Рішення

від 21.06.2006 по справі 22-885\ 06

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД

ЗАКАРПАТСЬКОЇ  

ОБЛАСТІ

Справа № 22-885\ 06                         Головуючий у І інстанції: Амарович В.П.

Категорія-1                                                     Доповідач Власов С.О.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 червня 

2006 р,                                                                    м.Ужгород.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Закарпатської області  в складі:

головуючого: Власова С.О., суддів.- Чужа Ю.Г., Кожух О.А., при секретарі : Гусар Н.В.

з участю: представника позивача Відкритого акціонерного

товариства Українська страхова компанія

"Гарант-АВТО" в особі відособленого підрозділу компанії -Волинської обласної дирекції страхування ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні

цивільну справу за апеляційною

скаргою Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія " Гарант-АВТО " в особі

відособленого підрозділу компанії - Волинської обласної дирекції

страхування на рішення Перечинського районного суду від 17 квітня 2006 року по справі за позовом Відкритого акціонерного

товариства Українська страхова

компанія " Гарант - АВТО" в особі відособленого підрозділу компанії -

Волинської обласної дирекції страхування до ОСОБА_2 про стягнення

страхового відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року страховик Відкрите акціонерне

товариство Українська страхова компанія "Гарант -

Авто" ( далі ВАТ УСК "'Гарант-Авто) в особі відособленого підрозділу

компанії Волинської обласної дирекції страхування пред'явив позовом до ОСОБА_2 про регресне відшкодування суми 9264 гри.,

яка була виплачена страхувальнику

ОСОБА_4 у зв'язку з настанням страхового випадку на підставі договору страхування автомобіля марки VOLVO FН НОМЕР_1.

У заяві вказував, що власник автомобіля ОСОБА_4

застрахував свій автомобіль від дорожньо -

транспортних пригод.

27 серпня 2004 року в місті Сімферополі з вини водія

ОСОБА_5 трапилась дорожньо -

транспортна пригода Керований ним автомобіль КАМАЗ, держномерний

знак НОМЕР_2 наїхав на автомобіль VOLVO

FН, держномерний знак НОМЕР_3 в зв'язку з порушенням ОСОБА_5 Правил

дорожнього руху і не забезпеченням бокового інтервалу, внаслідок чого

автомобілі зіткнулись.

Власником

автомобіля КАМАЗ є мешканець села Тур'я Ремета Закарпатської громадянин

ОСОБА_2, а власником автомобіля  VOLVO є

мешканець м. Ковеля Волинської області громадянин ОСОБА_4..

Внаслідок     

зіткнення   автомобіль      VOLVO                було   пошкоджено,  

що

стверджується протоколом огляду транспортного засобу від

10 вересня 2004 року. Власник автомобіля ОСОБА_4. відремонтував автомобіль

своїми силами без звернення в ремонтне підприємство. Вартість ремонту становить

10969 грн. 68 коп..

На дату споєння

дорожньо - транспортної пригоди, автомобіль VOLVO був

застрахований у Волинській обласній дирекції страхування Української страхової

компанії "Гарант-АВТО" від дорожньо - транспортних пригод і було

виплачено ОСОБА_4 готівкою страхове відшкодування в розмірі 9264 нрн.08 коп. з

розрахунку вартості ремонту за мінусом франшизи згідно видаткового касового

ордера НОМЕР_4 від 16.11.2004 р.

Виходячи з вказаних обставин   та посилаючись на те, що відповідно до

ст.ст. 993,1191   ЦК  України та ст.   27 Закону України   "Про страхування" відповідач

зобов'язаний в регресному порядку відшкодувати суму понесених страхових

збитків, ВАТ УСК "Гарант-Авто" просило заявлені вимоги задовольнити.

Рішенням

Перечинського районного суду від 17 квітня 2006 року ВАТ УСК "Гарант

-Авто" в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в

задоволенні позову суд виходив з того, що позивач, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК

України не довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх вимог.

В апеляційній

скарзі ВАТ УСК " Гарант- Авто" просить рішення районного суду

скасувати і ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що судом

порушені норми матеріального і процесуального права та суд неповно з'ясував

обставини справи, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

При цьому

вказується, що визначальним документом щодо вартості відновлюваного ремонту є

калькуляція № 409 від 30 вересня 2004 року, яка містить перелік і вартість

деталей, вартість ремонтних робіт і вартість фарбування пошкодженого

автомобіля, а тому висновки суду щодо необ"ективної оцінки вартості

відновлюваного ремонту на думку апелянта є безпідставними.

Крім того, суд

першої інстанції при вирішенні спору не врахував, що страхова компанія не

відшкодовує матеріальні збитки, які понесли потерпші внаслідок ДТП, а здійснює

страхові виплати.

Крім того, суд

першої інстанції не прийняв до уваги і не врахував, що до страховика, який

виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить

право регресної вимоги в межах страхової виплат, а не вартості відновлюваного

ремонту.

У своїх

запереченнях на скаргу відповідач її доводи не визнав, вказавши на

безпідставність і на законність та обгрунтованість рішення суду.

Судова колегія

заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін по

справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги,

вважає, що вона підлягає задоволенню.

Відмовляючи в

задоволенні позову, районний суд виходив з того, що в протоколі додаткового

огляду транспортного засобу (а.с.8 ) не встановлено особу, яка здійснювала

огляд транспортного засобу та не зазначено, які саме пошкодження зазнав

автомобіль ОСОБА_4, а вже після ремонту стало неможливим визначити розмір

вартості відновлюваних робіт автомобіля, тому позов є недоведеним.

Однак погодитись

з таким висновком районного суду не можна, оскільки всупереч вимог ст.214 ЦПК

України суд не встановив, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися

вимоги позивача і заперечення відповідача, та якими доказами вони

підтверджуються, та які правовідносини сторін випливають із встановлених судом

обставин.

Судова колегія

вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому

суд апеляційної інстанції на підставі пп3 і 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду

першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.

Судом

апеляційної інстанції встановлено, що дорожньо - транспортна пригода на яку у

позові посилається позивач, настання страхового випадку та виплата

страхувальнику страхової суми мали місце, і сторони по справі цього не

заперечують.

Дані обставини

також стверджуються постановою Перечинського районного суду від 20.0.2004 р.

про притягнення водія ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення

ДТП, що мала місце 27.08.2004 р. в м. Сімферополі \а.с.4\, страховим полісом

НОМЕР_1\а.с.7\, протоколом додаткового огляду транспортного засобу по полісу

НОМЕР_2з описом пошкоджень, який склав аварійний комісар ОСОБА_6\а.с.8-11\.

Страхові

організації, на підставі ст. 25 Закону України "Про страхування" і

Положення про організацію діяльності аварійних комісарів, користуються

послугами аварійних комісарів щодо визначення причин настання дорожньо -

транспортних пригод та розмірів страхових виплат потерпілим при дорожньо - транспортних

пригодах.

Достовірність

протоколу додаткового огляду транспортного засобу автомобіля ОСОБА_4, який

складений аварійним комісаром \а.с.8\, у апеляційного суду ніякого сумніву не

викликає, оскільки такий складений та відписаний саме аварійним комісаром

ОСОБА_6, а не іншою особою, яка не має на це повноважень

Щодо не

зазначення в протоколі інших реквізитів аварійного комісара, на які послався в

рішенні районний суд, то це не вплинуло і не могло вплинути на розмір страхової

виплати, оскільки така в протоколі не зазначена

Калькуляція №

409 від 30 вересня 2004 року містить перелік та вартість пошкоджених деталей,

вартість ремонтних робіт і вартість фарбування автомобіля ОСОБА_4 За цією

калькуляцією загальна вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля

становить 10969 грн. 68 коп. \а.с.11\, і суд апеляційний бере цю калькуляцію до

уваги. Висновки районного суду щодо необ'єктивної оцінки вартості

відновлюваного ремонту є безпідставні і не спростовані належними доказами.

За даних

обставин страхова компанія заявляючи позов правильно керувалася

ст. 990

ЦК України, Законом України "Про стахування" і договором страхування,

та

не

просила відшкодувати матеріальні збитки, які понесли потерпілі внаслідок

дорожньо

-

транспортної пригоди, розмір яких на думку відповідача є завищеним, а просила

суд

відшкодувати

шляхом стягнення з відповідача виплачене страхувальнику страхове

відшкодування         

Судом встановлено, що власником автомобіля КАМАЗ № НОМЕР_2 є відповідач

ОСОБА_2,, який не надав суду жодних належних і допустимих доказів того, що

страхове відшкодування страхувальнику не виплачене або його розмір є меншим ніж

той, який позивач просить стягнути.

Задовольняючи

позов ВАТ УСК "Гарант-Авто" в повному обсязі апеляційний суд виходить

з того, що розмір страхових виплат визначається в установленому страховим

законодавством порядку. За умовами договору страхування (полісу), з урахуванням

фактичних затрат на ремонт автомобіля, відповідно до калькуляції № 409

від 30 вересня 2004 року, Волинська обласна дирекція страхування УСК "Гарант-Авто"виплатила

потерпілому ОСОБА_4 страхове відшкодування готівкою в розмірі

9264,08 грн. з розрахунку вартості ремонту за мінусом франшизи ( 10969,68-1705,60=9264,08 грн.) і саме цей розмір суми

регресного відшкодування підлягає стягненню з відповідача

По справі

виникли судові витрати у вигляді сплати 92 грн. 64 коп. державного мита, які підлягають стягненню з відповідача

Керуючись ст.ст. 301,303,304, п.2 ст.307, пп. 3 і 4 ст.

309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України,

ст.ст.993,1190,1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування

", судова колегія судової палати,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

Українська страхова компанія

"Гарант- АВТО" в особі відособленого підрозділу компанії - Волинської

обласної дирекції страхування задовольнити.

Рішення Перечинського районного  суду від 17 квітня 2006 року  скасувати.

Позов Відкритого акціонерного товариства Українська

страхова компанія "Гарант -АВТО" в особі відособленого підрозділу

компанії - Волинської обласної дирекції страхування до ОСОБА_2 про стягнення

страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія "

Гарант- АВТО" в особі відособленого підрозділу компанії - Волинської обласної дирекції страхування,

розрахунковий рахунок № 26500018633, ВАТ

"Державний експортно-імпортний банк України", філія у м. Луцьку, МФО 303543,ЗКПО 13363112 страхове

відшкодування в розмірі 9264 грн. та

державне мито в розмірі 92 грн. 64 коп., а всього 9356 грн. 64 коп. \дев'ять

тисяч триста п'ятдесят шість гривень, 64 коп.\.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом

подачі касаційної скарги протягом двох

місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.