ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2016Справа №910/17091/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Корпорації «Артеріум» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «MEDICINAL STUFF» стягнення 128 562 доларів США, що еквівалентно 3 424 609 грн. 36 коп. Представники:
від Позивача: Задорожна Л.Г. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: не з'явились;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Корпорація «Артеріум» (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «MEDICINAL STUFF» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 128 562 доларів США, що еквівалентно 3 424 609 грн. 36 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 19.01.2016 року між Корпорацією «Артеріум» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «MEDICINAL STUFF» (Покупець) було укладено Контракт №EXP-193/16, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця на умовах, в об'ємах і в порядку, передбаченому вказаним Контрактом, а Покупець зобов'язався прийняти товар й оплатити його згідно з даним Контрактом. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він здійснив поставку товару на загальну суму в розмірі 128 562 доларів США, проте Відповідачем неналежним чином виконуються умови Договору в частині своєчасної та повної оплати. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Корпорацією «Артеріум» становить 128 562 доларів США.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2016 року порушено провадження у справі №910/17091/16, розгляд справи призначено на 14.12.2016 року та зобов'язано Позивача надати суду в строк до 16.10.2016 року належним чином нотаріально засвідчені копії перекладу ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/17091/16 від 16.09.2016 р. на російську мову та позовну заяву з доданими до неї документами на російській мові у трьох примірниках.
29.09.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі №910/17091/16 від 16.09.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року направлено судове доручення до Господарського суду міста Ташкента (00097, м. Ташкент, вул. Чупон - ота, будинок 6) про вручення судових документів, зупинено провадження у справі №910/17091/16 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.
29.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Господарського суду міста Ташкента надійшла ухвала від 04.11.2016 року про неможливість виконання судового доручення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року про вручення судових документів Товариству з обмеженою відповідальністю «MEDICINAL STUFF».
13.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 16.09.2016 року.
13.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.09.2016 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2016 року поновлено провадження у справі №910/17091/16.
В судовому засіданні 14 грудня 2016 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Ташкента від 04.11.2016 року про неможливість виконання судового доручення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року про вручення судових документів Товариству з обмеженою відповідальністю «MEDICINAL STUFF». Крім того, Відповідач листом від 13.12.2016 року позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив проводити судове засідання за відсутності представника Відповідача.
Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 14 грудня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ
19.01.2016 року між Корпорацією «Артеріум» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «MEDICINAL STUFF» (Покупець) було укладено Контракт №EXP-193/16, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця на умовах, в об'ємах і в порядку, передбаченому вказаним Контрактом, а Покупець зобов'язався прийняти товар й оплатити його згідно з даним Контрактом.
Відповідно до п. 1.2 Контракту поставка товару відбувається на підставі специфікацій, як підписуються уповноваженими представниками Сторін на кожну партію товару і є невід'ємними частинами даного Контракту.
Згідно з п. 2.1 Контракту загальна ціна Контракту становить 2000000 доларів США.
Валюта платежу - долари США. (п.2.2 Контракту)
У п.3.1 Контракту зазначено, що товар постачається на умовах фрахт/перевозка і страхування сплачено до (CIP) - Ташкент станції призначення: Митний пост - «Арк Булок», м. Ташкент, вул. Самарканд йули, 36, код 26003; Митний пост - «СТК Ташкент Аеро», м. Ташкент Аеропорт, код 00102.
Датою поставки товару є дата передачі товару перевізнику. (п.4.3 Контракту)
Пунктом 5.1 Контракту передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США за реквізитами Продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок Продавця з відстрочкою платежу 60 календарних днів, від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) в м. Києві або авіатранспортної накладної (Air WAYbill) в аеропорту Бориспіль.
Умовами п.15.2 Контракту сторони погодили, що у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди, всі спори підлягають передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва. Сторони з Контракту або у зв'язку з ним повинні розглядатись виходячи з умов Контракту, в частині, що не врегульована Контрактом підлягають застосуванню Міжнародні правила тлумачення торгових термінів «ИНКОТЕРМС» (2010), а також матеріальне і процесуальне право України.
Даний Контракт вступає в силу після його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 р. (пункт 17.1 Контракту).
Специфікацією №8 від 21.06.2016 року до Контракту №EXP-193/16 від 19.01.2016 року Сторони узгодили найменування товару, кількість, ціну та загальну суму в розмірі 128 562 доларів США.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №EXP-193/16 від 19.01.2016 року Позивач поставив товар на суму в розмірі 128 562 доларів США, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 0844369 від 29.06.2016 року, електронною митною декларацією №125140001/2016/623978, вантажною (ввізною) митною декларацією №EDK395738, а також виставив Відповідачу інвойс №EXP-193/16-8 від 21.06.2016 року на суму 128 562 доларів США.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем неналежним чином виконуються умови Договору в частині своєчасної та повної оплати. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Корпорацією «Артеріум» становить 128 562 доларів США.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Корпорації «Артеріум» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Контракту №EXP-193/16 від 19.01.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту №EXP-193/16 від 19.01.2016 року Позивач поставив товар на суму в розмірі 128 562 доларів США, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) № 0844369 від 29.06.2016 року, електронною митною декларацією №125140001/2016/623978, вантажною (ввізною) митною декларацією №EDK395738, а також виставив Відповідачу інвойс №EXP-193/16-8 від 21.06.2016 року на суму 128 562 доларів США, проте Відповідачем не була здійснена оплата за отриманий товар у повному обсязі.
Пунктом 5.1 Контракту передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США за реквізитами Продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок Продавця з відстрочкою платежу 60 календарних днів, від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) в м. Києві або авіатранспортної накладної (Air WAYbill) в аеропорту Бориспіль.
Суд зазначає, що оскільки митне оформлення товару міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0844369 в країні продавця (Україна) відбулося 29.06.2016 року, що підтверджується відповідними відмітками митного органу на вказаній накладній, строк для здійснення оплати за поставлений товар на підставі Контракту №EXP-193/16 від 19.01.2016 року на момент вирішення спору настав.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «MEDICINAL STUFF» перед Корпорацією «Артеріум» за Контрактом №EXP-193/16 від 19.01.2016 року становить 128 562 доларів США, що не заперечувалось Відповідачем.
Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати Відповідачем грошових коштів Корпорації «Артеріум» в розмірі 128 562 доларів США.
При цьому, Суд звертає увагу, що умовами п.15.2 Контракту сторони погодили, що у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди, всі спори підлягають передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва. Сторони з Контракту або у зв'язку з ним повинні розглядатись виходячи з умов Контракту, в частині, що не врегульована Контрактом підлягають застосуванню Міжнародні правила тлумачення торгових термінів «ИНКОТЕРМС» (2010), а також матеріальне і процесуальне право України.
Відповідно до статті 129 Господарського кодексу України іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами. Іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Крім того, пунктом першим частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Згідно з пунктом другим статті 4 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" (дата підписання Україною: 20.03.1992; дата ратифікації: 19.12.1992; дата набуття чинності для України: 19.12.1992) компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду. При наявності такої угоди суд іншої держави - учасниці Співдружності припиняє виробництво у справі за заявою відповідача, якщо така заява зроблена до прийняття рішення у справі.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 128 562 доларів США - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ
1. Позов Корпорації «Артеріум» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «MEDICINAL STUFF» (100102, Республіка Узбекистан, м. Ташкент, Сергелійський район, вул. Файзли, буд. 33; ІНН 302684635, ОКНХ 71150, ОКПО 24481041) на користь Корпорації «Артеріум» (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 139, Ідентифікаційний код юридичної особи 33406813) заборгованість у розмірі 128 562 (сто двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят два) долари США, що станом на день подачі позову до суду за офіційним курсом Національного банку України становить 3 424 609 (три мільйони чотириста двадцять чотири тисячі шістсот дев'ять) грн. 36 (тридцять шість) коп., та судовий збір у розмірі 51 369 (п'ятдесят одна тисяча триста шістдесят дев'ять) грн. 14 (чотирнадцять) коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19 грудня 2016 року.
Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2016 |
Оприлюднено | 27.12.2016 |
Номер документу | 63610434 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні