Рішення

від 06.12.2016 по справі 905/2767/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.2016 Справа № 905/2767/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Харакоза К.С., при секретарі судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства В«Державний ощадний банк УкраїниВ» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства В«ОщадбанкВ» м.Краматорськ,

до відповідача ОСОБА_1 підприємства В«МІГ І СВ» , м.Маріуполь,

про стягнення 28351,90 гривень, -

За участю:

представник позивача не з'явився;

представник відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство В«Державний ощадний банк УкраїниВ» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства В«ОщадбанкВ» м.Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 підприємства В«МІГ І СВ» , м.Маріуполь, про стягнення 30413,82 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами кредитного договору №2063003 від 01.04.2011р. умови кредитного договору виконав не належним чином.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.09.2016р. порушено провадження по справі.

22.11.2016р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог.

05.12.2016р. через канцелярію суду позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 25760,00грн. - тіло кредиту, 773,13грн. - пені за процентами, 986,76грн. - інфляційне збільшення заборгованості, 757,43грн. - 3% річних, 74,58грн. - 3% річних по простроченим процентам, а всього: 28351,90грн.

Заявлені позивачем в порядку ч.4 ст.22 ГПК України вимоги, викладені у заяві про зменшення позовних вимог від 01.12.2016р. приймаються судом як остаточно заявлені.

Також 05.12.2016р. позивач подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Витребувані судом документи не надав.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №2063003, відповідно до п. 2.1 якого позивач зобов'язується надати на умовах цього договору, а відповідач зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 322000,00 грн. та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.2 кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення не пізніше 30 березня 2016 року.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили погашення кредиту в стоки згідно з наступним графіком: погашення кредиту поточного року кредитування з жовтня 2011р. по лютий 2016р. по 10740грн. щомісячно, останній місяць кредитування - березень 2016р. - 10540грн.

Відповідно до п.2.4 договору кредит надається для придбання майна (машини сільськогосподарського призначення - трактору колесного ХТА-200), шляхом перерахування коштів в національній валюті з кредитного рахунку позичальника на поточний рахунок продавця майна, на підставі платіжного доручення позичальника для здійснення оплати за майно за договором купівлі-продажу.

Згідно з п.2.7 договору, за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу відповідну плату (відсотки) в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються позивачем за фіксованою процентною ставкою в розмірі 19,5 процентів річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному договором (п. 2.7.1 договору).

Додатковим договором №1 від 18.10.2012 року до кредитного договору № 2063003 від 01.04.2011 року сторони виклали п.2.7.3. в іншій редакції, а саме: нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частки) проценти (з урахуванням положень пункту 2.7.4. цього Договору) повинні бути сплачені позичальником з 1 по 10 число місяця наступного за звітним місяцем, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 30 квітня 2011 року.

У відповідності до п. 10.5. кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (з 01.04.2011 року).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору №2063003 від 01.04.2011 року договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі п. 2.1 договору позивачем виконані зобов'язання за договором та надано відповідачеві кредит у розмірі 322000,00грн. з остаточним терміном повернення не пізніше 30.03.2016 року та з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 19,5 % річних (п.2.7.1). Факт надання позивачем кредиту відповідачу підтверджується випискою по рахунку № 20639497017095 від 15.08.2016 року за період з 01.04.2011р. по 15.08.2016р.

Відповідач, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав та не погасив заборгованість по сплаті тіла кредиту та процентів, чим порушив пункти 2.3.3, 2.7.3, 5.3.2 договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п.1 ст.628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначає позивач, відповідачем частково сплачена заборгованість за кредитом, відсотками за користування кредитом, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, що підтверджується випискою по рахунку відповідача № 20639497017095 від 15.08.2016 року за період з 01.04.2011р. по 15.08.2016р.

Таким чином, станом на серпень 2016р. за відповідачем наявна заборгованість в сумі 27578,77 грн., з яких: 25760,00грн. - тіло кредиту, 986,76грн. - інфляційне збільшення заборгованості, 757,43грн. - 3% річних, 74,58грн. - 3% річних по простроченим процентам.

Оскільки наявність заборгованості у вищевказаних сумах підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем під час розгляду справи, суд вважає вимоги про її стягнення правомірними, тому задовольняє їх в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені за процентами у розмірі 773,13 грн., суд приходить до висновків про часткове задоволення позову в цій частині.

Як встановлено судом пеня нарахована позивачем за період з 02.07.2012р. по 13.11.2016 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст.11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

П. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. N 1275-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п.20 розділу 1 включено м.Маріуполь.

З огляду на викладене обґрунтованим можна вважати нарахування позивачем пені лише за період до 14.04.2014 року, отже позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню та підлягають стягненню за період з 02.07.2012 року по 13.04.2014 року (включно) у розмірі 32,27 гривень.

В решті вимог про стягнення пені суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому оскільки спір виник з вини відповідача, а позивач мав формальне право здійснити нарахування штрафних санкцій у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів, а також керуючись принципом справедливості суд вважає, що вся сума судового збору, що сплачена позивачем за розгляд цієї справи у розмірі 1378,00 гривень має бути покладена на відповідача, незалежно від того, що у позовній вимоги в частині стягнення пені судом задоволено частково, що узгоджується із приписами ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«Державний ощадний банк УкраїниВ» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства В«ОщадбанкВ» м.Краматорськ, до відповідача ОСОБА_1 підприємства В«МІГ І СВ» , м.Маріуполь, про стягнення 28351,90грн., - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства В«МІГ І СВ» (87503, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Київська, б.31; ідентифікаційний код: 34550650) на користь Публічного акціонерного товариства В«Державний ощадний банк УкраїниВ» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства В«ОщадбанкВ» м.Краматорськ (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Рози Люксембург, б.54; код ЄДРПОУ: 09334702) заборгованість за кредитним договором від 01.04.2011 року 232063003 в розмірі 27611,04грн. (з яких: 25760,00грн. - тіло кредиту, 32,27грн. - пені за процентами, 986,76грн. - інфляційне збільшення заборгованості, 757,43грн. - 3% річних, 74,58грн. - 3% річних по простроченим процентам, а всього: 287365,14грн.) та судовий збір у розмірі 1378грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2016 року.

Суддя К.С. Харакоз