Рішення

від 12.12.2016 по справі 910/19206/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2016Справа №910/19206/16

За позовомКазенного підприємства "Кіровгеологія" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮС Кулер" Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській області Простягнення 191 126,68 грн. та розірвання договору Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Олійник Ю.Р. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Кирпичова Т.Б. - представник за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Казенне підприємство "Кіровгеологія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС Кулер" про стягнення 186 386,48 грн. та розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 порушено провадження у справі № 910/19206/16, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській області та призначено розгляд справи на 11.11.2016 року.

Представник третьої особи 09.11.2016 року через канцелярію суду подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі письмові пояснення по суті спору.

11.11.2016 року в судовому засіданні представник позивача подав письмове доповнення до позовної заяви та заяву про відсутність аналогічного спору.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 11.11.2016 року представники позивача та третьої особи надали усні пояснення по суті спору.

У зв'язку із неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових матеріалів по справі, суд відклав розгляд справи на 05.12.16.

05.12.2016 представник позивача в судовому засіданні подав додаткові матеріали по справі та заяву про збільшення позовних вимог, яка буде розглянута судом у наступному судовому засіданні.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку із неявкою представника відповідача, а також необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи.

07.12.2016 представник позивача подав до канцелярії суду додаткові матеріали по справі.

12.12.2016 року представник позивача подав до канцелярії суду письмові пояснення щодо виставлення відповідачу рахунків на оплату орендної плати, в які, окрім 30 % орендної плати також включено ПДВ, яке нараховане на 100 % орендної плати.

12.12.2016 в судовому засіданні судом розглянута, подана представником позивача 05.12.2016, заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшує майнову вимогу з 186 386,48 грн. до 191 126,68 грн.

Відповідно до аб. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки, подана заява про збільшення позовних вимог, відповідає вимогам чинного законодавства України, тому господарський суд приймає її.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.12.2016 року на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2006 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області (далі - орендодавець, третя особа) та Товариством з омеженою відповідальністю «ЮС Кулер» (далі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 401, п.1.1 якого сторони узгодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно вбудовані приміщення частини ковальсько-пресувального цеху, в т.ч. рампа (надалі - майно), загальною площею 1476,56 кв.м., розміщене за адресою: м. Бровари, вул. Горького 1, що знаходиться на балансі УВТО КП «Кіровгеологія», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, станом на 31 серпня 2001 року і становить за незалежною оцінкою 896 140,00 грн. (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.09.2011).

У п. 3.1 вказаного правочину зазначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2011 року 11 201,75 грн. (одинадцять тисяч двісті одна гривня 75 коп.)(в редакції додаткової угоди № 3 від 01.09.2011).

Згідно з п. 3.2 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 05 числа наступного місяця у співвідношенні: 30% орендної плати балансоутримувачу; 70 % орендної плати перераховується до державного бюджету.

Згідно з 5.7 договору, орендар зобов'язується укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

У п.10.1 вказаного договору(в редакції додаткової угоди № 4 від 26.11.2012) вказано, що термін дії договору продовжено строком на 2 роки 364 дні, який діє до 09 вересня 2015 року включно.

Пунктом 10.6 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 07.10.2010) визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 10.4 договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

На виконання умов договору оренди Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській області передало відповідачу в строкове платне користування майно, загальною площею 1476,56 кв.м.

В свою чергу, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮС Кулер», свої обов'язки щодо вчасної сплати орендної плати виконував із порушенням умов договору, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість.

Враховуючи наявність заборгованості відповідача перед Казеним підприємством «Кіровгеологія» (балансоутримувачем, позивачем) по договору оренди, сторони підписали договір № 3/27-05-15 від 27.05.2015 про реструктуризацію заборгованості(далі - договір), пунктом 1.1 якого узгодили, що Казене підприємство «Кіровгеологія»(далі - підприємство) надає Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮС Кулер»(надалі - боржнику) розстрочку у погашенні заборгованості із орендної плати, що утворилася за договором № 401 оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності нежитлового приміщення 1470,56 кв.м. за адресою вул. Горького, 1, м. Бровари, Київської обл., 07404, та знаходиться на балансі відокремленого структурного підрозділу підприємства - Пошуково-зйомочна експедиція № 60 КП «Кіровгеологія» надалі балансоутримувач) від 30 жовтня 2007 р., укладеного з регіональним відділенням ФДМУ (далі - договір оренди) станом на 01 травня 2015 р., на суму 79 560,67 грн. (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят грн. 67 коп.).

Відповідно до п. п. 1.2 та 1.3 договору, боржник за даним договором зобов'язується сплачувати підприємству борг по 4 000 (чотири тисячі грн. 00 коп.) в місяць до повного погашення загальної суми боргу за договором з обов'язковою сплатою поточної суми орендної плати за договором оренди.

