Рішення

від 14.12.2016 по справі 916/2911/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2016 р.Справа № 916/2911/16

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

до відповідача: Приватного підприємства "Транс-Інтеграл";

про стягнення 20 656,11 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_2 - довіреність №1121 від 15.11.2016р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Транс-Інтеграл", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 20656,11 грн. , з яких 17250 грн. основної заборгованості; 2425,44 грн. інфляційних втрат; 980,67 грн. 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом №27 від 17.06.2015р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2016р. було порушено провадження у справі №916/2911/16 із призначенням до розгляду в засіданні суду 23.11.2016р.

Ухвалою суду від 23.11.2016р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, а також у зв'язку із необхідністю додаткового витребування та дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 14.12.2016р.

29.11.2016р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява (а.с.79-80), згідно якої останній зазначає, що відповідачем 17.06.2015р. в електронному вигляді було отримано заявку на перевезення, у якій було погоджено дату завантаження 18-19.06.2015р., дату доставки з 23.06.2015р. по 24.06.2015р. та умови оплати: 40 000 грн. (30 000 грн. безготівковим розрахунком протягом 5-7 банківських днів після отримання оригінальних документів, 10 000 грн. по факту відвантаження).

Позивач також вказує, що оригінали документів було направлено на адресу відповідача 30.06.2015р., однак з огляду на неможливість встановлення точної дати отримання них останнім, позивачем при розрахунку інфляційних втрат та 3% річних до вищезазначеної дати відправлення документів додано 10 робочих днів - максимальний строк пересилання документів по Україні.

Відтак, ним і було визначено дату отримання документів - 13.07.2015р.

В засіданні суду 14.12.2016р. представник позивача під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, пояснив, що 250 грн. - це узгоджена сторонами в усному порядку сума витрат позивача на пересилання документів..

Відповідач - Приватне підприємство "Транс-ІнтегралВ» про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у спеціальному витязі з ЄДР (а.с.76-78) та на адресу, що зазначена у самому договорі: 65029, м. Одеса, вул. Скиданівська, 7/11, офіс 3 А, у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення ухвали про порушення провадження у справі від 04.11.2016 року, ухвали від 16.11.2016р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 23.11.2016р. були повернуті поштою із відмітками у довідках поштової установи „за закінченням терміну зберіганняВ» та „за зазначеною адресою не проживаєВ» (а.с.42-49, 57-60, 62-65,72-75), а також повідомлення відповідача засобами телефонного зв'язку, зазначеними у ЄДР (а.с.69), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2015р. (як встановлено судом з матеріалів справи (а.с.81), дата 17.07.2015р. зазначена помилково), між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) та Приватним підприємством "Транс-Інтеграл" (Експедитор) було укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 27 (а.с.12-14), згідно п. 1.1 якого Перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу справним вантажним автотранспортним засобом відповідною вантажопідйомністю в узгоджені і вказані в заявці сторонами строки, а Експедитор приймає на себе обов'язки провести транспортно-експедиторський супровід вантажу і сплату за перевезення у відповідності:

- з умовами діючого договору і/чи заявки на перевезення, яка є похідною від договору, його складовою і невід'ємною частиною;

- з діючим законодавством України, що регулює правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом;

- з вимогами міжнародних Конвенцій і угод в області міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 2.1 договору заявка на перевезення вантажу подається в письмовому вигляді електронною поштою чи факсимільним зв'язком з наступним підтвердженням на протязі 5 банківських днів заявки в оригіналі, яка узгоджується сторонами направленням один одному рекомендованих поштових відправлень (листів) Укрпоштою чи кур'єрською службою доставки.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 договору сторони погодили, що Перевізник зобов'язується письмово по факсимільному зв'язку чи електронною поштою з дотриманням правил і умов п. 2.1 договору підтвердити прийняття заявки до виконання.

Відповідно до п. 4.2 договору ціна, вартість конкретного перевезення (групи однотипних перевезень) узгоджуються і вказуються в заявці перед кожним перевезенням (групою перевезень).

Після виконання робіт (наданих послуг) по діючому договору сторони не пізніше 5 календарних днів з моменту закінчення робіт (послуг) зобов'язані підписати акт приймання - передачі виконаних робіт (вказаних послуг), який є підставою для виставлення рахунку на оплату за вказаний в акті період (п. 4.4 договору).

Згідно п. 4.4.2 договору факт (випадок) неповернення оригіналу акту приймання -передачі робіт (послуг) або не направлення письмової вмотивованої відмови від підписання акту підтверджує згоду Перевізника або Експедитора з виконаним об'ємом робіт (послуг) та їх ціною, вартістю.

Відповідно до п. 9.2 договору у випадку невиконання сторонами вимог п. 2.1 договору відносно узгодження і направлення один одному оригіналу заявки, а також оригіналів договору, доповнення до договору, акту приймання -передачі виконаних робіт (наданих послуг), рахунку, їхня факсимільна копія чи копія, отримана по електронній пошті, прирівнюються до оригіналів заявки, договору, доповнення до договору, акту приймання -передачі виконаних робіт (наданих послуг) рахунку і інших документів, пов'язаних з виконанням договору.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2015р. сторонами на виконання умов вказаного договору було узгоджено заявку №1 (а.с.16), згідно якої було погоджено дату завантаження 18-19.06.2015р., дату доставки з 23.06.2015р. по 24.06.2015р. та умови оплати: 40 000 грн. (30 000 грн. безготівковим розрахунком протягом 5-7 банківських днів після отримання оригінальних документів, 10 000 грн. по факту відвантаження).

Як слідує з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та в погоджений з відповідачем строк, що підтверджується відповідною СМR (а.с.17) з відмітками про завантаження, перетин кордону та передачу вантажу вантажоодержувачу- ПАТ „ГемопластВ» .

Виконання ФОП ОСОБА_1 умов вищевказаного договору щодо направлення оригіналів документів на адресу відповідача рекомендованим листом підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком (а.с.19).

Однак, як вказує позивач, і це не спростовано відповідачем, направлений акт від 23.06.2015р. (а.с.18) останнім підписано не було, як і не було надано будь-якої відмови від його підписання.

Крім того, позивачем на виконання вимог п. 4.5 вищевказаного договору, відповідачу було виставлено і відповідний рахунок-фактуру №СФ-0000260 від 23.06.2015р. (а.с.20).

В порушення взятих на себе зобов'язань, Приватне підприємство "Транс-Інтеграл" за надані послуги розрахувалось лише частково на суму 23 000 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с.25-33), у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 17 000 грн.

При цьому суд вважає, що правильною датою порушення грошового зобов'язання щодо сплати 30 000 грн. є 16.07.2015р., виходячи з наступного.

Як встановлено судом, позивачем 30.06.2015р. на адресу відповідача для підписання було направлено оригінали документів, а саме договір № 27 від 17.06.2015р., заявку № 1 до вказаного договору, СМR з відмітками про завантаження та розвантаження та акти приймання-передачі виконаних робіт, про що свідчить наявний в матеріалах справи фіскальний чек (а.с.19).

При цьому, оскільки позивачем не було надано доказів фактичного отримання відповідачем вказаних документів, судом було визначено вказаний строк з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. № 958.

Так, згідно підпункту 2 пункту 1 розділу II вказаних Нормативів, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2.

При цьому, згідно ч. 2 розділу II вказаних Нормативів, при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, судом з урахуванням вищезазначених нормативів щодо пересилання поштової кореспонденції між обласними центрами (Чернігів-Одеса), встановлено, що вказане відправлення мало бути отримано ПП „Транс-ІнтегралВ» 6.07.2015р. З огляду на що, з урахуванням узгоджених у заявці умов, оплата мала бути здійснена 15.07.2015р., а відтак датою порушення грошового зобов'язання в частині сплати 30 000 грн. є саме вищезазначена дата - 16.07.2015р.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 17 000 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимоги позивача щодо стягнення з Приватного підприємства "Транс-Інтеграл" 250 грн. в якості витрат на поштове пересилання документів задоволенню не підлягають, оскільки їх стягнення умовами договору не передбачено.

Щодо вимог позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 980,67 грн. та інфляційних втрат у сумі 2 425,44 грн., суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунку 3% річних (а.с.38) судом було встановлено його помилковість, що було спричинено невірним визначенням позивачем суми заборгованості, на яку безпосередньо було нараховано відсотки, та періодів їх нарахування, з урахуванням проведення відповідачем часткової сплати боргу.

З урахуванням викладених обставин, судом за допомогою системи „Ліга-ЗаконВ» , з огляду на встановлену дату початку розрахунку, зроблено власний розрахунок, згідно з яким загальна сума процентів за договором складає 805,49 грн.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів 5000 13.07.2015 - 26.07.2015 14 3 % 5.75 30000 16.07.2015 - 30.07.2015 15 3 % 36.99 25000 03.08.2015 - 25.02.2016 207 3 % 425.34 24000 29.02.2016 - 11.03.2016 12 3 % 23.67 23000 14.03.2016 - 28.03.2016 15 3 % 28.36 22000 30.03.2016 - 05.04.2016 7 3 % 12.66 21000 07.04.2016 - 21.04.2016 15 3 % 25.89 20000 25.04.2016 - 19.05.2016 25 3 % 41.10 18000 23.05.2016 - 26.05.2016 4 3 % 5.92 17000 30.05.2016 - 19.10.2016 143 3 % 199.81 805.49

Таким чином, сума 3 % річних, яка підлягає стягненню в межах позову становить 805,49 грн.

Водночас, судом при перевірці розрахунку інфляційних втрат (а.с.38) також було встановлено вищевказані помилки, з урахуванням чого судом за допомогою вищевказаної системи здійснено їх перерахунок, згідно якого сума інфляційних втрат становить 2 516,88 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 03.08.2015 - 25.02.2016 25000 1.034 847.86 25847.86 14.03.2016 - 28.03.2016 23000 1.010 230.00 23230.00 07.04.2016 - 21.04.2016 21000 1.035 735.00 21735.00 25.04.2016 - 19.05.2016 20000 1.001 20.00 20020.00 30.05.2016 - 19.10.2016 17000 1.040 684.02 17684.02 2 516.88

Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у заявленому позивачем розмірі - 2 425,44 грн.

Враховуючи часткове задоволення судом позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Транс-Інтеграл" (67500, Одеська область, Комінтернівський район, селище міського типу Комінтернівське, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37301618) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (14000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) основну заборгованість у розмірі 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. 00 коп.; 3 % річних у сумі 805 /вісімсот п'ять/ грн. 49 коп.; інфляційні втрати у сумі 2 425/дві тисячі чотириста двадцять п'ять/ грн. 44 коп. та 1 349 /одна тисяча триста сорок дев'ять/ грн. 64 коп . судового збору

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 грудня 2016 р.

Суддя Ю.М. Щавинська