Рішення

від 14.12.2016 по справі 908/2814/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/135/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016 Справа № 908/2814/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«РОСІЯВ» , (72344, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Свободне, вул.40-річчя Перемоги, 132)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства В«АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯВ» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України (Кірова), 175)

про стягнення 131 779,74 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.10.2016 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю В«РОСІЯВ» з позовною заявою до ОСОБА_1 підприємства ОСОБА_1 акціонерного товариства В«АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯВ» про стягнення 131779 грн. 74 коп. заборгованості за договором поставки.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.10.2016р. справу № 908/2814/16 призначено до розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.10.2016р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2814/16, справі присвоєно номер провадження 32/135/16, справу призначено до розгляду на 23.11.2016 р. у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2016р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 14.12.2016р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

14.12.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача 120240,00 грн. оплати за товар, штрафу (пені) в розмірі 10524,60грн. та 3% річних в сумі 1015,14грн., посилаючись на невиконання останнім умов договору поставки товару № 08/07 від 08.07.2016р. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 54-58 ГПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 629, 712 ЦК України та ст. 175, 193, 216-217, 230 ГК України

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Відповідно до абз. 2 п.п. 3.1. п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» ).

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, 08 липня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росія" (далі - Постачальник) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Агропромислова компанія" (далі - Покупець) укладено договір поставки №08/07, відповідно до п.1.1 якого Постачальник передає товар (пшениця п.2.1) на умовах визначених цим договором Покупцю, який приймає та оплачує товар на умовах договору.

Пунктом 2.4 Договору визначена ціна товару у сумі 3000 грн. за 1 тону (в т. ч. ПДВ 500 грн.)

Пунктом 2.6 визначений строк поставки, у відповідності до дати зазначеній у товарній накладній.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що Покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з часу поставки товару.

Відповідно до п.5.1 даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

На виконання умов договору поставки №08/07 від 08.07.2016р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 120240,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №73 від 09.07.2016р.; товарно-транспортною накладною №569948 від 09.07.2016р., копія містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач, в порушення умов договору, за поставлений відповідно до видаткової накладної №73 від 09.07.2016р. не розрахувався, внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 120240,00 грн.

Предметом позову є вимоги позивача про стягнення 120240,00 грн основного боргу, 10524,60 грн. штрафу (пені) та 1015,14 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України ).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України ).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір встановленого боргу відповідає фактичним обставинам справи та не спростовано відповідачем, вимога позивача про стягнення 141381,00 грн. основного боргу за поставлений згідно договору поставки №01/07 від 01.07.2016р., товар є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання згідно договору поставки №08/07 від 08.07.2016р., позивач просить суд за період з 09.07.2016р. по 20.10.2016 стягнути з відповідача 10524,60 грн. пені та 1015,14 грн. 3 % річних.

За прострочку платежу за даним договором Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки впродовж всього періоду прострочки. (п. 4.1).

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування штрафу (пені), 3% річних за період з 09.07.2016р. по 20.10.2016р. та встановлено, що розрахунок позивачем виконано не вірно.

Згідно проведеного перерахунку суми пені і 3% річних в судовому засіданні суд встановив, що вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 10499,65грн. штрафу (пені) та 1015,14 грн. - 3% річних. В решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти пропорційно задоволеним вимогам на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 31914947; 72319, вул. Героїв України, 175, м. Мелітополь, Запорізької області; р/р 26001996107851 ПАТ "Перший український міжнародний банк" м. Київ, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСІЯ" (код ЄДРПОУ 31774248, 72344, вул. 40 років Перемоги, 132, с. Свободне, Мелітопольський район Запорізької області; р/р 26000013320001 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) 120 240 (сто двадцять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 10499 (десять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 65 коп. - штрафу (пені), 1015 (одна тисяча п'ятнадцять) грн. 14 коп. - 3% річних, 1976 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість) грн. 32 коп. судового збору. Видати наказ .

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України В« 19В» грудня 2016 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.