Постанова

від 21.12.2016 по справі 820/5088/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 грудня 2016 р. № 820/5088/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Абоян І.І.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ СЕРВІСНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕМОНТ» до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український сервісний спеціальний ремонт», звернувся до суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в якому просив суд скасувати податковi повiдомлення-рiшення від 20.04.2016р. № НОМЕР_1 форми «Р» яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додатну вартість у сумі 1 081 923,75 грн. (у тому числі за основним платежем 865 539 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями 216 384,75грн), №0000771402 від 29.06.2016 року форми «Р» яким донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 834 780,25 грн. (у тому числі за основним платежем 710 584 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями 124 196,25грн), судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що у позивача наявна вся первинна документація по усім господарським операціям між ним та його контрагентами, яка відповідає вимогам чинного законодавства, не містить дефектів форми, змісту чи походження, та в повній мірі підтверджує реальність здійснення господарських операцій. Отже, висновки акту Західної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 04.04.2016р. № 154/20-33-22-01-03/38278166 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» код ЄДРПОУ 38278166, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 01.02.2016 року» та винесені на його підставах податкові повідомлення-рішення є неправомірними, та відповідно підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що наведені в акті перевірки факти вказують на наявність порушень податкового законодавства з боку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом правомірно, оскільки Позивачем порушені норми ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV (надалі - ОСОБА_4 №996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення №88)..

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, на підставі направлень від 17.03.2016 №№104,105,106, виданих Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, та наказів від 17.03.2016 №204 про проведення позапланової виїзної перевірки та від 24.03.2016 №218 про подовження проведення позапланової документальної перевірки головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ОСОБА_5, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_6, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_7 відповідно до п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Український сервісний спеціальний ремонт», скорочено TOB «Український сервісний спеціальний ремонт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 01.02.2016 року, за результатами якої складено акт від 04.04.2016р. № 154/20-33-22-01-03/38278166.

Проведеною перевіркою встановлено, що Позивачем порушено ст. 1, п. 2 ст. З, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 (із змінами та доповненнями); пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995р. за № 168/704; п.п 14.1.181 п. 14.1 ст 14, п 201.10 ст 201 , п.п. 198.1, п.п. 198.3,п 198.4 п. 198.6 ст. 198, ПКУ від 02.12.10 №2755-IV; що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у сумі 865 539 грн., а саме: у січні 2014 року у сумі 54 220 грн., у лютому 2014 року у сумі 26 667 грн., у березні 2014 року у сумі 19 200 грн., у квітні 2014 року у сумі 51 367 грн., у травні 2014 року у сумі 30 050 грн., у червні 2014 року у сумі 47 517 грн., у липні 2014 року у сумі 60 383 грн., у серпні 2014 року 47 677 грн., у вересні 2014 року у сумі 46 267 грн., у жовтні 2014 року у сумі 70 500 грн., у листопаді 2014 року у сумі 150 303 грн., у грудні 2014 року у сумі 45 833 грн., у січні 2015 року у сумі 44 117 грн., у лютому 2015 року у сумі 43 156 грн., у травні 2015 року у сумі 83 512 грн., у червні 2015 року у сумі 24 500 грн., у серпні 2015 року у сумі 20 270 грн; ст. 1, п. 2 ст. З, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07-1999 р. № 996 (із змінами та доповненнями); пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24,05.1995р. № 88, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. п 138.8.1 , п 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, підприємством TOB «Український сервісний спеціальний ремонт» завищено витрати, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування на загальну суму 2 759 917 грн., ут.ч. у 2014 році на суму 3145238 грн., занижено Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень БО на загальну суму 1 187 773 грн., у т.ч. у 2015 році на суму 1 187 773 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 710 584 грн., а саме: у 2014 році у розмірі 496 785 грн., у 2015 році у розмірі 213 799 грн; пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-V1 від 02.12.2010; пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.6 ст.164, п. 167.1 ст.167 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 1953,85 грн.; п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, у результаті чого донараховано єдиного внеску за липень 2015 року у сумі 162,0 грн.

Не погоджуючись із викладеними в ОСОБА_2 перевірки від 04.04.2016р. № 154/20-33-22-01-03/38278166 висновками податкового органу, Позивач подав заперечення від 08.04.2016 р. до Західної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, рішенням якої від 15.04.2016 р. №4366/10/30-33-14-01-10 «Відповідь на заперечення» були залишені без змін висновки ОСОБА_2 перевірки, а подане заперечення - без задоволення.

На підставі висновків ОСОБА_2 перевірки Західною ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: від 20.04.2016р. № НОМЕР_1 форми «Р» яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додатну вартість у сумі 1 081 923,75 грн (у тому числі за основним платежем 865 539 грн та за штрафними (фінансовими санкціями 216 384,75грн), №0000031402 форми «Р» яким донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 888 230,00 грн (у тому числі за основним платежем 710 584 грн та за штрафними (фінансовими санкціями 177 646грн).

