Ухвала

від 14.12.2016 по справі 910/21463/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.12.2016Справа № 910/21463/16 За заявою Публічного акціонерного товариства " ФІДОБАНК "

про про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого

Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.08.2016 у справі

№ 51/16.

за позовом Публічного акціонерного товариства " ФІДОБАНК "

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОН ТРЕВЕЛ"

про стягнення заборгованості у сумі 34 362, 83 грн.

Суддя Адреїшина І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від стягувача: Антоненко Н.С., за довіреністю № 32 від 21.07.2016

від боржника : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.11.2016. до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства " ФІДОБАНК " надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.08.2016 у справі 51/16 за позовом Публічного акціонерного товариства " ФІДОБАНК " до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОН ТРЕВЕЛ" про стягнення 34 362, 83 грн.

Ухвалою суду від 25.11.2016 дану заяву було прийнято до розгляду, призначено розгляд справи на 14.12.2016, зобов'язано сторін та третейський суд надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 13.12.2016 від Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків надійшла справа 51/16 та документи на виконання вимог ухвали суду.

Разом з тим, 14.12.2016 від стягувача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника стягувача, у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.

Представник стягувача у судовому засіданні 14.12.2016 підтримав заяву про видачу наказу, просив її задовольнити, надав документи на виконання вимог ухвали суду, які залучено до матеріалів справи.

Представник боржника у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа (частина третя статті 55 Закону України "Про третейські суди").

У відповідності до частини 3 статті 122 7 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Згідно зі ст. 56 Закону України "Про третейські суди", заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.

Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її прийняття.

Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.

Після розгляду компетентним судом заяви про видачу виконавчого документа справа підлягає поверненню до постійно діючого третейського суду. Заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши матеріали заяви та справи третейського суду, оцінивши доводи заяви, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи із наступного.

Стаття 50 Закону України «Про третейські суди» визначає, що рішення третейського суду є обов'язковим до виконання і має виконуватись добровільно в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст. 116 ГПК України та п. 3 ст. 18-1 Закону України «Про виконавче провадження» є наказ.

Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду вцілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа в розумінні статті 56 Закону України «Про третейські суди».

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про третейські суди», компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як свідчать наявні у справі документи, вказане рішення третейського суду не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону та третейської угоди; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; склад третейського суду відповідав вимогам статей 16 - 19 вказаного Закону та третейській угоді; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; постійно діючий третейський суд надав на вимогу компетентного суду відповідну справу.

За вказаних обставин та враховуючи те, що Закон України "Про третейські суди" не надає права компетентному суду, який розглядає заяву про видачу виконавчого документа, надавати стороні строк для добровільного виконання рішення третейського суду, суд приходить до висновку про необхідність видати виконавчий документ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.08.2016 у справі 51/16.

У відповідності до частини 1 статті 122 11 ГПК України, За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

Згідно з п. 4.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", розподілу підлягають і суми судового збору, сплачені із заяв про скасування рішення третейського суду та про примусове виконання рішення третейського суду. Такий розподіл засновується на загальних засадах статті 49 ГПК; зокрема, в разі відмови в задоволенні відповідної заяви судовий збір покладається на заявника, а в разі скасування рішення третейського суду або видачі згаданого виконавчого документа - на іншу сторону третейського спору.

Керуючись ст. ст. 49, 86 та 122 11 ГПК України; ст. ст. 55, 56 Закону України "Про третейські суди", Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства " ФІДОБАНК " про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.08.2016 у справі 51/16.

2. Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.08.2016 у справі 51/16 за позовом Публічного акціонерного товариства " ФІДОБАНК " до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОН ТРЕВЕЛ" про стягнення 34 362, 83 грн.

3. Направити сторонам та Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків копію зазначеної ухвали.

4. Повернути Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків справу № 51/16.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОН ТРЕВЕЛ" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 38451736) на користь Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" (01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) витрати на сплату судового збору за видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.08.2016 у справі 51/16 в розмірі 725 (сімсот двадцять пять) грн. 00 коп.

6. Видати наказ на виконання даної ухвали Господарського суду м. Києва від 14.12.2016 у справі № 910/21463/16.

7. Ухвала може бути оскаржена у встановленому Законом України «Про третейські суди» порядку.

Суддя І.О. Андреїшина