Рішення

від 19.12.2016 по справі 913/1055/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

19 грудня 2016 року Справа № 913/1055/16

Провадження № 34/913/1055/16

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»,

м. Луганськ

до ОСОБА_1 підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 17655 грн. 70 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Старкова Г.М.

Секретар судового засідання - помічник судді Наумова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

На розгляді в господарському суду Луганської області (суддя - Іванов А.В.) перебуває господарська справа № 913/1055/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганське енергетичне об'єднанняВ» до відповідача ОСОБА_1 підприємства В«Бюро технічної інвентаризаціїВ» Рубіжанської міської ради про стягнення 712 341 грн. 91 коп.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Луганської області № 327-р від 22.11.2016, у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Луганської області Іванова А.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл господарської справи № 913/1055/16.

Повторним протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2016 господарську справу № 913/1055/16 передано на розгляд судді господарського суду Луганської області - Старковій Г.М.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 582 від 23.06.2015 в сумі 17655 грн. 70 коп. з яких: заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 4072 грн. 28 коп., інфляційні нарахування в сумі 1585 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 11997 грн. 47 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 02.12.2016).

З посиланням на норми статей 15, 526, 625 Цивільного кодексу України позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 582 від 23.06.2015 за розрахунками за спожиту електроенергію.

Представник позивача неодноразово подавав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості зі сплати за спожиту активну електроенергію, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи відповідно до ухвал господарського суду Луганської області від 11.10.2016 та від 05.12.2016 у даній справі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву №966 від 02.11.2016, в якому не заперечує про наявність заборгованості перед позивачем за спожиту активну електроенергію станом на 01.11.2016 у розмірі 449890 грн. 19 коп., проте просить відмовити ТОВ «ЛЕО» у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішенням сесії Рубіжанської міської ради ОСОБА_1 підприємству «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради було виділено 700000,00 грн. для погашення заборгованості перед позивачем, а у листопаді поточного року планується виділити додатково 500000,00 грн. для погашення заборгованості у повному обсязі. Крім того, 28.10.2016 відповідач сплатив в рахунок погашення суми боргу перед позивачем 262452 грн. 00 коп. Підприємство відповідача на даний час знаходиться у скрутному матеріальному становищі, але відповідачем будуть вжиті всі необхідні заходи для сплати вказаної заборгованості.

На електрону адресу господарського суду Луганської області 19.12.2016 від представника позивача надійшла довідка про стан заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором станом на 16.12.2016, яка складає 4072 грн. 28 коп.- заборгованість зі сплати за спожиту активну електричну електроенергію за серпень 2016 року.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників позивача та відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

Заява позивача щодо зменшення розміру позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 582 від 23.06.2015 в сумі 17655 грн. 70 коп. з яких: заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 4072 грн. 28 коп., інфляційні нарахування в сумі 1585 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 11997 грн. 47 коп.

Новою ціною позову вважати: заборгованість за договором за договором про постачання електричної енергії № 582 від 23.06.2015 в сумі 17655 грн. 70 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 02.12.2016).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (надалі- постачальник, позивач) та ОСОБА_1 підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради (надалі-споживач, відповідач) був укладений договір № 582 від 23.06.2015 про постачання електричної енергії (надалі- договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 1080,5 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

У відповідності з пунктом 8 додатку до договору "Порядок розрахунків" передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків, оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.

На виконання умов договору позивачем за лютий, квітень -серпень 2016 року відпущено відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 1380480 грн. 55 коп., що підтверджено актами приймання-передавання товарної продукції та рахунками.

В порушення умов договору відповідач оплату за отриману активну електроенергію здійснив не в повному обсязі, провів часткову оплату, тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 4072 грн. 28 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 02.12.2016).

Позивач, з урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних в сумі 11997 грн. 47 коп. за період з 30.07.2015 по 01.12.2016, інфляційні нарахування в сумі 1585 грн. 95 коп. за січень 2016 року (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 02.12.2016).

У зв'язку з тим, що відповідач не провів повну оплату за отриману активну електроенергію у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 4072 грн. 28 коп., інфляційні нарахування в сумі 1585 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 11997 грн. 47 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 02.12.2016). Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови договору про постачання електричної енергії № 582 від 23.06.2015 та положення ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві та вказаних вище. При цьому відповідачем підтверджено наявність заборгованості за договором у заявленій позивачем сумі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та відповідача та надані ними докази, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог за позовом, виходячи з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2, ст.11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК)).

Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1, ст. 215 ЦК України).

У ч. 1 ст. 207 Господарського Кодексу України (далі - ГК) зазначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як було вказано вище, між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії № 582 від 23.06.2015.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та в повному обсязі, і за період лютий, квітень - серпень 2016 року відпустив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 1380480 грн. 55 коп., яка відповідачем в повному обсязі своєчасно оплачена не була.

Як свідчать матеріали справи, згідно наданої позивачем заяв про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 11.10.2016 та №б/н від 02.12.2016 вбачається, що відповідач після подання позову до суду здійснив часткову оплату заборгованості за спожиту активну електричну енергію.

Таким чином станом на 16.12.2016 заборгованість за спожиту активну електроенергію за період серпень 2016 року за договорами про постачання електричної енергії № 582 від 23.06.2015 складає 4072 грн. 28 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 02.12.2016).

Так, правовідносини між сторонами за позовом виникли за договором про постачання електричної енергії № 582 від 23.06.2015, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 ЦК України та параграф 1 глави 30 ГК України, Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією".

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що позивачем зобов'язання за відповідними договорами виконані неналежним чином, та відповідачем оплата за спожиту електричну енергію здійснена частково після пред'явлення позову до суду, тому заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію складає 4072 грн. 28 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 02.12.2016).

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за отриману активну електричну енергію на підставі умов договору про постачання електричної енергії № 582 від 23.06.2015.

Наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду, у останнього виникло право вимоги з відповідача суми заборгованості за отриману електричну енергію в сумі 4072 грн. 28 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 02.12.2016).

Вказана вище сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриману електричну енергію в сумі 4072 грн. 28 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11997 грн. 47 коп. за період з 30.07.2015 по 01.12.2016, інфляційні нарахування в сумі 1585 грн. 95 коп. за січень 2016 року(з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 02.12.2016) слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата інфляційних нарахувань і трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Згідно п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (надалі - постанова Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013) зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 1.3 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 зазначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства та обставин справи, суд погоджується з розрахунком позивача та задовольняє вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у заявлених позивачем сумах, згідно наданого позивачем розрахунку. При цьому, відповідачем власного контрозрахунку відповідних сум не надано, позов в цій частині не оспорено.

Виходячи з наведеного, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1585 грн. 95 коп. за січень 2016 року (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 02.12.2016) є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що позивачем обґрунтовано визначені періоди нарахування 3% річних, але розрахунок річних здійснений позивачем невірно. Так, судом здійснений наступний розрахунок 3% річних:

- липень 2015 року:

за період з 30.07.2015 по 04.08.2015 - 5 днів, сума заборгованості 52658,08 грн., 3% річних складає 21,64 грн.

за період з 06.08.2015 по 06.08.2015 - 0 днів, сума заборгованості 30658,08 грн., 3% річних складає 00,00 грн.;

- вересень 2015 року:

за період з 01.10.2015 по 05.10.2015- 4 дні, сума заборгованості 81525,36 грн., 3% річних складає 26,80 грн.;

- жовтень 2015 року:

за період з 29.10.2015 по 01.11.2015 - 3 дні, сума заборгованості 125410,09 грн., 3% річних складає 30,92 грн.;

за період з 02.11.2015 по 02.11.2015 - 0 днів, сума заборгованості 20410,09 грн., 3% річних складає 00,00 грн.;

- листопад 2015 року:

за період з 02.12.2015 по 06.12.2015 - 4 дні, сума заборгованості 80456,35 грн., 3% річних складає 26,45 грн.;

за період з 07.12.2015 по 07.12.2015 - 0 днів, сума заборгованості 40000,00 грн., 3% річних складає 00,00 грн.;

- грудень 2015 року:

за період з 31.12.2015 по 31.01.2016 - 31 день, сума заборгованості 176216,89 грн., 3% річних складає 447,76 грн.;

- квітень 2016 року:

за період з 29.04.2016 по 26.09.2016 - 150 днів, сума заборгованості 263054,28 грн., 3% річних складає 3234,27 грн.;

- травень 2016 року:

за період з 31.05.2016 по 26.09.2016 - 118 днів, сума заборгованості 209806,43 грн., 3% річних складає 2029,27 грн.;

за період з 28.09.2016 по 23.11.2016 - 56 днів, сума заборгованості 37895,71 грн., 3% річних складає 173,94 грн.;

- червень 2016 року:

за період з 01.07.2016 по 23.11.2016 - 145 днів, сума заборгованості 209509,79 грн., 3% річних складає 2490,07 грн.;

- липень 2016 року:

за період з 29.07.2016 по 23.11.2016 - 117 днів, сума заборгованості 200992,20 грн., 3% річних складає 1927,54 грн.;

- серпень 2016 року:

за період з 31.08.2016 по 23.11.2016 - 84 дні, сума заборгованості 208666,34 грн., 3% річних складає 1436,71 грн.;

за період з 24.11.2016 по 01.12.2016 - 7 днів, сума заборгованості 4072,28 грн., 3% річних складає 2,35 грн. Всього 3% річних складає 11847 грн. 72 коп.

Таким чином, з урахуванням наведеного розрахунку суду та розрахунку позивача загальний розмір 3% річних становить 11847 грн. 72 коп. за період з 30.07.2015 по 01.12.2016.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 11847 грн. 72 коп., в решті позовних вимог в цій частині відмовити.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог, а саме в сумі 1366 грн. 31 коп.

Відповідно до п.1 ч. 1ст. 7 Закону України В«Про судовий збірВ» сплачена сума судового збору за подання позовної заяви повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 підприємства «Бюро технічної інвентаризації» про стягнення 17655 грн. 70 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради, вул. Пушкіна, 13-А, м. Рубіжне, Луганська область, код ЄДРПОУ 21765161 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», квартал Гайового,35-А, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 31443937 (фактично знаходиться: 92702, вул. Горького,123, м.Старобільськ, Луганська область та адреса для листування: 93000, вул. Енергетиків,1-А, м.Рубіжне, Луганська область):

- на п/р зі спеціальним режимом використання № 260313279060 в ФЛОУ АТ «Ощадбанк», м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код 31443937, заборгованість зі сплати за спожиту активну електроенергію в сумі 4072 грн. 28 коп.;

- на п/р № 26006304703374 ФЛОУ АТ «Ощадбанк» у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код 31443937, 3% річних в сумі 11847 грн. 72 коп., інфляційні нарахування в сумі 1585 грн. 95 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1366 грн. 31 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено та підписано - 21.12.2016.

СуддяОСОБА_2