Ухвала

від 09.12.2016 по справі 757/60815/16-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60815/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

08.12.2016 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22016101110000216.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.

Слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016101110000216, за ознаками вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України, тобто фінансування тероризму, вчинене повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Встановлено, що протягом 2016 року посадові особи ТОВ «АЛЬТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40590002), керуючись корисливими мотивами, діючи за попередньою змовою з громадянами України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також з іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, організовано незаконне постачання товарно-матеріальних цінностей (продукти харчування, металобрухт тощо) на непідконтрольну територію Луганської та Донецької областей (територія так званих «ЛНР» та «ДНР»).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на транспортні засоби, які належать на праві власності ПП «ОРІОН-АВТО» (код ЄДРПОУ 35443930), а саме:

1)автомобіль марки «VOLVO» моделі «FH 12» державний номерний знак НОМЕР_1 , № шасі НОМЕР_2 ;

2)напівпричіп марки «TIRSAN» моделі «RS 0» державний номерний знак НОМЕР_3 , № шасі НОМЕР_4 ;

3)напівпричіп марки «SHMITZ» моделі «SPR 24» державний номерний знак НОМЕР_5 , № шасі НОМЕР_6 ;

4)автомобіль марки «DAF» моделі «XF 95.480» державний номерний знак НОМЕР_7 , № шасі НОМЕР_8 ;

5)напівпричіп марки «SHMITZ» моделі «SKO 24» державний номерний знак НОМЕР_9 , № шасі НОМЕР_10 .

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1