Рішення
від 14.12.2016 по справі 910/20779/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016Справа №910/20779/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Комунального закладу "Театрально-видовищний заклад культури"Київський камерний театр"Дивний замок"

Про стягнення заборгованості 20 482,54 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Палій Ю.В, (дов. № 91/2016/10/17-20 від 17.10.2016)

від відповідача: Демець Л.П. (дов. № 103 від 23.11.2016)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 14.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 94/11/6864 від 10.11.2016 про стягнення з Комунального закладу "Театрально-видовищний заклад культури"Київський камерний театр"Дивний замок" (відповідач) заборгованості в розмірі 20 482,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/20779/16, розгляд справи призначено на 30.11.2016.

30.11.2016 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.12.2016.

В судовому засіданні, призначеному на 14.12.2016, представники сторін надали пояснення по суті спору, окрім того представник відповідача клопотав про розстрочення виконання рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2015 та 10.11.2015 уповноваженими представниками позивача зафіксовано порушення ПКЕЕ Комунальним закладом "Театрально-видовищний заклад культури"Київський камерний театр"Дивний замок" (далі - Відповідач), а саме порушення статей 26, 27 Закону України Про електроенергетику, п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ) самовільне підключення струмоприймачів до електричної енергпостачальника ПАТ «Київенерго», з метою без облікового споживання електричної енергії (адреса об'єкту: м. Київ, вул. Мате Залки, 6 (1-на квартира приймання вторсировини), в зв'язку з чим уповноваженими представниками позивача, в присутності відповідача, складено Акт порушень ПКЕЕ № 20414 (далі - Акт).

Відповідно до ст. Закону України Про електроенергетику від 16.10.1997, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

У пункті 1.2 ПКЕЕ дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас зі змісту інших положень ПКЕЕ, зокрема з підпункту 1 пункту 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Така ж правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 3- 38гс11, в якій, крім того вказано, що вирішуючи спори, пов'язані з постачанням і використанням електричної енергії, судам слід врахувати те, що дія ПКЕЕ, поширюється на осіб, які використовують електричну енергію на підставі договору, так і на тих осіб, які в порушення цих ПКЕЕ споживають електричну енергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.

Крім того, відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.

Виходячи з викладеного, в силу вимог викладених в ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав), між сторонами виникли господарські зобов'язання.

Споживання електричної енергії за адресою м. Київ, вул. Мате Залки, 6 (1-на квартира приймання вторсировини відбувалось без дозволу позивача, представниками якого вжито заходів щодо повного відключення від електропостачання даних об'єктів (п. 7 Акту).

Стаття 27 Закону України Про електроенергетику визначає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без (поза) приладів обліку.

На підставі Актів уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ (далі - комісія) визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п.6.42 ПКЕЕ).

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (п. 6.42. ПКЕЕ).

Судом встановлено, що 14.07.2015, у відповідності до вищезазначених вимог ПКЕЕ, відбулось засідання Комісії (за участю відповідача), що супроводжувались веденням протоколу № 2774.

Комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕ прийнято рішення провести нарахування за Актом, згідно з п. 2.6, Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, із змінами та доповненнями. Період нарахування з 18.06.2014 по 17.06.2015.

Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по Акту складає 22 661,53 грн.

Відповідачем було частково сплачено суму нарахування по Акту № 35474 у розмірі 11 361, 53 грн.

Окрім того, 30.03.2016, у відповідності до вищезазначених вимог ПКЕЕ, відбулось засідання Комісії (за участю відповідача), що супроводжувались веденням протоколу № 664.

Комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕ прийнято рішення провести нарахування за Актом, згідно з п. 2.6, Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, із змінами та доповненнями. Період нарахування з 18.06.2015 по 10.11.2015.

Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по Акту складає 9 182,54 грн.

Згідно п. 6.43 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Винятком з цього положення, згідно п. 6.42 ПКЕЕ, є оскарження рішення комісії в суді.

У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу Споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

На сьогодні відповідачем рішення комісії з розгляду актів порушень у судовому порядку не оскаржено, а виставлений рахунок не сплачено, отже сума боргу складає 20 482,54 грн.

Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем цивільного законодавства України та законодавства про енергетику.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, згідно ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Статтею 692 Цивільного кодексу, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи, доводи наведені відповідачем у відзиві на позов, тяжке матеріальне становище боржника та те, що єдиним джерелом фінансування відповідача є реалізація квитків на вистави, які неможливо проводити без електроенергії, а також неодноразове намагання відповідача укласти договір з позивачем, господарський суд приходить до висновку про необхідність розстрочення виконання рішення у справі № 910/20779/16 на 24місяців рівними частинами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального закладу "Театрально-видовищний заклад культури"Київський камерний театр"Дивний замок" (03087, м. Київ, вул.Єреванська, будинок 11; ідентифікаційний номер 21588598) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) основний борг у розмірі 20 482 грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп. розстрочивши виконання рішення суду рівними частинами на 24 місяці.

3.Видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.12.2016

Суддя М.О. Лиськов

Дата ухвалення рішення14.12.2016
Оприлюднено28.12.2016
Номер документу63610569
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення заборгованості 20 482,54 грн

Судовий реєстр по справі —910/20779/16

Ухвала від 21.11.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Ухвала від 22.08.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Балац С.В.

Ухвала від 13.08.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Балац С.В.

Рішення від 14.12.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

Ухвала від 16.11.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Лиськов М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні