Рішення

від 08.12.2016 по справі 911/3402/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2016 р. Справа № 911/3402/16

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«СавважВ» , Донецька обл., м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«АнелєВ» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе

про стягнення 149982,33 грн.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 748 від 27.05.2016 р.); ОСОБА_2 (дов. № 748 від 27.05.2016 р.);

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«СавважВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«АнелєВ» (далі - відповідач) про стягнення 149982,33 грн., з яких 106938,00 грн. заборгованості, 32289,42 грн. пені, 2417,00 грн. 3 % річних та 8337,91 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 95 від 15.05.2014 р. поставки товару в частині оплати, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 106938,00 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем з посиланням на п. 6.1. договору нараховано 32289,42 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 2417,00 грн. 3 % річних та 8337,91 грн. інфляційних втрат.

Представники позивача у судових засіданнях 08.11.2016 р., 24.11.2016 р. та 08.12.2016 р. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 08.11.2016 р., 24.11.2016 р. та 08.12.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103257044851, № 0103257638859 та № 0103257608658. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.05.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю В«СавважВ» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю В«АнелєВ» (покупець) було укладено договір № 95 поставки товару (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.1. договору кількість, ціна та вартість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковому порядку протягом тридцяти календарних днів з моменту оформлення видаткових накладних (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє на протязі одного року.

Згідно з п. 10.3. договору у випадку, якщо жодна з сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на строк зазначений у п. 10.1. даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 868941,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими № С-0631 від 19.06.2014 р. на суму 24696,00 грн., № С-0768 від 08.07.2014 р. на суму 171585,00 грн., № С-0941 від 07.08.2014 р. на суму 37800,00 грн., № С-1234 від 17.09.2014 р. на суму 63504,00 грн., № С-1235 від 17.09.2014 р. на суму 11340,00 грн., № С-1518 від 14.11.2014 р. на суму 57456,00 грн., № С-1626 від 17.12.2014 р. на суму 96336,00 грн., № С-0107 від 09.02.2015 р. на суму 120960,00 грн., № С-0443 від 15.05.2015 р. на суму 58320,00 грн., № С-0554 від 10.06.2015 р. на суму 21600,00 грн., № С-0665 від 14.07.2015 р. на суму 156960,00 грн. та № С-1113 від 17.11.2015 р. на суму 48384,00 грн.

Відповідач частково повернув поставлений позивачем товар на загальну суму 29103,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення) № АН-000370 від 17.11.2014 р. на суму 3034,50 грн., № АН-00383 від 17.12.2014 р. на суму 1648,50 грн., № АН-00720 від 28.10.2015 р. на суму 5244,00 грн., № АН-000485 від 16.05.2016 р. на суму 2208,00 грн., № АН-0000770 від 16.05.2016 р. на суму 552,00 грн., № АН-000486 від 16.05.2016 р. на суму 1104,00 грн. та № АН-000484 від 16.05.2016 р. на суму 15312,00 грн.

Таким чином, вартість поставленого за договором товару становить 839838,00 грн.

Проте, відповідач в порушення умов п. 6.1. договору станом на час подання позовної заяви за отриманий товар розрахувався частково у сумі 732900,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача та платіжними дорученнями, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 106938,00 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 106938,00 грн. за отриманий на підставі договору № 95 від 15.05.2014 р. товар на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 106938,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 32289,42 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за період з 17.11.2015 р. по 18.08.2016 р.

Відповідно до п. 11.2. договору покупець за даним договором за затримку проведення розрахунків за поставлений товар понад термін, встановлений п. 6.1. даного договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки. При терміні затримки платежу більш ніж 30 календарних днів, покупець сплачує пеню у розмірі 1 % від суми заборгованості за поставлений товар за кожен день прострочки. Нарахування пені припиняється через 12 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок пені є невірним, оскільки позивачем невірно визначено періоди нарахування пені та порушено п. 11.2. договору при нарахуванні пені більше 12 місяців.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом з урахуванням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п. 11.2. договору, сума пені, нарахована на заборгованість відповідача, з урахуванням проплат та повернень товару, за видатковою накладною № С-0665 від 14.07.2015 р., за загальний період з 17.11.2015 р. по 14.08.2016 р. та за видатковою накладною № С-1113 від 17.11.2015 р. за загальний період з 18.12.2015 р. по 18.08.2016 р., становить 35720,06 грн. Проте, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 32289,42 грн. пені, в межах заявлених позовних вимог.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2417,00 грн. 3% річних та 8337,91 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 2417,00 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з 17.11.2015 р. по 18.08.2016 р., проте наданий розрахунок 3 % річних є невірним, оскільки невірно визначено початок прострочки за видатковою накладною № С-1113 від 17.11.2015 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача, з урахуванням проплат та повернень товару, за видатковою накладною № С-0665 від 14.07.2015 р., за загальний період з 17.11.2015 р. по 18.08.2016 р. та за видатковою накладною № С-1113 від 17.11.2015 р. за загальний період з 18.12.2015 р. по 18.08.2016 р., становить 2906,68. Проте, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2417,00 грн. 3% річних, в межах заявлених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача 8337,91 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з 17.11.2015 р. по 18.08.2016 р. При цьому, як вбачається з розрахунку, за серпень 2016 р. інфляційні втрати не нараховані позивачем.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом встановлено, що позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період, що становить менше місяця, а саме за період з 17.11.2015 р. по 30.11.2015 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за видатковою накладною № С-0665 від 14.07.2015 р., з урахуванням проплат та повернень товару, за період з 01.12.2015 р. по 31.07.2016 р., та за видатковою накладною № С-1113 від 17.11.2015 р. за загальний період з 01.01.2016 р. по 31.07.2016 р., становить 6291,00 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 8337,91 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у сумі 6291,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«АнелєВ» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-Б, код 38098063) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«СавважВ» (87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької Дивізії, буд. 104, офіс 406, код 36427113) 106938,00 грн. (сто шість тисяч дев'ятсот тридцять вісім грн. 00 коп.) заборгованості, 32289,42 грн. (тридцять дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять грн. 42 коп.) пені, 2417,00 грн. (дві тисячі чотириста сімнадцять грн. 00 коп.) 3% річних, 6291,00 грн. (шість тисяч двісті дев'яносто одну грн. 00 коп.) інфляційних втрат та 2219,03 грн. (дві тисячі двісті дев'ятнадцять грн. 03 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 21.12.2016 р.

Суддя О.О. Рябцева