Рішення

від 06.12.2016 по справі 910/19545/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016Справа №910/19545/16 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Каспій"

про стягнення 5 564,95 грн.

Представники:

від позивача: Макусь Н.П. - представник за довіреністю № 431-3311 від 11.08.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" до товариства з обмеженою відповідальністю "Каспій" про стягнення 5 564,95 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між 01.05.2015 між комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" та товариством з обмеженою відповідальністю "Каспій" укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 300-в, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) у житловому будинку № 7 по вул. Г. Оборони, 7 у м. Києві, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Позивач надав послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій, що підтверджується виставленими рахунками та актами здачі-прийняття робіт (послуг).

Проте, відповідач не в повному обсязі виконав умови договору щодо своєчасної оплати за надані послуги.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4 953,60 грн. (01.05.2015 р. по 25.10.2016 р.), індексу інфляції в розмірі 415, 11 грн., три відсотки річних в розмірі 196,24 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.10.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.11.2016 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.11.2016 р. розгляд справи відкладено на 06.12.2016 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

В судове засіданні 06.12.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.10.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39219135.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.05.2015 між комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" та товариством з обмеженою відповідальністю "Каспій" укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 300-в.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.1.1 договору, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) у житловому будинку № 7 по вул. Г. Оборони, 7 у м. Києві, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Пунктом 2. договору встановлено, що виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. На дату укладення договору тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 442 від 30.04.2015 р. в розмірі 3,23 грн. за 1 кв.м. разом з ПДВ.

Діючі розцінки (тарифи), що надаються виконавцем, можуть змінитися в разі зміни тарифних ставок. В разі зміни розміру складових розцінок (тарифів) на послуги, виконавець змінює діючі розцінки (тарифи) шляхом повідомлення споживача про такі зміни (п. 3 договору).

Відповідно до п. 4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться до 30 числа поточного місяця.

Згідно з п. 5 договору, послуги оплачуються в безготівковій формі. Плата вноситься на розрахунковий рахунок: р/р 26004300843535 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 3322669, код ЄДРПОУ 32375554.

Споживачу виставився кінцевий рахунок № 300-в від 04.10.2016 р., з якового видно, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за жовтень 2016 р. становить 497,10 грн., а борг за попередній період 4456,48 грн., а всього 4953,60 грн.

Відповідно до п.п. 1 п. 10 договору, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений цим договором строк.

Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, а споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач, зокрема, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 19 договору, цей договір набирає чинності з 01 травня 2015 р. і діє до 30 квітня 2016 р. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій аргументованій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором № 300-в про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.05.2015 р. у відповідача перед позивачем в сумі 4953,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив також стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 415,11 грн. та 196,24 грн. - 3 % річних.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем є не вірним, тому суд надає власний розрахунок:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.07.2015 - 31.07.2015 497.10 0.990 -4.97 01.08.2015 - 31.08.2015 994.20 0.992 -7.95 01.09.2015 - 30.09.2015 1491.30 1.023 34.30 01.10.2015 - 31.10.2015 1988.40 0.987 -25.85 01.11.2015 - 30.11.2015 2485.50 1.020 49.71 01.12.2015 - 31.12.2015 2982.60 1.007 20.88 01.01.2016 - 31.01.2016 3479.70 1.009 31.32 01.02.2016 - 29.02.2016 2476.80 0.996 -9.91 01.03.2016 - 31.03.2016 2973.90 1.010 29.74 01.04.2016 - 30.04.2016 3471.00 1.035 121.48 01.05.2016 - 31.05.2016 3968.10 1.001 3.97 01.06.2016 - 30.06.2016 2965.20 0.998 -5.93 01.07.2016 - 31.07.2016 3462.30 0.999 -3.46 01.08.2016 - 31.08.2016 3959.40 0.997 -11.88 01.09.2016 - 30.09.2016 4456.50 1.018 80.22 Всього: 301,67 грн. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат пов'язані з інфляційними процесами в сумі 415,11 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 301, 67 грн. за розрахунком суду.

В частині стягнення витрат пов'язані з інфляційними процесами у розмірі 113,44 грн. відмовити.

Розрахунок 3% річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 497.10 01.07.2015 - 31.07.2015 31 3 % 1.27 994.20 01.08.2015 - 31.08.2015 31 3 % 2.53 1491.30 01.09.2015 - 30.09.2015 30 3 % 3.68 1988.40 01.10.2015 - 31.10.2015 31 3 % 5.07 2485.50 01.11.2015 - 30.11.2015 30 3 % 6.13 2982.60 01.12.2015 - 31.12.2015 31 3 % 7.60 3479.70 01.01.2016 - 31.01.2016 31 3 % 8.87 2476.80 01.02.2016 - 29.02.2016 29 3 % 5.90 2973.90 01.03.2016 - 31.03.2016 31 3 % 7.58 3471.00 01.04.2016 - 30.04.2016 30 3 % 8.56 3968.10 01.05.2016 - 31.05.2016 31 3 % 10.11 2965.20 01.06.2016 - 30.06.2016 30 3 % 7.31 3462.30 01.07.2016 - 31.07.2016 31 3 % 8.82 3959.40 01.08.2016 - 31.08.2016 31 3 % 10.09 4456.50 01.09.2016 - 30.09.2016 30 3 % 10.99 Всього: 104,51 грн. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 196,24 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 104,51 грн. за розрахунком суду.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 91,73 грн. відмовити.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 42,19 грн., на відповідача - 1 335,81грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Каспій" (03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 7, код ЄДРПОУ 24263201) на користь комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (03039, м. Київ, пр.-т. Голосіївський, буд. 17-б, код ЄДРПОУ 32375554) суму основного боргу в розмірі 4 953 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 60 коп., індекс інфляції в розмірі 301 (триста одна) грн. 67 коп., три відсотки річних в розмірі 104 (сто чотири) грн. 51 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 335 (одна тисяча триста тридцять п'ять) грн. 81 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 15.12.2016 року.

Суддя С.М.Мудрий