Рішення

від 15.12.2016 по справі 905/2897/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.12.2016 Справа №905/2897/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтавхіммаш», м.Полтава, ЄДРПОУ 39520238,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, ЄДРПОУ 40075815, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, ЄДРПОУ 40150216,

про стягнення 30813,16 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтавхіммаш», м.Полтава, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №195 від 03.10.2016р. до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 30813,16 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2897/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 10.10.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2897/16.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на виконання зобов'язань за договором поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» та Публічним акціонерним товариством «Полтавхіммаш», 03.04.2016р. на адресу ПАТ «ММК ім.Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, (вантажоодержувач) за накладною №44581916 відправлено у вагоні №65351934 вантаж - брухт сталевий збірний вагою 68250 кг, однак на станції призначення залізницею виявлено недостачу вантажу, про що був складений комерційний акт БН №724893/336 від 14.04.2016р.

Обставини викладені в означеному акті свідчать про доступ до вантажу, не збереженого перевезення на шляху слідування, що прямо вказує на вину залізниці та є підставою для стягнення заявленої суми вартості недостачі вантажу.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав залізничну накладну №44581916 від 03.04.2016р., комерційний акт БН №724893/336 від 14.04.2016р., а також у копіях: договір поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р. разом із протоколом узгодження розбіжностей №б/н від 10.12.2015р. до нього; договір №4179 від 08.02.2016р. про транспортно-експедиційне обслуговування разом із доповненням до нього; довіреність на представника.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.224, 307, 314 Господарського кодексу України, ст.909 Цивільного кодексу України, ст.ст.110, 113, 114, 115, 129, 130, 131, 133, 134, 136 Статуту залізниць України, п.1.1, п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., п.2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., ст.ст.21, 22, 27, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, а також посилається на п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства».

31.10.2016р. позивачем через канцелярію господарського суду надано лист №212 від 27.10.2016р., у якому повідомлено про те, що рахунок на оплату брухту великогабаритного вид №510 ДСТУ4121-2002 не виписувався; вказано, що акт загальної форми №30960 від 13.04.2016р. зберігається у залізниці; зазначено про відсутність на розгляді у іншого суду даних позовних вимог.

До листа додано у копіях: специфікація №04/1-И від 31.03.2016р. до договору поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р., видаткова накладна №ХМ-0000039 від 30.04.2016р., правоустановчі документи підприємства позивача, запит до головного територіального управління юстиції у Київській області №210 від 25.10.2016р., довіреність на представника.

28.11.2016р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано лист №234 від 23.11.2016р., у якому зазначено, що виписана видаткова накладна №ХМ - 0000039 від 30.04.2016р. має пряме відношення до металобрухту, за яким сталася недостача; вказано, що як випливає із приймально-здавального акту за ф.69 №36618 від 16.04.2016р. брухт сталевий легковаговий вид. №501, ДСТУ 4121-2002 направлявся брухтоодержувачу, ПАТ «МК «Азовсталь», у вагоні №67179473, тоді як вантаж, по якому сталася недостача прямував на адресу ПАТ «ММК ім.Ілліча» у вагоні №65351934, що підтверджується залізничною накладною№44581916 від 03.04.2016р. та комерційним актом БН №724893/336 від 14.04.2016р., який підтверджує недостачу вантажу; окрім того, згідно приймально-здавального акту за ф.69 №36618 від 16.04.2016р. вага брухту сталевого легковагового вид. №501, ДСТУ 4121-2002 при відправці складає 52,9 т., фактична вага при переважуванні (без тари) складає 51,7 т., а вага, що пред'являється до сплати складає 50т.666кг., різниця маси вантажу при його відправці та переважуванні не є його недостачею, оскільки входить в норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, яка становить 0,5% маси всіх інших вантажів, зазначеної в перевізних документах, зокрема для брухту сталевого; відповідно до приймально-здавального акту за ф.69 №270 від 16.04.2016р. вага брухту великогабаритного вид. №510 ДСТУ 4121-2002 при відправці складає 68,25 т., а вага, що пред'являється до сплати складає 60,25 т., окрім того, відповідно до акту прийому-передачі металобрухту щодо брухту великогабаритного вид. №510 ДСТУ 4121-2002 Покупець прийняв вказаний металобрухт в кількості 60250 кг., згідно з комерційним актом БН №724893/336 від 14.04.2016р. недостача брухту великогабаритного вид. №510 ДСТУ 4121-2002 складає 7900кг. Отже, кількість недостачі, встановлена зазначеним комерційним актом, має враховуватися судом

До листа додано опис вкладення у цінний лист, датований 23.11.2016р., а також у копіях: додаткова угода №2 від 31.03.2016р. до договору поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р. між ТОВ «Метинвест - ресурс» та ПАТ «Полтавхіммаш», специфікація №04/1-А від 31.03.2016р. до договору поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р. між ТОВ «Метинвест - ресурс» і ПАТ «Полтавхіммаш», приймально - здавальні акти №36618 від 16.04.2016р., №270 від 16.04.2016р., акти прийому - передачі металобрухту від 30.04.2016р. до договору поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р., Національний стандарт України «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови. ДСТУ 4121 - 2002», лист головного територіального управління юстиції у Київській області №21823 - 5 - 24/5 від 02.11.2016р. на адресу ТОВ «Торговий дім «Полтавхіммаш», повна інформаційна довідка з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство №165276 від 16.11.2016р.

06.12.2016р. представником відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області подано заперечення №2022/899 від 05.12.2016р. на позовну заяву, у яких вказано, що позивачем не надані належним чином засвідчені документи, які підтверджують вартість втраченого вантажу; зауважено, що відповідно до накладної №48078950 від 10.05.2016р. в п.7 зазначено наявність маркування, а в комерційних актах при огляді вантажу маркування відсутнє; звернуто увагу, що позивач в розрахунку до позовної заяви не зазначає норму природної втрати вантажу, згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., норма природної втрати для всіх інших вантажів складає 0,5%, в зв'язку з цим недостача з урахуванням норм природної втрати складає не 7900 кг., а 7575 кг.; посилається на п.2.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/22 від 29.09.2008р. З урахуванням наведеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

До заперечень додано копію довіреності на представника відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.12.2016р. продовжено строк розгляду спору по справі №905/2897/16 на 15 днів по 21.12.2016р. в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності відповідного клопотання позивача.

15.12.2016р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано пояснення №247 від 14.12.2016р. до позовної заяви, у яких останній просить зменшити розмір позовних вимог, а саме стягнути з відповідача вартість нестачі вантажу в розмірі 30019,36грн.; зазначено, що у залізничній накладній зроблений відповідний запис, згідно з яким право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтавхіммаш»; з метою реалізації свого права на звернення до суду та стягнення вартості недостачі між ПАТ «Полтавхіммаш» та ТОВ «ТД «Полтавхіммаш» укладено договір про надання послуг залізничним транспортом №ПР96/16ПР37/16 від 17.03.2016р. разом із угодою про взаємодію від 17.03.2016р. до нього; зауважено, що ТОВ «ТД «Полтавхіммаш» був уповноважений ПАТ «Полтавхіммаш» здійснювати лише перевезення вантажів та здійснювати заходи по веденню претензійно-позовної роботи по стягненню сум недостачі, ТОВ «ТД «Полтавхіммаш» не уповноважений на підписання специфікацій, приймально-здавальних актів ф.№69, ф.№19, а також акта прийому-передачі металобрухту; пояснено, що маса вантажу, відображена в комерційному акті є масою брутто із заявленою масою тари, а маса, відображена в приймально-здавальному акті ф.69 №270 від 16.04.2016р. та акті прийому-передачі металобрухту від 30.04.2016р. є фактичною вагою при переважуванні без тари та з вирахуванням 0,5% засміченості; наведено детальний розрахунок норми природної втрати та суми втраченого вантажу в вагоні №65351934.

До пояснень додано у копіях: договір про надання послуг залізничним транспортом №ПР 96/16 ПР 37/16 від 17.03.2016р., акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ХМ - 0000013 від 30.04.2016р., рахунок - фактура №ХМ - 0000022 від 30.04.2016р., додаток №1 від 17.03.2016р. до договору про надання послуг залізничним транспортом №ПР 96/16 ПР 37/16 від 17.03.2016р. «Угода про взаємодію».

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України клопотання позивача про зменшення позовних вимог прийнято судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

Представник позивача у судовому засіданні 15.12.2016р. підтримав позовні вимоги з урахуванням пояснень №247 від 14.12.2016р. до позовної заяви, у яких фактично зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення: вартість нестачі вантажу в розмірі 30019,36грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.12.2016р. заперечив проти задоволення позовних вимог.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Предметом розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтавхіммаш», м.Полтава, про стягнення вартості недостачі в розмірі 30019,36 грн.

До стягнення заявлено вартість нестачі вантажу, яка виникла у зв'язку з його не збереженням залізницею при перевезенні, що відбулось у квітні 2016р., на шляху слідування.

За приписами статей 4 - 2, 4 - 3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як свідчить специфікація №04/1-И від 31.03.2016р. до договору поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (Покупець) та Публічне акціонерне товариство «Полтавхіммаш» (Продавець) дійшли згоди протягом квітня 2016р. поставити залізничним транспортом 100т. брухту крупногабаритного вид. №510, ДСТУ 4121-2002, ціна - 3920,00 грн. за 1 т. без ПДВ, загальна сума - 392000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

17.03.2016р. між Публічним акціонерним товариством «Полтавхіммаш» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтавхіммаш» (Виконавець) укладено договір про надання послуг залізничним транспортом №ПР96/16ПР37/16.

Приписами п.1.1 договору визначено, що цей договір регулює порядок відносин, що виникають між сторонами при наданні послуг по доставці вагонів залізничним транспортом у внутрішніх сполученнях.

Відповідно до п.2.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов'язання доставити залізничним транспортом довірені йому Замовником вагони з місця відправлення до пункту призначення, а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу вказану у залізничній накладній.

Згідно з п.3.1 договору Виконавець зобов'язався здійснювати контроль за завантаженням та організувати своєчасне оформлення документів, необхідних для безперешкодного руху до місця розвантаження вагонів.

Замовник зобов'язався, зокрема, повідомити Виконавцю номери вагонів після завантаження для оформлення ним залізничних накладних (п.4.1 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (п.9.1 договору).

Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений п.9.1 цього договору та закінчується 31.12.2016р. (п.9.2 договору).

03.04.2016р. за накладною №44581916 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтавхіммаш» (вантажовідправник) на адресу ПАТ «ММК ім.Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, (вантажоотримувач) зі станції відправлення «Полтава-Південна ЮЖН» на станцію «Маріуполь-Сортувальний ДОН» відвантажило у вагоні №65351934 вантаж - брухт сталевий збірний.

При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу нетто 68250 кг.

Відповідно до накладної листи укриття зварені між собою.

На станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на вказаній станції здійснено контрольне переважування спірного вагону, за результатами якого складений комерційний акт БН №724893/336 від 14.04.2016р., відповідно до якого на підставі акту загальної форми №30960 від 13.04.2016р. ст.Волноваха Донецької залізниці за наслідками комісійного переважування вагону №65351934, виявилось: брутто -81100 кг., тара з бруса - 20750 кг., нетто - 60350 кг., що менше ваги, вказаної у документі на 7900 кг.

У комерційному акті також відображено, що навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 800-1000мм. Вантаж накрито металевими листами, марковано вапном. Над 1, 2, 3 люками є поглиблення розміром 5000мм х на ширину вагону х 700-800мм. У місці поглиблення маркування відсутнє. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Двері глухі, люка у вагоні справні та укручені. Об'єм кузова - 73куб.м. Переважування вантажу здійснювалось у присутності ДСМ ОСОБА_3, комерційного агента ОСОБА_4, прийомоздавача вантажу к-та ім.Ілліча ОСОБА_5 та вагаря к-та ім.Ілліча ОСОБА_6. на 150 т. електронних вагах ст.Сартана 2 к-та ім.Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному зважуванні недостача підтвердилась. Завідуючого вантажним двором немає за штатом.

Комерційний акт підписаний належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.

Згідно ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Ст.23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту залізниць України.

Суд приймає до уваги встановлені актом сліди доступу до вантажу у спірному вагоні.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.

Проте, суду не надано доказів недостачі вантажу не з вини залізниці, з матеріалів справи не вбачається.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником у накладній, засвідчено належними доказами - комерційним актом БН №724893/336 від 14.04.2016р.

Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В матеріалах справи наявна специфікація №04/1-И від 31.03.2016р. до договору поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р., у якій сторонами погоджено вартість 1 тони брухту у розмірі 3920,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., у яких закріплено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5% маси всіх інших вантажів.

Недостача у вагоні №65351934 згідно вищезазначеного комерційного акту складає 7900 кг.

Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, недостача розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу із застосуванням 0,5% маси, зазначеної в перевізному документі, та визначена у кількості 7,658 т.

При цьому вартість заявлена у розмірі 30019,36 грн.

Проте, з таким розрахунком суд у цілому не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

На залізничній накладній №44581916 від 03.04.2016р. міститься переуступний напис, який свідчить про передачу права на пред'явлення претензії та позову від Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_4» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтавхіммаш», тобто від вантажоотримувача до вантажовідправника. Переуступний напис засвідчений підписами комерційного директора та головного бухгалтера та скріплений печаткою вантажоодержувача - Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені ОСОБА_4».

