Рішення

від 19.12.2016 по справі 910/20918/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2016Справа № 910/20918/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний консалтинг Центр-2" простягнення 2 525 209 грн 36 коп. Представники: від позивача: Біда К.М. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.11.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний консалтинг Центр-2" про стягнення 2 525 209 грн 36 коп. заборгованості за договором поставки № 005/Д2305 від 23.05.2016.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки № 005/Д2305 від 23.05.2016 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 2 525 209 грн 36 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 порушено провадження у справі № 910/20918/16, розгляд справи призначений на 19.12.2016.

16.12.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 19.12.2016 не з'явився, вимоги суду не виконав. Розглянувши, подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для укладення між сторонами мирової угоди, суд, з урахуванням заперечень представника позивача, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У судове засідання 19.12.2016 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 19.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Логістичний консалтинг центр-2" (покупець за договором) укладено договір поставки № 005/Д2305 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцеві товари згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам, вказаним в видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 (пункт 11.1 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору поставка товару здійснюється силами та за рахунок Покупця на умовах РСА (за редакцією інкотермс 2010 року) зі складу за адресою: Об'їзна дорога, 8, м. Броваря, Київська область, 07400.

У відповідності до пункту 3.2. договору датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю. Розвантажувальні роботи здійснюється силами та засобами покупця. Право власності на партію товару переходить покупцю в момент отримання останнім товару. Моментом отримання товару вважається відмітка покупця про отримання товару на видатковій накладній постачальника.

Відповідно до пункту 4.1. договору покупець зобов'язаний сплачувати постачальнику гроші за товар на умовах та в терміни, що передбачені договором. Термін оплати починає відраховуватися з моменту підписання видаткової накладної покупцем.

Оплата здійснюється наступним чином: 333 333 грн 00 коп. оплачується протягом трьох днів з моменту підписання цієї угоди. Решта суми сплачується в термін тридцять календарних днів (30 днів) після здійснення кожної поставки (пункт 4.1.1. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки № 005/Д2305 від 23.05.2016 позивач за період з 01.06.2016 по 06.06.2016 поставив, а відповідачем прийняв товар на загальну суму 2 858 542 грн 36 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток сторін видатковими накладними № 312 від 01.06.2016 на суму 512 531 грн 71 коп., № 316 від 03.06.2016 на суму 487 406 грн 59 коп., № 317 від 03.06.2016 на суму 487 406 грн 59 коп., № 318 від 03.06.2016 на суму 618 566 грн 35 коп., № 319 від 03.06.2016 на суму 521 254 грн 27 коп., № 325 від 06.06.2016 на суму 212 394 грн 19 коп., № 328 від 06.06.2016 на суму 18 982 грн 66 коп. належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що покупець в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, з зв'язку з чим в останнього, станом на день подання позову, виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 2 525 209 грн 36 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 2 525 209 грн 36 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором поставки № 005/Д2305 від 23.05.2016 та факту наявності заборгованості у розмірі 2 525 209 грн 36 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 2 525 209 грн 36 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний консалтінг центр - 2" (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 148/1, нежиле приміщення 257, ідентифікаційний код 40414545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтекс Україна" (04050, м. Київ, вул. М. Пимоненка, буд. 13, корпус 7, літера Ц, ідентифікаційний код 37728333) 2 525 209 (два мільйони п'ятсот двадцять п'ять тисяч двісті дев'ять) грн 36 коп. заборгованості та 37 878 (тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн 14 коп. судового збору

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 20.12.2016

Суддя Н.Б. Плотницька