Рішення

від 15.12.2016 по справі 910/18190/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2016Справа №910/18190/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення 9 523,30 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 6 694,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 493,09 грн. та пені в розмірі 2 336,21 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що останній оплатив 6 694,00 грн. виставлений відповідачем рахунок-фактура №15/0915 від 15.09.2016 на виконання умов договору купівлі-продажу №15/09/15-л-св/877 від 15.09.2015, проте Відповідач замовлений товар не поставив та не повернув Позивачеві кошти, сплачені ним за отримання товару, що і стало причиною звернення з позовом до суду.

29.11.2016 позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач зменшив суму позовних вимог викладених у позовній заяві та просив стягнути лише суму боргу в розмірі 6 694,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, відповідно до ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим відповідно до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову виходячи з якої й вирішується спір по суті.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03194, АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого строку зберігання).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2015 між ТОВ «БТК-Центр Комплект» (надалі - Покупець) та ФОП ОСОБА_1 (надалі - Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №15/09/15-Л-СВ/877 (надалі - Договір), згідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує комплект меблів «Ресепшн» (товар) на умовах, передбачених даним договором в кількості та по ціні вказаними в специфікації (додаток №1) та ескізу (Додаток №2), які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору Продавець зобов'язується передати Покупцю товар протягом 30 банківських днів з дня зарахування на розрахунковий рахунок Покупця передоплати, передбаченої п. 5.3 даного договору.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що покупець здійснює передоплату в розмірі 70%, що складає 6 694,00 грн. протягом 3 банківських днів від дати підписання вказаного договору.

Покупець здійснює оплату за переданий товар в розмірі 20%, що складає 2 869,00 грн. в день доставки товару, після його передачі.

Згідно з п. 4.3 Договору датою передачі та моментом переходу до покупця права власності на товар вважається дата передачі товару покупцю або його перевізнику, яка вказується в накладній або в акті приймання-передачі товару.

Судом встановлено, що 17.09.2015 позивач оплатив виставлений рахунок-фактура №15/09/15 від 15.09.2015 на суму 6 694,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №9933 від 17.09.2015 на суму 6 694,00 грн.

Отже, суду доведено факт здійснення Позивачем оплати товару на суму 6 694,00 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зобов'язання поставити товар за договором у відповідача виникло на підставі п. 4.1 Договору на протязі 30 банківських днів з дати зарахування на рахунок продавця передоплати визначеної п. 5.3 даного договору, тобто з 29.10.2015.

Проте, Відповідач порушуючи умови договору не поставив товар та сплачені грошові кошти не повернув. Зворотного відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що Відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, відтак фактично безпідставно зберігає у себе набуте майно у виді сплаченої Позивачем попередньої оплати у розмірі 6 694,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до Відповідача з претензією-вимогою від 30.09.2016 №35 та запропонував Відповідачу перерахувати Позивачу 9 523,30 грн. (суму основного боргу в розмірі 6 694,00 грн. інфляційні втрати в розмірі 493,09 грн. та суму пені в розмірі 2 336,21 грн.)

Вказана вимога надіслана позивачем 30.09.2016, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек.

Відповідачем відповіді на вказану вимогу не надано, грошові кошти не повернуто.

Отже, Відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення суми в розмірі 6 694,00 грн. не виконав.

Оскільки станом на час прийняття рішення Відповідач суму попередньої оплати не повернув, строк повернення якої настав, позов в частині стягнення з Відповідача 6 694,00 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03194, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" (10008, м. Житомир, м. Велика Бердичівська, буд. 35, ідентифікаційний код 34973151) заборгованість у розмірі 6 694 (шість тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн., 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн.00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.12.2016

Суддя І.І. Борисенко