Постанова

від 22.12.2016 по справі 712/6816/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 712/6816/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Романенко В. А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 03 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фінансової інспекції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Державної фінансової інспекції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 23-196/2016 від 30.05.2016 р.

Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 03 жовтня 2016 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками ревізії відповідачем було виявлено ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку: зайве нарахування та виплату протягом лютого - червня 2013 року працівникам позивача (трактористам та машиністу екскаватора) доплати за розширення зони обслуговування на загальну суму 15524,76 грн., що призвело до внесення недостовірних даних у звіті ф. № 2 «Звіт про фінансові результати» (Звіт про сукупний дохід) на відповідну суму в період з 01.07.2012 року по 30.11.2015 року, що є порушенням ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95 з урахуванням п. 5 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок та умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 року № 1145; ч. 2 ст. 97 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VІІІ; п. 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; п. 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999 року № 87; Додатку № 3 «Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників» до розділу V колективного договору 2009-2011, Додатку А «Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників» до Положення про встановлення доплат і надбавок колективного договору 2014-2017.

За наслідками встановлених порушень 23.05.2016 року головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування у сфері послуг Державної фінансової інспекції в Черкаській області Кузьменко Л.А. було складено та вручено позивачу протокол про адміністративне правопорушення за № 23-24/2016, а також повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Не погоджуючись з обставинами викладеними в протоколі, на адресу відповідача нею було направлено відповідні заперечення.

01.06.2016 року позивачу було вручено постанову про накладення адміністративного стягнення за № 23-196/2016, згідно якої її було визнано винною у порушенні законодавства з фінансових питань та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170, 00 грн.

Підставою для притягнення позивача до відповідальності є ч. 1 ст. 164 2 КУпАП.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 2 КУпАП приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентарізацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Так з матеріалів справи вбачається, що згідно наказів директора КП «Придніпровська СУБ» трактористам та машиністу екскаватора протягом лютого - червня 2013 р. було нараховано та виплачено доплату за розширення зони обслуговування у зв'язку зі скороченням штатної чисельної підприємства.

З серпня 2013 року і по 30.11.2015 р. матеріали справи не містять доказів подібних правопорушень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що згідно листа Міністерства соціальної політики України від 29.04.2013 року № 61/06/186-13 основною умовою, при якої може бути встановлена доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, є наявність вакантної посади в штатному розписі підприємства. За відсутності вакансії встановити доплату за розширення зони обслуговування неможливо, оскільки немає ні відповідних тарифних ставок і окладів, ні економії, розрахованої за ставками (окладами).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку з відсутністю вакантної посади, здійснення доплат працівникам за розширення зони обслуговування є необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству.

Крім того, в частині строку притягнення до адміністративної відповідальності суд першої інстанції зазначив, що правопорушення, вчинене позивачем, є триваючим, оскільки недоліки бухгалтерської документації на момент проведення ревізії не було виправлено.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції категорично не погоджується з огляду на наступне.

Триваючі правопорушення, на думку колегії суддів, це правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку.

Важливим для правильного застосування ст. 38 КУпАП є припинення такого правопорушення.

Так триваюче правопорушення закінчується проведенням перевірки контролюючим органом та виявленням такого правопорушення, в той час як правопорушення, що закінчилося за ініціативою порушника до проведення перевірки не можна вважати триваючим.

В той же час, поняття «триваючий» та «тривалий» не є тотожними, всупереч твердженню суду першої інстанції, оскільки тривалим є правопорушення, що вчиняється кілька разів, в той час як триваючим є правопорушення, що триває на момент проведення ревізії (перевірки).

Так останнім періодом вчинення, на думку відповідача, порушення позивачем є червень 2013 року.

В свою чергу, позивача було притягнуто до відповідальності за ці порушення 30.05.2016 р., тобто через три роки.

За цих обставин, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність накладення на позивача адміністративного стягнення пізніше двох місяців з дня його вчинення.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Також у відповідності до ст. 88, 94 КАС України вирішенню підлягає питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П ОС Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 03 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фінансової інспекції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 03 жовтня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної фінансової інспекції у Черкаській області про накладення адміністративного стягнення № 23-196/2016 від 30 травня 2016 року.

Стягнути з Державної фінансової інспекції у Черкаській області (ЄДРПОУ 21360688) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: 18000, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1157, 53 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят сім гривень 53 копійки).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.