено протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Відповідно до п.56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана з дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні - рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податків вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2016р. позивачем отримана податкова вимога від 07.06.2016р. №3297-17 винесеної з підстав наявності податкового боргу який виник згідно податкового повідомлення-рішення №0001001304 від 27.05.2016 року.

06.06.2016 року було відкрито провадження за адміністративним позовом позивача до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області предметом якого є податкове повідомлення-рішення за формою "Р" №0001001304 від 27.05.2016 року , а отже на час винесення спірної податкової вимоги вище зазначене рішення не було узгодженим, а отже сума визначена в ньому не набула статусу податкового боргу, а отже відповідач не мав права виносити спірну податкову вимогу.

Згідно з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення за формою "Р" №0001001304 від 27.05.2016 року, яким Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), визначене грошове зобов'язання за єдиним податком фізичних осіб 669187,90 грн., в т.ч. 535350,32 грн. за податковими зобов'язаннями та 133837,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями винесено Східною об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016р. по справі № 820/3092/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_10 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_11 ОСОБА_12 Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.