Ухвала

від 20.12.2016 по справі 904/9858/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.12.2016 Справа № 904/9858/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Рентал", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінт-Дніпропетровськ", м. Дніпро

про стягнення 17088,00 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: директор ОСОБА_1, посвідчення водія серії ЯАВ № 005077 від 22.01.2003.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старлайт Рентал" (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінт-Дніпропетровськ" (відповідач) про стягнення 17088,00 грн попередньої оплати за товар, який не був поставлений.

Позивач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися, але надіслав 16.11.2016 на електронну скриньку суду та 21.11.2016 до канцелярії суду поштою клоптотання, яким він повідомив, що відповідач погасив заборгованість та просив припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, підтвердивши цей факт довідкою, підписаною головним бухгалтером підприємства. Крім того позивач заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач 20.12.2016 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, на його думку, договір між сторонами щодо постачання товару не може вважатися укладеним, оскільки не була визначена суттєва умова - місце та спосіб постачання товару, а отже не може породжувати для сторін правові наслідки. З огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, зокрема клопотання позивача про припинення провадження у справі, суд, враховуючи обставини справи та подані матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Договір у письмовій формі між сторонами у справі не укладався.

На підставі усної домовленості, досягнутої між Товариством з обмеженою відповідальністю "Старлайт Рентал" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінт-Дніпропетровськ" (далі - відповідач), відповідач 01.04.2016 виставив позивачу рахунок - фактуру № НОМЕР_1 про відпуск на користь останнього кейсів Техпо 2002 (далі - товар) в кількості 100 шт. за ціною 17088,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 2848,00 грн.

На виконання цієї домовленості та на підставі рахунку-фактури № НОМЕР_1 від 01.04.2016 позивачем платіжним дорученням № 331 від 05.04.2016 перераховано на користь відповідача грошові кошти у сумі 17088,00 грн.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що допускається укладенню господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зважаючи на те, що у виставленому відповідачем рахунку не було зазначено строку поставки товару, 23.08.2016 позивач направив відповідачу вимогу поставити товар в строк 7 днів або в той же строк повернути кошти сплачені позивачем, як попередню оплату за товар. Отримавши вимогу 30.08.2016 відповідач зобов'язаний був поставити товар позивачу у строк до 06.09.2016, однак свої зобов'язання не виконав в порушення вимог, встановлених ст. 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2. ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Невиконання відповідачем договору і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про повернення суми попередньої оплати у розмірі 17088,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі з таких підстав.

Клопотанням позивач повідомив, що відповідачем 11.11.2016, тобто вже після звернення позивача до суду, повністю повернуто суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 17088,00 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача, наданою до справи 21.11.2016.

З огляду на що зобов'язання щодо повернення відповідачем передплати за товар припинилося, тому відповідно предмет спору у цій справі відсутній.

Згідно п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмету спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, провадження у справі слід припинити на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки попередня оплата за поставку товару повернута у повному обсязі відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України.

У даному випадку позов заявлено через невиконання відповідачем зобов'язань поставити попередньо оплачений товар, справа підлягає припиненню у зв'язку з задоволенням вимог позивача у вигляді повернення відповідачем останньому попередньої оплати вже після порушення провадження у справі, тому відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 1378,00 грн, як на сторону, з вини якої виник спір.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.1 1 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Рентал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінт-Дніпропетровськ" про стягнення 17088,00 грн припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінт-Дніпропетровськ" (м. Дніпро, пр. Героїв, 35, ідентифікаційний код 38199744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Рентал" (м. Київ, вул. Шевцова, буд. 1, ідентифікаційний код 37994389) витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн, видати наказ позивачу.

Суддя ОСОБА_2