Рішення

від 14.12.2016 по справі 910/19632/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016Справа №910/19632/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Київського національного університету імені Тараса Шевченка до За участю про Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву стягнення заборгованості у розмірі 14 018 грн. 85 коп. Представники:

від Позивача: Скорик Л.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

від Третьої особи: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 14 018 грн. 85 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 12.12.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2481, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 18,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9, що знаходиться на балансі Київського геологорозвідувального технікуму, правонаступником якого є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, (балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.10.2005 р. 52982 грн. Також, 16.05.2013 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» (Орендар) було укладено Договір про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні і експлуатаційні послуги №085 - «О», предметом якого є відшкодування Орендарем витрат Балансоутримувача на утримання переданого в оренду державного нерухомого майна площею 20,9 кв.м. (цокольного поверху будівлі навчального корпусу), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9, за спожиті орендарем комунальні послуги і експлуатаційні витрати та земельний податок. Як зазначає Позивач, Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів та витрат балансоутримувача станом на 08.09.2016 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 11 214 грн. 50 коп. та заборгованість з витрат балансоутримувача у розмірі 2 084 грн. 35 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.10.2016 року порушено провадження у справі № 910/19632/16, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, судове засідання призначено на 16.11.2016 року.

10.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 28.10.2016 року.

16.11.2016 року в судове засідання з'явився представник третьої особи. Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 28.10.2016 року не виконали. Представник відповідача про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Позивача про відкладення розгляду справи.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати обґрунтований розрахунок заборгованості по орендній платі з посиланням на належні докази та п. 3.3. Договору №2481 від 12.12.2005 року;

2) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості по орендній платі за Договором №2481 від 12.12.2005 року у розмірі 11 214,50 грн. та заборгованості по відшкодування витрат балансоутримувача у розмірі 2 804,35 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2016 року відкладено розгляд справи на 30.11.2016 року, у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

25.11.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

30.11.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились. Представник третьої особи про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав.

Суд зазначає, що на адресу Господарського суду міста Києва повернувся конверт про направлення ухвали на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ": вул. Ф.Пушиної, 30/32, м. Київ, 03115, з відміткою "не розшукано".

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" є: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ" не може вважатись належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, що є підставою для його відкладення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2016 року відкладено розгляд справи на 14.12.2016 року, у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 14 грудня 2016 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники Відповідача та Третьої особи в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення 07.12.2016 року уповноваженим представникам Третьої особи та Відповідача, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач та Третя особа про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач та Третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідача та Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 14 грудня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

12.12.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2481, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 18,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9, що знаходиться на балансі Київського геологорозвідувального технікуму, правонаступником якого є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, (балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.10.2005 р. 52982 грн.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна. (п.2.1 Договору)

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2005 р. 441 грн. 52 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У п. 3.3 Договору встановлено, що перерахування здійснюються Орендарем 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Цей Договір укладено строком на 11 місяців, що діє 12.12.2005 р. по 12.11.2006 р. (п.10.1 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2481 від 12.12.2005 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 18,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9, що знаходиться на балансі Київського геологорозвідувального технікуму, правонаступником якого є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, (балансоутримувач), що підтверджується Актом приймання - передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9 від 12.12.2005 року.

Договором №2481/06 від 08.10.2012 року до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2481 від 12.12.2005 року Сторони внесли зміни до п.1.1 Договору і виклали його в наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 20,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9, що знаходиться на балансі Київського геологорозвідувального технікуму, правонаступником якого є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, (балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.08.2009 р. 139681,60 грн., а також до п.п.3.1, 3.2 Договору.

Договором №2481/07 від 26.04.2013 року до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2481 від 12.12.2005 року Сторони заміни в.1.1 Договору «Київський геологорозвідувальний технікум» на «Київський національний університет імені Тараса Шевченка».

16.05.2013 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» (Орендар) було укладено Договір про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні і експлуатаційні послуги №085 - «О», предметом якого є відшкодування Орендарем витрат Балансоутримувача на утримання переданого в оренду державного нерухомого майна площею 20,9 кв.м. (цокольного поверху будівлі навчального корпусу), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9, за спожиті орендарем комунальні послуги і експлуатаційні витрати та земельний податок.