Позивач не погодився з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями. Рішенням ГУ ДФС у Харківській області первинну скаргу підприємства задоволено частково - скасоване податкове повідомлення рішення №0000031402 форми «Р» яким донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 888 230,00 грн (у тому числі за основним платежем 710 584 грн та за штрафними (фінансовими санкціями 177 646грн) в частині збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток в сумі 53449,75 грн та винесено нове податкове -повідомленя рішення №0000771402 від 29.06.2016 року форми «Р» яким донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 834 780,25 грн (у тому числі за основним платежем 710 584 грн та за штрафними (фінансовими санкціями 124 196,25грн).

Позивач не погодився з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням ГУ ДФС у Харківській області і звернувся з повторною скаргою до ДФС України,яка рішенням від 05.09.2016 №19096/6/99-99-11-01-02-25 В«Про результати розгляду скаргиВ» податкові повідомлення рішення Західної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 20.04.2016р. № НОМЕР_1 форми «Р» яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додатну вартість у сумі 1 081 923,75 грн (у тому числі за основним платежем 865 539 грн та за штрафними (фінансовими санкціями 216 384,75грн), та №0000771402 від 29.06.2016 року форми «Р» яким донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 834 780,25 грн (у тому числі за основним платежем 710 584 грн та за штрафними (фінансовими санкціями 124 196,25грн) залишено без змін а скаргу підприємства без задоволення.

Вважаючи, що Відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (Замовник) здійснювались господарські операції на підставі укладених із контрагентами (Підрядники) Договорів підряду, згідно із якими Підрядники зобов'язуються своїми або залученими силами і засобами, у строки, встановлені в Договорах, виконати капітальний ремонт електродвигунів, зокрема у період з 01.02.2014 р. по 30.09.2015 р.:

із ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ «УКРТЕХСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 34631404) був укладений Договір підряду №36/14 від 01.04.2014 р., за яким Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт електродвигунів на загальну суму 286 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ-47 750,00 грн.) за адресою: м. Харків. вул. Котлова, 168. Виконання робіт по передплаті. Початок дії Договору з моменту підписання. Строк дії 31.12.2014р. Виконання робіт підтверджується наступними актами здачі-приймання виконаних робіт №18 від 17.07.2014 на суму 59700 грн. в т.ч. ПДВ 9950 грн, №17 від 02.07.2014 на суму 40500 грн. в т.ч. ПДВ 6750 грн, №36 від 27.04.2014 на суму 9300 грн. в т.ч. ПДВ 1550 грн, №35 від 16.04.2014 на суму 12000 грн. в т.ч. ПДВ 2000 грн, №34 від 14.04.2014 на суму 32700 грн. в т.ч. ПДВ 5450 грн, №101 від 30.05.2014 на суму 9000 грн. в т.ч. ПДВ 1500 грн, №100 від 14.05.2014 на суму 51000 грн. в т.ч. ПДВ 8500 грн, №149 від 19.06.2014 на суму 33000 грн. в т.ч. ПДВ 5500 грн, №148 від 05.06.2014 на суму 30000 грн. в т.ч. ПДВ 5000 грн, №36 від 17.04.2014 на суму 9300 грн. в т.ч. ПДВ 1550 грн.

із ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОДИС» (код ЄДРПОУ 38398095) був укладений Договір підряду №12/14 від 10.02.2014р., за яким Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт електродвигунів на загальну суму 54 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ-9 000,00 грн.) Виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання виконаних робіт б/н від 28.02.2014р.

із ТОВ «Блісторг» (код ЄДРПОУ 39804630) був укладений Договір підряду №47/8/15 від 03.08.2015р., за яким Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт електродвигунів на загальну суму 121 620,00 грн. (в т. ч. ПДВ-20 270,00 грн.) за адресою: м. Харків. вул. Котлова, 168. Виконання робіт по передплаті. Початок дії Договору з момента підписаня. Строк дії до 31.12.2015р. Виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 121 620,00 грн. (в т. р. ПДВ-20 270,00грн.) а саме №35 від 14.08.2015 на суму 50820 грн. в т.ч. ПДВ 8470 грн, №34 від 07.08.2015 на суму 40800 грн. в т.ч. ПДВ 6800 грн, №33 від 05.08.2015 на суму 30000 грн. в т.ч. ПДВ 5000 грн.

із ТОВ «Етеон Трейд» ( код ЄДРПОУ 39710532) був укладений Договір підряду №32/15 від 06.05.2015 р., за яким Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт електродвигунів. Виконання робіт по передплаті. Початок дії Договору з моменту підписання. Строк дії до 31.12.2015р. Виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 45 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ-16 500,00грн.) №119 від 17.06.2015 на суму 39000 грн. в т.ч. ПДВ 6500 грн, №69 від 29.05.2015 на суму 60000 грн. в т.ч. ПДВ 10000 грн.

із ТОВ «МОБЕГО» (код ЄДРПОУ 37366717) був укладений Договір підряду №21/07/14 від 21.07.2014р., за яким Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт електродвигунів за адресою: м. Харків. вул. Котлова, 168. Початок дії Договору з моменту підписання. Строк дії до 31.12.2014р. Виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання виконаних робіт №28 від 23.07.2014р. на суму 59 700,00 грн. (в т. р. ПДВ-9 950,00 грн.).

із ТОВ «НВП «СТАТУС» (код ЄДРПОУ 39191364) був укладений Договір підряду №52/14 від 28.07.2014р., за яким Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт електродвигунів на загальну суму 495 360,00 грн. (в т. р. ПДВ-82 560,00 грн.)за адресою: м. Харків. вул. Котлова, 168. Початок дії Договору з моменту підписання. Строк дії до 31.12.2014р. Виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт №73 від 05.08.2014 на суму 50160 грн. в т.ч. ПДВ 8360 грн , №74 від 18.08.2014 на суму 42000 грн. в т.ч. ПДВ 7000 грн , №46 від 30.07.2014 на суму 59700 грн. в т.ч. ПДВ 9950 грн , №343 від 13.11.2014 на суму 21000 грн. в т.ч. ПДВ 3500 грн , №342 від 12.11.2014 на суму 15000 грн. в т.ч. ПДВ 2500 грн , №182 від 24.09.2014 на суму 12300 грн. в т.ч. ПДВ 2050 грн , №292 від 30.10.2014 на суму 10300 грн. в т.ч. ПДВ 1716,67 грн , №291 від 23.10.2014 на суму 25300 грн. в т.ч. ПДВ 4216,67 грн , №290 від 10.10.2014 на суму 36000 грн. в т.ч. ПДВ 6000 грн , №289 від 03.10.2014 на суму 25000 грн. в т.ч. ПДВ 4166,67 грн , №288 від 02.10.2014 на суму 37500 грн. в т.ч. ПДВ 6250 грн , №287 від 01.10.2014 на суму 54000 грн. в т.ч. ПДВ 9000 грн , №176 від 02.09.2014 на суму 29000 грн. в т.ч. ПДВ 4833,33 грн , №178 від 09.09.2014 на суму 40000 грн. в т.ч. ПДВ 6666,67 грн .

із ТОВ «Торговая компанія «БІВІ-АНТ» (код ЄДРПОУ 39403341) був укладений Договір підряду №05/15 від 12.01.2015р., за яким Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати капітальний ремонт електродвигунів на загальну суму 706 000,00 грн. (в т. р. ПДВ-117 666,67 грн.). Початок дії Договору з моменту підписання. Строк дії до 31.12.2015р. Виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт №326 від 16.04.2015 на суму 51000 грн. в т.ч. ПДВ 8500 грн , №346 від 22.04.2015 на суму 18000 грн. в т.ч. ПДВ 3000 грн , №347 від 24.04.2015 на суму 30000 грн. в т.ч. ПДВ 5000 грн , №327 від 20.04.2015 на суму 30000 грн. в т.ч. ПДВ 5000 грн , №265 від 31.03.2015 на суму 16000 грн. в т.ч. ПДВ 2666,67 грн , №233 від 16.03.2015 на суму 51000 грн. в т.ч. ПДВ 8500 грн , №15 від 13.01.2015 на суму 25000 грн. в т.ч. ПДВ 4166,67 грн , №16 від 16.01.2015 на суму 59700 грн. в т.ч. ПДВ 9950 грн , №45 від 22.01.2015 на суму 21000 грн. в т.ч. ПДВ 3500 грн , №67 від 28.01.2015 на суму 36000 грн. в т.ч. ПДВ 6000 грн , №60 від 29.01.2015 на суму 30000 грн. в т.ч. ПДВ 5000 грн , №101 від 02.02.2015 на суму 45000 грн. в т.ч. ПДВ 7500 грн , №102 від 03.02.2015 на суму 54000 грн. в т.ч. ПДВ 9000 грн , №122 від 11.02.2015 на суму 50300 грн. в т.ч. ПДВ 8383,33 грн, №123 від 13.02.2015 на суму 39000 грн. в т.ч. ПДВ 6500 грн, №124 від 16.02.2015 на суму 21000 грн. в т.ч. ПДВ 3500 грн, №347 від 24.04.2015 на суму 30000 грн. в т.ч. ПДВ 5000 грн, №246 від 22.04.2015 на суму 18000 грн. в т.ч. ПДВ 3000 грн, №327 від 20.04.2015 на суму 30000 грн. в т.ч. ПДВ 5000 грн, №326 від 16.04.2015 на суму 51000 грн. в т.ч. ПДВ 8500 грн.

Крім того сторонами було укладено Договір підряду №11/14 від 24.11.2014р., за яким Підрядник зобов'язався виконати капітальний ремонт електродвигунів на загальну суму 211 900,00 грн. (в т. р. ПДВ-35 316,67 грн.). Початок дії Договору з моменту підписання. Строк дії до 31.12.2014р. На виконання умов Договору сторонами підписано наступні акти здачі-приймання виконаних робіт №82 від 02.12.2014 на суму 33000 грн. в т.ч. ПДВ 5500 грн, №83 від 11.12.2014 на суму 30000 грн. в т.ч. ПДВ 5000 грн, №84 від 25.12.2014 на суму 48000 грн. в т.ч. ПДВ 8000 грн, №85 від 29.12.2014 на суму 18000 грн. в т.ч. ПДВ 3000 грн, №86 від 30.12.2014 на суму 25000 грн. в т.ч. ПДВ 4166,67 грн, №55 від 28.11.2014 на суму 57900 грн. в т.ч. ПДВ 9650 грн.

Також судом встановлено, що податкові зобов'язання нараховані внаслідок аналізу правовідносин, які виникли між ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» та ТОВ «НВП «СТАТУС» (код ЄДРПОУ 39191364) на підставі договору №55/14 від 28.07.2014 року, згідно якого ТОВ «НВП «СТАТУС» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «НВП «СТАТУС» виписано такі видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору: видаткова накладна №45 від 30.07.2014 року на товар - провід ПСДКТ-Л 1,60*7,10 загальною вартістю 16800,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна № 80 від 08.08.2014 року на товар - електрощітка, щіткотримач, кифе, лак. Плівка та ін., загальною вартістю 57900 грн. 00 коп. з ПДВ; видаткова накладна №81 від 22.08.2014 року на товар - сталь, стеклотекстолит, стрічка, прут, грунт, болт, шістіграник, заклепка та ін., загальною вартістю 53000,00 грн. з ПДВ, видаткова накладна № 82 від 27.08.2014 року на товар провід ПСДКТ-Л 1,60*7,10, на загальну суму 15000,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №177 від 02.09.2014р. на товар-щіткотримач КС304, вентилятор алюминевий, загальной вартістю 51948,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №180 від 11.09.2014р. на товар-профіль, шайба, грунт, табличка, щіткотримач, круг. Олово, трубка. Стрічка та ін.. на загальну суму 46259,95 грн. з ПДВ; -видаткова накладна №179 від 09.09.2014р. на товар-щіткотримач, кифе, склотекстоліт, прут, сітка та ін.. на загальну суму 59992,05 грн. з ПДВ; видаткова накладна №296 від 10.10.2014р. на товар-контролер КС304, щіткотримач ДТРН, провід ПСДКТ-Л 1,60*7,10 на загальну суму 58636,43 грн. з ПДВ; видаткова накладна №295 від 06.10.2014р. на товар-профіль ПКМ, блок резісторов БР1 на загальну суму 58886,40 грн. з ПДВ; видаткова накладна №294 від 03.10.2014р. на товар-елмікаформ. Кифе, квадрат, стекло ткань, скоба та ін. на загальну суму 59121,97 грн. з ПДВ; видаткова накладна №293 від 02.10.2014р. на товар-контролер КС 304, блок резісторов, накладки, щіткотримач. Брокет та ін.. на загальну суму 58255,20 грн. з ПДВ; видаткова накладна №345 від 18.11.2014р. на товар-шпилька, клемна колодка, вентилятор обдува, щіткотримач, плівка та ін.. на загальну суму 53820,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №344 від 14.11.2014р. на товар-контакт, ізолятор, кифе, сінтофлекс, болт, склотканина, квадрат, прут та ін.. на загальну суму 36000,00 грн з ПДВ.

Здійснення розрахунків за отриману продукцію між позивачем та ТОВ «НВП «СТАТУС» підтверджується платіжними дорученнями: №562 від 24.09.2014р. на суму 59700,00 грн., №444 від 08.08.2014р. на суму 57900,00 грн., №486 від 22.08.2014р. на суму 53000,00 грн., №572 від 26.09.2014р. на суму 46500,00 грн., №534 від 11.09.2014р. на сумум 40000,00 грн., №428 від 30.07.2014р. на суму 16800,00 грн., 3487 від 27.08.2014р. на суму 15000,00 грн., №577 від 30.09.2014р. на суму 12000,00 грн., №660 від 23.10.2014р. на суму 59700,00 грн., №664 від 24.10.2014р. на суму 54000,00 грн. №586 від 02.10.2014р. на суму 37500,00 грн.. №725 від 14.11.2014р. на суму 36000,00 грн., №684 від 30.10.2014р. на суму 59700,00 грн., №644 від 20.10.2014р. на суму 24000,00 грн.

Податкові зобов'язання нараховані внаслідок аналізу правовідносин, які виникли між ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» та ТОВ «ТК «Біві Ант» (код ЄДРПОУ 39403341) на підставі договору №07/15 від 12.01.2015 року, згідно якого ТОВ «ТК «Біві Ант» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «ТК «Біві Ант» виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору: видаткова накладна №44 від 22.01.2015р. на товар-стрічка, плівка, провід, елмікаформ, шайба, шістігранник, круг та ін. на загальну суму 58200,00 грн з ПДВ; видаткова накладна №43 від 21.01.2015р. на товар-лист, провід на загальну суму 34800,00 грн. з ПДВ.

Здійснення розрахунків за отриману продукцію між позивачем та ТОВ «ТК «Біві Ант» підтверджується платіжними дорученнями: №911 від 21.01.2015р. на суму 34800,00 грн., №917 від 22.01.2015р. на суму 58200,00 грн.

Також Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ТК «Біві Ант» на підставі договору №12/15 від 02.02.2015 року, згідно якого ТОВ «ТК «Біві Ант» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «ТК «Біві Ант» виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору видаткова накладна №131 від 18.02.2015р. на товар-елміка, припой, грунт, болт, стрічка, провід та ін. на загальну суму 51000,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №125 від 11.02.2015р. на товар-клемна колодка, вентилятор, крильчатка, провід та ін.. на загальну суму 57900,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №103 від 02.02.2015р. на товар-щіткотримач, сітка на загальну суму 45000,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №104 від 04.02.2015р. на товар-профіль, підшипник, припой, сітка, шайба, лак, болт, стрічка та ін.. на загальну суму 30000,00 грн. з ПДВ.

