Ухвала

від 20.12.2016 по справі 676/2536/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 676/2536/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Швець О.Д.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

секретар судового засідання: Коваль К.В.,

за участі:

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, за участю третьої особи - ВАТ БМУ "Промбуд" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області із адміністративним позовом до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

ОСОБА_5 Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з’ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку№2 виробництв, цехів, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Листом №7641/03 від 16.05.2016р. відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви позивача у зв'язку із недостатністю у позивач пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку№2.

Не погодившись із відмовою відповідача у зарахуванні пільгового стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими не в повній мірі.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та зважає на таке.

За змістом п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, що був чинним на час набуття позивачем права на пенсію, тобто на час, коли виникли спірні правовідносини, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

ОСОБА_5 Міністрів РСР від 22 серпня 1956 року № 1175 затверджено Списки виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Професія електрозварювальник, яка дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, містяться в розділі ХХХІІ «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженому постановою ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 22.08.1956, та в розділі ХХХІІІ Списку N 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94 року № 162, яка дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі ХХХІІІ «Загальні професії» (у всіх галузях господарства) передбачено професію електрозварник.

Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно із записами в трудовій книжці позивача, останній з 14.02.1983 року прийнятий на посаду електрозварника-монтажника 4 розряду, 30 вересня 1992 року йому присвоєно 5 розряд електрозварника, а 11 лютого 2004 року позивач звільнився з роботи за власним бажанням.

В матеріалах справи міститься архівна довідка № 525/01-32 від 20 березня 2014 року, відповідно до якої позивач 14 лютого 1983 року був прийнятий електрозварювальником-монтажником 4 розряду, з 01 жовтня 1996 року переведений з відділу головного механіка на дільницю спецробіт як електрозварювальник 5 розряду, а з 11 лютого 2004 року звільнений як електрозварювальник.

Крім того зайняття посади електрозварювальника позивачем в ці періоди роботи підтверджуються копіями наказів про надання відпусток за вказані періоди, довідкою про уточнюючий характер роботи.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Згідно з пунктом «а» частини першої статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими, важкими умовами парці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку4 робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Виходячи з комплексного аналізу норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.»б» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування позивача на посаді або виконання ним робіт, що містяться у Списку № 2 , а також документальне підтвердження зайнятості за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року № 21-519а14.

З акту перевірки достовірності видачі документів про стаж та заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії № 395 від 22.04.2016 року вбачається, що документи про атестацію робочих місць за умовами праці в ВАТ «Промбуд» відсутні.

Згідно архівної довідки № 69/04-23 від 30.08.2016р. документи по атестації робочих місць по БМУ «Промбуд-2», будівельній фірмі «Кам»янець-Подільськбуд», ВАТ «Промбуд» на зберігання архіву не надходили.

Крім того, не підтверджений належними доказами і період роботи позивача на посаді електрозварювальника в період з 25.12.1981р. по 05.10.1982р.

З огляду на наведені обставини колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 21.08.1992р. по 11.02.2004р.

Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Встановлено, що загальний стаж позивача після досягнення ним віку 55 років, становив понад 31 рік, включно із роботою на посадах за Списком N 2 у вищезазначений період.

Отже, позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 грудня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7