Боржник до 10-го числа кожного місяця проводить оплату боргу за даним договором, за умови сплати поточної суми орендної плати за договором оренди, на рахунок структурного підрозділу підприємства.

Пунктом 4.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту укладення, і діє до повного погашення заборгованості з орендної плати за договором оренди.

Крім того, на виконання умов пункту 5.7 договору оренди № 401 від 15.09.2006 Казене підприємство «Кіровгеологія» в особі Пошуково-зйомочної експедиції № 60 КП Відповідно«Кіровгеологія»(надалі - балансоутримувач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮС Кулер»(надалі - орендар) підписали договір № 4-04 від 01.04.2013 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, пунктом 1.1 якого узгодили, що балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію нежилого приміщення в будівлі, що знаходиться на території ПЗЕ № 60 КП «Кіровгеологія» (далі - будівля), загальною площею 1 470,56 кв.м., а також утримання прилеглої території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до площі в цій будівлі, яку він займає, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Відповідно до п. 3.1 договору, за цим договором орендар на підставі виставленго рахунку за реквізитами ПЗЕ № 60 не пізніше 25 числа кожного поточного місяця відшкодовує балансоутримувачу витрати на утримання та обслуговування приміщення та прилеглої території, вартість яких на момент укладення договору становить 5 382 грн. 52 коп. на місяць, відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1), який погоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 5.1 та 5.3 договору визначено, що цей договір укладено строком з 01 квітня 2013 р. по 31 грудня 2013 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору № 4-04 від 01.04.2013 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, у останнього перед Казеним підприємством «Кіровгеологія» утворилась заборгованість.

Даний факт підтверджується укладеним між сторонами договором № 1/27-05-15 від 27.05.2015 про реструктуризацію заборгованості, пунктом 1.1 якого передбачено, що підприємство надає боржникові розстрочку у погашенні заборгованості, що утворилась за договором про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна нежитлового вбудованого приміщення частини ковальсько-пресувального цеху за адресою вул. Горького, 1, м. Бровари, Київської обл., та знаходиться на балансі відокремленого структурного підрозділу підприємства від 01.04.2013 № 4-04, укладеного з Казеним підприємством «Кіровгеологія» станом на 01 травня 2015р., на суму 105 065,84 грн. (сто п'ять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять грн. 84 коп.) за даним договором зобов'язується сплачувати підприємству борг по 6000 грн.(шість тисяч) грн. в місяць до повного погашення загальної суми боргу за договором з обов'язковою сплатою поточної суми плати за договором № 4-04 від 01.04.2013р.

Відповідно до п. 1.3 договору, боржник до 5-го числа кожного місяця проводить оплату боргу за даним договором, за умови сплати поточної суми плати за договором № 4-04 від 01.04.2013р., на рахунок структурного підрозділу підприємства.

Згідно з п. 4.1 договору, договір набирає чинності з моменту укладення, і діє до повного погашення заборгованості по договору про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна.

На виконання умов договору оренди № 401 та договору № 4-04 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна нежитлове приміщення частини ковальсько-пресувального цеху за адресою вул. Горького, 1, м. Бровари, Київської обл., загальною площею1470,56 кв.м. було передане відповідачу у строкове платне користування.

В свою чергу відповідач, в порушення умов договору оренди № 401, договору № 4-04 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, а також договорів про реструктуризацію заборгованості № 1/27-05-15 та № 3/17-05-15, свої зобов'язання по сплаті платежів виконав частково.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до відповідача з претензією б/н від 17.08.2016, в якій вимагав від останнього сплатити наявну заборгованість з урахуванням штрафу.

Зазначена вимога залишена відповідачем без належного реагування, у зв'язку із чим позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача, відповідно до якого просить стягнути з останнього 103 784,75 грн. - основного боргу, 80 890,72 грн. - пені, 5 291,24 грн. - 21% штраф, 618,95 грн. - інфляційних втрат та 541,02 грн. - 3 % річних, а також розірвати договір оренди № 401 від 15.09.2006.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна, а між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 Цивільного кодексу України).

Передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди (ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.762 вказаного нормативно-правового акту за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Умовами договору оренди № 401 передбачений строк по оплаті орендних платежів не пізніше 05 числа наступного місяця; строк по договору № 4-04 - не пізніше 25 числа кожного поточного місяця; строк по договору про реструктуризацію заборгованості № 1/27-05-15 визначений до 5 числа кожного місяця; по договору про реструктуризацію заборгованості № 3/27-05-15 - до 10 числа кожного місяця.

Отже порядок та строки здійснення оплат відповідачем по всім договорам прямо передбачені умовами договорів.

Проте, наявними матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань по зазначеним договорам щодо вчасності та повноти здійснення проплат.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, враховуючи приписи чинного законодавства України та умови договору, суд дійшов висновку, що на момент подачі позовної заяви до суду позивачем у відповідача було наявне прострочення по сплаті орендних платежів, платежів по відшкодуванню витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, а також платежів по договорах про реструктуризацію заборгованості перед позивачем, у зв'язку із чим позовна вимога в частині стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3.5 договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі 0,5 % суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 3.1 договору № 3/27-05-15 про реструктуризацію заборгованості, у разі несвоєчасного внесення плати за договором боржнику нараховується пеня в розмірі 05 % від суми, що підлягає до оплати, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100 відсотків суми боргу, яка підлягає сплаті.

Відповідно до п. 3.1 договору № 1/27-05-15 про реструктуризацію заборгованості, у разі несвоєчасного внесення плати за договором боржнику нараховується пеня в розмірі 05 відсотка від суми, що підлягає до оплати, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100 відсотків суми боргу, яка підлягає сплаті.

Позивач за прострочення строків орендної плати, а також за прострочення строків сплати платежів по договорам про реструктуризацію заборгованості, керуючись п. 3.5 та 3.1 договорів нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 80 890,72 грн.

Разом з тим, згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Беручи вищезазначене до уваги та з урахуванням умов договорів, дат виникнення прострочення по сплаті орендної плати, а також за прострочення строків сплати платежів по договорам про реструктуризацію заборгованості, господарський суд здійснив перерахунок пені, вірно зарахувавши грошові кошти, сплачені відповідачем, обмеживши розмір пені обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 14 901,18 грн.

Крім того, відповідно до п. 3.8 договору оренди (в редакції додаткової угоди № 2 від 07.10.2010), у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості.

Позивач за прострочення строків орендної плати, керуючись п. 3.8 договору оренди нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5 291,24 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу, з урахуванням п. 3.8 договору оренди, господарський суд зазначає наступне.

Позивачем було невірно здійснено зарахування грошових коштів, сплачених відповідачем, що призвело до помилкового визначення періодів прострочення оплат по договору оренди, у зв'язку із чим, господарський суд, здійснивши перерахунок, прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню частково у сумі 5 261,22 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних - 541,02грн. та інфляційні втрати - 618,95 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору № 4-04 про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, прострочення по сплаті платежів по зазначеному договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 536,21 грн. та 468,25 грн. відповідно.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір оренди № 401 від 15.09.2006 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, посилаючись на систематичне порушення договірних зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

З положень статті 291 ГК України вбачається, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як встановлено судом, відповідач за користування об'єктом оренди, орендну плату сплачував з порушенням строків, визначених договором, а також не в повному обсязі, чим порушував умови укладеного між сторонами договору та норми чинного законодавства, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість по договору оренди № 401 та договору № 3/27-05-15 про реструктуризацію заборгованості у сумі 10 712,39 грн.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, несвоєчасна сплата відповідачем орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки внаслідок несплати орендних платежів позивач не отримав грошові кошти, на які розраховував при укладенні спірного договору, що є підставою для розірвання договору оренди № 401 від 15.09.2006.

Також, слід зазначити, що Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській області, в своїх письмових поясненнях, підтвердило систематичне порушення відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди № 401, наявність заборгованості відповідача по цьому договору, а також просило позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем порушені істотні умови договору оренди № 401 від 15.06.2006, зокрема, щодо сплати орендних платежів та беручи до уваги, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем та третьої особою, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем та третьою особою не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди № 401 від 15.09.2006 підлягають задоволенню.

З огляду на приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮС Кулер»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10; код ЄДРПОУ 32798705) на користь Казеного підприємства «Кіровгеологія» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9; код ЄДРПОУ 14308279) 103 784,75 грн. (сто три тисячі сімсот вісімдесят чотири грн. 75 коп.) основного боргу, 14 901,18 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот одну грн. 18 коп.) пені, 5 261,22 грн. (п'ять тисяч двісті шістдесят одну грн. 22 коп.) штрафу, 536,21(п'ятсот тридцять шість грн. 21 коп.) 3% річних, 468,25 грн. (чотириста шістдесят вісім грн. 25 коп.) інфляційних втрат та 3 252,27 грн.(три тисячі двісті п'ятдесят дві грн. 27 коп.)судового збору.

3. Розірвати договір оренди № 401 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 15.09.2006, укладений між регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮС Кулер».

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

19.12.2016 р.

Суддя Спичак О.М.