Розрахунки за отриману продукцію по вищевказаному договору між позивачем та ТОВ «ТК «Біві Ант» підтверджено платіжними дорученнями: №1027 від 19.02.2015р. на суму 18000,00 грн., №963 від 04.02.2015р. на суму 30000,00 грн., №1019 від 18.02.2015р. на суму 33000,00 грн., №956 від 02.02.2015р. на суму 45000,00 грн.. №981 від 11.02.2015р. на суму 50300,00 грн.

Крім того, Позивач придбавав товарно-матеріальні цінності від ТОВ «ТК «Біві Ант» на підставі договору №12/15 від 01.04.2015 року, згідно якого ТОВ «ТК «Біві Ант» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «ТК «Біві Ант» виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору видаткова накладна №383 від 25.04.2015р. на товар-щіткотримач, литол, підшипник, профіль, плівка, припой та ін.. на загальну суму 49008,00 грн з ПДВ.

Розрахунки за отриману продукцію між позивачем та ТОВ «ТК «Біві Ант» підтверджено платіжними дорученнями №1289 від 27.04.2015р. на суму 49008,00 грн.

«ТК «Біві Ант» та позивачем було укладено договор №13/14 від 24.11.2014 року, згідно якого ТОВ «ТК «Біві Ант» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «ТК «Біві Ант» виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору видаткова накладна №56 від 25.11.2014р. на товар-круг. провід. на загальну суму 42000,00 грн з ПДВ; видаткова накладна №57 від 28.11.2014р. на товар-провід. Лак, стрічка, підшипник та ін.. на загальну суму 46100,00 грн з ПДВ.

Розрахунки за отриману продукцію між позивачем та ТОВ «ТК «Біві Ант» підтверджено платіжними дорученнями: №760 від 25.11.2014р. на суму 42000,00 грн. №773 від 28.11.2014р. на суму 46100,00 грн.

Умовами договору №21/14 від 01.12.2014 року визначено, що ТОВ «ТК «Біві Ант» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «ТК «Біві Ант» виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору видаткова накладна №87 від 03.12.2014р. на товар-контакт. Сегмент, кифе, стрічка, шайба та ін..на загальну суму 39305,90 грн з ПДВ; видаткова накладна №88 від 05.12.2014р. на товар-профіль, квадрат, пружина. Скоба, контакти та ін.. на загальну суму 40861,20 грн з ПДВ; видаткова накладна №89 від 12.12.2014р. на товар-профіль на загальну суму 40832,90 грн. зПДВ.

Розрахунки за отриману продукцію між позивачем та ТОВ «ТК «Біві Ант» підтверджено платіжними дорученнями: №874 від 26.12.2014р. на суму 18000,00 грн., №814 від 12.12.2014р. на суму 21000,00 грн., №858 від 25.12.2014р. на суму 28000,00 грн.. №838 від 22.12.2014р. на суму 54000,00 грн.

Податкові зобов'язання нараховані внаслідок аналізу правовідносин, які виникли між ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» та ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС» (код ЄДРПОУ 38161150) на підставі договору №9/14 від 19.01.2014 року, згідно якого ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС» виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору видаткова накладна №35/14 від 22.01.2014р. на товар-провід на загальну суму 36000,00 грн.з ПДВ; видаткова накладна №35/14 від 15.01.2014р. на товар-профіль на загальну суму 49800,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №21/14 від 09.01.2014р. на товар-щіткотримач, емаль, синтофлекс, сталь, шестигранник та ін.. на загальну суму 58800,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №23/14 від 10.01.2014р. на товар-крильчатка, провід на загальну суму 27000,00 грн. з ПДВ.

Розрахунки за отриману продукцію між позивачем та ТОВ «УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «МОДУС» підтверджено платіжними дорученнями: №868 від 15.01.2014р. на суму 27000,00 грн.. №50 від 29.01.2014р. на суму 36000,00 грн., №883 від 22.01.2014р. на суму 49800,00 грн., №41 від 28.01.2014р. на суму 58800,00 грн., №52 від 30.01.2014р. на суму 59700,00 грн.

Податкові зобов'язання нараховані внаслідок аналізу правовідносин, які виникли між ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» та ТОВ «МОБЕГО» (код ЄДРПОУ 37366717) на підставі договору №21/07/14 від 21.07.2014 року, згідно якого ТОВ «МОБЕГО» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «МОБЕГО» виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору видаткова накладна №27 від 23.07.2014р. на товар-провід на загальну суму 23300,00 грн.з ПДВ.

Розрахунки за отриману продукцію між позивачем та ТОВ «МОБЕГО» підтверджено платіжними дорученнями: №412 від 24.07.20014р. на суму 23300,00 грн.

Податкові зобов'язання нараховані внаслідок аналізу правовідносин, які виникли між ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» та ТОВ «Ітаві» (код ЄДРПОУ 36985111) на підставі договору №25/02 від 01.02.2014 року, згідно якого ТОВ «Ітаві» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «Ітаві» виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору видаткова накладна №131 від 03.02.2014р. на товар-стрічка. лакотканина на загальну суму 58231,30 грн.з ПДВ, видаткова накладна №132 від 07.02.2014р. на товар-щіткотримач, крильчатка та ін.. на загальну суму 47768,72 грн. з ПДВ.

Розрахунки за отриману продукцію між позивачем та ТОВ «Ітаві» підтверджено платіжними дорученнями: №108 від 25.02.2014р. на суму 54000,00 грн., №109 від 24.02.2014р. на суму 52000,00 грн.

Податкові зобов'язання нараховані внаслідок аналізу правовідносин, які виникли між ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» та ТОВ НВП «Укртехстандарті» (код ЄДРПОУ 34631404) на підставі Договору №40/14 від 01.04.2014р. та Договору №52/14 від 01.06.2014 року, згідно якого ТОВ НВП «Укртехстандарті» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ НВП «Укртехстандарті» виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору видаткова накладна №16 від 04.07.2014р. на товар-елмікаформ, круг, кифе та ін.. на загальну суму 57745,20 грн грн.з ПДВ, видаткова накладна №15 від 02.07.2014р. на товар-щіткотримач, статор та ін.. на загальну суму 448540,80 грн. з ПДВ; видаткова накладна №41 від 16.04.2014р. на товар-провід на загальну суму 27516,32 грн. з ПДВ; видаткова накладна №38 від 04.04.2014р. на товар-шістігранник, сталь та ін.. на загальну суму 53382,08 грн. з ПДВ; видаткова наклдана №39 від 07.04.2014р. на товар-щіткотримач та ін. на загальну суму 55701,60 грн з ПДВ; видаткова накладна №40 від 11.04.2014р. на товар-профіль на загальну суму 59820,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №37 від 01.04.2014р. на товар-барабан на загальну суму 57780,00 грн з ПДВ; видаткова накладна №102 від 05.05.2014р. на комплектуючі на загальну суму 55838,41 грн. з ПДВ; видаткова накладна №25 від 14.05.2014р. на комплектуючі на загальну суму 53770,81 грн. з ПДВ; видаткова накладна №26 від 15.05.2014р. на комплектуючі на загальну суму 10690,79 грн. з ПДВ; видаткова накладна №145 від 05.06.2014р. на комплектуючі на загальну суму 57897,60 грн. з ПДВ; видаткова накладна №1456 від 06.06.2014р. на комплектуючі на загальну суму 24337,91 грн. з ПДВ; видаткова накладна №147 від 30.06.2014р. на комплектуючі на загальну суму 139864,49 грн. з ПДВ.

Розрахунки за отриману продукцію між позивачем та ТОВ НВП «Укртехстандарті» підтверджено платіжними дорученнями: №235 від 30.04.2014р. на суму 21000,00 грн., №205 від 14.04.2014р. на суму 32700,00 грн., №210 від 16.04.2014р. на суму 44000,00 грн., №209 16.04.2014р. на суму 44000,00 грн., №220 від 24.04.2014р. на суму 52800,00 грн., №216 від 17.04.2014р. на суму 59700,00 грн., №282 від 28.05.2014р. на суму 16500,00 грн., №248 від 16.05.2014р. на суму 51000,00 грн., №289 від 30.05.2014р. на суму 52800,00 грн.. №354 від 27.06.2014р. на суму 25000,00 грн., №305 від 10.06.2014р. на суму 36000,00 грн., №352 від 26.06.2014р. на суму 48000,00 грн., №300 від 05.06.2014р. на суму 56100,00 грн., 3318 від 16.06.2014р. на суму 57000,00 грн.. №.373 від 11.07.2014р. на суму 24000,00 грн.. 3387 від 17.07.2014р. на суму 38400,00 грн., №361 від 04.07.2014р. на суму 40200,00 грн.

Податкові зобов'язання нараховані внаслідок аналізу правовідносин, які виникли між ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» та ТОВ «Ексергія М» (код ЄДРПОУ 35476636) на підставі Договору №28/14 від 31.03.2014р., згідно якого ТОВ «Ексергія М і» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «Ексергія М» виписана видаткова та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору на загальну суму 115200,00 грн., в. т. р. ПДВ-19200,00 грн.

Розрахунки за отриману продукцію підтверджено платіжними дорученнями №181 від 31.03.2014р. на суму 57600,00 грн., №182 від 31.03.2014р. на суму 57600,00 грн.

Податкові зобов'язання нараховані внаслідок аналізу правовідносин, які виникли між ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» та ТОВ «Етеон Трейд» (код ЄДРПОУ 39710532) на підставі договору №12/15 від 01.04.2015 року, згідно якого ТОВ «Етеон Трейд» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку матеріалів, а ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» (замовник) прийняти та сплатити за товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та його загальна вартість визначається згідно рахунків-фактур. ТОВ «Етеон Трейд» виписано видаткові та податкові накладні на виконання умов вищевказаного договору видаткова накладна №153 від 25.06.2015р. на товар-колодка, провід, плівка та ін. на загальну суму 51000,00 грн. з ПДВ, видаткова накладна №174 від 30.06.2015р. на товар-профіль, круг та ін.. на загальну суму 57000,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №70 від 29.05.2015р. на товар-манжета, стрічка, заклепка та ін.. на загальну суму 60000,00 грн.

Розрахунки за отриману продукцію між позивачем та ТОВ «Етеон Трейд» підтверджено платіжними дорученнями: №1468 від 25.06.2014р. на суму 51000,00 грн.. 31397 від 29.05.2015р. на суму 60000,00 грн.. 31482 від 30.06.2015р. на суму 57000,00 грн.

відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р.V цього Кодексу.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В пп. «б» п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно із пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст.201 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положенням п.138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Згідно із абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р.II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст.138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

В пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Поряд із цим, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996. ОСОБА_4 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно із ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, транспортно-супровідні документи тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Разом із тим, суд звертає увагу, що оцінка господарських операцій судом під час розгляду справ, що виникають з податкових відносин, змісту господарських операцій може здійснюватися і окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Отже, якщо цивільні правочини є сферою приватного права й можуть розглядатися лише з урахуванням норм Цивільного та Господарського кодексів, то господарські зобов'язання підприємства повинні оцінюватися, передусім, з огляду на норми податкового законодавства. При цьому дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом встановлено, що за результатами перевірки Позивача були виявлені порушення податкового законодавства, на підставі чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. При цьому, суд звертає увагу, що наслідки порушення податкового законодавства можуть (і повинні) застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо правочинів між Позивачем та його контрагентами доречним є застосування доктрини «ділова мета».

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Положення ділової мети та розумного змісту господарської операції широко застосовуються в судовій практиці на підставі судових узагальнень.

Верховний Суд України, скасовуючи рішення судів у справах про відшкодування ПДВ, неодноразово зазначав, що в справах не встановлено наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зокрема, вперше доктрину «ділова мета» в Україні використано Верховним Судом України у постанові його Судової палати в адміністративних справах від 12.02.2008 р. у справі №08/28 за позовом ТОВ «Метпромсервіс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якій зазначено про те, що задовольняючи позов, суди виходили тільки з наявності у позивача податкових накладних продавців, проте, не взяли до уваги того, що позивач протягом тривалого часу набував через посередників сировину у осіб, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їхньої діяльності, а також, що позивач, продавці та їхні постачальники працювали в одному сегменті ринку, у якому існують налагоджені стабільні зв'язки й часники якого обізнані стосовно один одного.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені Позивачем суми податкового кредиту та витрати за перевіряємі періоди, за висновками податкового органу, сформовані безпідставно, оскільки Договори підряду та Договори поставки, укладені між ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» та його контрагентами TOB «НВП «Статус» (код ЄДРПОУ 39191364), TOB «ТК «Біві Ант» код ЄДРПОУ 39403341), TOB «УК «Модус» (код ЄДРПОУ 38161150), TOB «Компанія «Продіс» код 38398095), TOB «Етеон Трейд» (код ЄДРПОУ 39710532), TOB «Блісторг» (код ЄДРПОУ 39804630), TOB «Мобего» (код ЄДРПОУ 37366717), TOB «Ітаві» (код ЄДРПОУ 36985111), TOB «Ексергія М» (код ЄДРПОУ 35476636), TOB НВП «Укртехстандарт» (код ЄДРПОУ 34631404) за період діяльності, є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків.

Водночас, підставою для висновку податкового органу про наявність порушень з боку ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонтВ» , стали матеріали щодо контрагентів Позивача, які були використані при перевірці (дані інформаційної бази АІС «Податковий блок»; матеріали кримінального провадження передані на адресу Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Х.о. від слідче управління ГУ Національної поліції в Х.о. (листи від 11.03.2016 №5984/119-24-2016, від 24.03.2016 №5984/1/119-24-2016), податкова інформація від ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "НВП «Статус» (код ЄДРПОУ 39191364) за період вересень та грудень 2014 року передана листом від 17.03.2015 № 3848 /7/26-59-22-09, акт Західної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 31.03.2014р. №265/20- 33-22-01-07/38161150 Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ "МОДУС" (код ЄДРПОУ 38161150) щодо документального підтвердження фінансово-господарських відносин за січень- лютий 2014 р, податкова інформація від Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів Харківської області надана листом від 18.09.2014 р. №5664/7/20-38-22-05-07 щодо неможливості проведення зустрічної звірки TOB "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "УКРТЕХСТАНДАРТ", код 34631404 по взаємовідносинам з наступними контрагентами покупцями та постачальниками товарів за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 року, листа- застереження щодо TOB «Ексергія М» код 35476636 від 23.04.2015 №3515/7/20-38-22-01-07 надісланий Основ'янською ОДПІ м.Харкова, якими не встановлено фактичного місцезнаходження контрагентів, а також виявлено відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Саме наведені вище обставини слугували підставою для висновків податкового органу про те, що діяльність контрагентів Позивача спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат.

Разом із тим, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 08.09.2009 р. у справі №21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Водночас, суд погоджується із доводами Позивача, що його контрагенти при виконанні підрядних робіт могли застосовувати в якості працівників сумісників, а також укладати цивільно-правові угоди на виконання певного виду робіт та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, при цьому, діюче законодавство не містить визначення трудового ресурсу необхідного для здійснення поставки товару Позивачу.

При цьому, сторонами складено відповідні калькуляції вартості виконаних робіт з капітального ремонту.