Відповідно до п.2.1 Договору Орендар перераховує Балансоутримувачу 50% орендної плати та податок на додану вартість від 100% орендної плати відповідно до договору оренди від 12.12.2005 р. №2481 укладеного з РВ ДМУ.

Згідно з п.2.2 Договору Орендар відшкодовує Балансотуримувачу вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат згідно Додатку №1.

Відшкодування витрат на спожиту Орендарем електроенергію нараховується згідно показань електролічильника Орендаря, а в разі його відсутності - за кількістю електроенергії, спожитої джерелами електроспоживання Орендаря згідно розрахунків Балансоутримуача. (п.2.3 Договору)

У п.2.4 Договору відшкодування земельного податку за орендовану площу здійснюється Орендарем згідно Додатку №1.

Даний договір набирає чинності з 01.01.2013 р. та діє по 12.06.2013 р. включно. (п.5.1 Договору)

Відповідно до п.5.2 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2481 від 12.12.2005 року Орендар повернув, а Орендодавець в свою чергу прийняв із користування державне нерухоме майно площею 20,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9 та перебуває на балансі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що підтверджується Актом приймання - передачі (повернення) в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9 від 30.10.2015 року.

Крім того, 30.10.2015 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» (Орендар) було укладено Акт припинення існування Договору про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні і експлуатаційні послуги №085 - «О» від 16.05.2013 року, яким Сторони дійшли згоди припинити дію вказаного Договору з 30.10.2015 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів та витрат балансоутримувача станом на 08.09.2016 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 11 214 грн. 50 коп. та заборгованість з витрат балансоутримувача у розмірі 2 084 грн. 35 коп.

Позивачем неодноразово направлялись на адресу Відповідача попередження (№060- « 0» від 27.11.2015 р., №059/516 від 10.12.2015 р.) з вимогами погасити заборгованість за договорами, які залишені без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Київського національного університету імені Тараса Шевченка підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2481 від 12.12.2005 року та Договору про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні і експлуатаційні послуги №085 - «О» від 16.05.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2481 від 12.12.2005 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 18,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9, що знаходиться на балансі Київського геологорозвідувального технікуму, правонаступником якого є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, (балансоутримувач), що підтверджується Актом приймання - передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9 від 12.12.2005 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

На виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2481 від 12.12.2005 року Орендар повернув, а Орендодавець в свою чергу прийняв із користування державне нерухоме майно площею 20,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9 та перебуває на балансі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що підтверджується Актом приймання - передачі (повернення) в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барюса, 9 від 30.10.2015 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Крім того, 30.10.2015 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» (Орендар) було укладено Акт припинення існування Договору про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні і експлуатаційні послуги №085 - «О» від 16.05.2013 року, яким Сторони дійшли згоди припинити дію вказаного Договору з 30.10.2015 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» перед Київським національним університетом імені Тараса Шевченка за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2481 від 12.12.2005 року станом на 08.09.2016 року у розмірі 11 214 грн. 50 коп. та за Договором про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні і експлуатаційні послуги №085 - «О» від 16.05.2013 року станом на 08.09.2016 року у розмірі 2 804 грн. 35 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме: детальними розрахунками заборгованості, наданим Позивачем.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Київським національним університетом імені Тараса Шевченка на загальну суму 14 018 грн. 85 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату орендних платежів та витрат балансоутримувача в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 14 018 грн. 85 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» на користь Київського національного університету імені Тараса Шевченка підлягає стягненню заборгованість у розмірі 14 018 грн. 85 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Київського національного університету імені Тараса Шевченка - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ» (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ АНРІ БАРБЮСА, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 21634039) на користь Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 60, Ідентифікаційний код юридичної особи 02070944) заборгованість у розмірі 14 018 (чотирнадцять тисяч вісімнадцять) грн. 85 (вісімдесят п'ять) коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19 грудня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин