Рішення

від 21.12.2016 по справі 904/10117/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2016 Справа № 904/10117/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Менора ЛТД» (м. Дніпро)

до приватного підприємства «Фінансова група Саксон» (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар судового засідання: Дорошевська М.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №23 від 07.11.2016

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Менора ЛТД» звернулось з позовом до приватного підприємства «Фінансова група Саксон» про стягнення 8879,18грн - основного боргу, 1845,77грн - пені, 536,56грн - 10% річних, 280,29грн - суми індексації.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди № АК220413 від 01.06.2013 щодо повної та своєчасної оплати оренди нежитлового приміщення, розташованого в Меморіальному комплексі «Холокост» з багатофункціональним центром «Менора» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, буд. 4/26.

Відповідач не надав відзив на позов та не забезпечив явку представника в судове засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Наведене підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.11.2016.

В судовому засіданні 13.12.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01.06.2013 між ТОВ «Менора ЛТД» (орендодавець) та ПП «Фінансова група Саксон» (споживач) було укладено договір оренди № АК220413 нежитлового приміщення.

В пунктах 1.1, 1.2 договору сторони визначили, що об'єктом оренди є нежитлове приміщення площею 67,70кв.м., розташоване в Меморіальному комплексі «Холокост» з багатофункціональним центром «Менора» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, буд. 4/26.

Відповідно до п. 2.1 договору, орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) об'єкт оренди, зазначений у п. 1.2 цього договору на умовах викладених в цьому договорі.

01.06.2013 вказані сторони підписали акт прийому-передачі наведеного об'єкту оренди.

30.04.2016 сторони підписали акт прийому-передачі (повернення) об'єкту оренди.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 8879,18грн - основного боргу, 1563,43грн - пені, 536,56грн - 10% річних, 280,29грн. - інфляційних втрат та відмовити щодо стягнення пені в сумі 282,34грн з таких підстав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначалось вище, між сторонами укладений договір оренди нежитлового приміщення № АК220413 від 01.06.2013.

В матеріалах справи міститься копія підписаного сторонами акту надання послуг №439 від 29.02.2016. Відповідно до акту орендна плата за лютий 2016 року склала 9026,67, вартість експлуатаційного обслуговування за вказаний період - 3892,75грн (4671,30грн з ПДВ), всього 15503,30грн.

Відповідно до підписаного сторонами акту надання послуг №1748 від 31.03.2016 сума компенсації комунальних платежів за березень 2016 року становила 4207,88грн (з ПДВ).

Згідно з п. 4.3.4 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 28.11.2014), орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця. Датою виконання грошових зобов'язань орендаря є дата зарахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

Пунктом 4.5.3 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 28.11.2014) встановлено, що компенсація комунальних витрат сплачується орендарем на підставі отриманого від орендодавця рахунку, щомісячно до 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця. Датою виконання грошових зобов'язань орендаря є дата зарахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

Однак, відповідачем не було сплачено заборгованість за послуги з експлуатаційного обслуговування за лютий 2016 року в сумі 4671,30грн і не компенсовані позивачу комунальні платежі за березень 2016 року в розмірі 4207,88грн.

Таким чином, сума основного боргу відповідача складає 8879,18грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 12.3 договору встановлено, що у випадку прострочення орендної плати та інших платежів, які вказані в цьому договорі або їх частин у строки, які перевищують строки, встановлені цим договором, більш ніж на 1 (один) місяць, орендар сплачує орендодавцю 10% річних з суми прострочення.

Згідно з розрахунком позивача 10% річних за прострочення оплати експлуатаційного обслуговування за період з 26.02.2016 по 31.10.2016 складають 318,67грн, за прострочення оплати компенсації комунальних послуг за період з 26.04.2016 по 31.10.2016 - 217,89грн. Всього розмір процентів складає 536,56грн.

Позивачем наданий обґрунтований розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції за прострочення оплати експлуатаційного обслуговування за період з квітня по вересень 2016 року в сумі 225,94грн, за прострочення оплати компенсації комунальних послуг за період з травня по вересень 2016 року - 54,35грн. Всього інфляційні втрати складають 280,29грн.

З приводу позовних вимог в частині стягнення пені суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути пеню за прострочення оплати експлуатаційного обслуговування за період з 26.02.2016 по 31.10.2016 в сумі 1129,28грн і пеню за прострочення оплати компенсації комунальних послуг за період з 26.04.2016 по 31.10.2016 в сумі 716,49грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 12.2 договору за прострочення оплати орендної плати та/або інших платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

На думку суду наведені положення договору не передбачають можливості нарахування пені за весь період прострочення без огляду на обмеження шестимісячним строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладені обмеження є правомірним нарахування пені за прострочення оплати експлуатаційного обслуговування за період з 26.02.2016 по 25.08.2016 в сумі 871,08грн, за прострочення оплати компенсації комунальних послуг за період з 26.04.2016 по 25.10.2016 в сумі 692,35грн, а всього 1563,43грн

Наведене також свідчить про необґрунтованість нарахування позивачем пені в сумі 282,34грн.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8879,18грн - основного боргу, 1563,43грн - пені, 536,56грн - 10% річних, 280,29грн. - інфляційних втрат та відмовляє щодо стягнення пені в сумі 282,34грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Фінансова група Саксон» (49000 м. Дніпро, вул. Гладкова, буд. 7а, ідентифікаційний код 33275362) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Менора ЛТД» (49000 м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 4/26, ідентифікаційний код 38114085) 8879,18грн - основного боргу, 1563,43грн - пені, 536,56грн - 10% річних, 280,29грн. - інфляційних втрат, 1344,24грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з приватного підприємства «Фінансова група Саксон» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Менора ЛТД» 282,34грн - пені.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 19.12.2016

Суддя В.О. Татарчук