Рішення

від 20.12.2016 по справі 904/10139/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.2016 Справа № 904/10139/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК ЛЕГЕНДА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЄОЛ-7", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 3 від 01.12.2016 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НПК ЛЕГЕНДА", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЄОЛ-7", м. Дніпро про стягнення заборгованості в розмірі 14 508,57грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №500514 від 01.03.2015 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

20.12.2016 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення позовних вимог, з урахуванням якої позивач просить стягнути з відповідач заборгованість в розмірі 14 408,57 грн.

В прохальній частині позовної заяви міститься заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, в тому числі грошові кошти відповідача чи шляхом заборони відповідачу укладати угоди по відчуженню майна.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 20.12.2016року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НПК ЛЕГЕНДА", (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРЄОЛ-7" (далі - відповідач) укладено договір поставки №500514 (далі - договір).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 року (п. 11.1. договору).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених договором та у відповідності до замовлення покупця поставити товар, а покупець - прийняти його та сплатити його вартість на умовах, передбачених в цьому договорі.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем в українській національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 21 календарних днів з дати поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на суму 30.361,53 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач повернув позивачу товар на суму 9 222,01 грн., що підтверджується накладними на повернення товару, які містяться в матеріалах справи.

Також, відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 6 730,95 грн., непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 14 408,57 грн.

Доказів погашення заборгованості на час розгляду спору сторонами не надано.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків оплати, а відтак позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 14 408,57грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд у відповідності із постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги те, що позивач не надав документального підтвердження обставин, які б дали можливість зробити обґрунтоване припущення, що грошові кошти відповідача та майно можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, суд відмовляє в задоволенні даної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЄОЛ-7" (49000, м. Дніпро, вул.Марії Кюрі,б.5, оф.120, код ЄДРПОУ 38949803) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НПК Легенда" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, б.6/234, код ЄДРПОУ 39470816) заборгованість в розмірі 14 408,57грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.12.2016 року.

Суддя ОСОБА_2