Рішення

від 16.12.2016 по справі 314/5273/16-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/5273/16-ц Провадження № 2/314/1272/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16.12.2016 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Беспалько Т. Д.

при секретарі: Печонкіній В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування ,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання права власності на об'єкт нерухомості - земельну ділянку на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, площею 2,4752 га, яка належала її батьку - ОСОБА_2, померлому 17 грудня 2013 року.

Позивачка є єдиною спадкоємицею, котра спадщину прийняла.

Звернутись до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у неї немає можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності цієї земельної ділянки спадкодавцеві, що є необхідним відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або законом. Статтею 1218 ЦКУ встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, узагальненої в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

В судовому засіданні позивач наполягає на своїх позовних вимогах.

Відповідач у судове засідання не з'явився про дату та час слухання справи був повідомлений судом належним чином та надав суду повідомлення про розгляд справи без його участі, про відсутність заперечень на позовну заяву, та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд розглядає дану цивільну справу за наявністю у справі доказів, ухвалює заочне рішення, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Факт смерті ОСОБА_3, котрий помер 17 грудня 2013 року підтверджується Свідоцтвом про смерть І-ЖС №281242, виданим Люцернянською сільською радою Вільнянського району Запорізької області 20.12.2013 року.

Факт родинних відносин ОСОБА_1 зі спадкодавцем підтверджується Свідоцтвом про народження серії ІІ-ЖС №349720, виданим Матвіївською сільською радою Вільнянського району Запорізької області.

Відповідно до п.4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, узагальненої в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за п.3.5 спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом, тому суду надано копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14582150, виданого РС Вільнянського РУЮ запорізької області 13.12.2013 року, в якому власником значиться «Атаманчук Олександр Цезарович», оригінал якого позивачем втрачено.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15 ) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ч.5 ст. 1270 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦКУ встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.3 ст.1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, тому відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право власності на майно мого померлого не може бути перешкодою в реалізації мого права на спадщину.

Відповідно до судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, узагальненої в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна. Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Керуючись ст.ст. 209, 114, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1222, 1223, 1225, 1245, 1260 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

2. Визнати право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на об'єкт нерухомості - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , площею 2,4752 га на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321582700:05:002:0307.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т. Д. Беспалько

16.12.2016