Рішення

від 20.12.2016 по справі 753/20771/16-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20771/16-ц

провадження № 2/753/8456/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Цимбал І.К.

при секретарі - Кисіль Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий капітал», третя особа: ОСОБА_3, про виділення частки майна учасника товариства у статутному капіталі, звернення стягнення на частку у статутному капіталі та припинення участі у товаристві -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом де є третя особа, про виділення частки майна учасника товариства у статутному капіталі, звернення стягнення на частку у статутному капіталі та припинення участі у товаристві, посилаючись на те, що позивач є кредитором відповідача за договором позики, яка стягнута у судовому порядку. Враховуючи те, що майно у відповідача на яке може бути звернуто стягнення в останнього відсутнє, що було встановлено під час виконання судового рішення, а відповідача добровільно не бажає погасити заборгованість, позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов визнала.

Третя особа до суду не з'явилась. У зв'язку з неможливістю повідомити третю особу з поважних причин належним чином, судом поставлено на обговорення питання про можливість розгляду справу у відсутність останнього, проти чого не заперечували учасники процесу, у зв'язку з чим розгляд справи було проведено без участі третьої особи.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

22.10.2008 року ОСОБА_4 (позикодавець) з відповідачем (позичальник) був укладений договір позики на суму 757500 грн., що еквівалентно на день укладення договору 150 000,00 доларам США, строком до 31 грудня 2008 року.

01.04.2010 року ОСОБА_4 поступив громадянину ОСОБА_5 право вимоги за договором позики від 22.10.2008 року.

14.02.2011 року право вимоги за договором позики від 22.10.2008 року ОСОБА_5 було відступлено ОСОБА_2

Умови договору відповідачем виконані не були, у зв'язку з чим позикодавець звернувся до Балаклавського районного суду м. Севастополя з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 22.10.2008 року. Разом з тим, ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до правонаступника позикодавця ОСОБА_6, про припинення зобов'язань ОСОБА_3 за договором позики від 22.10.2008 року шляхом проведення заліку зустрічних вимог та стягнення на користь ОСОБА_3 залишку боргу за іншим договором позики.

Рішенням Балаклавського районного суду від 10.11.2011 року позови задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1729748 грн. 30 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1824735 грн. 32 коп. шляхом проведення взаєморозрахунків стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 94866 грн. 57 коп. та припинити зобов'язання ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 по договору позики від 22.10.2008 року.

01.03.2012 року рішенням Апеляційного суду м. Севастополя скасовано рішення Балаклавського районного суду від 10.11.2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_3,в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, а в іншій частині рішення суду залишено без змін.

07.09.2012року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 01.03.2012 року залишено без змін.

Таким чином борг відповідача ОСОБА_3 перед позивачем ОСОБА_7 в сумі 1729748 грн. 30 коп. встановлений рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 01.03.2012 року, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

02.04.2012 року Балаклавським районним судом м. Севастополя було видано виконавчий лист № 2-460/2011 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1729748 грн. 30 коп. (1195905 грн. суми основного боргу; 193162 грн. 50 коп. інфляційних втрат; 276487 грн.05 коп. пені; 1700 грн. судового збору).

На підставі виконавчого листа Балаклавського районного суду м. Севастополя виданого 02.04.2012 року, ВДВС Балаклавського РУЮ у м. Севастополі було відкрите виконавче провадження про примусове виконання зазначеного виконавчого документу.

Однак, 27.11.2012 року та 20.05.2013 року постановами ВДВС Балаклавського РУЮ у

м. Севастополі було неодноразово повернуто стягувачу ОСОБА_7 виконавчий лист

№ 2-460/2011, який видав 02.04.2012 року Балаклавський районний суд м. Севастополя, через неможливість виявити майно боржника ОСОБА_3, на яке можливо звернути стягнення.

Таким чином, під час виконавчого провадження відділом державної виконавчої служби Балаклавського РУЮ у м. Севастополі не виявлено майна, яке належить ОСОБА_3 та на яке може бути звернено стягнення, достатнього для задоволення вимог кредитора ОСОБА_2 за вказаним виконавчим листом № 2-460/2011.

Разом з тим, відповідач є учасником ТОВ «Базовий капітал» з часткою у статутному капіталі цього товариства у розмірі 50%, що підтверджується статутом товариства.

Відповідно до розділу 9 статуту ТОВ «Базовий капітал» зазначено, що розмір Статутного капіталу (Статутного фонду) товариства становить 79900 грн. (п.п.9.1 Статуту), розмір і склад вкладів і розмір часток учасників товариства у Статутному фонді наступний: ОСОБА_2 - 39 950,00 грн., щостановить 50% загального розміру статутного капіталу Товариства, і ОСОБА_3 - 39 950,00 грн., що становить 50% загального розміру статутного капіталу Товариства (п.п.9.2 розд.9 Статуту).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, статутний капітал ТОВ «Базовий капітал» сформовано 16.07.2004 року в розмірі 79900 грн.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦК України, звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.

