Рішення

від 16.12.2016 по справі 603/709/16-ц

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/709/16-ц

Провадження №2/603/326/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2016 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.

при секретарі Б»єлі Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 04.08.2003 року помер його батько ОСОБА_3. 24.01.2007 року помер дід позивача ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на: земельну ділянку площею 0,3284 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280400:01:001:0877, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №676206; земельну ділянку площею 1,2139 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280400:01:001:0357, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №676206. Вказану спадщину ОСОБА_1 прийняв, оскільки на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем, проте звернувшись у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв»язку з втратою правовстановлюючого документа на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню. З приводу втрати державного акта позивачем подано оголошення в районну редакцію газети «Вісті Придністров'я».

Просить визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті діда ОСОБА_4, який помер 24.01.2007 року , в порядку спадкування за законом (за правом представлення).

Позивач ОСОБА_1, представник позивача - адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не з»явилися, звернувшись в суд із заявою про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримали.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечила в судове засідання явку представника, однак подала суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності їхнього представника, проти позову не заперечили.

Судом встановлено такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІ-ИД №325279 від 06.03.1982 року батьками позивача ОСОБА_1 вказано: ОСОБА_3 та ОСОБА_6.

ОСОБА_3 (батько позивача) помер 04.08.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №169094 від 05.08.2003 року.

Батьками померлого 04.08.2003 року ОСОБА_3 були: ОСОБА_4 та ОСОБА_7, що вбачається з ксерокопієї свідоцтва про народження серії ЯЭ №713532 від 18.05.1957 року.

Згідно листа №29-1912-0.9-1022/2-16 від 06.12.2016 року, адресованого Відділом Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області адвокату ОСОБА_5, ОСОБА_4 належала земельна ділянка загальною площею 1,54 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №676284.

Те, що ОСОБА_4 належали: земельна ділянка площею 0,3284 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280400:01:001:0877, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №676206; земельна ділянка площею 1,2139 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280400:01:001:0357, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №676206, підтверджується також витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованими 11.11.2016 року Відділом держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області.

Державний акт на право власності на землю серії Р1 №676206 на час розгляду справи втрачений, про що в Монастириській районній редакції газети «Вісті Придністров'я» (тираж 1479) розміщено оголошення.

ОСОБА_4 помер 24.01.2007 року в с. Залісся Монастириського району Тернопільської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №192619, виданим 25.01.2007 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема на: земельну ділянку площею 0,3284 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280400:01:001:0877, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №676206; земельну ділянку площею 1,2139 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280400:01:001:0357, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №676206.

Відповідно до ст.ст.1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно із ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови віл її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Крім того, згідно з вимогами ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що син спадкодавця ОСОБА_3 (батько позивача) на час відкриття спадщини (24.01.2007 року) помер 04.08.2003 року (свідоцтво про смерть серії І-ИД №169094 від 05.08.2003 року), тому його син ОСОБА_1 спадкує частку спадщини, яка належала б за законом його батькові, якби він був живим на час відкриття спадщини (право представлення), що узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, висловленій у справі №6-294цс15 від 22.06.2016 року.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за правом представлення, відмови від прийняття спадщини не заявляв, прийнявши спадщину, на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою №132, виданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області 04.07.2016 року.

У зв'язку з тим, що втрачено правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом (інформаційний лист Монастириської державної нотаріальної контори №858/01-16 від 22.07.2016 року).

Зі змісту інформаційних листів Монастириської державної нотаріальної контори №1559/01-16, №1550/01-16 від 10.12.2016 року убачається, що спадкові справи після смерті спадкоємців ОСОБА_3, ОСОБА_4 не заводились.

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності належали: земельна ділянка площею 0,3284 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280400:01:001:0877, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №676206; земельна ділянка площею 1,2139 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280400:01:001:0357, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №676206, позивач є спадкоємцем за правом представлення, відмови від прийняття спадщини не заявляв, прийнявши спадщину, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1права власності на вищевказане спадкове майно, в порядку спадкування за законом після померлого 24.01.2007 року ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 328, 1217,1218, 1223, 1225, 1261, 1266, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 81, 131 ЗК України,суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,3284 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280400:01:001:0877, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №676206;

- земельну ділянку площею 1,2139 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280400:01:001:0357, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №676206, в порядку спадкування за законом після померлого 24.01.2007 року ОСОБА_4

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючийсуддя: ОСОБА_8

Копія з оригіналом вірна.

Суддя Монастириського районного

суду Тернопільської області ОСОБА_8