До того ж відповідно до п.1.1 додатку №1 від 17.03.2016р. до договору про надання послуг залізничним транспортом №ПР96/16ПР37/16 від 17.03.2016р. «Угода про взаємодію» Публічне акціонерне товариство «Полтавхіммаш» (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтавхіммаш» (Виконавець) прийшли до згоди, що в рамках договору про надання послуг залізничним транспортом №ПР96/16ПР37/16 від 17.03.2016р. Виконавець зобов'язується здійснювати обов'язки перевізника за договором поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р., а також здійснювати заходи по веденню претензійно-позовної роботи по стягненню сум недостачі, які виникли при перевезенні металобрухту.

З огляду на викладене, своїх зобов'язань за договором перевезення залізницею не виконано належним чином, оскільки не забезпечено збереження довіреного вантажу.

Відтак, позивач, як вантажовідправник втраченого вантажу, право на стягнення вартості якого делеговано переуступним написом одержувача та відповідно до додатку №1 від 17.03.2016р. до договору про надання послуг залізничним транспортом №ПР96/16ПР37/16 від 17.03.2016р. «Угода про взаємодію», звернувся до суду.

Беручи до уваги таке, заперечення відповідача у цій частині судом відхилені.

Позивач у поясненнях №247 від 14.12.2016р. свідчить в обґрунтування наведеного у них розрахунку стосовно такого: маса вантажу, відображена в комерційному акті є масою брутто із заявленою масою тари, а маса, відображена в приймально-здавальному акті ф.69 №270 від 16.04.2016р. та акті прийому-передачі металобрухту від 30.04.2016р. є фактичною вагою при переважуванні без тари та з вирахуванням 0,5% засміченості; наведено детальний розрахунок норми природної втрати та суми втраченого вантажу в вагоні №65351934.

Разом з цим такі доводи суперечать дійсності, адже у комерційному акті БН №724893/336 від 14.04.2016р., що у розумінні приписів Статуту залізниць України та Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., є належним доказом встановленого обсягу нестачі, визначена маса вантажу фактично доставленого з вирахуванням тари.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідно до комерційного акту БН №724893/336 від 14.04.2016р. різниця між відвантаженою та виданою за залізничною накладною №44581916 вагою вантажу становить 7900 кг. та приймається судом за основу для розрахунку спірних вимог.

Здійснивши перерахунок, з урахуванням норм природної втрати 0,5% для всіх інших вантажів під час перевезення, судом встановлено, що нестача вантажу за залізничною накладною становить 7558,75 кг. (7900кг.-341,25кг.).

Як було зазначено у специфікації №04/1-И від 31.03.2016р. до договору поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р. вартість 1 тони брухту становить 3920,00 грн.

Разом з цим матеріали справи містять видаткову накладну №ХМ-0000039 від 30.04.2016р., у якій відображено господарські операції з поставки товару: брухту великогабаритного, вид №510 ДСТУ 4121-2002 за ціною 3920,00 грн. за 1т. та брухту сталевого вид №501 ДСТУ 41-2002 за ціною 3620,00 грн. за 1т.

Проте, за наявності приймально-здавального акту №36618 від 16.04.2016р. та акту прийому - передачі металобрухту від 30.04.2016р. до договору поставки №СБ146/15/342/15-Д від 10.12.2015р. щодо кількості 50,666 т., вбачається спірне перевезення за ціною 3920,00 грн.

Відтак, вартість втраченого вантажу складає 29630,30 грн. (7558,75кг. х 3920,00грн.).

Факт недостачі вантажу у приведеній вище кількості підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача у цій частині обґрунтовані, доведені належним чином, разом з цим, з огляду на встановлене, підлягають задоволенню частково у розмірі 29630,30 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтавхіммаш», м.Полтава, до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, про стягнення вартості нестачі вантажу в розмірі 30019,36 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, Печерський район, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815, банківські реквізити не зазначено) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна (Кірова), б.22, код ЄДРПОУ 40150216, банківські реквізити не зазначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Полтавхіммаш» (36007, м.Полтава, Київський район, вул.Маршала Бірюзова, б.85, код ЄДРПОУ 39520238, п/р2600410488 у відділенні №1 ПАТ «ПУМБ» в м.Полтава, МФО 334851) 29630,30 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1360,14грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 15.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2016р.

Суддя О.В. Кротінова