Розрахунки за виконані роботи між ТОВ «Український сервісний спеціальний ремонт» та його контрагентами підтверджено платіжними документами, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено факт передачі, отримання, використання та взаємних розрахунків за роботи за договорами, укладеними між позивачем, та його контрагентами, що підтверджено наведеними вище первинними документами.

Досліджені судом докази підтверджують доводи позивача про наявність у нього матеріально-технічної бази для виконання зобов'язань у взаємовідносинах з його контрагентами та подальшої можливості розпорядження отриманої від цих контрагентів продукції, робіт/послуг.

Наведене свідчить, що при укладанні та виконанні згаданих вище договорів дії господарюючих суб'єктів були направлені на реальне настання юридичних наслідків за укладеними правочинами.

Слід зазначити, що характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

До матеріалів справи позивачем надано докази наявності у нього матеріально технічної бази, власних виробничих потужностей та промислового майданчику для зберігання матеріалів та виробничої діяльності у періоді, що перевірявся.

Згідно наданих в судовому засіданні пояснень та довідки за підписом директора Позивача слідує що вісово-габаритні характеристики товарно-матеріальних ціностей що поставлялися контрагентами Позивача не потребували наявності увласності Позивача або винаймання транспортних засобів великої вантажопідйомності крім того до транспортування ТМЦ використовувався легковий автомобіль працівника підприємства,що підтверджується наданою копією технічного паспорту транспортного засобу.

Вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в них відомості відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

відповідно до вимог ст.183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.6 п.180.1 ст.180цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента Позивача в стані, власне, платника ПДВ, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена у вищезгаданому листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 р., відповідно до якого підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід ураховувати вимоги ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ, що не заперечується відповідачем, а отже видача ними податкових накладних, є правомірною.

В контексті інших доводів ОДПІ, викладених в ОСОБА_2 перевірки, слід зазначити, що під час розгляду справи ДПІ не надано висновків експертизи, зокрема, ініційованою ДПІ в порядку ст. 84 ПК України, щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями.

В контексті наведеного також слід зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 551 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання»), яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/ перереєстрації цього підприємства на підставних осіб.

Відповідачем під час розгляду справи також не надано вироку або іншого рішення суду по кримінальній справі відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб. Щодо посилання відповідача на ухвалу якою затверджено угоду про визнання винуватості, укладену підозрюваною, то судом безперечно встановлено, що вищевказана ухвала не містить позивача у переліку підприємств, якими вчинено ухилення від сплати податків, а тому дане рішення не є обов'язковим для адміністративного суду в силу ч.4 ст.72 КАС України.

Відповідно до ст. 72 КАС, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно з приписами ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд зазначає про те, що за умови дослiджених первинних документiв та обставин (наступний продаж придбаного товару), якi у їх сукупностi свiдчать про фактичний рух активiв iз урахуванням дiлової мети такого руху у межах господарської дiяльностi Товариства, та враховуючи принцип iндивiдуального застосування вiдповiдальностi за порушення правил оподаткування, згiдно якого негативнi наслiдки, зокрема, у виглядi позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосованi саме до такого платника податкiв, який їх припустився, а не до iншої особи, та добросовiснiсть платника податкiв, а також достовiрнiсть задекларованих таким платником даних податкового облiку, що презюмується податковим законодавством у пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, за змiстом якої, за умови подання платником податкiв усiх належним чином оформлених документiв, передбачених податковим законодавством, данi податкового облiку вважаються сформованими платником податкiв правомiрно (обґрунтовано), суд доходить висновку про те, що дані, сформовані платником, є вірними, а господарська операція носить реальний характер.

Поняття «добросовісний платник» яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотримання його підрядниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функції, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Більш того, згідно з п.п.36.1, п.п.36.5 ст.36, п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (робіт, послуг). Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої (індивідуальної) відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

При цьому, відповідно до ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доводи в акті перевірки та запереченнях, на які посилається податковий орган відносяться не безпосередньо до самого платника, а до його контрагентів, тобто третіх осіб. Доказів недобросовісності самого платника, а також того, що відомості, які містяться у поданих ним документах, неповні, недостовірні та (або) протирічливі, податковим органом не надано.

Суд вважає також за необхідне зазначити, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

Суд, крім іншого, в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, а тим більше можливі порушення з боку контрагентів контрагента позивача, не є самостійною та достатньою підставою для позбавлення покупця сформованих сум податкових вигод.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід також зазначити, що в ОСОБА_2 перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вже зазначалося, в силу положень ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних податкових вигод за вищезгаданими операціями та які б свідчили про нездійснення спірних операцій, юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та, відповідно, зумовлювали б прийняття оскаржуваних рішень.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції поставки товарів та надання послуг та робіт мали реальний характер, факти поставки та отримання Позивачем відповідних послуг та робіт оформлені документально та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними Договорами за перевіряємий період, підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

У свою чергу, судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод. Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку ДПІ не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 160-163, 167, 186 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати податкове повiдомлення-рiшення Західної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області від 20.04.2016р. № НОМЕР_1.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №0000771402 від 29.06.2016 року.

Стягнути з Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код 39859805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ СЕРВІСНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕМОНТ» сплачений судовий збір в сумі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 22 грудня 2016 року.

Суддя А.В. Зінченко