Аналогічні положення містяться у ст. 57 Закону України «Про господарські товариства».

Правовий аналіз зазначених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що кредитор має право самостійно звернутись до суду з вимогою до товариства з обмеженою відповідальністю, учасником якого є боржник, про виплату вартості частини майна цього товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі зазначеного товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення.

Майно товариства може бути виділене пропорційно частці боржника в статутному капіталі, або може бути виплачена його вартість пропорційно частці боржника в статутному капіталі товариства на вимогу кредитора, у тому числі з огляду на положення ст. 15 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 139 ГК України майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів; залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Згідно з ч.1 ст. 115 ЦК України, ч.1 ст. 85 ГК України та ст.12 Закону України «Про господарські товариства», майно господарського товариства складається з майна, переданогойому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів та іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Отже, вартість частини майна боржника-учасника товариства з обмеженою відповідальністю, на яку можливо звернути стягнення, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству та обліковується на його балансі, де відображається вартість активів товариства та джерел їх формування, а тому в основу розрахунку вартості частини майна боржника - учасника товариства, що підлягає виділу та на яку можливо звернути стягнення, за загальним правилом повинна братись балансова вартість майна товариства.

Норма ст. 149 ЦК України, яка визначає, що частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами, має імперативний характер і не може бути змінена положеннями статуту.

Відповідно до наданої ТОВ «Базовий капітал» виписки з бухгалтерського балансу підприємства (форма №1-м) станом на 01.07.2016 року, залишкова вартість основних засобів ТОВ «Базовий капітал» складає 153000 грн.

Отже, вартість частини майна боржника - учасника товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3, на яку можливо звернути стягнення, визначається з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству та обліковується на його балансі де відображається вартість активів товариства та джерел їх формування, а тому, в основу розрахунку вартості частини майна боржника-учасника товариства, що підлягає виділу та на яку можливо звернути стягнення, за загальним правилом повинна братись балансова вартість майна товариства. Тому, відповідно частка майна (50%), що належить відповідачу ОСОБА_3, становить 76500 грн., на якупідлягає звернення стягнення.

Таким чином, з урахуванням наведеного, на підставі ч.1 ст. 149 ЦК України, ст. 57 Закону України «Про господарські товариства», вимоги позивача є цілком законними в частині прийняття рішення виділити в статутному капіталі Товариства, частку 50 відсотків, яка належить відповідачу в розмірі 76500 грн. для звернення на неї стягнення за непогашеним борговим зобов'язання перед позивачем за виконавчим листом № 2-460/2011, який видав 02.04.2012 року Балаклавський районний суд м. Севастополя в сумі 1729748 грн. 30 коп.

Частиною 2 ст. 149 ЦК України, ст. 57 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що звернення стягнення на всючастку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.

Отже, враховуючи що виділена частка є всією часткою учасника ТОВ «Базовий капітал» ОСОБА_3, участь у Товаристві відповідачапідлягає припиненню.

Відповідно до ч.1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до ч.1 ст. 148 ЦК України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Отже, у господарському товаристві статутний капітал поділений на частки, а майно при виході учасника розподіляється між його членам пропорційно часткам у статному капіталі, тобто виходячи з правовідносин спільної часткової власності з визначенням часток у порядку, визначеному законом і статутом товариства.

Оцінюючи належність допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 61,79, 88, 209, 212-218 ЦПК України, ст.15, ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 148, ч.ч. 1, 2 ст. 149, ч. 1 ст. 190ЦК України, ст.ст. 12, 57 Закону України «Про господарські товариства», ч. 1 ст. 85, ч. ч. 1, 2 ст. 139 ГК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий капітал», третя особа: ОСОБА_3 про виділення частки майна учасника товариства у статутному капіталі, звернення стягнення на частку у статутному капіталі та припинення участі у товаристві задовольнити.

Виділити в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий капітал» (код ЄДРПОУ 32542318, 02140 м. Київ, вул. П. Григоренка, 39- Б) частку 50 %, яка належить ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) в розмірі 76500 /сімдесят шість тисяч п'ятсот/ грн.

Звернути стягнення на виділену в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий капітал» (код ЄДРПОУ 32542318, 02140 м. Київ, вул. П. Григоренка, 39- Б) частку 50 %, яка належить ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) в розмірі 76500 /сімдесят шість тисяч п'ятсот/ грн. в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) згідно виконавчого листа № 2-460/2011, виданим 02.04.2012 року Балаклавським районним судом м. Севастополя.

Припинити участь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) у товаристві з обмеженою відповідальністю «Базовий капітал» (код ЄДРПОУ 32542318, 02140 м. Київ, вул. П. Григоренка, 39- Б).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий капітал» (код ЄДРПОУ 32542318, 02140 м. Київ, вул. П. Григоренка, 39- Б) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 1867 /одну тисячу вісімсот шістдесят сім/ грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: